Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 15—17 вересня 2025 року

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 15—17 вересня. У ці три дні найвищою інтенсивність боїв була на Покровському напрямку, високою — на Новопавлівському, Сіверському, Лиманському і Південно-Слобожанському. Крім того, групи ворога заходили на околиці Куп’янська. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку і Південно-Слобожанському. Іншим активним напрямкам приділили замало уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного теж найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку, достатньо — Лиманському, Куп’янському і Сіверському, іншим активним приділили менше уваги.

З ворожих атак цих днів з найгіршими наслідками були бомбардування Краматорська, обстріл Запоріжжя з РСЗВ і комбінована атака по інфраструктурі «Укрзалізниці». У висвітленні більшості з цих подій Перший канал Суспільного був повнішим і оперативнішим за телемарафон.

У зовнішньополітичній тематиці у звітні дні були нові заяви Трампа, його візит до Сполученого Королівства, військові навчання Росії та Білорусі «Захід-2025» тощо. Більшості з цих тем Перший канал Суспільного давав своїм глядачам значно ґрунтовнішу й більш кваліфіковану експертизу, ніж телемарафон.

У внутрішній політиці у звітні дні уряд ухвалив проєкт держбюджету на наступний рік, Верховна Рада поновила прямі трансляції своїх засідань і ухвалила закон про військового омбудсмана. Частину з цих тем телемарафон майже не висвітлював, бюджетну тематику висвітлював однобічно з позиції влади. Натомість Перший канал Суспільного надавав майданчик для обговорення представникам усіх парламентських політсил і давав якісну експертну оцінку.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. Були порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти достовірності й доступності подачі інформації. Було одне порушення стандарту балансу думок.

15—21 вересня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної і опозиційних фракцій у дискусійних темах було майже збалансованим (не було балансу думок в одному випадку).

15—17 вересня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці було три невиправданих контекстом згадки про фракційну приналежність гостей-нардепів.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 54 до 69 боєзіткнень на добу). Високою була інтенсивність боїв на Новопавлівському (від 22 до 34 боєзіткнень), Сіверському (від 14 до 23), Лиманському (від 17 до 21), Південно-Слобожанському (від 5 до 20). Торецькому (від 16 до 17 боєзіткнень) напрямках. У окремі дні добова кількість боєзіткнень перевищувала десять на Північно-Слобожанському і Куп’янському напрямках. На інших напрямках кількість боєзіткнень не перевищувала десяти на добу. Куп’янський напрямок міг заслуговувати на більшу увагу, бо звідти були повідомлення про захід ворогів на околиці міста як через підземні труби, так і переодягнених у цивільне.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, про який говорили з 6 гостями та зробили звідти два фронтових репортажі). Другим за увагою був Південно-Слобожанський напрямок (5 обговорень і один репортаж). Далі були Оріхівський (2 репортажі й 2 обговорення), Куп’янський і Новопавлівський (по 4 обговорення з гостями). З найбільш активних напрямків мало уваги приділили Лиманському і Сіверському, а про Торецький не згадували взагалі. Ситуації на фронті в ці дні найбільше уваги приділили канали «1+1» і «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (14 разів), експертів запрошували 8 разів, речників різних підрозділів Сил оборони — 5 разів. У ці дні по два фронтових репортажі зробили канали «1+1» і «Інтер», ще один репортаж був на ICTV та СТБ. Інші канали репортажів не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні найбільше уваги приділили Покровському, Лиманському і Куп’янському напрямкам фронту (по 6 обговорень з гостями). Про ситуацію на Сіверському говорили з 4 гостями. По 3 обговорення було про Південно-Слобожанський, Торецький і Новопавлівський напрямки. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (10 разів), військових-фронтовиків запрошували 9 разів, експертів — 5 разів. Фронтових репортажів у ці дні не робили.

Телемарафон:

15 вересня

У ранковому ефірі каналу «Рада» у 12 випусках новин про фронт не згадували взагалі (в країні нема війни?). У гостьовій студії говорили з військовослужбовцем 3-ї ОШБР Олександром Волошенком про Куп’янський напрямок, з військовослужбовцем 210-го окремого штурмового полку Олексієм на позивний «Високий» про неназваний напрямок. З майором запасу, ветераном війни Олексієм Гетьманом говорили про загальну ситуацію на фронті.

У денному ефірі «1+1» в новинах, крім коротких повідомлень, був якісний фронтовий репортаж Дарини Назарової і Андрія Хупавки бойову роботу танкістів 141-ї ОМБР на Оріхівському напрямку. В гостьовій студії говорили про ситуацію на Південно-Слобожанському напрямку з заступником командира 3-го армійського корпусу Родіоном Кудряшовим і з командиром роти 3-ї ОШБР на позивний «Федя». З керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком обговорили ситуацію на Куп’янському і Покровському напрямках.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах, крім коротких фронтових зведень, був репортаж про бойову роботу ППО 30-ї ОМБР на Покровському напрямку. В розмовній студії говорили з начальником відділення комунікацій 148-ї окремої артбригади Сергієм Колесніченком про Новопавлівський напрямок, а з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним — про Оріхівський і Придніпровський.

