Світ навиворіт. Моніторинг токшоу 30 листопада — 4 грудня 2020 року

«Свобода слова» (ICTV), 30 листопада

Чергова годинна «Свобода слова» пройшла без особливих сюжетних поворотів. Чинні та колишні чиновники здебільшого перераховували проблеми України. Постійного ведучого Вадима Карп’яка, який зараз перебуває на самоізоляції, все ще підміняв Володимир Павлюк.

У токшоу взяли участь: Дмитро Разумков, голова Верховної Ради України. Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України. Давид Арахамія, народний депутат, голова фракції «Слуга народу». Леся Забуранна, народна депутатка, фракція партії «Слуга народу». Володимир Гройсман, лідер партії «Українська стратегія Гройсмана», прем’єр-міністр України (2016–2019 рр.). Ярослав Железняк, народний депутат, заступник голови фракції партії «Голос». Сергій Соболєв, народний депутат, заступник голови фракції ВО «Батьківщина». Загалом сім гостей (шість чоловіків та одна жінка).

Першим спікером вечора став голова Верховної Ради. Дмитро Разумков говорив про потребу відновити антикорупційну систему, прийняти бюджет та вирішити конституційну кризу. Також між чиновником та ведучим виникла невелика суперечка. Володимир Павлюк наголошував на важливості покарання за брехню в деклараціях, а Дмитро Разумков — на важливості покарання за саме корупційне діяння. Сергій Соболєв звернув увагу на несправедливість відповідальності: начебто за звичайну помилку в декларації, навіть якщо за все майно були сплачені податки, карають занадто сильно.

Давид Арахамія на фоні розмов про відновлення антикорупційного законодавства намагався створити ілюзію існування монобільшості. Він пояснював, що влада досі не відновила скасовані норми тому, що опозиція навчилася використовувати хитрі трюки: поправочний спам як із антиколомойським законом та альтернативні законопроєкти. Нагадаємо, що із 16 тисяч правок до антиколомойського закону 14 тисяч подали нинішні та колишні «слуги народу». Єдиний альтернативний законопроєкт, який і заблокував відновлення скасованих Конституційним Судом антикорупційних норм, вніс член «Слуги народу» Олександр Дубінський. Також, як би про це не розповідав Арахамія, монобільшість не готова «завтра» підтримати законопроєкт Зеленського. Принаймні про відсутність таких голосів каже голова партії президента.

У другій частині Максим Степанов жалівся на бюджет. Він казав, що якщо МОЗ не додадуть 140 мільярдів, як вони просять, то українці будуть більше вмирати, а медики з низькими зарплатами виїдуть за кордон. Володимир Гройсман у цьому питанні вирішив погратися у прем’єра і сказав, що якщо міністр каже одну суму, то йому з головою досить удвічі меншої. Також ексчиновник оцінив знання Лесею Забуренною програми «доступних кредитів 5–7–9 %» на двійку. В інший час Максим Степанов жалівся на диванних епідеміологів, що оцінюють карантин вихідного дня, та українців, які не дотримуються обмежень.

Сергію Соболєву вкотре довелося пояснювати, чого це «Батьківщина» проголосувала за бюджет у першому читанні. Нардеп трохи перестарався: «Що таке перше читання? Це пропозиції народних депутатів, які відправляються уряду. І уряд далі аналізує, які пропозиції він залишає, які не підтримує. Так от ми як фракція вважали за честь проголосувати пропозиції, які були подані від різних фракцій…». А де була честь «Батьківщини» під час ухвалення попередніх бюджетів?

«Український формат» (NewsOne), 2 грудня

 

Після перегляду цього випуску токшоу «Український формат» можна зробити два висновки. По-перше, Росія хоче, щоби коронавірус усіх нас убив. По-друге, немає такої межі лицемірства, яку люди Медведчука не готові переступити. Навіть виконання угорського гімну під час прийняття присяги українськими селищними депутатами тут звалюють на Україну.

До руйнування держави приєдналися: Юрій Павленко, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Артем Марчевський, член партії «Опозиційна платформа — За життя», керівник каналу «112». Володимир Кацман, член політради «Опозиційної платформи — За життя». Олексій Мовчан, Сергій Бабак, народні депутати, «Слуга народу». Ганна Маляр, юристка, членкиня списку «Слуги народу» до київської міської ради. Надія Савченко, голова Громадсько-політичної платформи Надії Савченко. Політичні коментатори: Вадим Карасьов, Сергій Кравченко, Валерій Димов, Михайло Чаплига, Ростислав Балабан, Микита Василенко, Іван Єкімов. Політичні коментатори, які працюють на Шарія: Кирило Молчанов, Олександр Лазарєв. Загалом 16 гостей (14 чоловіків та дві жінки).

