Конкуренція за Галичину: Хто має шанси виграти вибори мера Львова

Конкуренція за Галичину: Хто має шанси виграти вибори мера Львова

Андрій Садовий, чинний міський голова Львова, приєднався до карантинного бойкоту, який влаштували його колеги з Луцька та Тернополя. На відміну від двох останніх міст, Львів опинився не у червоній зоні, а у помаранчевій, але градоначальнику не сподобався і цей колір. Львів тяжіє до зеленого, хоча йдеться і не про політику. Місто вирішило не виконувати умови навіть помаранчевої зони. Саботаж проявився, зокрема, у тому, що фітнес-центри та хостели Львова продовжують працювати, хоча й з дотриманням карантинних норм. Так вирішив Садовий, зазначивши, що додатково адаптовувати місто до правил помаранчевої зони необхідності немає.

Правий мер з епідеміологічної точки зору чи ні – окреме питання. Але заявку на вибори Садовий зробив непогану. Головний його посил у тому, що Львів не стане танцювати під дудку Києва. Місцевим елітам завжди подобався такий підхід. А Садовий, очевидно, знає, що робить: його рейтинг є найвищим серед інших претендентів на крісло міського голови, проте не варто забувати про другий тур. Інколи претендент, що мав у другому турі другий показник, виривався в лідери. Так бувало навіть на президентських виборах, наприклад, у 1994-му, коли Кучма зрештою обійшов Кравчука.

Одним словом, Садовий (незмінний мер Львова з 2006 року) працює на свою ймовірну перемогу просто зараз. Певна річ, що й конкуренти від нього не відстають. У кожного – свій набір принад, на який зазвичай ловлять виборця.

Соціологія: жодних несподіванок

Соціологічна група "Рейтинг" опитала львів’ян з приводу електоральних симпатій ще два тижні тому. Заміри показали, що трійка лідерів лишається незмінною: перше місце надійно застовпив Садовий, який з результатом більше ніж удвічі обходить свого найближчого опонента – одного з керівників ВО "Свобода" Руслана Кошулинського, та майже утричі екс-голову ЛОДА, народного депутата від "Європейської солідарності" Олега Синютку, який обіймає третє місце у рейтингу ймовірних кандидатів.

Якщо конкретніше, то Андрія Садового підтримують 38,1% респондентів, Руслана Кошулинського – 17,9% опитаних, Олега Синютку – 13,8%. При цьому рейтинг Садового порівняно з початком липня зріс на 3%, Кошулинського – на 2,2%, а Синютки – на 1,6%.

Четверте місце серед кандидатів – у депутата Львівської міськради Ігоря Зінкевича (10,7%). Далі йдуть голова ради партії "Громадянська позиція" Володимир Гірняк – 5,4%, нардеп Ярослав Рущишин – 3,4% та екс-нардеп Ігор Васюник – 3,4%. Результат інших ймовірних претендентів не перевищує 2%. Що ж стосується президентської політсили, то партія "Слуга народу" досі не назвала свого кандидата по Львову, проте, ким би він не був, львів’яни готові віддати за нього не більше 1,8% голосів.

Цікавий момент: попри високий особистий рейтинг Садового, його партія "Самопоміч" ледве жевріє. У Львові та області лідирує "Європейська Солідарність". А після "ЄС" з чималим відривом електоральні симпатії розподіляються у відповідній послідовності між "Слугою народу", "Голосом", "Батьківщиною", "Самопоміччю", "Свободою" та "Громадянською позицією". Решта політичних сил наразі не долають п’ятивідсоткового прохідного бар’єру.

Садовий: трамваї та медицина

Чим бере виборця Садовий, котрий ще в березні минулого року заявляв, що більше не стане балотуватися на посаду мера? Про карантинний бойкот вже було сказано вище. Окрім цього, чинний мер активно зайнявся інфраструктурою: прокладає трамвайну колію на Сихів (такий собі аналог київської Троєщини), реконструює Двірцеву площу та вулицю Чернівецьку, які прилягають до залізничного вокзалу, ремонтує центральні вулиці.

Крім цього, мер почав активно цікавитися проблемами медицини. Для прикладу, 4 липня, після того, як в клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львова вперше провели операцію з пересадки серця, а також – трансплантацію двох нирок, туди з грамотами нагрянув мер Львова. Він також поообіцяв кожному медпрацівнику, які брали участь у цих операціях по 10 тисяч гривень.