16 вересня

У ранковому ефірі «Інтера» в новинах, крім коротких повідомлень про фронт, було два якісних фронтових репортажі Руслана Кухарчука, В’ячеслава Ромодана й Ігоря Щепета про бої 3-ї ОШБР під Боровою на Харківщині та про бої під Добропіллям на Покровському напрямку, був також оглядовий сюжет про поточні події на різних ділянках фронту. В гостьовій студії говорили з помічником начальника 15-го мобільного прикордонного загону «Залізний кордон» Іваном Шевцовим про Північно-Слобожанський напрямок, із начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Гарт» Олександром Даниленком — про Південно-Слобожанський, з т.в.о. начальником відділення рекрутингу 42-ї ОМБР Іваном Вишньовським — про Покровський, а з начальником групи рекрутингу 5-ї ОШБР Олексієм Тарасенком — про Новопавлівський.

У денному ефірі каналу «Рада» в новинах про фронт були лише короткі повідомлення. В гостьовій студії говорили з заступником командира 3-ї ОШБР Володимиром Фокіним про Південно-Слобожанський напрямок, а з начальником відділення комунікацій 46-ї ОАБР ДШВ Олександром Невідомим — про Новопавлівський. З воєнним оглядачем Денисом Поповичем говорили про можливі цілі осіннього наступу ворога і про ситуацію на Північно-Слобожанському напрямку фронту.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» з речником ОСУВ «Дніпро» Олексієм Бельським говорили про ситуацію на Куп’янському, Покровському і Новопавлівському напрямках фронту. Крім того, з командиром розрахунку 3-го армійського корпусу Ігорем Пицем говорили про Південно-Слобожанський напрямок, з військовослужбовцем бригади «Помста» Мар’яном Топоровичем — про Лиманський, а з командиром батальйону 25-ї повітряно-десантної бригади Сергієм — про Покровський.

17 вересня

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» про фронт говорили з експертами: з заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках Ігорем Романенком — про Північно-Слобожанський, Покровський і Оріхівський напрямки, а з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком говорили про імовірні плани ворога на осінній наступ.

У ранковому ефірі «1+1» знову не було рубрики «Оперативний черговий», яка раніше постійно була по середах. У новинах, крім коротких фронтових зведень, був якісний фронтовий репортаж Дарини Назарової про бойову роботу піхотинців 65-ї ОМБР на Оріхівському напрямку. В гостьовій студії говорили з офіцером ЗСУ Андрієм Ткачуком про Куп’янський, Лиманський, Сіверський і Покровський напрямки.

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах про фронт були лише короткі повідомлення. А в розмовній студії ситуацію на Сіверському напрямку обговорили зі старшим офіцером з психологічної підтримки персоналу 81-ї ОАБР Денисом Єрмоленковим.

У вечірньому ефірі «Ради» в новинах були фронтові зведення на мапі. Про ситуацію на Покровському напрямку говорили з заступником командира батальйону 79-ї ОШБР Богданом Янушем. З керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком говорили про Покровський напрямок, а з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком говорили про фази ворожого наступу.

Перший канал Суспільного:

У випусках новин протягом звітних трьох днів про фронт були лише короткі повідомлення, фронтових репортажів не було.

15 вересня

У розмовних студіях говорили з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком про Північно-Слобожанський напрямок, а з начальником відділення комунікацій 48-ї окремої артбригади Богданом Петренком — про Південно-Слобожанський. З речником ОСУВ «Дніпро» Олексієм Бельським обговорили ситуацію на Куп’янському, Сіверському, Покровському і Новопавлівському напрямках фронту. Про Торецький напрямок говорили з пресофіцером 100-ї ОМБР Сергієм Хомінським і з командиром роти БПЛА «Фаворит» Денисом Перчем. Про Покровський напрямок говорили з т.в.о. начальника відділення рекрутингу 42-ї ОМБР Іваном Вишньовським. З головою Служби зовнішньої розвідки в 2005—2010 роках Миколою Маломужем говорили про Північно-Слобожанський, Лиманський і Покровський напрямки.

16 вересня

У розмовних студіях говорили з начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Гарт» Олександром Даниленком про Південно-Слобожанський напрямок, з керівницею відділення комунікацій 4-ї важкої ОМБР Анастасією Халецькою — про Куп’янський і Торецький, з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський, з головним сержантом 54-ї ОМБР на позивний «Молот» і з командиром підрозділу «Барні» 10-ї ОГШБР Степаном Барною — про Сіверський, з заступником командира бригади «Спартан» Владиславом Саєнком — про Покровський, з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним — про Новопавлівський, Гуляйпільський, Оріхівський і Придніпровський. З воєнним оглядачем Денисом Поповичем обговорили ситуацію на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Покровському і Оріхівському напрямках.