На фоні карантинної невизначеності однією з головних тем програми став потенційний локдаун. Ведучі та проросійські гості протягом усього ефіру натякали, що він не потрібен. Ведучий Віталій Дикий запитував, навіщо думати про цілий локдаун, якщо на фоні покращень скасували навіть карантин вихідного дня. Олександр Лазарєв переконував, що обмеження лише нашкодять. Володимир Кацман казав, що нову ізоляцію можна вводити лише тоді, коли влада відзвітує про всі попередні. Сергій Кравченко вирішив, що впроваджені раніше заходи привели лише до зростання захворюваності та смертності. А якщо ви чомусь досі підтримуєте боротьбу з пандемією, просто подивіться цей сюжет від NewsOne: влада бреше, з України роблять концтабір, тоталітарний режим, надзвичайний стан, жодного сенсу та самі труднощі. Російська пропаганда відмовилася від коронавірусного атеїзму, але тепер налаштовує населення проти безпекових заходів. Оце економія на патронах.

При цьому російську «вакцину» все одно треба було продавати. Тож у деякі моменти «Український формат» перетворювався на торгівельного представника ̶O̶r̶̶̶i̶̶̶f̶̶̶l̶̶̶a̶̶̶m̶̶̶e̶̶̶ «Спутник V». Ведуча Діана Панченко розповідала, що купувати російську вакцину дешевше, а ще «мудріше, хитріше та дальновидніше». Сергій Кравченко називав російський препарат «безапелляционным лидером в мире» та казав, що Росія «обогнала весь мир на два шага вперед». Артем Марчевський заявив, що спільне з Росією виробництво хімікату «позволит перезапустить экономику». Кирило Молчанов переказав чутки, що Україна все одно купить російську вакцину, просто під виглядом бразильської. Юрій Павленко нагадав, що «"ОПЗЖ" готова в любий момент зробити все», щоб Україна отримала «вакцину» з Росії. Ведучий Віталій Дикий вдався до спекуляції, що українські можновладці можуть таємно вакцинувати себе російською вакциною.

Тут, щоправда, постає запитання — навіщо можновладцям користуватися шмурдяком, який бояться колоти Путіну? Коли у світі вже є повністю протестована вакцина, яку впроваджує Британія, а на початку грудня фінальну оцінку ще одній вакцині дасть США. Крім того, російська вакцина не найдешевша. За словами Панченко, вона коштує 20 доларів, тобто так само, як Pfizer, і вдвічі дорожче, ніж Johnson & Johnson. Ціну американської Moderna ведуча заради порівняння із кремлівським аналогом завищила майже вдвічі: насправді та коштує не 75, а 25–37 доларів. Проте закупівлю цих препаратів «Український формат» все одно навіть не розглядав. І не лише аби гроші з українців могла заробити саме Росія. А й для того, щоб дискредитувати перед глядачами опір агресору. Мовляв, дивіться, «русофобія» дійшла до того, що ми вже не хочемо купувати навіть ліки. Хоча насправді цього разу справа не лише у війні. Просто уявіть будь-який товар, який виробляють Росія, США та Британія, і скажіть, що ви оберете російський.

«Россия обогнала весь мир на два шага вперед»

Другою головною темою ефіру стала ситуація на Закарпатті, де депутати сільської об’єднаної територіальної громади під час прийняття присяги виконали гімн Угорщини. Зрозуміло, що люди Медведчука, які в боротьбі із зовнішнім впливом не жаліють навіть власної репутації, жорстко засудили подібні дії та запланували під посольством Угорщини цілий сезон перформансів. Жартуємо, звісно. Виявилося, що це Україна свариться з сусідами.

Потрібний настрій для сприйняття події заклали ведучі. На початку шоу Діана Панченко згадала, що 25 листопада на той момент ще непризначений голова Закарпатської ОДА з’явився під час відеовключення в Кабміні на фоні двох прапорів — українського та американського. Що, до речі, зайвий раз підкреслює неймовірну чутливість NewsOne до всього західного — це ж треба, знайти це відео та звернути увагу на прапор у кутку. Три прапори (два українських та американський) також фігурують на фоні аватарки чоловіка у фейсбуку. Можливо, це пов’язано з тим, що знімки зроблені в офісі його компанії, яка експортує вино, зокрема, у США. Але це не важливо. Важливо, що саме від цієї історії «Український формат» перейшов до історії з Угорщиною: «Але на Закарпатті скандал через символи іншої держави — Угорщини». Таким чином усі подальші події одразу виставили лицемірними. Провівши паралель між одним із прапорів на фоні відео пересічної на той момент людини та масовим виконанням гімну іншої держави під час присяги.

