Королева популізму, газові кабальні угоди з Росією і "Пропало всьо": велика біографія Юлії Тимошенко

Надвечір 13 січня 2026 роки в НАБУ повідомили, що на хабарі було викрито керівника парламентської фракції. Імені названо не було, але швидко з'ясувалося, що це "Батьківщина", а таємничий корупціонер – не звичайна "кнопка", а ціла ветеранка української політики – 65-річна Юлія Тимошенко.

Наступного ранку НАБУ показали кадри обшуку в офісі Тимошенко та її саму, кокетливо заблюрену. Згодом сама Юлія Тимошенко публічно підтвердила, що її викрито, але заявила, що це провокація проти неї.

Що це було – з'ясує суд, а поки розслідування триває, 24 Канал бере на себе сміливість розповісти, хто ж така Юлія Тимошенко та яку роль відіграла в українській політиці.

Біографія Юлії Тимошенко

Юлія Тимошенко народилась 27 листопада 1960 року в Дніпропетровську (нині – місто Дніпро). Тимошенко – прізвище чоловіка політикині. При народженні її звали Юлія Грігян. Батько – Володимир Абрамович Грігян, колишній диспетчер таксопарку в Дніпропетровську.

Сама Юлія Тимошенко колись казала, що її батько – з Латвії, його справжнє прізвище Grigjanis, яке зазнало змін через радянську бюрократію. Проте, вороги політикині часто використовували цей факт для атак з антисемітським забарвленням.

Так чи інакше, але батько залишив родину, коли його доньці було 3 роки. Далі її виховувала мати – Людмила Телегіна. Її прізвище Юлія візьме після закінчення школи.

Мати дівчини була важливою людиною в радянському Дніпропетровську (тоді – закритому місті та хабі оборонної промисловості), вона працювала в міськомі КПРС та опікувалася "квартирним питанням" – критично важливим в часи СРСР (нагадаємо, тоді житло зазвичай не купували, а отримували в чергах, а громадянка Телегіна відповідала за формування цих черг).

Юлія Тимошенко в молоді роки / фото з фейсбуку політикині

Завдяки успішній матері Юлія з малих років жила з привілеями та ні в чому не відмовляла. Вона навчалася в елітній школі №75, а згодом вступила до Гірничого інституту на факультет автоматики-телемеханіки, звідки перевелась на економфак ДГУ (нині – Дніпропетровський національний університет). Отримала диплом із відзнакою за спеціальністю "Економіка праці" з кваліфікацією "інженер-економіст".

Під час навчання Юлія в 1979 році одружилася зі сином впливового місцевого чиновника Олександром Тимошенком й так остаточно оформила своє нинішнє ім'я, яке згодом стане брендом.

Весільна картка Юлії та Олександра Тимошенко / архівне фото

Після закінчення навчання 4 роки працювала на Дніпровському машинобудівному заводі (ДМЗ) на посаді інженера-економіста. Це було дуже престижне за радянськими мірками місце. ДМЗ – підприємство-супутник знаменитого оборонного гіганта "Південмашу". В цей час там був спершу секретарем парткому, а згодом керівником – Леонід Кучма.

Також треба зважати, що потрапила вона туди офіційно за розподілом (системою, що існувала в СРСР, і для "простих людей", позбавлених привілеїв, зазвичай означала жереб до далекої провінції на краю радянської імперії, натомість Юлія Тимошенко отримала "тепле місце" вдома).

Родина Тимошенко за чаєм і з килимом – символом родинного затишку в часи "Совка" / архівне фото

Як починалася бізнес-кар'єра Тимошенко?

Незабаром СРСР почав руйнуватися, а з ним – і сите життя представників середньої ланки радянської еліти. Треба віддати Юлії Тимошенко належне – вона не розгубилась в турбулентні часи, а пішла в бізнес. Дуже допоміг свекор – чиновник із Дніпропетровської облради, який дав сину та невістці гроші на відкриття мережі відеосалонів в Дніпропетровську.

Наприкінці 1980-их – початку 1990-их це був дуже маржинальний бізнес, адже втомлені "совком" люди хотіли побачити справжнє життя та отримали таку можливість завдяки піратським відеокасетам.

