Вгамувати непокірне "соросеня". Як ОП намагався протягнути Вітренка до Кабміну

Вгамувати непокірне "соросеня". Як ОП намагався протягнути Вітренка до Кабміну

Верховна Рада провалила без перебільшення найгучніше призначення року, не давши необхідної кількості голосів за призначення на посаду віце-прем'єр-міністра і міністра з енергетики екс-топменеджера "Нафтогазу" Юрія Вітренка. Посади, на яку його хотіли призначити в українському уряді, не існувало з 2014 року.

Верховна Рада провалила без перебільшення найгучніше призначення року, не давши необхідної кількості голосів за призначення на посаду віце-прем'єр-міністра і міністра з енергетики екс-топменеджера "Нафтогазу" Юрія Вітренка. Посади, на яку його хотіли призначити в українському уряді, не існувало з 2014 року.

Передбачалося, що після дев'яти місяців, протягом яких на чолі Міненерго змінилося кілька міністрів із приставкою в. о., у відомства нарешті з'явиться повноцінний глава. Крім того, в уряді буде людина, в підпорядкування якої перейдуть і ті держкомпанії, які Міністерству непідконтрольні. Мова йде про "Нафтогаз", оператора ГТС, оператора магістральних електромереж "Укренерго".

Експерти впевнені, що головним чином, ініцюючи призначення Вітренка, влада хотіла створити потужну противагу нинішньому главі НАКу Андрію Коболєву, якого підтримує Захід і чий вплив протягом останнього часу істотно  посилився. "112.ua" з'ясував, що завадило це зробити і які наслідки це матиме для енергетики.

Що відбувалося напередодні голосування

Необхідної кількості голосів кандидатура Вітренка не набрала - його кандидатуру підтримали лише 186 народних обранців. За кілька годин до голосування її не підтримав комітет з енергетики та ЖКГ, залишивши за парламентом право ухвалити остаточне рішення.

"Я особисто знаю Вітренка як облупленого, тому ніколи в житті не підтримаю його призначення на таку посаду. Він базіка і теоретик. Він промовляє правильні фрази, але вони не підкріплені абсолютно нічим. Більш того, він маніпулятор. Йому доведеться розрулювати ситуацію з НКРЕКП, повертати керованість "Укренерго", "Оператора ГТС". На такій посаді має бути дуже грамотний чиновник. А він бізнесмен-базіка", - заявив "112.ua" відразу після засідання комітету член Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

А ось думка члена комітету Сергія Нагорняка була протилежною.

"Я прийняв рішення підтримати Юрія Вітренка на комітеті та в залі. Але розклад у залі зараз 50 на 50, ураховуючи те, що деякі політичні сили (які не підтримують кандидатуру Вітренка) ведуть роботу навіть із представниками нашої фракції. Не виключено, що голосів буде в натяжку і може не вистачити", - сказав він "112.ua" після засідання.

Відзначимо, що кандидатура Вітренка на цю посаду викликала в експертних і політичних колах навіть більший резонанс, ніж призначення прем'єр-міністрів. Упродовж останніх трьох тижнів соцмережі та ЗМІ щосили обговорювали це рішення.

Такий високий інтерес, з одного боку, пояснюється медійністю персони самого Вітренка. У минулому друг і соратник нинішнього глави НАК Андрія Коболєва, а після відходу з компанії найлютіший ворог, Вітренко нещадно критикував його і "Нафтогаз". Діставалося від нього і Офісу президента, і уряду, що йому пригадали депутати і в залі, і на комітеті. Вони запитували, як Юрію Юрійовичу вдалося стати претендентом від влади на таку високу посаду після такого шквалу обрушеної ним критики, в тому числі і на адресу голови ОП Андрія Єрмака. Адже Єрмак, як подейкують, був зовсім не проти цього призначення.