17 вересня

Цього дня у новинах, крім коротких зведень, давали синхрон командира 429-го полку СБС «Ахіллес» Юрія Федоренка про ситуацію з просуванням ворога під Куп’янськом і про підрив газової труби, якою просувалися в місто окупанти. У розмовних студіях говорили з начальницею відділення комунікацій 57-ї ОМПБР Русланою Богдан про Південно-Слобожанський напрямок, з офіцером ЗСУ Андрієм Ткачуком — про Куп’янський, з військовим Держприкордонслужби й автором фільму «Бої в Серебрянському лісі» Левком Стеком і з заступницею начальника штабу батальйону 66-ї ОМБР Оленою говорили про Лиманський напрямок, з військовослужбовцем 31-ї ОМБР Романом — про Новопавлівський, з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним говорили про ситуацію на південних напрямках фронту. Ситуацію на Куп’янському, Лиманському, Покровському й Оріхівському напрямках обговорили з майором НГУ у відставці Олексієм Гетьманом. З ним і з ветераном морської піхоти Юрієм Микуляком говорили про плани ворога на осінній наступ.

ІНШІ ПОДІЇ НА ФРОНТІ Й У ТИЛУ ВОРОГА:

16 вересня

ССО вразили нафтопереробний завод у Саратові

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» зробили БЗ. Обговорили цю атаку з заступником гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолієм Храпчинським. У денному ефірі каналу «Рада» про подію не згадували. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» зробили БЗ.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли про подію усно на фото.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

З ворожих атак цих днів з найгіршими наслідками були бомбардування Краматорська 15 вересня з 19 пораненими, ворожий ракетний удар по аграріях на Сумщині того ж дня з 12 пораненими, обстріл Запоріжжя з РСЗВ з двома загиблими і 20 пораненими 16 вересня і комбінована атака по інфраструктурі «Укрзалізниці» 17 вересня. У висвітленні більшості з цих подій Перший канал Суспільного був повнішим і оперативнішим за телемарафон. У телемарафоні частину з цих подій висвітлювали занадто лаконічно, а телеканал «Рада», наприклад, 15 вересня взагалі не помітив бомбування Краматорська. Трохи більш докладними і оперативними були в телемарафоні 16 вересня у висвітленні наслідків ворожої атаки по Запоріжжю. Втім і тут Перший канал Суспільного був оперативнішим.

15 вересня

19 людей було поранено у Краматорську внаслідок ворожого бомбардування ФАБами центру міста

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про це нічого не повідомляли, хоча ця атака насправді сталася напередодні близько 24-ї години. В денному ефірі каналу «1+1» робили БЗ з синхронами місцевої жительки і поліцейського. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ спочатку робили БЗ з синхронами пораненої місцевої мешканки й начальника поліції Краматорська Миколи Матвієнка, згодом зробили репортажний сюжет, а в підсумковому випуску робили пряме ввімкнення кореспондента з Краматорська.

Перший канал Суспільного:

Спочатку робили БЗ з синхронами очевидців — місцевих мешканців, згодом зробили репортажний сюжет. У розмовній студії говорили з речницею Донецької облпрокуратури Анастасією Медвєдєвою.

Окупанти вдарили ракетами по людях, які збирали врожай на Сумщині, 12 поранених

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада», денному ефірі «1+1» і в вечірньому ефірі ICTV та СТБ про подію повідомляли усно на фото.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли спочатку усно на фото, в другій половині дня кореспондентка каналу Діана Крахматова зробила з місця події якісний репортажний сюжет. У гостьовій студії говорили з головою Асоціації фермерів та приватних землевласників Сумщини Олександром Шафоростом.

16 вересня

Двоє загиблих і 20 поранених внаслідок ворожого обстрілу Запоріжжя з РСЗВ

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Інтера» робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з місця влучань і репортажний сюжет. Говорили в гостьовій студії з головою Запорізької ОВА Іваном Федоровим. У денному ефірі каналу «Рада» робили два прямих ввімкнення власної кореспондентки з Запоріжжя з синхронами заступника начальника ДСНС Запорізької області Олексія Буги, директора обласної дитячої лікарні Івана Анікіна і місцевих жителів. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» робили БЗ, а в гостьовій студії говорили з речником Запорізької ОВА Олександром Коваленком.