Далі ведучі згадали про обшуки СБУ у функціонерів закарпатського благодійного фонду, який може бути причетним до «діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету». NewsOne процитував у цьому питанні лише позицію Угорщини. А потім ще описав праведну боротьбу сусідньої держави із Соросом та Євросоюзом, що начебто намагається зазіхнути на цінності Угорщини та навіть її політику щодо сексуальних меншин. Про угорського євродепутата на гей-оргії чомусь не згадали. Завершили прелюдію Медведчуком, який підтримав боротьбу Угорщини та знову набрехав про вплив Сороса на Україну. Зрозуміло, що на фоні всієї цієї каші якийсь гімн у сільській ОДА загубився.

Щодо гостей, то Володимир Кацман пожалівся, що наші дипломати сварять нас із Угорщиною. Так, наче це Україна роздає угорцям свої паспорти та шантажує сусіда. Пізніше діяч проявив свою глибоку аналітику, яка зайвий раз довела, що його кличуть на канали Медведчука лише через членство в політраді «ОПЗЖ». Кацман висунув теорію, що голова Закарпатської ОДА з’явився в кадрі з американським прапором, щоби показати свою силу. Юрій Павленко додав, що до чиновника одразу мала навідатися СБУ. Нагадаємо геніям, що на тих кадрах Анатолій Полосков ще не був головою ОДА.

Пізніше Кацман узагалі виправдав людей, які співали угорський гімн: «Венгрия строит в этом регионе и школы, и больницы, и что-то еще». За останні шість років США виділила Україні понад 4 млрд доларів, то чому тоді, коли в когось на фоні є прапор Штатів, треба кликати СБУ? Олександр Лазарєв ділився спогадами: «При предыдущей власти, при Порошенко, если помните, демарш Венгрии и Польши по поводу того, что у нас факельные шествия происходят. И они будут блокировать всяческие инициативы Украины в ЕС и в НАТО». Ні, не пам’ятаємо, адже насправді в Угорщини офіційно були проблеми з нашим мовним законом. Проте Лазарев усе одно висунув теорію змови, що ці смолоскипні ходи допускали тому, що Україну й не планували нікуди інтегрувати, але треба було прикритися формальною причиною.

Артем Марчевський переказав із приводу скандалу офіційну позицію Угорщини (це не гімн, а молитва) та заявив, що «Слуга народу» в тому регіоні просто хоче сформувати правильну коаліцію й тому тисне на місцевих чиновників. Мовляв, саме через це СБУ провели обшуки у фонді, а потім ще додався губернатор із американським прапором. Також Марчевський вирішив, що такий «театр абсурда» можливий хіба в деяких країнах Африки. По-перше, це расизм. По-друге, виконання гімну трапилося за п’ять днів після включення на фоні прапору. По-третє, такий «театр абсурду» як на NewsOne щодо власного народу справді був можливий лише в деяких країнах Африки. У часи апартеїду.

Медведчук на фоні двох прапорів Росії та Путіна. Міг би ще гімн заспівати, адже агресор так багато будує на лінії зіткнення

Варто зазначити, що на першу частину ефіру, де Угорщину та локдаун обговорювали найбільше, не запросили жодну людину, віддалену від NewsOne. Пізніше такі гості з’явилися, але токшоу це не допомогло. Наприклад, до розмови приєднався нардеп «Слуги народу» Олексій Мовчан. Кожен його виступ був ілюстрацією тези про те, що в монобільшості слабші спікери, ніж в опозиціїї. Просто погляньте на цю безпорадність. Ведучі швидко відчули смак крові й пізніше просто завалювали представника влади. А ще поширювали історію про масову поїздку «слуг народу» на Мальдіви та розповідали про буцімто дорогущий годинник депутатки монобільшості.

Також до розмови доєднався Сергій Кравченко, телевізійний лікар каналів Медведчука. В ефірі він здебільшого перебивав людей, заперечував другу хвилю коронавірусу та хвалив Бориса Колеснікова. Михайло Чаплига розповідав про реконкісту у вигляді «позбавлення від соросят». Юрій Павленко бідкався, що сьогодні не вистачає Азарова. Та він же на проросійських ЗМІ через день. Якось між іншим глядачам продемонстрували сюжет про касові апарати для ФОПів, у якому всі опитані були проти нововведень. Діана Панченко дуже смішно прокоментувала вимоги протестувальників: «ФОПи бояться, що, крім податкового батога, держава буде визискувати з них ще й штрафи за дрібні порушення». Податкового батога? У межах популізму проросійські сили тепер почнуть боротися з явищем податків?