Раніше в цю лікарню було закуплено систему для ПЛР-досліджень на коронавірус вартістю 1 млн 221 тисяч гривень. А ще – новий унікальний мультиспіральний 64-зрізовий комп’ютерний томограф за 23,5 млн грн. Додайте сюди по 20 тис. грн допомоги від міста для медиків, які захворіли на Covid-19.

Перефразовуючи давній слоган Юлії Тимошенко, можна сказати, що "він працює". І не дарма. Адже на кону для Садового – не лише мерство. Над львівським головою нависає одна справа: ще у листопаді минулого року САП вручила Садовому підозру у зловживанні владою. Йшлося тоді про махінації із земельними ділянками, що розташовані на території Рясне-Руської сільської ради Львівської області. Оборудки завдали державі збитків на суму понад 93,5 млн гривень, стверджували прокурори.

Проте вже взимку 2020-го адвокат Садового Руслан Сидорович запевняв, що всі зобов'язання в рамках відкритого щодо Садового кримінального виробництва минули, а прокуратура не зверталася до суду про їх продовження. Таким чином, Садовому буцімто нічого не загрожує. Проте перестраховка у вигляді високого крісла, з якого не так просто витягнути людину на допити, ще нікому і ніколи не заважала.

Кошулинський та Синютка: двобій за вихід у фінал

Тим часом за право виходу у другий тур змагатимуться згадувані вище Кошулинський та Синютка. Для "свободівця" таке не вперше: на минулорічних виборах він успішно взяв цю планку і виборов для себе "срібло". Він також зумів значно покращити свій результат між першим та другим туром. Бо якщо у першому турі за нього проголосували лише 12% виборців (у Садового були 39%), то у другому турі Кошулинський отримав вже 37% (Садовий – 61%).

Перевага Кошулинського в тому, що він є краще розкрученим медійно. Крім того, в його бекграунді – робота віце-спікером парламенту, а отже, статус загальнонаціонального політика, що також робить його краще впізнаваним. Щоправда, репутацію будь-якого "свободівця" ставить під сумнів те, що, за чутками, одним зі спонсорів партії є кримінальний авторитет Ігор Кривецький на прізвисько "Пупс". Напевно, успіх Кошулинського залежатиме від того, наскільки він дистанціюється від будь-яких компрометуючих зв’язків. Але треба віддати йому належне: свій імідж він будує доволі грамотно, оминаючи речі, які можуть зіграти проти нього.

Його супернику Синютці в цьому відношенні до Кошулинського далеко. З кінця 2014 року і по 2019-й Олег Синютка очолював Львівську обласну адміністрацію, з 2006 року по 2014 рік працював у Львівській міській раді, а з 2007-го був першим заступником Садового і займався безпосередньо "господаркою" міста. Незважаючи на досягнення у попередній діяльності (як у міській раді, так і на посаді голови ЛОДА), львів’яни знають його недостатньо. І це мінус, бо кампанія досить коротка, і часу на розкрутку обмаль. Але у Синютки є козир у вигляді бойового слона, котрого позбавлений Кошулинський.

Перевага Синютки полягає в тому, що він – представник популярної у Львові політичної сили. Місцеві медіа пишуть, що агітувати за кандидата від своєї партії приїде особисто Петро Порошенко. Бо для Синютки вкрай важливо, щоб рейтинг "Європейської солідарності" пов’язували з ним і щоб виборці "ЄС" у першому турі не розпорошились по інших, більш розкручених кандидатах. У Кошулинського такого опертя в особі партійного лідера немає, оскільки очільник ВО "Свобода" Олег Тягнибок в рази знизив свою публічну активність та присутність у медіа. Востаннє його бачили на суді за позовом жителя Макіївки, котрий звинуватив Ірину Фаріон у "приниженні російськомовних". Проте у виборчу кампанію Тягнибок ще не включився. Принаймні, поки що.

Третій ешелон: в очікуванні кандидата від "слуг народу"

Решта претендентів на крісло мера "столиці Галичини" мало що говорить широкому загалу. Серед кандидатів, як вже було сказано, – депутат міської ради Ігор Зінкевич. Він також опікується інфраструктурою та відновленням історичних пам’яток. А на вибори збирається йти під брендом нової партії – "Варта".