Перший канал Суспільного:

Починаючи з 8-ї ранку власна кореспондентка каналу Анастасія Потапенко зробила два якісних прямих ввімкнення з місця влучань у приватному секторі з синхронами місцевих мешканців. Пряме ввімкнення робили також з іншої локації, де було пошкоджено обстрілом багатоповерхівки. Згодом зробили якісний репортажний сюжет Анастасії Потапенко, Світлани Гарбузової, Дарини Пасічник, Владислава Киящука і Максима Савчука. У розмовній студії говорили з командиром загону Українського Червоного хреста у Запорізькій області Віталієм Цибарєвим і з в.о. міського голови Запоріжжя Регіною Харченко.

17 вересня

Армія Росії здійснила комплексну атаку на залізничну інфраструктуру. Низка поїздів змінила маршрут і істотно запізнювалася внаслідок пошкоджень залізниці

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» встигли обговорити цю атаку з експертом Ігорем Романенком, заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках. У ранковому ефірі «1+1» повідомляли усно на фото, обговорили з офіцером ЗСУ, політологом і волонтером Андрієм Ткачуком. У денному ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ і цитували реакцію віцепрем’єра Олексія Кулеби. У вечірньому ефірі «Ради» повідомляли усно і говорили про це з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно. Починаючи з 10-ї ранку відстежували ситуацію з запізненням потягів у Дніпрі, власний кореспондент каналу Антон Сіренко зробив чотири якісних прямих ввімкнення з синхронами людей, які чекали прибуття потягів, і пасажирів потягів, які сильно запізнилися. Обговорювали атаки ворога по залізниці з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, офіцером ЗСУ і політологом Андрієм Ткачуком і з заступником міністра інфраструктури у 2014-2016 роках Володимиром Омеляном.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У звітні три дні більшість вагомих зовнішньополітичних новин складали різного роду заяви, переважно американського президента Трампа (доволі суперечливі, але й з реальними новаціями на кшталт того, що Трамп вперше вголос назвав Росію агресоркою). З подій у ці дні тривали військові навчання Росії та Білорусі «Захід-2025», Трамп відвідав Велику Британію, а президентка Європарламенту Мецола приїхала до Києва.

По останніх заявах Трампа і його команди, візиту Трампа до Великої Британії, по безпекових загрозах навчань Росії та Білорусі Перший канал Суспільного давав своїм глядачам набагато більш ґрунтовну і кваліфіковану експертизу, ніж телемарафон (значно ширшим колом експертів і значно ширшим колом обговорюваних аспектів). З усіх учасників телемарафону найретельнішим у спілкуванні з експертами був канал «Ми — Україна».

15 вересня

Спікер Джонсон: Конгрес США не ухвалюватиме санкції проти Росії без згоди Трампа. Трамп: Європа лише «говорить, а не діє» щодо санкцій проти Росії, продовжуючи купувати нафту. Трамп про перспективи переговорів: Ненависть між Зеленським і Путіним незбагненна. Трамп вперше назвав Росію агресоркою

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» зробили оглядовий сюжет, у якому, втім, повторювали різні новини і заяви за попередні дні. Давали синхрони Трампа. У гостьовій студії обговорювали з політичним консультантом Дмитром Васильєвим, головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом (про закиди Трампа до ЄС щодо санкцій проти РФ і закупівлі російської нафти) і з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком в якості експерта. У денному ефірі «1+1» давали синхрони Трампа. Обговорили тематику з політичним експертом Максимом Джигуном. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ давали синхрони Трампа. З гостями тематику не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Давали синхрони Трампа і Джонсона. Давали також синхрон комісара ЄС з оборони Андрюса Кубілюса про закиди Трампа до ЄС щодо закупівлі російських енергоносіїв. Давали синхрон члена Комітету ВР з питань нацбезпеки Федора Веніславського про те, що «війна рухається до закінчення». Протягом дня організували широке експертне обговорення тематики, говорили з директором Центру відносин США і України у Вашингтоні Миколою Грицков’яном, експертом з питань санкційної політики Ради економічної безпеки Романом Стеблівським, доктором політології Сергієм Тараном, політологом, доцентом Київського нацуніверситету Валерієм Гончаруком, політологом-міжнародником Олегом Лісним, директоркою з питань аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки Оленою Юрченко (про вимоги Трампа до Європи посилювати санкції проти Росії), доктором політичних наук Максимом Розумним, головою Об’єднаного командування Збройних сил Великої Британії у 2013-2016 роках Річардом Берронсом і з надзвичайним і повноважним послом України в США в 2015-2019 роках Валерієм Чалим.

Американські військові приїхали в Білорусь дивитися на навчання «Запад». Фінський генерал застеріг, що навчання «Захід» можуть мати «несподівані повороти». Військові навчання «Захід» поширилися на захід від Білорусі на Калінінградську область

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» обговорювали з майором запасу, ветераном війни Олексієм Гетьманом і з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком. У денному ефірі «1+1» робили БЗ про американських офіцерів і зробили в підсумку оглядовий сюжет. Обговорили в гостьовій студії з редактором білоруського телебачення «Белсат» Сергієм Пелясою і з політичним експертом Максимом Джигуном. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ новини подавали у формі БЗ. У розмовній студії обговорили з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком і аналітикинею центру ініціатив «Повернись живим» Марією Кучеренко. Тему російсько-білоруських навчань і безпекових загроз також згадували в ексклюзивному інтерв’ю каналу з міністром закордонних справ Польщі Радиславом Сікорським.