Узагалі, ведучі цього вечора якось особливо старалися з маніпуляціями. Так, що між ними аж почали проглядатися темники. Наприклад, «умовні коментатори Порошенка критикують близьких нам людей — одразу переводимо тему на Порошенка». Ось Валерій Димов каже, що Росія та олігархи зацікавлені в розвалі влади в Україні. Але ведуча Діана Панченко перебиває його запитаннями: «Порошенко — олігарх? Порошенко — олігарх?! Дайте відповідь. Пан Димов. Я від вас не відстану, Валерій. Порошенко — олігарх?! Дайте відповідь на питання. Порошенко — олігарх? Так або ні. Так або ні! Кажіть, він олігарх чи ні? Так або ні? Так або ні?». Ось Димов каже, що в часи Богатирьової в Миколаєві не було жодного томографа. І ведуча одразу цікавиться: «А за Порошенка з’явилися? Пан Димов. Вони за Порошенка з’явились, ці томографи? Ви скажіть, за Порошенка стало краще?». Ведучий Віталій Дикий на всяк випадок ще похвалив Богатирьову. А пізніше Панченко сказала, що вони з колегою дотримуються журналістських та «інших стандартів», але, коли йдеться про життя, їм інколи важко бути беземоційними. Дивно, бо коли виступають члени «За життя», ведучі такі беземоційні, що аж хочеться перевірити їхній пульс.

Твоє обличчя, коли знову не вдалося дотриматися стандартів

Післямова програми вкотре виявилася отруєною присутністю Микити Василенка, тож глядачі почули і прогнози громадянської війни й ідеї фізіогноміки. А на передмову шоу прийшов Вадим Карасьов. Із ним демонізували МВФ, Уляну Супрун, «соросят», слабку українську владу та... новорічну ялинку в Києві. Ведучі чомусь вирішили, що капелюх замість зірки там буде через декомунізацію. Сам коментатор розповідав, що Яценюк після перемоги Байдена хоче повернутися на пост прем’єра. Критикував мовну політику, всупереч якій у топах переглядів українців російські репери. А ще, за що ми дуже вдячні гостю, зробив ведучим зауваження: «Дожились. Шо мы информацию берем в Телеграм-каналах. Это не в упрек. Это просто констатация факта. Это недостоверная информация. Это загоняют туда фейки. Понимаете, потом это мы крутим». Нарешті Карасьов зрозумів, на чому тримається NewsOne.

Хоча «Український формат» шкідливий для держави загалом, він дуже корисний для ілюстрації російської інформаційної агресії. Маніпуляції та лицемірство тут настільки очевидні, що не вимагають особливих роз’яснень. Достатньо звернути увагу, що гості шоу критикують людей за прапор США (ворога Росії), але виправдовують за виконання гімну Угорщини (союзника Росії). У час існування повністю перевіреної вакцини називають лідером неперевірену. П’ять разів запитують про Порошенка у відповідь на одну згадку про агресора.

Щоби пропаганда була ефективною, вона має бути безшумною, як підводний човен. А NewsOne так старається догодити, що висолопив язик і гребе веслами.

«Токшоу №1» («Україна 24»), 2 грудня

«Токшоу №1» вривається в моніторинги «Детектор медіа» на заміну того, чим би там не займалася Наталія Влащенко. Щоправда, ведучий Василь Голованов все ще хворіє коронавірусом, тож цього тижня його програма вийшла у креативному форматі. Модератор перебував на включенні, а гості — у студії. При цьому можливості політиків влаштувати в ефірі хаос додатково обмежили. На токшоу запросили не 12 людей одночасно, а шість пар по черзі.

В експерименті взяли участь: Олег Ляшко, лідер Радикальної партії, та Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів. Данило Гетманцев, народний депутат від «Слуги народу», та Павло Розенко, ексвіцепрем’єр-міністр. Євген Шевченко, народний депутат від «Слуги народу», та Олексій Гончаренко, народний депутат від «Європейської солідарності». Михайло Радуцький, народний депутат від «Слуги народу», та Ольга Стефанишина, народна депутатка від «Голосу». Ірина Верещук, народна депутатка від «Слуги народу», та Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка від «Європейської солідарності». Олена Мошенець, народна депутатка від «Слуги народу», та Геннадій Москаль, колишній голова Закарпатської ОДА. Загалом 12 гостей (8 оловіків та 4 жінки).