Бізнес родини Тимошенко швидко пішов вгору, а великих проблем з іншим симптомом епохи первісного нагромадження капіталу – бандитами/рекетирами не було, оскільки свекор надав надійний "дах". Флагманською "точкою" став відеопрокат у літньому кінотеатрі парку імені Шевченка. Під нього було створено фірму "Термінал", де Юлія Тимошенко стала комерційним директором.

Бізнес-леді Юлія Тимошенко / архівне фото

За три роки Тимошенки достатньо заробили для наступного кроку – заходу на ринок продажу дефіцитного на початку 1990-их бензину. Родина розпочинає торгівлю нафтопродуктами через Російську товарно-сировинну біржу, а в 1991 році запускає корпорацію "Український бензин", де Юлія вже була гендиректоркою.

Завдяки адмінресурсу та вмінню домовлятися з усіма зацікавленими особами компанія Тимошенко стала монополістом у постачанні нафтопродуктів для сільського господарства Дніпропетровської області.

Тимошенко веде переговори / архівне фото

Водночас чоловік Олександр Тимошенко створив міжнародну компанію "Сіаль", яка підхопила трохи занепалу в часи "Перебудови" розробку родовищ червоного граніту. Оборот компанії становив 84 мільйони доларів на рік. Це перетворило родину на дуже заможних людей.

Згодом корпорацію "Український бензин" перереєстрували в промислово-фінансову корпорацію, яку вирішили назвати не банально. Так виникли знамениті "Єдині енергетичні системи України". Тимошенко стала президенткою цієї компанії, яка досягла річного обсягу продажів в 11 мільярдів доларів і мала монополію на торгівлю російським природним газом в Україні.

Юлія Тимошенко та найбагатша людина України початку 90-их Євген Щербань / архівне фото

Такий швидкий та масштабний успіх не міг не бути непоміченим. У 1995 році Тимошенко затримали в аеропорту Запоріжжя при спробі вивезти валюту в розмірі 26 тисяч доларів при тодішньому ліміті в 500 доларів. Проти неї та її чоловіка відкрили кримінальні справи за контрабанду валюти. Це був прямий сигнал від влади. І Тимошенко його добре зрозуміла, тому для захисту своїх із чоловіком грошей і бізнесу подалась у політику.

Допоміг із цим давній знайомий – Павло Лазаренко, нині відомий як "батько української корупції", а тоді – чинний прем'єр-міністр України, який мав солідну офіційну владу та не менш потужні тіньові можливості).

Як починалася політична кар'єра Тимошенко?

Дебют Юлії Володимирівни відбувся в 1997 на довиборах до другого скликання Верховної Ради. На той момент вона була безпартійною. У парламенті стала членом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Але вже незабаром Тимошенко влилася до політсили Павла Лазаренка – партії "Громада" та стала першим заступником її голови.

У Тимошенко та Павла Лазаренка давня історія стосунків / фото з соцмереж

У 1998 році Тимошенко вдруге стала нардепкою, тепер – від "Громади" й отримала дуже важливе призначення – голова бюджетного Комітету.

Це були не найкращі часи для її патрона та нового видання так званого "Дніпропетровського клану". На Лазаренка завели декілька кримінальних справ в Україні та Швейцарії, а той не додумався ні до чого, як втекти до США з підробленим панамським паспортом. Там корупціонера затримали американці та розпочали тривалий процес "розкуркулення".

Юлія Тимошенко в цій ситуації залишилась в Україні на позиції "смотрящої" за активами Лазаренка й почала захищати їх від конкурентів з Донецька та Києва, в чому досягла значних успіхів, обравши логічний, але не надто простий шлях перетворення на зірку публічної політики. Допомогли в цьому сильний характер і не менш сильна харизма.

Рідкісний кадр – Тимошенко та Коломойський / архівне фото

У 1999 році Тимошенко перебрела недобитки "Громади" в Раді та реорганізувала їх у депутатську фракцію "Батьківщина". Згодом це стало основою партії "Батьківщина", де Тимошенко була обрана головою.

Політична програма нової політсили – популізм лівоцентристського ухилу. Втомленим від зубожіння 90-их людям це зайшло, а Тимошенко вдало "продала" виборцям свій образ, як символ змін і надій на краще.