Перший канал Суспільного:

Новини подавали у форматі БЗ. У розмовних студіях обговорювали тематику з речником Української добровольчої армії Сергієм Братчуком, речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком, заступником начальника Генштабу в 2006-2010 роках Ігорем Романенком, заступником керівника Об’єднаного перехідного комітету Білорусі Павлом Латушком, головою Об’єднаного командування Збройних сил Великої Британії у 2013-2016 роках Річардом Берронсом і з надзвичайним і повноважним послом України в США в 2015-2019 роках Валерієм Чалим.

16 вересня

Зеленський: Путін намагається обдурити Трампа і шукає вихід з політичної ізоляції. Зеленський: Трамп має достатню силу, щоб Путін його боявся. Рубіо каже, що Трамп і Зеленський можуть зустрітися наступного тижня в Нью-Йорку. Трамп каже, що Зеленському доведеться піти на угоду. Reuters: США ухвалили перші поставки зброї Україні за рахунок союзників по НАТО

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Інтера» власний кореспондент каналу в США Дмитро Анопченко робив сюжет про інсайди з американської адміністрації. Давали синхрони президента Зеленського. В гостьовій студії обговорили тематику з політологом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитром Левусем і з керівником Міжнародної асоціації малих громад Олексієм Буряченком. У денному ефірі каналу «Рада» повідомляли новини у форматі БЗ, а обговорили тематику лише з політологом Володимиром Фесенком. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» давали синхрони Зеленського, цитували Трампа. Обговорювали тематику з політологом Володимиром Фесенком, колишнім радником президента з економічних питань Олегом Устенком (про питання санкційної політики), з головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном (про спроможності РФ продовжувати війну), з уповноваженим президента з питань санкційної політики Владиславом Власюком і з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком в якості експерта.

Перший канал Суспільного:

Давали синхрони Зеленського, Рубіо і Трампа. Експертне обговорення тематики робили з кандидаткою політичних наук Марією Гелетій, доктором філософії Андрієм Рудиком, політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком, докторкою політичних наук Андріаною Костенко, головою ГО «Україна в НАТО» Юрієм Романюком, депутатом Європарламенту Сергієм Лагодинським і з заступником міністра закордонних справ у 2014 році Данилом Лубківським.

17 вересня

Трамп у Великій Британії зустрічався з королівською родиною. Politico: Король Чарльз може вплинути на Трампа в питанні російсько-української війни

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» тематику обговорили з кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком, кандидатом політичних наук Богданом Ференсом, політологом Олегом Лісним і політичним оглядачем Геннадієм Дубовим. У ранковому ефірі каналу «1+1» зробили оглядовий сюжет. У гостьовій студії обговорили тематику з керівником Центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком. У денному ефірі ICTV та СТБ давали БЗ і синхрон Трампа, згодом зробили два оглядових сюжети. А от в розмовній студії тематику не обговорювали взагалі. Телеканал «Рада» у вечірньому ефірі про це нічого не повідомляв.

Перший канал Суспільного:

У новинах були короткі повідомлення, зокрема і БЗ про протести проти Трампа в Лондоні. Давали періодично прямі трансляції з зустрічі Трампа з королем Чарльзом. Протягом дня організували широке експертне обговорення. Говорили з засновником та керівником інформаційної платформи для Українців у США Vilni Media Лук’яном Сельським, заступником директора аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим, послом у Хорватії в 2010-2017 роках Олександром Левченком, послом США в Росії в 2012—2014 роках Майклом Макфолом, політологом Володимиром Фесенком, міністром закордонних справ у 2007-2009 роках Володимиром Огризком, експерткою з міжнародних відносин мережі АНТС Катериною Мусієнко (про те, чи може король Чарлз повпливати на позицію Трампа щодо України) і з головою Комітету ВР з питань інтеграції до ЄС Іванною Климпуш-Цинцадзе.

Мецола прибула до Києва і заявила про відкриття представництва Європарламенту в Україні

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» повідомляли усно на фото, робили БЗ і зрештою транслювали наживо виступ спікерки Європарламенту Роберти Мецоли в Верховній Раді. У денному ефірі ICTV та СТБ давали БЗ з синхроном і дали записане в Києві ексклюзивне інтерв’ю з Мецолою. У вечірньому ефірі «Ради» повідомляли усно і транслювали наживо спільну пресконференцію президента Зеленського і президентки Мецоли.