Очікувано, неортодоксальний формат став головною проблемою ефіру. Місцями дивна гостьова політика наклалася на дивний поділ на пари. А Олег Немчінов прямо сказав, що йому під час розмови з Ляшком не вистачає модератора у студії. 

І з міністром Кабінету міністрів можна погодитися. По-перше, як чинний член уряду взагалі опинився в парі з Олегом Валерійовичем, який програв уже двоє виборів підряд і наразі може бути титрований хіба що «співаком»? По-друге, лідера Радикальної партії справді було важко слухати. Він стверджував, що локдаун не запроваджують через концерт «Кварталу 95» у грудні. Розповідав про «інтелектуальний локдаун у головах» влади. Використовуючи займенник «ми», ставив вимоги парламенту, правоохоронним органам та уряду. А ще тикав пальцями в опонента й називав його «безсовісним». Загалом, Рінат Ахметов вкотре дозволив Ляшку постояти в кімнаті зі справжнім політиком та відчути себе впливовим опозиціонером. «Радикал» у відповідь похвалив вигідну олігарху заборону імпорту електроенергії з Росії. Залишається питання, навіщо це глядачам? Олег Немчинов тим часом із корисного розповів, що локдауну не буде, поки влада не підготується компенсувати його економіці. А ще заперечив, що ізоляція можлива лише після траншу МВФ.

Рідкісний експонат. Політик, якого олігарх показує навіть після двох поразок на виборах

А от наступній парі — Данилу Гетманцеву та Павлу Розенку — новий формат навіть допоміг. Під час дуелі вони отримали достатньо часу, аби повноцінно висловити свої думки, й тому їм майже не довелося вдаватися до політизованих узагальнень. Розмова стосувалася законодавчих змін для ФОПів і Розенко відстоював позицію, що влада погано їх комунікує. Мовляв, до всіх ФОПів ставляться з презумпцією вини, і, замість того, аби мотивувати працівників тіньової економіки оформити хоча би ФОП, влада воює з тими, хто вже платить податки. Данило Гетманцев визнав помилки комунікації, але, разом із тим, відзначив, що люди сплачують податки через примус і переконаннями з тіні не виведеш. Окремо спікери обговорили механізм компенсації у вісім тисяч гривень для підприємців під час карантину — можливо, ці гроші візьмуть із коронавірусного фонду.

Розмова Михайла Радуцького з Ольгою Стефанишиною теж минула без скандалів. Гості здебільшого пояснювали зміни в законодавстві про вакцинування, механізм введення локдауну та наступні юридичні виклики. Наприклад, бюрократичну неможливість передплатити вакцини більше ніж на місяць наперед. Це був останній фрагмент вечора, у якому був сенс.

Дуету Олексія Гончаренка та Євгена Шевченка дісталася тема Революції гідності. Якщо задуматися, у цьому навіть є певна поетичність. Шевченко підтримував Майдан у 2014 році, а тепер підтримує Росію. Гончаренко провів Революцію в Партії регіонів, зате тепер належить до «Європейської солідарності». На ділі глядачам ці ігри долі так нічого й не принесли. А пів години з політиками перетворилися на звичайну суперечку, в кого гірша партія. Наприклад, Олексій Гончаренко готовий був побитися об заклад, що в наступному скликанні парламенту не буде «Слуги народу». Хочеться нагадати пану Олексію, що двох його попередніх партій теж більше немає в парламенті.

Найгірше ж, що Шевченко встиг пронести в ефір чимало російської пропаганди. Наприклад, він переклав відповідальність за війну та анексію на Україну, мовляв, це ми розділили державу, а Росія просто скористалася ситуацією. Назвав Революцію гідності помилкою. Звинуватив Януковича в тому, що він своїм європейським курсом загравав із «Правобережною Україною». А ще сказав, що Путін би не напав на нас без явної загрози, імовірно, маючи на увазі свої попередні слова про шлях України в НАТО. Можливо, Шевченко й бачить у цьому логіку, але насправді, роблячи подібні вкиди, пропагандисти лише підтверджують правоту євроінтеграторів. Адже виходить, що українці не дарма хотіли приєднатися до західної системи колективної безпеки, раз поруч існує держава, яка готова почати вбивати нас просто за наш вибір. Олексій Гончаренко, зрозуміло, Майдан хвалив. А ще заперечив слова Василя Голованова про причинно-наслідковий зв’язок між Революцією гідності та агресією Росії.

