Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 22—24 вересня 2025 року — резюме
Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 22—24 вересня 2025 року — резюме

Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 22—24 вересня 2025 року — резюме

Висвітлення основних тем тижня, представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях, прояви політичного піару та російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні, порушення основних стандартів інформаційної журналістики — стисло.

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. А тут — повний огляд звітних днів.

Вступ

22—24 вересня найвищою інтенсивність боїв була на Покровському напрямку, високою — на Новопавлівському, Сіверському, Лиманському і Торецькому. Складною залишалася ситуація в Куп’янську. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку. Наступними за увагою були Південно-Слобожанський, Куп’янський і Краматорський. Більш активним напрямкам приділили замало уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного теж найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку, достатньо — Новопавлівському і Куп’янському, іншим активним приділили менше уваги.

Найголовніші зовнішньополітичні події в звітні дні були зосереджені в Нью-Йорку, де тривала 80-та Генасамблея ООН, на полях якої відбувалися різні зустрічі лідерів, зокрема зустріч президентів США й України. Телемарафон висвітлював ці події нестабільно, як у репортажній, так і в експертній частині. Перший канал Суспільного висвітлював ці події значно системніше, набагато ґрунтовнішими були й експертні обговорення.

У звітні три дні найгіршими за наслідками були ворожі атаки по Запоріжжю 22 і 23 вересня. Ці події і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали однаково достатньо докладно. Перший канал Суспільного загалом був трохи оперативнішим за телемарафон.

Дві події внутрішньої політики — вирок убивці підлітка у столичному фунікулері та перекриття руху Хрещатиком під час хвилини мовчання — Перший канал Суспільного висвітлював значно повніше і якісніше за телемарафон.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. Були порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти повноти й доступності подачі інформації.

22—28 вересня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» та «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної та опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим.

22—24 вересня у телемарафоні майже не було проявів політичного піару. В ефірі Першого каналу Суспільного в ці була одна невиправдана контекстом згадка про фракційну приналежність народної депутатки.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 49 до 64 боєзіткнень на добу). Високою також була інтенсивність боїв на Новопавлівському (від 13 до 33 боєзіткнень), Лиманському (від 15 до 25) і Торецькому (від 10 до 17). В окремі дні більш як десять боєзіткнень на добу було також на Південно-Слобожанському, Північно-Слобожанському та Курському напрямках. На інших напрямках фронту кількість боїв була меншою. Попри меншу добову кількість боєзіткнень, складною залишалася ситуація в Куп’янську, де ворог продовжував спроби закріпитися на околицях міста.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, про який говорили з 12 гостями. Чимало уваги приділили також Південно-Слобожанському (репортаж і 4 обговорення), Куп’янському (репортаж і 4 обговорення), Краматорському (2 репортажі й 3 обговорення) й Оріхівському (пряме ввімкнення, 2 репортажних сюжети й 2 обговорення). Відтак менше уваги було приділено більш активним напрямкам фронту, зокрема Новопавлівському і Лиманському.

Ситуації на фронті в ці дні найбільше уваги приділили канали «1+1» і ICTV з СТБ. Дуже мало уваги фронту приділив канал «Інтер». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (14 разів), речників різних підрозділів Сил оборони запрошували 8 разів, експертів — 5 разів. Дуже активно звітними днями працювали воєнкори каналів ICTV та СТБ (6 репортажних сюжетів і пряме ввімкнення) й «1+1» (3 сюжети й пряме ввімкнення). Інші канали фронтових репортажів у ці дні не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Покровському напрямку (11 обговорень із гостями), Новопавлівському (пряме ввімкнення та 6 обговорень) і Куп’янському (6 обговорень). П’ять разів обговорювали ситуацію на менш активному Краматорському напрямку, зробили 3 репортажі й раз обговорювали ситуацію на найменш активному Придніпровському. Натомість дуже мало уваги приділили більш активним Лиманському і Торецькому напрямкам фронту. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (11 разів), експертів запрошували 8 разів, військових-фронтовиків — 3 рази. Зробили з фронту одне пряме ввімкнення і 4 репортажних сюжети.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Найголовніші зовнішньополітичні події у звітні дні були зосереджені в Нью-Йорку, де відбувалася 80-та Генасамблея ООН, два засідання Радбезу ООН (скликаних послідовно Естонією й Україною через різні російські агресивні дії) та зустрічі на полях Генасамблеї українського президента Володимира Зеленського зі світовими лідерами, головною з яких була зустріч із президентом США Дональдом Трампом.