Перші переслідування Тимошенко та посада в уряді

Вдалий ребрендинг завів Юлію Тимошенко у "вищу лігу" – вона стала віцепрем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) в уряді улюбленця президента Кучми – колишнього банкіра Віктора Ющенка.

Зірка уряду Ющенка / архівне фото

Цікаво, що роль політикині національного рівня Тимошенка поєднувала з науковою діяльністю та встигла написати кандидатську дисертацію, яку захистила в 1999 році в Київському національному економічному університеті (КНЕУ). Тема – "Державне регулювання податкової системи".

За період роботи Тимошенко на цій посаді були ліквідовані бартерні розрахунки в галузі та створений єдиний розрахунковий центр Оптового ринку електроенергії – державне підприємство "Енергоринок". Також було значно підвищено рівень розрахунків за енергоносії, залучено додаткові кошти до держбюджету.

Завдяки цьому в Україні припинилися віялові відключення світла (коли в домівках українців світло вимикали щодня по кілька годин).

Юлія Тимошенко під час урядового відрядження / архівне фото

Але це було лише верхівкою айсберга, бо Юлія Тимошенко захотіла повторити успіх свого колишнього патрона Лазаренка та встановити контроль над експортом газу, а це вже зачіпало інтереси оточення президента Кучми, який організував зрозумілу протидію.

У 2000 році було заарештовано чоловіка Тимошенко, який на час походу дружини в політику та уряд став керівником корпорації "Єдині енергетичні системи України". Також слухняна до Кучми ГПУ відкрила 2 справи щодо самої Тимошенко як експрезидента корпорації за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Політикині призначили запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Тимошенко в суді / фото "Точка"

У 2001 році Кучма відправив Тимошенко у відставку. Та не заспокоїлась і почала "шатати" режим. Політикиня стала ініціаторкою створення Форуму національного порятунку – громадського об'єднання, що мало за мету усунути від влади режим Кучми. Також вона влила солідну готівку та організувала достатньо масові вуличні протести в Києві.

Тимошенко на суді / фото "Точка"

Для України ця "технологія" було не надто звичним явищем, адже до того страйкували зазвичай лише шахтарі та інші робітники, але організація таких протестів вимагала значних ресурсів і часу, мала проблеми з логістикою. Натомість Тимошенко просто рекрутувала студентів місцевих вишів за "смішні гроші" (буквально 10 гривень, за гривню тоді можна було купити 3 – 4 пачки "мівіни" та буханку хліба – 24 Канал), які створювали масовку навколо хребта з професійних партійців.

Кучму протести налякали (бо ще була потужна акція "Україна без Кучми", яку запустили соціалісти через вбивство Георгія Гонгадзе та "касетний скандал"). Обкладений з усіх боків президент наказав діяти – Тимошенко заарештували та звинуватили в розкраданні мільярда доларів, призначених для оплати російського газу (Справа ЄЕСУ).

Тимошенко та стильно вдягнений як Нео її найближчий соратник початку 2000-их Олександр Турчинов / архівне фото

Піарники Тимошенко використали це як привід, щоб оголосити політикиню невинною жертвою геть корумпованого режиму та символом демократії. Цей меседж також зайшов виборцям. В якийсь момент у головах людей протести за Тимошенко та акція "Україна без Кучми" (УБК) з’єдналися в єдиний потік.

Президенту Кучмі вартувало великих зусиль, щоб взяти ситуацію під контроль – завдяки провокаторам і підкупу він розігнав УБК, а з Тимошенко уклав "ситуативний мир" – її та її чоловіка було звільнено (на початку 2001 року вона провела 42 доби в Лук'янівському СІЗО), а справи закрито.

Народна "героїня"

Звільняли Юлії Тимошенко як народну героїню. І це стало стартом для запуску нового політичного проєкту. За порадою політтехнологів, вона вийшла на волю дуже ефектно, з новим кольором волосся (з брюнетки перетворилась на блондинку) й новою зачіскою – косою, що була стильно закручена в калач.

Цей символ миттєво привернув увагу (його навіть копіювали голлівудські зірки) та став візитівкою Юлії Тимошенко.