Вітренко на це відповів, що критикував дії влади, а не персоналії, на що обізанані з контентом його сторінки у Facebook могли б аргументовано заперечити.

Але якщо Коболєв - креатура Заходу і "соросеня", то рішення про нинішнє призначення Вітренка родом з України, повідомили "112.ua" відразу кілька джерел, добре обізнаних із ситуацією. У ЗМІ та соцмережах найбільш часто зустрічалися твердження про те, що призначення Юрія Юрійовича благословив олігарх Коломойський та голова ОП Єрмак. Прямих доказів цього немає, але в інтерв'ю РБК у серпні 2019 року Коломойський називав Вітренка "фаворитом гонки" за крісло прем'єр-міністра. За його словами, ще одним претендентом є Олексій Гончарук, якого тоді призначили на посаду. До свого останнього відходу з "Нафтогазу" Вітренко курирував напрям "Укрнафти"(з 2018 по 2020 рр.) – один із ключових активів для Коломойського.

Олігарх зацікавлений в дешевій електроенергії для своїх феросплавних заводів. З ним також пов'язують фірми, які займалися імпортом вугілля та електроенергії з Росії. Саме Коломойський розв’язав справжню війну із "зеленою генерацією", в якій його опонент Рінат Ахметов володіє великою часткою генерації ВДЕ. Як повідомлялося, головна складність вибору єдиного кандидата на посаду глави Міненерго, в якому протягом 9 місяців змінилася низка виконувачів обов'язків, полягала в тому, що очільник міністерства має стати компромісною фігурою для двох найбільших олігархів. Кандидатури, які влаштовували Ахметова, не влаштовували Коломойського, і навпаки.

До слова, на засіданні фракції, на якому затвердили кандидатуру Вітренка, розглядали на посаду голови Мінекології Романа Опімаха, якого неофіційно вважають "людиною Ахметова". Донедавна Опімах очолював Державну службу геології та надр, куди перейшов з посади голови "Асоціації видобувних компаній". Серед її засновників - "ДТЕК Нафтогаз" Ахметова.

Ймовірно, задум був таким: здійснити обмін - "людина Коломойського" на чолі енергетичного напряму в обмін на вихід три тижні тому Ольги Буславець, яку у зв'язку з ДТЕК неофіційно прозвали"бджілкою". В якості відкупу Мінекології – міністерство, в якому Ахметов в силу особливостей свого бізнесу кровно зацікавлений, віддають людині олігарха. Буквально вчора стало відомо, що нинішній міністр Роман Абрамовський поки що збереже посаду.

Єрмак, як відомо, давно торпедував Коболєва, але досі безуспішно.

Той факт, що призначення Вітренка в будь-якому разі активно просував Офіс президента, підтверджується тим, що його кандидатуру підтримував близький до "Зе" голова комітету енергетики та ЖКГ Андрій Герус. Виступив на підтримку Вітренка перед голосуванням у парламентському залі і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"Призначення Вітренка варто розглядати саме як створення противаги Коболєву. Він і його команда за останній час значно посилили свої позиції. Сталося це всупереч отриманню "Нафтогазом" збитків, не кращої ситуації з видобутком газу",- сказав "112.ua" Геннадій Кобаль.

Експерт зазначає, що позиції глави "Нафтогазу" зміцнилися на тлі слабкого Міністерства енергетики, яке нині є, скоріше,  статистом, ніж відомством, яке реально чимось управляє.

На сьогодні "Нафтогаз" – абсолютно самостійна одиниця, яка в принципі залишається поза впливом політичних сил. І, мабуть, це і стало визначальним для рішення про створення потужної противаги в Кабміні. Для цього потрібна посада з реальними та широкими повноваженнями і особистість для неї, яка могла б стати серйозним опонентом Коболєву", - вважає директор ExPro Consulting.

З іншого боку, існує високий ризик, що в разі призначення Вітренка колишні соратники, а нині вороги, могли б вийти на новий виток боротьби, що мало б серйозні наслідки для газової галузі, вважають експерти.