Репортажно перебіг подій у Нью-Йорку Перший канал Суспільного висвітлював значно системніше за телемарафон. У телемарафоні події адекватно висвітлювалися тоді, коли в ефірі працювали канали «1+1» й «Інтер», які мають власних кореспондентів у США (щоправда, послугами кореспондента «Інтера» в останній зі звітних днів скористався і канал «Рада»). Ще більшою була відмінність в експертних обговореннях. Доволі традиційно в телемарафоні було обмежене коло експертів (грубо кажучи, Фесенко, Буряченко, Лісний, Гладких, а на «Раді» — ще й радники керівника ОП в якості експертів із міжнародної політики). На ICTV з СТБ чомусь у перший день цим подій приділили в розмовній студії мінімум уваги, згодом виправилися. З усіх учасників телемарафону експертні обговорення були найґрунтовнішими на каналі «Ми — Україна». У підсумку в телемарафоні висвітлення тематики було дуже нестабільним (залежало від того, чий ефір в окремі частини доби).

Натомість Перший канал Суспільного дуже якісно і системно висвітлював перебіг численних подій і заяв у Нью-Йорку репортажно. Паралельно канал постійно розширює коло кваліфікованих експертів, тож дає всеохопну експертизу, як і було у звітні дні. Крім того, зовнішньополітичну тематику в телемарафоні коментують хіба що представники «Слуги народу», а от в ефірі Першого каналу Суспільного до обговорення залучають представників різних політсил.

Значно більш глибокою за телемарафон була й експертиза Першого каналу Суспільного кількох інших важливих міжнародних подій — визнання держави Палестина рядом держав Заходу й екстрене звернення президентки Молдови Маї Санду напередодні парламентських виборів у державі, де вона казала про ризик перетворення Молдови на плацдарм російського нападу на Одеську область України. Канал «Рада» ці зовнішньополітичні події в ці дні взагалі не помічав.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні три дні найгіршими за наслідками були ворожі атаки по Запоріжжю: авіабомбами 22 вересня (3 загиблих і 4 поранених), авіабомбами й дронами 23 вересня (2 загиблих, 15 поранених). Ці події і телемарафон (крім каналу «Ми — Україна»), і Перший канал Суспільного висвітлювали однаково докладно прямими ввімкненнями й репортажами власних кореспондентів. Перший канал Суспільного загалом був трохи оперативнішим за телемарафон.

Ще одну ворожу атаку — авіабомбами по Костянтинівці 24 вересня (2 загиблих, 8 поранених) — і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали недостатньо, ні там, ні там репортажів не було і не було навіть компетентних гостей. Дуже лаконічно (утім, зі зрозумілих причин) усі висвітлювали й ракетний удар по навчальному центру Сухопутних військ 24 вересня.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

За винесенням довічного вироку винному в убивстві підлітка у столичному фунікулері з усіх каналів-учасників телемарафону 22 вересня стежив лише канал «1+1», який висвітлював останнє засідання суду прямими ввімкненнями. Інші канали за подією не стежили, а канал «Рада» про неї геть не згадав у цей день. Перший канал Суспільного висвітлював подію значно повніше і якісніше. Про перший день перекриття руху Хрещатиком на хвилину мовчання якісно розповідав у телемарафоні лише канал «Інтер», інші учасники того дня про подію навіть не згадали. Перший канал Суспільного висвітлював подію ще більш системно.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