Під час Революції Тимошенко була поруч з Ющенком / архівне фото

У 2001 році був створений іменний Блок Юлії Тимошенко (БЮТ), який пройшов до парламенту на виборах 2002 року. Того ж року Тимошенко разом з іншими опозиціонерами очолювала акцію "Повстань, Україно!", спрямовану на опір режиму Кучми.

БЮТ став однією з головних ударних сил майбутньою Помаранчевої революції. У 2004 році партії "Наша Україна" під керівництвом Ющенка та БЮТ утворили коаліцію "Сила народу". Тоді Тимошенко визнала Ющенко єдиним кандидатом у президенти від опозиції, а той пообіцяв призначити Тимошенко прем'єр-міністром у разі його перемоги.

Народна героїня демонструє сміливість / архівне фото

За результатами голосування на президентських виборах 2004 року в другий тур вийшли Ющенко та Янукович. Коли стало зрозуміло, що вибори сфальсифіковано, опозиція закликала людей до всенародного протесту.

Так почалися масові протести у всіх містах України, найбільший з яких – на Майдані Незалежності в Києві, що отримало назву "Помаранчева революція".

Тимошенко стала одним із лідерів масових протестів проти фальсифікації президентських виборів, часто виступала на Майдані, очолювала колони демонстрантів та стала їхнім обличчям, зачіскою та символом.

Лідери Майдану / архівне фото

Помаранчева революція перемогла, Кучма не наважився на силове придушення Майдану, на якому наполягали представники "донецького клану". Тому Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів.

У результаті повторного голосування в другому турі виборів перемогу отримав Віктор Ющенко.

Лідери Революції святкують перемогу / архівне фото

Прем'єрка Тимошенко

У 2005 році Тимошенко стала прем'єр-міністром України. Того ж року авторитетний американський журнал Forbes називав Тимошенко третьою за впливовістю жінкою планети. Проте через кілька місяців Ющенко відправив уряд Тимошенко у відставку.

Знаменитий кадр / архівне фото

На думку Тимошенко, президент це зробив під впливом його оточення, "щоб відвернути увагу від звинувачень його оточення в корупції", а також тому, що рейтинг Тимошенко перевищив популярність Ющенка.

Ікона стилю / колаж "Точки"

Тимошенко перейшла в опозицію. Тепер до Ющенка. Наступного року БЮТ знову пройшов до парламенту. У результаті політичних інтриг та серії зрад (зокрема, від Тимошенко) були зруйновані домовленості про створення Коаліції демократичних сил.

Хіт про Тимошенко (один із багатьох): дивіться відео

Це відкрило шлях до реваншу "Партії регіонів" та Віктора Януковича. Він став прем'єром, а БЮТ став опозицією із власною думкою.

У 2006 році Тимошенко зібрала в Києві мітинг, на якому звучали заклики до Ющенка розпустити Верховну Раду та призначити перевибори. Ющенко погодився і видав відповідний указ. Після перевиборів БЮТ знову пройшов до парламенту.

Тимошенко шукає спільну мову з представниками інших партій / архівне фото

У 2007 Тимошенко вдруге стала прем'єр-міністром. Друге прем'єрство політика припало на період світової фінансово-економічної кризи. Щоб стабілізувати державні фінанси, Тимошенко звернулася до МВФ за позикою. Умовою для позики було те, що Україна повинна була до кінця 2011 року зрівняти ціни на газ внутрішнього видобутку та ціни на імпортований газ, а також припинити дотування цін на імпортований газ, який споживали теплові комунальні підприємства.

Цей період українці запам'ятають як час нещадного піару від Тимошенко, від постерів з її обличчям і слоганів "Вона працює" у людей сталося буквально передозування. Тимошенко вочевидь перегнула.

Щаслива Тимошенко на першому весіллі доньки Євгенії / архівне фото

Тоді ж Юлія Тимошенко вочевидь переходить на "темну сторону сили" й починає відкритий саботаж проти України та на користь Росії. Вона відкликала ліцензію та анулювала угоду на розробку шельфу поблизу Керченської протоки з американською компанією Vanco Prikerchenska Ltd. Це вплинуло на майже повне припинення розробки українського Чорноморського шельфу.

Під виглядом боротьби з компанією "РосУкрЕнерго", яка була посередником зі схеми постачання газу з Росії в Україну, Тимошенко підіграла Путіну й уклала кабальні угоди з "Газпромом".