Щодо Володимира Гірняка, заступника голови Львівської облради, то нинішня кампанія для нього – не перша. На минулих виборах львівського мера Гірняк спромігся посісти третю сходинку – після Садового та Кошулинського. Про свої чергові мерські амбіції Гірняк ще не заявляв, однак уже відзначився біг-бордами на вулицях Львова з текстом "Сила змінити Львів".

Після депутатів міськради та облради згадаємо і члена Верховної Ради. Діючий нардеп Ярослав Рущишин посідає наступну рейтингову сходинку після Зінкевича та Гірняка. Йдучи на вибори, Рущишин пообіцяв припинити "шоу та бійки". Рущишин був обраний до парламенту від партії "Голос", чий лідер і фронтмен "Океану Ельзи" Святослав Вакарчук недавно склав із себе повноваження голови партії. Це може вдарити по будь-яких перспективах Рущишина, тим паче, що рейтинг партії "Голос" в регіоні істотно просів (9,1% зараз проти 23,01% минулоріч).

Парад депутатів серед претендентів продовжує Ігор Васюник – він був у парламенті двічі. У VII та VIII скликаннях представляв відповідно "Батьківщину" та "Народний фронт". Васюник – "вічно непрохідний" кандидат львівського розливу. У мери він балотувався не раз, але щоразу програвав. У 2015 році його персональним провалом стала кампанія про "два Львови" (один туристичний і "фасадний", а другий – "для домашнього вжитку", непривабливий та непоказний, який збудувала влада).

Окрім Васюника, участь у виборах бере ще один депутат попереднього скликання – Дмитро Добродомов. Колишній медійник і колишній кандидат в президенти України, а нині – лідер партії "Народний контроль". Проте його рейтинги навіть не заміряють – в кожному разі, даних про його підтримку зараз нема.

Найбільшою інтригою львівської кампанії залишається те, кого висуне в мери пропрезидентська партія. Місцеве видання "Високий замок" пише з цього приводу таке: "Ходили чутки, що від "слуг" на мера Львова може балотуватися нинішній посол України у Польщі Андрій Дещиця, мовляв, його вмовляли, але він не піддався. Казали, що розглядався як кандидат від партії Зеленського шоумен Сергій Притула, але також щось не склалося. Подейкують, він братиме участь на виборах мера рідного Тернополя. З місцевих "слуг" немає жодного потенційного кандидата, який може взяти більше двох-трьох відсотків. Тому цілком можливо, що "слуги" неофіційно можуть підтримати Андрія Садового, який так само неофіційно під час торішньої виборчої кампанії підтримав Володимира Зеленського".

Плюси, мінуси, підводне каміння

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко трохи іронізує над балотуванням Андрія Садового після озвученого наміру залишити мерську посаду. Знову "Ісусик маленький з’явився", – каже Петренко, згадуючи, як дружина Садового коментувала колись похід її чоловіка на президентські вибори. Мовляв, були певні знаки божественного втручання та благословення.

Але якщо серйозно, то "у кандидата рівня мера чи президента завжди є свої умовні 10 відсотків виборців, які за нього голосуватимуть. Тобто це ті люди, які підтримують владу за принципом "аби не було гірше", – каже Петренко.

На додачу до ядерного електорату у Андрія Садового є й очевидні господарські успіхи, переконаний експерт. Петренко хвалить Львів, зазначаючи, що, раз у раз наїжджаючи в це місто, він бачить зміни на краще. "Мені здається, що, порівняно із іншими регіонами, Львів є успішним. Там закладене підґрунтя, щоб вважати адміністрування міста доволі ефективним", – говорить Петренко, підводячи до головного висновку: у Садового є всі шанси на чергову перемогу.

Але, як відомо, важливо не тільки виграти битву, а й закріпити її результат. Значно ускладнити життя Садовому-меру можуть його непрості стосунки з Петром Порошенком та його партією "Європейська солідарність". Якщо "ЄС" пройде до львівської міської ради, та ще й проведе туди свою потужну фракцію – з претензією на формування більшості – меру знадобляться всі його дипломатичні навички.  