  • Командувач ДШВ Апостол прокоментував створення Штурмових військ. У Генштабі пояснили, навіщо створюють Штурмові війська і чим вони відрізняються від ДШВ (22 вересня).
  • Міністр фінансів Марченко: Україні у 2025 році потрібно ще 8,7 млрд доларів (22 вересня).
  • Уряд вніс до Верховної Ради програму діяльності Кабміну (23 вересня).
  • У Калуші група осіб напала на будівлю ТЦК, троє військовозобов’язаних утекли (23 вересня).
  • Polinico: На Заході стурбовані прагненням Зеленського до монополізації влади (23 вересня).
  • Медійники заявили про ризик для журналістських розслідувань через новий законопроєкт ВР (24 вересня).
  • Київський апеляційний суд залишив детектива НАБУ Магомедрасулова під вартою (24 вересня).
  • Родичі військовополонених і зниклих безвісти провели акцію нагадування в Києві (24 вересня).
  • У Київраді «слуги народу» ініціювали процедуру дострокового припинення повноважень міського голови Кличка (24 вересня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

  • Столичну суддю підозрюють у незаконному збагаченні на понад 16 млн грн (22 вересня).
  • Дзеркало тижня: ТСК на чолі з Власенком тисне на ВАКС, запитуючи інформацію, що не належить до компетенції комісії (22 вересня).
  • Ключовий свідок у справі Магомедрасулова, який спростовує версію слідства, заявляє про погрози (22 вересня).
  • Три африканські країни заявили про вихід з МКС (23 вересня).
  • Президент Макрон проти того, щоб НАТО збивало російські літаки-порушники (24 вересня).
  • «Слідство.інфо»: Журналістка Рощина загинула в СІЗО Пермського краю Росії (24 вересня).
  • У столичному СІЗО помер в’язень, обвинувачений в убивстві іншого ув’язненого (24 вересня).
  • Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до березня 2027 року (24 вересня).
  • ДБР провело обшуки в ексголови Служби зовнішньої розвідки (24 вересня).
  • Залужний розкритикував Курську операцію й оцінив, чому провалився контрнаступ 2023 року (24 вересня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 22—24 вересня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

В ефірах каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Найчастіше стандарт точності порушували невідповідністю між картинкою і текстом у БЗ. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало було й різного виду суб’єктивних міркувань журналістів у новинах. І дуже багато було зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Всі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатнім представленням експертів. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були вживанням слів, незрозумілих для значної частини аудиторії.

В ефірах каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Стандарт доступності подачі інформації найбільше порушували вживаючи абревіатури, незрозумілі значній частині аудиторії.

В ефірах каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом в оглядових сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Чимало було зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були вживанням слів, незрозумілих частині аудиторії.

В ефірах каналу «Рада» найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Траплялися й грубі фактичні помилки. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Багато було й не авторизованих міркувань ведучих гостьових студій. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео. Стандарт доступності подачі інформації найчастіше порушували, вживаючи слова незрозумілі для частини аудиторії. Було й порушення стандарту оперативності.

В ефірах каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Стандарт точності найчастіше грубо порушували невідповідностями картинки й тексту в БЗ і в прямих ввімкненнях. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були вживанням слів, незрозумілих частині аудиторії. Було порушення стандарту оперативності.

Перший канал Суспільного:

В ефірах каналу найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Стандарт точності найбільше порушували невідповідностями між картинкою і текстом. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Забагато було і зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Всі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатнім представленням експертів. Більшістю грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були абревіатури й слова, незрозумілі частині аудиторії. Було порушення стандарту оперативності.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 22—28 вересня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 13 разів (попереднього тижня було 20 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 10 запрошень, що склало майже 77% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг», в ефір телемарафону (а точніше — в ефір каналу «Рада») двічі запрошували представників «Батьківщини» (традиційно Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка), а ще позафракційну Оксану Савчук. Телеканали «Інтер» і «Ми — Україна» запрошували винятково «слуг народу», на інших каналах народних депутатів цього тижня не запрошували взагалі. Представників опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» у телемарафон не запрошували.