Перший канал Суспільного:

Про прибуття Мецоли до Києва повідомляли усно на фото. Давали пряму трансляцію виступу Мецоли в Верховній Раді. Транслювали наживо спільну пресконференцію президента Зеленського і президентки Мецоли. У розмовній студії обговорили візит з професором Західноукраїнського нацуніверситету Андрієм Грубінком і з головою Комітету ВР з питань інтеграції до ЄС Іванною Климпуш-Цинцадзе.

Після розмови з Трампом фон дер Ляєн анонсувала 19-й пакет санкцій ЄС проти Росії

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» обговорили тему з кандидатом політичних наук Юрієм Олійником, кандидатом політичних наук Богданом Ференсом і з політологом Олегом Лісним. У ранковому ефірі каналу «1+1» повідомляли у формі БЗ. Обговорили з керівником Центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком. У денному ефірі ICTV та СТБ обмежилися коротким повідомленням у формі БЗ. У розмовній студії тему не обговорювали. У вечірньому ефірі каналу «Рада» робили пряме ввімкнення кореспондентки Радіо Свобода з Брюсселя. Обговорили тему з заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки Єгором Чернєвим.

Перший канал Суспільного:

Крім коротких повідомлень, робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з Брюсселя з синхроном високої представниці ЄС з питань зовнішньої політики Каї Каллас. Давали також синхрон єврокомісара з питань торгівлі Мароша Шевчовича. У розмовних студіях тему обговорювали з депутатом Європарламенту Пятрасом Ауштрявічусом, головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, професором Західноукраїнського нацуніверситету Андрієм Грубінком і головою Комітету ВР з питань інтеграції до ЄС Іванною Климпуш-Цинцадзе.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У внутрішній політиці в звітні дні відбулося три важливих події: уряд ухвалив і передав до ВР проєкт держбюджету на наступний рік, Верховна Рада поновила прямі трансляції своїх засідань і ухвалила закон про військового омбудсмана. Найбільшу увагу природно мало бути приділено всеохопній темі бюджету. Втім 15 вересня в телемарафоні про урядовий законопроєкт по суті навіть і не згадали. Трохи уваги приділили йому лише наступного дня. Ньюзмейкерами, запрошеними до ефіру, були переважно представники владної фракції «Слуга народу», ще був представник лояльної до влади депгрупи «Довіра» і міністр фінансів Марченко. Жодної опонентури від опозиційних сил, звісно, в марафоні не допустили. І обмежилися лише одним (!) експертом. Натомість Перший канал Суспільного приділив бюджетній темі максимум уваги. В ефірі каналу були широко представлені всі політсили з парламенту і широке коло кваліфікованих експертів. Про відновлення прямих трансляцій більшість учасників телемарафону навіть не згадали в ефірі. А в обговоренні теми військового омбудсмана всі говорили з уже давно де-факто призначеною президентом на цю посаду (що не мала правового статусу) Ольгою Решетиловою. І ще з членом нацбезпекового Комітету ВР Єгором Чернєвим. В обох цих темах Перший канал Суспільного також був глибшим у експертизі.

15 вересня

Уряд ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» на цю тему суто анонсово (тобто ще до урядового рішення) говорили з головою Комітету ВР з питань бюджету Роксоланою Підласою, членом Комітету ВР з питань бюджету Павлом Бакунцем і з заступницею голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенією Кравчук. У денному ефірі каналу «1+1» і в вечірньому ефірі ICTV та СТБ про це не згадували.

Перший канал Суспільного:

У новинах повідомляли усно про основні параметри ухваленого урядом законопроєкту бюджету-2026. Згодом зробили інфографіку основних параметрів. Зробили опитування людей з різних міст про достатній для них прожитковий мінімум. Подавали коректно, ведуча неодноразово підкреслила, що це не репрезентативне опитування. Протягом дня тему широко обговорювали з народними депутатами з різних політсил: Ніною Южаніною і Олексієм Гончаренком з «Європейської солідарності», Олексієм Кучеренком з «Батьківщини», з Павлом Фроловим зі «Слуги народу». Запрошували ще одного представника владної фракції — пана Данилу Гетманцева (який ще й є якраз головою Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики), але він відмовився говорити на цю тему в ефірі каналу. Крім того, обговорювали тему з експертами: керівником аналітичного напряму мережі «АНТС» Іллею Несходовським, експертом з макроекономічного аналізу Київського інституту економіки Дмитром Круковцем і з економістом Олегом Пендзиним.

16 вересня

У законопроєкті держбюджету-2026 закладено новий прожитковий мінімум та мінімальну зарплату

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» обговорили тему з головою Комітету ВР з питань бюджету Роксоланою Підласою. У денному ефірі «Ради» говорили про це з головою підкомітету з євроінтеграції Комітету ВР з питань бюджету Ростиславом Тістиком і доктором економічних наук Василем Фурманом. А у вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» поговорили про проєкт бюджету з міністром фінансів Сергієм Марченком.