Цьому передував газовий конфлікт між Росією та Україною 2008 – 2009.

До нього призвела відсутність контракту на постачання газу Україні у 2009 році та борг компанії-посередника "РосУкрЕнерго" перед російською стороною у розмірі 2,4 мільярда доларів. Тимошенко вимагала прибрати "РосУкрЕнерго" з газового ринку та перейти до прямих контрактів із Росією. У 2008 році ціна на російський газ для України становила 180 доларів за тисячу кубометрів.

Тимошенко та Путін / фото РосЗМІ

У 2008 році прем'єри Росії та України Путін і Тимошенко підписали меморандум, який передбачав ліквідацію посередників у торгівлі газом між країнами й детально визначав умови майбутніх контрактів з постачання газу в Україну на найближчі роки.

Через борг "РосУкрЕнерго" ситуація у газовій сфері загострювалась. Росія почала ультимативно вимагати погашення боргу, погрожуючи не підписати Договір про постачання газу в Україну на 2009 рік. Своєю чергою Ющенко вимагав від уряду Тимошенко, щоб ціна була не вищою за 205 доларів.

Тимошенко на відкритті "Донбас-Арени" в Донецьку з найбагатшим українцем Ахметовим, серпень 2009

На 31 грудня 2008 року було призначене підписання Договору на газопостачання у 2009 році. Але того дня Ющенко наказав керівнику "Нафтогазу України" Олегові Дубині припинити переговори, не підписувати угоду з "Газпромом" та відкликав делегацію "Нафтогазу" з Москви, проти чого заперечували Тимошенко, тодішній президент Росії Дмитро Медведєв і Путін.

Тож 1 січня 2009 "Газпром" повністю припинив постачання газу в Україну та запропонував постачати газ за ціною 450 доларів за тисячу кубометрів. А Путін заявив про те, що ціна газу для України складе 470 доларів.

За ці кадри Тимошенко має бути соромно / фото РосЗМІ

Після зриву Ющенком переговорів про ціну на газ Тимошенко довелося домовлятися про нову вартість природного палива на ще більш неприйнятних умовах. Коли Путін і Тимошенко домовились про відновлення транспортування газу в Україну, ціна на газ склала 232,98 долара. Підписані Тимошенко газові угоди з Росією виявились економічно невигідними для України і їх почали називати "кабальними".

Кабальність полягала в схемі "купуй або плати" – завдяки чому утворилася ситуація повної залежності України від Росії, оскільки передбачало щорічні торги за газ, виходячи з базової ціни у 450 доларів. Рабську схему, завдяки якій Тимошенко зробила українців заручниками Путіна, вдалося подолати завдяки Стокгольмському арбітражу 2018 року, який Україна виграла.

Оформлення кабали / фото РосЗМІ

При цьому Тимошенко не була б собою, якби не приписала успіх собі, адже якби не було змови з Путіним, не було б і арбітражу.

Вибори президента України 2010

ВО "Батьківщина" висунула Тимошенко кандидатом у президенти. Кампанія була дійсно брудною. У хід проти "Леді Ю" пішло все – від цілком фахових претензій у ЗМІ до замовних статей, сюжетів на ТБ, відвертому зливу компромату (в якому пани з Донбасу легко могли вийти на себе самих), цькування на тоді популярному ток-шоу Савіка Шустера, де одна із "загонщиць" Інна Богословська навіть придумала для Юлії Володимирівни спеціальний термін "Тимошенництво".

Один із таких епізодів політичної боротьби народив знаменитий мем "Пропало всьо!" – невдалий дубль з ефіру Юлії Тимошенко 7 червня 2009 року, який став вірусним і досі залишається її "візиткою".

Знамените "Пропало всьо": дивіться відео

Політикиня фінішувала другою (слідом за Януковичем) у першому турі й 7 лютого 2010 року зазнала поразки в другому турі, поступившись Януковичу – 45,47% голосів проти 48,95%. Спершу команда Тимошенко заявила про масові системні порушення під час голосування та підрахунку голосів у другому турі.

Насправді великих зловживань на користь "донецьких" не було і Янукович виграв по-чесному. Як не прикро це звучить – люди в другому турі голосували за, як їм тоді здавалось, – "менше зло", тобто проти Тимошенко. Показово, що це зробив і її рідний Дніпропетровськ.

