На місцевих виборах 25 жовтня багато чого в Україні відбулося вперше: голосування за новою виборчою системою, поразка Володимира Зеленського, очевидна фіксація наслідків децентралізації, явка на виборах не дотягнула навіть до 40%.
Ці вибори увійшли в історію, а їх результати, безумовно, будуть мати серйозні наслідки для подальшого розвитку країни.
Не прийшли.
І це попри те, що абсолютна більшість українців голосування просто проігнорували.
Явка на виборчі дільниці, за даними ЦВК, склала всього 37%.
Це рекордно низький показник.
Наприклад, на минулих місцевих виборах в 2015 році явка була майже на 10% більша і дорівнювала 46,6%.
Проблему з тим, що виборці не дійшли до ділянок тут же списали на вируючий коронавірус, але не тільки в пандемії справа.
— Низька явка виборців на місцевих виборах – це свідчення відновлення кризи довіри до політичних еліт, – констатує політолог Володимир Фесенко.
У нових обличчях після 2019 року українці швидко розчарувалися, а жодної альтернативи їм не побачили.
Не спрацювало на підвищення явки і опитування, ініційоване Володимиром Зеленським.
Волонтери із запитаннями від президента були присутні тільки на половині виборчих дільниць.
Однак виглядало це дійство, м’яко кажучи, жалюгідно – підлітки з роздрукованими папірцями і картонними урнами в сміттєвих пакетах.
Ні печаток, ні контролю за тим, хто в опитуванні бере участь, із заходів безпеки тільки скотч, яким скріплювалися урни.
Тож не дивно, що українці, щоб показати всю абсурдність ситуації, демонстративно заповнювали відразу кілька анкет опитування Зеленського або писали на них неприємні висловлювання.
Хоча частіше, звичайно, просто ігнорували його.
І що говорити про простих українців, якщо навіть спікер Верховної Ради, один з лідерів партії Слуга народу Дмитро Разумков демонстративно відмовився брати участь в опитуванні та заявив про це публічно.
Не сприяла підвищенню явки і нова система голосування, випробувана на цих виборах.
Відкриті партійні списки, коли виборець не тільки голосує за партію, а й повинен вибрати її конкретного представника – це, звичайно, прогресивно.
Але, схоже, зарано для України.
Читайте:.
Другий тур виборів 2020 в Україні: список міст і кандидатів.
Як проходить підрахунок бюлетенів у ЦВК на місцевих виборах 2020 (ОНЛАЙН).
Порвані бюлетені, матюки та гола дівчина: курйози на місцевих виборах 2020.
Рівень політичної культури не той.
Українці то і партій не знають, а тут ще й не просто галочку в бюлетені потрібно поставити, але і цифру за трафаретом вивести.
До того ж не в одному бюлетені, а відразу в декількох.
Роз’яснювальну роботу, потужну інформаційну кампанію про особливості нової виборчої системи провести, як завжди, забули.
— Виборці просто не розуміють, в чому специфіка, і ми отримали проблеми в день голосування, і надзвичайно тривалий і складний процес підрахунку голосів.
Відповіддю на складне виборче законодавство, недостатнє волевиявлення, – відзначає голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Місцеві еліти рулять.
Однак низька явка – проблема не для всіх.
Для когось навпаки – це благо.
Насампед, для чинних мерів і партій місцевих еліт.
— За низької явки перевагу отримують партії зі стабільним ядерним електоратом, які його легше мобілізують.
Також – партії, які краще працювали з пенсіонерами – більш дисциплінованими виборцями, – пояснює політолог Ігор Попов.
В абсолютній більшості великих міст, як і очікувалося, чинні мери впевнено йдуть до перемоги.
Геннадій Кернес виграв вибори в Харкові в першому турі з берлінської лікарні Шаріте.
Про реальний стан його здоров’я немає жодної інформації, хто і як буде керувати містом після виборів – теж незрозуміло, але харків’яни за беззмінного мера все одно проголосували.
У Маріуполі та Запоріжжі з великим відривом в першому турі теж перемагають чинні градоначальники.
У Дніпрі, Одесі, Львові – буде другий тур, але відрив чинних мерів від переслідувачів значний.
На виборах до міськрад також перемагають саме партії мерів.
— На їхню користь спрацювала і взаємна боротьба між собою парламентських партій.
Антимерський електорат у великих містах України виявився роздрібнений, і об’єктивно це спрацювало на користь чинних керівників найбільших міст України, – зазначає Володимир Фесенко.
Окрема історія – Київ.
У столиці ситуація на межі.
Або Віталій Кличко виграє вже в першому турі або буде другий тур, в який несподівано разом з чинним мером вийде Ігор Попов, котрий був біля керма столиці в часи Віктора Януковича.
Той самий Попов, який так хотів у 2013 році встановити ялинку на Майдані, що Беркут побив студентів.