Який довгий шлях усі ці люди пройшли після Революції гідності

Іванна Климпуш-Цинцадзе та Ірина Верещук повинні були говорити про війну з Росією, але натомість пів години мірялися своїми президентами. Верещук сказала, що за останній рік для миру зробили більше, ніж за п’ять попередніх. Климпуш-Цинцадзе відповіла, що її команда за п’ять років зробила більше, ніж інші влади за двадцять три. Також вони з’ясовували, хто саме підписав створення Консультативної ради. Хто несе відповідальність за Мінські угоди. Панні Івана тут дуже креативно заявила, що їхня влада, виявляється, читала ці документи за українською логікою, а чинна команда — за російською. Верещук цікавилися, чи здобули попередники хоча би стійке припинення вогню. Климпуш-Цинцадзе закидала «слугам», що ті здають території. Навіть нова Нормандська зустріч розділила спікерок. Лишається дізнатися, до чого тут тема миру в Україні. І навіщо Росії продовжувати витрачати набої, якщо такими темпами можна просто почекати.

Останній гвіздок у глядачів забила остання пара спікерів. Точніше, монолог Геннадія Москаля, на фоні якого інколи можна було почути Олену Мошенець. Ексочільник Закарпатської ОДА криком закидав «слугам народу» некомпетентність, пусті гасла, брехню, дебілізм та інші подібні речі. Розповідав про кумівство та про те, що його нудить від монобільшості. За весь ефір Москаль переставав кричати, здається, всього двічі. Коли пояснював, що він не кричить, у нього просто голос такий. І коли кидався з Оленою Мошенець папером. Є теорія, що «Україна 24» використала Москаля як контраст, аби глядачі почали краще ставитися до Олега Ляшка.

Типове обличчя глядача «Токшоу №1»

Насправді, з таким форматом у «Токшоу №1» вийшов непоганий соціальний експеримент. Гостям дали більше часу та можливостей розкритися. І вони, власне, розкрилися. Глядачам лишилося тільки зробити висновки.

«Право на владу» («1+1»), 3 грудня

 

Ювілейний 15-й підряд випуск токшоу з Ігорем Палицею знову виявився погано організованою балаканиною. Щоб не бути голослівним, процитуємо гостя ефіру Віктора Досенка: «Я б одразу вимагав компенсацію таку. Давайте зробимо одне «Право на владу» для науковців [...] Не про оці клоунські витівки, які ви витримуєте щочетверга».

До клоунських витівок долучилися: Ігор Палиця, лідер партії «За майбутнє». Артур Герасимов, співголова фракції «Європейська солідарність». Юрій Бойко, співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя». Ярослав Железняк, заступник голови фракції «Голос». Тимофій Милованов, радник голови Офісу президента. Михайло Кухар, економіст Ukraine Economic Outlook. Сергій Доротич, лідер руху Save ФОП. Медиків представляли: Сергій Дубров, президент Асоціації анестезіологів. Катерина Сояк, лікарка-епідеміологиня Національної інфекційної групи з інфекційного контролю. Віктор Досенко, генетик, доктор медичних наук, патофізіолог. Володимир Корсунов, завідувач реанімації Харківської обласної клінічної лікарні. Катерина Ножевнікова, волонтерка з Одеси. Ірина Китова, заступниця медичного директора обласної клінічної лікарні ім. І.Мечникова. Роман Фіщук, лікар Івано-Франківської міської клінічної лікарні. Усього 14 гостей (11 чоловіків та три жінки).

Перша частина токшоу нагадувала своєрідну перекличку. Медики з різних регіонів розповідали, як у них справи. А лікарі у студії оцінювали ситуацію в державі загалом. Зокрема, Сергій Дубров радив владі зосередитися на забезпечені лікарень киснем. Казав, що на місцевому рівні не завжди дотримуються розроблених маршрутів для пацієнтів. Хвалив лікувальний протокол. Критикував ідею мобільних госпіталів, мовляв, для них просто немає персоналу. І казав, що, якщо українські лікарі не отримають надбавок, то він поїде працювати в Польщу на 400 тисяч гривень зарплати.

Політики в цій темі теж не відпочивали. Ігор Палиця та Артур Герасимов розповідали про приховування реальної статистики. Зокрема, член «За майбутнє» критикував очільників ОДА за завищення кількості ліжкомісць із киснем, а член «Європейської солідарності» стверджував, що влада занижує кількість хворих заради переможних відосиків. Крім цього, Герасимов пропонував у якості альтернативи локдауну «план Порошенка» — повне тестування. А ще попереджав, що з вакцинацією готується «серйозна корупційна оборудка». Вона полягатиме в тому, що українців… змусять платити за вакцини. Герасимов знає, що таке корупція?