Політикиня навіть подала до суду, проте згодом відкликала свій позов. Але Янукович не пробачив і вирішив показово покарати Тимошенко, яку вважав своєю головною політичною суперницею на наступних виборах-2015.

Тимошенко на новому суді разом з донькою / архівне фото

• У 2010 році ГПУ звинуватила Юлію Тимошенко у використанні коштів, отриманих за Кіотським протоколом на виплату пенсій українцям у 2009 році. За правилами Кіотського протоколу, на ці кошти треба було висаджувати ліси.
• Друга справа проти Тимошенко стосується автомобілів швидкої медичної допомоги для села. ГПУ звинуватила Тимошенко в тому, що тисяча автомобілів була придбана у кредит, і їхнє придбання нібито не було передбачене у Бюджеті-2009.

Аудиторська компанія BDO USA та велика юридична компанія Covington&Burling дослідили ці справи та заявили, що вони "не варті паперу, на якому написані". У заяві цих компаній відзначається, що провина Тимошенко не підтверджена документами, а відтак "звинувачення проти колишнього прем'єр-міністра виглядають політичними за своєю природою, тому що не існує фактів, які б їх підтверджували".

У 2011 році справи щодо "кіотських грошей" та автомобілів "швидкої" були призупинені.

Найвідоміша ув'язнена Качанівської колонії / архівне фото

Проте того ж року ГПУ відкрила проти Тимошенко справу за звинуваченням у перевищенні влади та службових повноважень під час укладання "газових контрактів" із Росією у 2009 році. Тимошенко заарештували, суд визнав її винною і засудив до 7 років в’язниці із забороною обіймати державні посади протягом 3 років.

Суд також задовольнив позов НАК "Нафтогаз України", який вимагав від Тимошенко компенсації збитків, завданих цій компанії внаслідок підписання "газових угод" в обсязі 189,5 мільйона доларів.

Тимошенко відбувала покарання у Качанівській виправній колонії № 54. Після засудження Тимошенко в "газовій справі" почали з'являтися нові кримінальні справи проти неї. Так, було порушено низку справ, пов'язаних з її діяльністю на посаді керівника ЄЕСУ. У цих справах Тимошенко судили в приміщенні медсанчастини СІЗО протягом 12 годин. Під час суду вона лежала в ліжку, їй кололи знеболювальне. Суд постановив ще раз заарештувати вже ув'язнену Тимошенко.

У Європі та США вироки Тимошенко визнали політично мотивованими, а Парламентська Асамблея Ради Європи офіційно визнала арештантку політв'язнем.

До арешту у 2011 році Тимошенко відрізнялася працездатністю і фізичною формою, яким можна було позаздрити. Папараці опублікували репортаж, як Тимошенко бігає десятикілометровий крос у неділю. Проте вже в перший тиждень після арешту адвокати Тимошенко заявили про появу на її тілі синців і зажадали в суді допуску до політика особистого лікаря, який взяв би кров для аналізу. Згодом здоров’я Тимошенко нібито погіршилося через важко перенесену ангіну. Оточення Тимошенко казало, що вона перестала ходити через болі в хребті, а згодом у неї виявили міжхребцеву грижу. Тимошенко перевели з камери в медсанчастину СІЗО.

З моменту ув’язнення політикиня тричі оголошувала голодування. При цьому час від часу з’являлися відео з тюремної лікарні, на яких бадьора Тимошенко ходить без допомоги милиць і сідає до інвалідного візочка лише для того, щоб справити відповідне враження. Ці маніпуляції ніяк тоді не вплинули на популярність Тимошенко та її репутацію серед електорату, адже всі розуміли, що Янукович просто зводить рахунки із нею.

У 2013 ГПУ вручила Тимошенко повідомлення про підозру в причетності в організації вбивства бізнесмена та народного депутата Євгена Щербаня у 1996 році. Проте згодом слідство було зупинене.

Звільнення Тимошенко з в'язниці та повернення у велику політику

У 2014 році, після перемоги Євромайдану, Верховна Рада декриміналізувала статтю, за якою засудили Тимошенко, та схвалила постанову, за якою політик вийшла на волю. Прелюдією до звільнення пролунали легендарні крики Арсенія Яценюка.