"Дуже важливо, щоб повноваження і сфери впливу Вітренка і Коболєва були розмежовані таким чином, щоб це не вилилося у відкрите протистояння, щоб вони не заважали один одному працювати. Щоб це не переросло у з'ясування стосунків", - попереджав напередодні призначення Вітренка Кобаль.

На чому зрізали Вітренка

Ще одна причина високого інтересу до призначення Вітренка - сама посада віце-прем'єр-міністра-міністра енергетики. Її в українському Кабміні не було з 2014 року.

Останнім, хто обіймав цю посаду, був співголова фракції "Опозиційної платформи - За життя" Юрій Бойко. З грудня 2012 року по лютий 2014 року він курирував сферу екології, природних ресурсів, енергетики, вугільної промисловості та промислової політики. Причому, призначаючи його на цю посаду після посади міністра енергетики (2010-2012 рр.),  влада послабила його сферу впливу, розчистивши шлях Едуарду Ставицькому, якому і передали реальні важелі впливу, зокрема на енергосферу, згадує Геннадій Кобаль.

"Бойко дали цю посаду, щоб відтіснити від реального управління: штат його співробітників після призначення віце-прем'єром різко скоротився. Реальні важелі впливу на ситуацію, в тому числі на держкомпанії, віддали Едуарду Ставицькому, діяльністю якого управляла адміністрація Януковича", - розповів "112.ua" експерт.

У випадку ж із Вітренком йшлося якраз про посилення впливу. Очікувалося, що на новій посаді Вітренко керуватиме не одним "Нафтогазом", а й іншими великими держкомпаніями, які в підпорядкуванні Міненерго не перебували, зокрема МГУ, яка після анбандлінгу стала власницею української ГТС (МДУ перебуває в підпорядкуванні Мінфіну) і оператором магістральних електромереж "Укренерго" (підпорядковується Кабміну).

Питання про те, як він буде справлятися з проблемами, які для нього не є профільними, викликав якраз найбільше занепокоєння напередодні його призначення. За останні 18 років Вітренко чотири рази йшов і тричі повертався в "Нафтогаз". На новій посаді йому довелося б займатися не тільки газом, а й вирішувати безліч невідкладних проблем: електроенергетичного ринку, мільярдних боргів перед зеленою енергетикою, закриття держшахт, підвищення комунальних тарифів. Потрібна людина, яка буде чітко розуміти, що відбувається в секторі теплокомуненерго, водоканалів, в комунальному господарстві. І не факт, що Вітренко ним є.

На засіданні профільного комітету і в залі кандидату якраз ставили питання по областях, які не пов'язані з газовим напрямком. Зокрема, його запитували про його бачення подальшої роботи з НКРЭКУ, вирішенні кризи на ринку електроенергії та ситуації з "зеленими", шляхах виведення з кризи" Енергоатому" і поліпшення ситуації з блекаутами, які регулярно відбуваються через зношеність електромереж. На більшість з цих питань Вітренко не дав чітких відповідей.

Знизити ціни на газ він запропонував за рахунок збільшення вітчизняного видобутку, до провалу якої, на думку критиків, він безпосередньо причетний, перенесення точок передачі російського газу на східний кордон і заходів енергоефективності.

На питання про те, чи є у нього бачення, хто буде заступниками. у тому числі, профільним по вугіллю, Вітренко відповів: "На жаль, у мене зараз немає сформованого бачення зокрема, щодо заступників у Міністерстві. По-перше, це теж люди, з ними потрібно зустрічатися, розмовляти. Потрібно обговорювати їхнє бачення, їхні плани і тільки після цього вирішувати, що робити далі". Він пообіцяв консультуватися при призначеннях з депутатами комітету.