По два рази в ефірі телемарафону звітного тижня побували депутати від «Слуги народу» Євгенія Кравчук і Олексій Леонов (обидва — в ефірах «Ради» й «Ми — України»). Всі інші гості-депутати були в телемарафоні по одному разу.

І ще таке: 25 вересня на «Інтері» в гостях був депутат Київради від «Слуги народу» Андрій Вітренко. З традиційно однобічною і незбалансованою критикою міського голови Кличка і КМДА.

Офіс президента на звітному тижні в телемарафоні тричі представляв уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (раз на «Раді», двічі — на «Ми — Україні», загалом мав 35 хвилин ефіру), по два рази в телемарафоні гостювали радники керівника Офісу президента Михайло Подоляк (на «Інтері» й на «Раді» мав загалом 54 хвилини ефіру) та Сергій Лещенко (так само на «Інтері» й на «Раді» мав загалом 26 хвилин). Крім того, в ефірі «Інтера» ще побувала заступниця керівника ОП Ірина Мудра (9 хвилин). А у вечірньому праймі неділі, у випуску «ТСН Тижня» 13 хвилин був в ефірі сам керівник ОП Андрій Єрмак. Загалом же цього тижня Офіс президента мав в ефірі 2 години 17 хвилин.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народні обранці були 19 разів (попереднього тижня було 32 рази). Цього разу суто арифметично переважали представники владної фракції «Слуги народу», вони побували в ефірі каналу 10 разів. Опозиція мала сумарно 8 ефірів (представники «Європейської солідарності» побували в ефірі 6 разів, представники «Батьківщини» і «Голосу» — по одному разу). Втім, перевага владної фракції пояснювалася тим, що саме «слуг» частіше кликали в експертні студії (Сергія Козиря як члена ТСК з захисту ВПО і співзасновника ГО «ВПО України», Юрія Камельчука як члена Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП, а Віталія Войцехівського як члена ТСК із захисту ВПО). У дискусійних же студіях баланс між владою та опозицією каналом було повністю дотримано. Одного разу, 25 вересня, говорити про пенсійне забезпечення в програмі дій уряду з Іриною Никорак із «ЄС» і Михайлом Цимбалюком із «Батьківщини»«не зголосилися доєднатися до етеру і члени парламентського Комітету з соцполітики з фракції “Слуга народу” (крім того, “хотіли сьогодні поговорити з очільником Мінсоцполітики. Пресслужба відомства вийшла на нас з такою пропозицією після кількаразових звернень Суспільного. Попередньо міністр соцполітики навіть погодився, втім уже сьогодні пресслужба Мінсоцу повідомила нам, що плани урядовця змінилися”). У дискусійних студіях не зовсім зрозумілим був хіба що вибір представника маргінальної депутатської групи «Довіра» Павла Бакунця в ефірі з Олегом Дундою від «Слуги народу». Логічніше все ж було кликати представника справжніх політсил у парламенті. Одного разу, 22 вересня, невиправдано в експертному обговоренні згадували фракційну приналежність Роксолани Підласої (говорили з нею як з головою Комітету ВР з питань бюджету).

4. Прояви політичного і бізнесового піару 22—24 вересня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував лише 2 прояви піару, обидва в ефірі ICTV та СТБ. Позитивно згадувалися Віктор і Олена Пінчуки. Негативних проявів піару не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного одного разу невиправдано до контексту розмови згадували фракційну приналежність голови Комітету ВР з питань бюджету Роксолани Підласої до «Слуги народу».

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 22—24 вересня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри «Інтера» і «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Источник материала
loader
loader