Юля! Юля!,
– Арсеній Яценюк удає, що щасливий чути свою політичну опонентку.

Те саме відео:

Того ж вечора політикиня на інвалідному візку виступила з промовою на Майдані Незалежності, де тривали протести. Цей виступ обурив протестувальників, адже був недоречним у вечір, коли активісти прощалися з убитими активістами Майдану. Також уважні глядачі побачили величезні підбори Юлії Тимошенко та звинуватили її в брехні та маніпуляціях.

Візок+підбори, Тимошенко на Майдані:

Показово, що в дні Майдану на Хрещатику біля будівлі суду, відбувався процес над Тимошенко, також було наметове містечко, але людей в ньому практично нікого не було.

Одним із символів Майдану стала так звана "йолка" – металевий остов новорічної ялинки Януковича, який люди обліпили різноманітними плакатами й найбільшим з них був постер з Тимошенко. Завдяки цьому у сторонніх спостерігачів могло скластися враження, що люди вийшли протестувати саме за Тимошенко, що було не так.

Після звільнення Тимошенко вирушила на лікування в берлінську клініку Charité, відому тим, що там лікувався Ющенко і помер Геннадій Кернес. Відновивши сили, вона увірвалася в президентські перегони, але розгромно програла Петру Порошенку, який став новим президентом України.

Тимошенко в Раді / архівне фото

Це не засмутило політикиню – вона пішла на парламентські вибори та за їхніми підсумками сформувала у Верховній Раді фракцію свого імені та фюрерського типу. Ідеологією залишився популізм, який ще більше змістився вліво й почав остаточно втрачати зв'язки з реальністю. З роками вплив Тимошенко почав зменшуватися, але вона зберігала значні важелі впливу на політичні процеси й, коли треба, ставала спойлером, коли треба – діставала свою "золоту акцію".

При цьому ЗМІ та експерти часто звинувачували політикиню в незаконних схемах і лобізмі, але довести нічого не могли.

Тимошенко втрачає зв'язок з реальністю / фото БЮТ

Маргіналізація

У 2019 році Тимошенко знову пішла на вибори президента і знову програла (не допомогли технічні кандидати та великі гроші). Вона набрала 13,4% (або 2,5 мільйона голосів) та посіла третє місце, що залишило її за бортом 2 туру.

На парламентських виборах того ж року БЮТ взяла 8,18%, що разом із мажоритарниками дало 26 мандатів.

Неочевидним наслідком перемоги Володимира Зеленського та його політсили "Слуга народу" у 2019 році стало те, що вони перехопили популістські теми, на яких багато років годувалася Тимошенко й узурпувала їх.

У 2019 році український народ обрав інших / фото БЮТ

Самій Тимошенко в нових реаліях місця залишалось все менше. В якийсь момент вона стала навіть не найвідомішим носієм власного прізвища в українській політиці. Втім, це не означало, що на дебати з нею не треба готуватись.

Юлія Тимошенко обнуляє політичний капітал Святослава Вакарчука: дивіться відео

Ветеранка української політики вдало використовувала свій досвід, щоб спустити амбітних новачків із небес на землю. Але це були лише епізоди, бо час грав проти Тимошенко.

Після повномасштабного вторгнення вона взагалі на певний час зникла з радарів і випадково виплила лише в ОАЕ, де її знайшли журналісти-розслідувачі на елітному пляжі. Але сподівання, що Тимошенко піде на пенсію та припинить політичну кар’єру, не справдилися.

Вона повернулася до України, зробила пластику (на жаль, не досить вдалу) й знову спробувала осідлати "старого коника" – популізм, зубожіння та інше.

Юлія Тимошенко / фото НАБУ

З сюжету НАБУ та САП з епізодами прослушки Тимошенко та її спільників, що були оприлюднені 14 січня 2026, стає зрозуміло, чим займалася БЮТ весь цей час і для чого поверталася Україна.

Цитати з "плівок Тимошенко":

Втім, не потрібно думати, що Юлія Тимошенко – якесь страшне виключення, адже "конверти для депутатів" – звична практика й для інших фракцій, фактично рутина та майже зарплатня.