Перший канал Суспільного:

Цього дня робили пряме ввімкнення з засідання ВР з синхронами спікера парламенту Руслана Стефанчука і нардепа Ярослава Железняка. Зробили поліпшену інфографіку основних параметрів бюджету (бо до цього повторювали зроблену напередодні, яка була не дуже наочною). У розмовних студіях продовжили широке обговорення урядового законопроєкту з народними депутатами, зокрема говорили з Ярославом Юрчишиним від «Голосу», Олексієм Кучеренком і Михайлом Цимбалюком від «Батьківщини», Павлом Бакунцем від «Довіри», позафракційною Оксаною Савчук, Русланом Горбенком від «Слуги народу» і Ніною Южаніною від «Європейської солідарності». Крім того, дізнавалися експертних оцінок від голови Центру аналізу та стратегій Ігоря Чаленка, доктора економічних наук Андрія Длігача, президента Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліла, керівного партнера Національної антикризової групи Тараса Загороднього, міністерки соцполітики у 2022-2025 роках Оксани Жолнович і кандидата економічних наук, головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса.

Верховна Рада відновила прямі трансляції засідань уперше від початку повномасштабної війни

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Інтер» (цього дня канал виходив «подовжено» — з 6-ї до 15-ї години) про це згадували у прямому ввімкненні кореспондентки з-під парламенту. А от в ефірах каналу «Рада» (який при цьому якраз і є відповідальним за пряму трансляцію) і «Ми — Україна» якось про це і не згадали.

Перший канал Суспільного:

В ефірі каналу робили перше ввімкнення парламентського кореспондента о 9:40 ранку (логіку цього ввімкнення я не зрозумів. Адже засідання ВР мало початися аж об 11-й), порядок денний був невідомий), друге пряме ввімкнення було вже о 15-й. Періодично давали пряму трансляцію сесії. У розмовній студії поновлення трансляцій обговорили з головою Комітету ВР з питань свободи слова Ярославом Юрчишиним і з аналітикинею Руху «Чесно» Софією Лазаровою.

17 вересня

Рада ухвалила закон про військового омбудсмана

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1», в денному ефірі ICTV та СТБ і в вечірньому ефірі каналу «Рада» обговорювали тему з уповноваженою президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольгою Решетиловою. На «Раді» ще поговорили про це з заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки Єгором Чернєвим.

Перший канал Суспільного:

Робили два прямі ввімкнення парламентського кореспондента з синхроном народної депутатки від «Голосу» Соломії Бобровської. І зробили якісний бекграунд. А в гостьовій обговорили тему з народною депутаткою від «Європейської солідарності» Іриною Фріз (тут не було балансу, нікого з владної фракції не запросили) і з ветераном російсько-української війни і громадським активістом Олегом Симорозом.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

16 вересня

Головком Сирський звільнив двох командувачів корпусів (обговорили з полковником запасу Сергієм Грабським)

Відбулася зустріч президента з фракцією «Слуги народу» (повідомили усно, зааносували на початку останньої гостьової студії, але так і не обговорювали з гостями).

17 вересня

Соцдосліження КМІС: Менш як половина українців вірить у завершення війни раніше 2027 року, 75% відкидають ультиматум Росії (новина 16 вересня, давали інфографіку, обговорювали з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою, виконавчим директором КМІСу Антоном Грушецьким).

Парламент Польщі ухвалив новий закон про допомогу українцям (робили з сейму пряме ввімкнення кореспондентки Slawa TV).

Мер Львова Садовий заявив, що знайшов у своєму кабінеті прослуховування (Давали відео з телеграму Садового й ексклюзивний синхрон Садового).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

15 вересня

ЄС завершив скринінг за останнім кластером переговорів з Україною про вступ.

Звернення медіа і громадських організацій до Зеленського не підписувати закон, який вводить відповідальність за ототожнення адвоката і його клієнта.

Дзеркало тижня: Справу детектива НАБУ Магомедрасулова ведуть 42 прокурори, це більше, ніж є прокурорів у САП.

16 вересня

Детективу НАБУ, який вів справу Міндіча, повідомили про нову підозру.

Компанії ексчоловіка Стефанішиної заборгували державі 2 млн. грн.

17 вересня

Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду.

Польща депортує українця, затриманого за незаконне керування дроном над Варшавою.

Прикордонники спростували заяви, що не випустили з України батька вбитої в США Заруцької.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 15—17 вересня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Було одне узагальнене розмите псевдопосилання на джерело фактичної інформації «декілька депутатів повідомили». Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «станом на зараз відомо», «за останніми опитуваннями» (невідомо чиїми). Найбільше ж грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «говорили наші військові», «кажуть бійці», «бійці кажуть», «хлопці зізнаються», «кажуть експерти», «аналітики пишуть», «пишуть аналітики», «кажуть українські захисники». Без посилань повідомляли про удар по агропідприємству на Сумщині.