Головним же докором на адресу Вітренко, який також лейтмотивом звучав у залі перед голосуванням, стали закиди в отриманні багатомільйонної премії за перемогу над "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі. За інформацією Віктора Андрусіва, саме бажання зберегти премію не дозволила Вітренко свого часу обійняти посаду прем'єра.

У зв'язку з її невиплатою, Вітренко звернувся з позовом до Печерського суду Києва. Пізніше з'явилася інформація, що "Нафтогаз" виплатив йому 7,2 млн дол. замість Раннє затребуваних їм 4 млн.

Liga.net з посиланням на одного з депутатів пише, що питання про премію Вітренко ставив під час співбесіди з президентською фракцією і Дмитро Разумков. Він запитував про суд (проти Нафтогазу. - Ред. – і 94 млн грн премії. Вітренко, мовляв, сказав, що премію забере, а пеню віддасть державі.

Рішення не розлучатися з премією екс-топ" Нафтогазу " підтвердив і на засіданні профільного комітету. Він заявив, що інформація про 4 млн дол не відповідає дійсності і навіть пожартував, що до нього з питанням про те, де ці гроші вже зверталася його дружина.

"Згідно з угодою з врегулювання," Нафтогаз "відправив всю суму в бюджет, я отримаю довгострокові гривневі облігації на суму боргу" Нафтогазу", - сказав Вітренко, підкресливши, що не вимагатиме виплати штрафних санкцій за те, що премія була виплачена невчасно. Це дало підставу депутатам обурюватися на трибуні про те, що віддавши голос за Вітренко, вони не зможуть пояснити своїм виборцям-бабусям з крихітною пенсією і медсестрам з копійчаною зарплатою логіку такого рішення.

Що тепер чекає українську енергетику

Вітренко міг стати п'ятим за рахунком главу Міненерго буквально за минулий рік. Після відходу з поста міністра Олексія Оржеля, посаду займав з приставкою в. о. Віталій Шубін. Наступною в. о. стала Ольга Буславець, яка залишила її три тижні тому-кермо правління прийняв її перший заступник Юрій Бойко. За крісло глави міністерства, яке до квітня було об'єднане в єдину структуру з Мінекологією йшла одна найспекотніших битв. Хто тільки не розглядався "Слугами" на цю посаду! В якості претендентів розглядалися Іван Плачков (у лютому 2005 - серпні 2006 року міністр палива та енергетики України, екс-голова "Київенерго"), Олег Дубина (з 24 грудня 2007 року по 2 березня 2010 — голова правління НАК "Нафтогаз України"), а також заступник гендиректора "Укртранснафти" Андрій Пасішник і це далеко не повний список.

Найгірше те, що Міністерство знову залишається обезголовленим.

"У нас на сьогоднішній день має місце законодавча колізія-повноваження Юрія Бойка як в.о. міністра енергетики (став ним після відходу Буславець) закінчуються в середині січня. А Рада йде на місяць на роботу в комітетах і з виборцями. Наступні пленарні засідання починаються лише 23 січня. Виходить, що Міністерство може залишитися без міністра на тлі величезного числа проблем енергетичної галузі", - сказав 112.ua Сергій Нагорняк.

З ним погоджується і Геннадій Кобаль.

"Міненерго в його нинішньому вигляді знекровлено. За останні кілька років з Міністерства пішло багато фахівців, з різних причин", - нарікає Геннадій Кобаль.

Тим часом в енергетичній сфері продовжує зростати ком проблем, який ризикує найближчим часом обернутися катастрофою для багатьох галузей і вирішувати їх нікому. Бачення, як виходити з ситуації, у влади немає.

Єдиний, хто по-справжньому може радіти тому, що відбувається – Коболєв і його Західні покровителі. Вплив нинішнього голови "Нафтогазу" залишився непокірним і найближчим часом продовжить зростати.

Олена Голубєва

#Юрій Вітренко #"Нафтогаз" #Міненергетики #Верховна Рада

Джерело: 112.ua