"У "Європейської солідарності" є шанс повернутися та відіграти свою поразку-2019. Але тут питання, як і з ким Садовому працювати після виборів. У нього була доволі непроста ситуація із Петром Олексійовичем. Чи зможе мер Львова стати політиком рівня Тимошенко, яка ніколи не зважає після виборів на чвари, які були до них? Юлії Володимирівні це вдається – забувати про протистояння, коли ситуація вимагає укладання політичного союзу. Садовому доведеться працювати з "ЄС" у міській раді, можливо, у коаліції зі "Свободою" чи "Голосом". Хоча він, ймовірно, зможе сформувати більшість і без людей Порошенка. Так для нього буде, безперечно, зручніше – і політично, і психологічно", – зазначає Петренко.

Говорячи про "непросту ситуацію з Порошенком", політолог має на увазі події, які розвивалися після трагедії (28 травня 2016 року) на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом. Там сталася пожежа, а потім зсув, в результаті чого загинуло троє людей. Проти Садового була порушена кримінальна справа, а місту як такому влада влаштовала "сміттєву блокаду", коли інші населені пункти відмовлялися приймати львівське сміття.

В цій ситуації Порошенко, за словами Садового, повів себе некрасиво і нешляхетно. Президент почав шантажувати мера. "Після початку сміттєвої блокади Львова мене запросили на Банкову і запропонували підписати угоду. Суть дуже проста — я передаю фракцію "Самопоміч" в парламенті під контроль Блоку Порошенка і гарантую особисту лояльність. Натомість президент обіцяв дати команду припинити блокаду", –  розповідав Садовий на своїй сторінці у Фейсбуці.

Але і "Самопоміч" не лишилася тоді у боргу перед Порошенком, нагадує 112.ua політолог Євген Булавка. Депутати від цієї партії Семен Семенченко та Єгор Соболєв відповіли блокадою на блокаду, намагаючись відрізати транспортний зв'язок із Донбасом. Так що історія взаємин між "Самопоміччю" та Блоком Порошенка (а нині "Європейською солідарністю") і справді сповнена драматизму.

При цьому, однак, фінал виборів львівського мера для Булавки зовсім не є очевидним. "Ситуація ще не є сталою, і говорити про її фінальний результат – зарано. За Садовим стоїть багатолітня практика роботи з львів’янами. Адже його "Самопоміч" починалася як громадський сектор, як мережева структура, яка працювала безпосередньо з людьми, вирішуючи їхні соціальні проблеми. Але на ці місцеві вибори впливатиме передусім ситуація в країні як така – і через коронавірус, і через підвищення комунальних платежів. І успіх матимуть ті політичні сили, які представлять шляхи вирішення саме загальнонаціональних проблем, але на місцевому рівні. Ті, хто покаже, як реально захистити лікарів, реорганізувати медицину тощо, і отримають найбільші бонуси", – переконаний Булавка.

Чи дістануться ці бонуси "порошенківцю" Синютці чи "свободівцю" Кошулинському? Перший не шкодує грошей на кампанію (за даними Zaxid.net, вартість рекламної кампанії Синютки перевищує 2 мільйони гривень в місяць), та й другий докладає максимум зусиль, для того, щоб "Свобода" змогла нагадати про себе. Але проблема цієї партії в тому, що вона "якраз і не пропонує відповіді на загальнолюдські питання. Вона не міняється і не трансформується, її риторика незмінна – що б не відбувалося довкола", – говорить Булавка.

"Свобода" дуже багато втратила внаслідок подій 2014 року і того розвороту в патріотичний бік, який стався тоді. Від патріотизму "Свободі" залишили хіба що радикалізм. Втім, на Львівщині є сильною підтримка окремих персоналій, які присутні в її лавах. Це – свого роду галицька традиція. І хоча ця партія втратила в загальнодержавному масштабі, на локальному рівні вона зберігає підтримку окремих своїх представників", – додає до сказаного Богдан Петренко. 

То хто ж – кандидат від "Свободи", кандидат від "Європейської солідарності" чи чинний мер Львова здобудуть перемогу 25 жовтня? Про це наразі не знає ніхто, навіть львів’яни, від яких напряму залежить відповідь на це питання.

Наталія Лебідь