Другий блок «Права на владу» мав стосуватися ФОПів, але перетворився на конкурс словесних образ. Однозначну перемогу в ньому, до речі, здобув Сергій Доротич, який назвав автора змін для підприємців Данила Гетманцева «уособленням зла, соціалістом, комуністом і, напевно, фашистом, який хоче знищити Україну й українців». Ігор Палиця вирішив, що Гетманцев хоче задушити український бізнес і, можливо, діє по завданню ззовні. Михайло Кухар порівняв фіскалізацію з «податковим коронавірусом» та розповів про «латентних соціалістів» у Верховній Раді. Артур Герасимов стверджував, що Офіс президента дав команду захищати Гетманцева. Це було смішно, адже сторона «захисту» на токшоу слова майже не отримувала.

Також варто відзначити ось цю цитату Михайла Кухара: «Я дуже сподіваюся, що присутній політик Ігор Палиця, який мав мужність вперше запропонувати подати все-таки у відставку людину, яка нанесла найбільший, ну, мабуть, такий самий, як коронавірус, удар по українській економіці [мався на увазі Данило Гетманцев. — Авт.] доведе свою справу до кінця. Тому що останній тиждень ми не чули від вас продовження вашої ініціативи». Це прикол такий? Якщо мужність полягає в тому, щоб закликати когось із влади до відставки, то в Україні, мабуть, наймужніша опозиція у світі. При цьому для справедливості згадаємо, що пізніше Кухар уже звинувачував Палицю у брехні про МВФ.

Так виглядає мужність. Уже п’ятнадцять ефірів підряд

Мабуть, «Праву на владу» настав час щось змінювати. Уже надто довго місцеві ефіри не клеяться та зводяться до політиканства. Причому проблеми полягають як у модерації: потрібні чіткіші запитання та більше бажання отримати відповіді. Так і в гостьовій політиці: майже на кожному ефірі «Плюсів» можна знайти якогось навіженого «експерта», який розповідає про біоробота Джо Байдена. А ще після закінчення програми можна лишати ввімкненою одну камеру. Цікаво ж, як Палиця живе у студії інші шість днів.

«Свобода слова Савіка Шустера» («Україна»), 4 грудня

 

«Свобода слова» Шустера — дуже неоднорідна програма. Ще минулого тижня вона пропонувала глядачам лише улюбленців Ахметова. А тепер викотила, мабуть, найкраще токшоу на тему вакцинації від коронавірусу. У момент, коли члени «Слуги народу» та «Європейської солідарності» публічно домовилися голосувати за спільний закон, аж захотілося повірити в бога. На жаль, потім обговорення ФОПів знову збільшило число атеїстів.

У програмі взяли участь: Максим Степанов, міністр охорони здоров’я. Михайло Радуцький, Дмитро Наталуха, народний депутат, «Слуга народу». Олексій Гончаренко, народний депутат, «Європейська солідарність». Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України. Євген Олейніков, заступник голови Державної податкової служби України. Андрій Александрів, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, лікар-епідеміолог. Олександр Коляда, біолог-генетик. Наталія Виноград, завідувачка кафедри епідеміології ЛНМУ. Наталія Гуран, засновниця ГО «Ліки контроль». Михайло Фаворов, міжнародний експерт у сфері охорони здоров’я та епідеміології. Олександр Громико, президент Української Асоціації виробників. Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій. Сергій Доротич, голова Руху #SaveФОП. Ксенія Ляпіна, співорганізатор руху #SaveФОП. Олександр Ольшанський, заступник голови Виконавчого комітету реформ. Загалом 16 гостей (13 чоловіків та три жінки).

Тему вакцинації на «Свободі слова» хочеться похвалити з дуже багатьох причин. По-перше, всі без виключення гості не лише обіцяли вакцинуватися самі, а й закликали до цього українців. Хтось висміював антивакцинаторів. Хтось спростував міфи. Хтось пояснював, що у США в дітей є право не вакцинуватися, але в колективів також є право не приймати таких дітей. По-друге, медики у студії та заготовані сюжети наочно пояснювали різницю в роботі між різними вакцинами. Це забезпечувало не лише елемент просвітництва (що вже приємно) та розуміння контексту розмови, а й просто могло допомогти глядачам перемогти страх незвіданого.

Також «Свобода слова» добилася майже чітких відповідей від Максима Степанова. Міністр пояснив, за яким критерієм будуть відбирати вакцини для України: вони мають бути кваліфіковані ВООЗ, а також підійдуть препарати зареєстровані в ЄС, США чи ще кількох розвинених країнах. Принаймні з цієї причини, за словами Степанова, ми не будемо брати хімікат із Росії — він ще навіть не протестований. Приватні лікарні теж зможуть використовувати лише зареєстровані в Україні препарати. До речі, про платну медицину, за планом Кабміну, безкоштовно вакцину отримають категорії ризику — близько 20 мільйонів українців.