Далі була Революція Гідності, шість років війни, і ось екс-регіонал в Києві виходить на друге місце в мерських перегонах.
Поки весь Facebook стогне від жаху, така ситуація легко і логічно пояснюється.
Сергій Притула від Голосу, Ірина Верещук від Слуги народу і той же Віталій Кличко так були захоплені критикою один одного, що Попова і не помітили.
Представник ОПЗЖ – єдиний кандидат у мери столиці, якого не поливали брудом.
А його електорат – люди старшого віку – найбільш дисциплінований, на вибори ходять попри коронавірус.
Провал слуг.
Вибори в Києві показові і для іншої тенденції цієї кампанії.
Повного провалу партії влади Слуга народу.
Політсила Володимира Зеленського не виграла вибори мера в жодному обласному центрі.
Останні шанси залишаються тільки в Ужгороді, там буде другий тур, і представник Слуги народу перед ним не є фаворитом.
Магії зеленого партійного бренду більше немає, як і магії Зеленського.
Навіть ролики на You.
Tube перестали працювати.
Мер Черкас Анатолій Бондаренко, якого президент публічно називав бандитом – не дасть збрехати.
Бондаренко спокійно виграє вибори в рідному місті після відкритого конфлікту з Офісом президента.
Не допомогло і широко розрекламоване владою Велике будівництво та поїздки глави держави в регіони.
Навіть в рідному для Зеленського Кривому Розі перемагає не представник Слуги народу, а чинний мер Юрій Вілкул, до того ж підтримка партії президента, у порівнянні з парламентською кампанією, в місті впала удвічі.
У тому ж Києві в 2019 році на парламентських виборах слуги взяли 36,4% голосів і перемогли у всіх без винятку мажоритарних округах.
А на поточних виборах до Київради партія влади ледве дотягла всього до 10% – і це третє місце після Удару і Європейської солідарності.
Ірина Верещук знімала відео в Tik.
Tok і літала над містом, в результаті, так і пролетівши повз перемогу.
— Ми стали свідками того, як всього лише за один рік, політична сила, яка мала підтримку понад 40% виборців по країні – програла все.
І тепер у Зеленського не простий вибір: рятувати партію і себе або – тільки себе, – підкреслює політолог Віктор Таран.
Експерти прогнозують, що контролювати фракцію монобольшості в парламенті після місцевих виборів стане ще складніше, адже слуги можуть втекти з корабля, що тоне.
Хоча, в партії влади, поки вважають за краще не говорити про провал.
Хоча б публічно.
— Ми не вважаємо місцеві вибори провалом Слуги народу.
У нас є 1 400 кандидатів на голів громад, давайте подивимося на результати по Україні в цілому: у міських радах та обласних радах.
І потім будемо говорити про якісь провали, – відбивається від питань про програш лідер партії Олександр Корнієнко.
Шанс Слуги народу і Банкової в спробі домовитися з місцевими елітами і партіями мерів для формування спільної більшості в міськрадах.
Але далеко не скрізь це можливо.
У Харкові та Дніпрі – точно ні.
А ось в Одесі – цілком.
Поляризація країни.
Але і на падінні рейтингу Слуги народу проблеми влади після місцевих виборів не закінчуються.
Куди більш серйозний виклик – поляризація країни і нова загроза проросійського реваншу на Сході.
Як би Зеленський не розповідав, що він “зшиває країну новими дорогами і мостами”, результати виборів показують протилежне.
— Набір партій, які подолали 5% бар’єр у Львові і Маріуполі, практично не збігається.
Виборці дивляться різні пули телеканалів, читають пости різних інформаційних бульбашок і дедалі менше розуміють один одного.
Збалансувати політичні інтереси в залі Верховної Ради – все складніше.
Така інформаційна децентралізація, – відзначає Ігор Попов.
Деякі міські ради на Сході і Півдні країни після місцевих виборів дійсно будуть виглядати загрозливо.
Так, наприклад, до Маріупольської міськради проходять Блок Вадима Бойченка (партія чинного мера), ОПЗЖ, Партія Шарія і Слуга народу.
В Одеську міськраду – Довіряй справам Труханова, ОПЗЖ, Слуга народу, Партія Шарія і тільки одна Європейська солідарність, яка затесалася до цієї кампанії.
У Харківській міськраді – те ж саме.
Партія мера – Блок Кернеса, ОПЗЖ, Шарій і ЄС.
Такі зміни, коли відверто проросійські партії можуть сформувати більшість в міськрадах, вкрай небезпечні.
Та що там казати, якщо Неля Штепа, яка в 2014 році зустрічала з розкритими обіймами бойовиків в Слов’янську, вийшла до другого туру виборів мера.
Після шести років війни Україна все швидше скочується до точки поляризації і поділу, в якій країна перебувала в 2013 році перед Євромайданом.
І це відверто лякає.
Валерій Літонінський.