Крім того, в ефірі обговорили проблему фальшивих ліків і фальшивих вакцин, зокрема. Савік Шустер сказав, що дії виробників подібних препаратів необхідно прирівняти до масового вбивства й карати пожиттєвим ув’язненням чи навіть суворіше. Антон Геращенко показав онлайн-реєстр, у якому можна перевірити справжність засобів. Максим Степанов уже з наступного року обіцяв почати тестування системи 2D-кодування для захисту від підробок. Наталя Гуран розповіла, що 2D-кодування обіцяють в Україні давно, і натомість існують простіші системи, які вже спрацювали, зокрема, в Нігерії. Також глядачів закликали не купувати вакцини в мережі, а проходити вакцинування лише у ліцензованих клініках.

А ще в ефірі сталося справжнє чудо. Можливо, вперше на токшоу Савіка Шустера після того, як хтось озвучив конкретну неочевидну проблему, політики одразу домовилися про її рішення. Антон Геращенко звернув увагу, що, оскільки вакцини не вважаються «сильнодіючим лікарським засобом», вони не підпадають під законодавство про фальсифікацію. Й Олексій Гончаренко та Михайло Радуцький публічно домовилися разом змінити законодавство. «За правильні речі тільки разом», — сказав представник «Європейської солідарності».

Різдвяне перемир'я

На жаль, під час обговорення теми ФОПів від попереднього конструктиву майже нічого не лишилося. У сюжеті «Свободи слова» не розповіли про конфлікт детально, тож деякі глядачі могли навіть не зрозуміти, навколо чого проблема. А у студію тим часом повернулися політичні заяви. Олексій Гончаренко говорив про «відтермінування вироку» для підприємців, а йому натомість нагадували, що БПП свого часу приймала подібні законопроєкти. Дмитро Наталуха визнавав, що не все зроблене в турборежимі було правильним, а також закликав опонентів спробувати на один день стати ФОПом із глибинки. У чому не було сенсу хоча б тому, що ФОПи можуть мати зовсім різні масштаби та види діяльності. Це наче сказати: спробуйте один день побути працівником. Олександр Громико вважав, що більшість нардепів, які проголосували за відтермінування фіскалізації, насправді мають іншу позицію.

З іншого боку, якась цікава інформація в ефірі все ж була. Наприклад, Олександр Ольшанський пропонував розділити особисті та господарчі рахунки, щоб податкова отримала доступ до останніх, і 75 % ФОПІв не знадобилася фіскалізація. Антон Геращенко нагадував, що касові апарати пропонували вводити не для дрібних продавців, а для бізнесменів з оборотом більше мільйона гривень на рік. В інший час присутні здебільшого сварилися з приводу лобіювання великих мереж, (не)ефективності фіскалізації та світової справедливості.

Сподіваємося, що надалі «Свобода слова» продовжить рухатися саме в бік конструктивних дискусій. Адже після цілого тижня трешу дуже приємно бачити, як у п’ятницю ввечері політики перестають кричати.

Токшоу, які не потрапили до моніторингу:

«Пульс» («112»), 1 грудня

Гості: Дмитро Разумков, голова Верховної Ради. Євген Шевченко та Галина Янченко, народні депутати, «Слуга народу». Юрій Павленко та Володимир Кальцев, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Володимир Кацман, член політради «Опозиційної платформи — За життя». Олег Ляшко, екснардеп, лідер Радикальної партії. Олена Бондаренко, ексрегіоналка. Валентин Земляський, Олександр Лазарєв, Олександр Охріменко, Василь Фурман, політичні коментатори. Микола Азаров, колишній прем’єр-міністр України, громадянин Росії, втікач від правосуддя.

«Ехо України» (Прямий), 4 грудня

Гості: Олексій Гончаренко та Володимир Ар’єв, народні депутати, фракція «Європейська солідарність». Роман Костенко, народний депутат, фракція «Голос». Антон Поляков, народний депутат, група «За майбутнє». Олександр Турчинов, голова Верховної Ради України (2014), виконувач обов'язків Президента України (2014), секретар Ради національної безпеки і оборони України (2014–2019). Тетяна Чорновол та Андрій Тетерук, колишні народні депутати, фракція «Народний фронт». Владислав Орлов, співорганізатор руху Save ФОП. Тетяна Козаченко, голова ГО Громадський люстраційний комітет. Віктор Уколов, політичний коментатор. Загалом 10 гостей (вісім чоловіків та дві жінки).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».