Точність:

Традиційно фронтові зведення «перекривали» випадковим відео бойових дій. Абияк «перекривали» архівним відео й інші численні БЗ.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «найгарячішим відтинком фронту», «на найгарячіших напрямках», «залишаються найгарячішими», «росіяни вгатили», «вороже залізяччя», «наводить справжній жах на окупантів», «легендарної бригади», «місто оговтується», «сумнозвісну ракету», «довгоочікуване світло фар», «найкращі в світі», «навчання добряче наполохали натовські країни», «став скандал», «розкішний прийом». Траплялися й не авторизовані міркування ведучих гостьової студії.

Повнота інформації:

Не титрували синхрони в повідомленні про удар по Краматорську. Не досить було Олександра Мусієнка представляти «військовослужбовцем і військовим експертом», а Максима Джигуна — «політичним експертом». Незрозумілою є компетенція Андрія Ткачука, якого представляли «офіцером ЗСУ, політологом, волонтером». Не позначали датами бекграундове архівне відео зустрічі Трампа з королевою Єлизаветою.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншот зі сторінки Трампа в соцмережі — дрібно й англійською. Були незрозумілі частині аудиторії слова: «яку всі називають кілзона», «топ-посадовці».

ICTV та СТБ

Достовірність:

Двічі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «повідомили в поліції», «преса писала». Двічі робили суто абстрактні псевдопосилання: «стало відомо», «бачив сьогодні повідомлення». Найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «бійці кажуть», «експерти зазначають», «за словами українських військових спеціалістів», «зауважують в поліції», «низка європейських ЗМІ пов’язала це». Без посилань наводили факти щодо ворожих атак по цивільних об’єктах.

Точність:

Традиційно фронтові зведення «перекривали» випадковим відео бойових дій. Невідповідно «перекривали» численні БЗ архівами.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах: «гаряче на Новопавлівському», «найгарячіша ситуація», «легендарна 80-ка», «тож на жаль, рашисти щодня уражають», «багатостраждальну Костянтинівку», «криваві бої точаться», «чергової жахливої ночі», «пекельну ніч», «можете бачити наслідки так званого російського “асвабаждєнія”», «на жаль, більшість постраждалих відмовилася від спілкування», «оговтується від нічних обстрілів», «справжнє диво», «хто дивом вцілів», «загиблих, на щастя, немає», «на щастя, пасажири та залізничники не постраждали», «та ось слова цієї жінки гріють душу», «нарешті ухвалила», «чекали з особливим нетерпінням», «ці дані вражають». Неодноразово журналісти в новинах висловлювали власні міркування, переважно «експертні»: «Бо життя в окупації в якомусь розумінні гірше за смерть». «Щоправда, Білий дім мовчить про те, що найбільшими експортерами російської нафти є його друзі з Угорщини та Туреччини». «Україна стає водорозділом і місцем істини, де вирішується, куди далі вирушить світ». «Тобто світ поступово починає розуміти цінність нашого досвіду, цінність нашої жертви, цінність нашої підтримки». «Єдина мова, яку розуміє Росія — це тиск і сила, а мир неможливий ціною поступок української землі. Світ має усі важелі впливу, аби Москва зрозуміла, далі дороги немає та мусить бути принциповим і послідовним, бо тільки так можливо встановити справедливий мир» (а це взагалі, як на мене, більше схоже на політичну промову). Було одне безпідставне узагальнення: «люди розуміють, хто їх вбиває, а хто захищає». Був маркер: «до речі». Одного разу ведуча новин некоректно позначала межі цитати президента Трампа.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншот зі сторінки фон дер Ляєн у Х. Показували ось такий, дуже «інформативний» скриншот

Був титр на гості «аналітикиня центру ініціатив ПЖ». Точно більшість аудиторії не розшифрує таку абревіатуру.

Оперативність:

У підсумковому випуску новин 15 вересня робили репортаж про Ялтинську європейську стратегію, яка відбувалася ще минулого тижня. 17 вересня повторювали в новинах сюжет про роботу антидронового підрозділу ДШВ, який до того показували у новинах 15 вересня. Так само повторювали і сюжет про бойове злагодження 147-ї ОАБР ДШВ.

«Інтер»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів і «посилалися» «місцеві жителі виклали відео у соцмережах». Було одне узагальнене розмите псевдо на джерело фактів: «кажуть медики». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «відомо», «за попередніми даними», «попередньо», «за словами джерела», «чую також». Чимало було й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «розповідають дронарі», «бійці кажуть», «експерти максимально скептичні», «з дипломатичних джерел чую».

Точність:

Невідповідно «перекривали» архівами БЗ і оглядові сюжети.

Відокремлення фактів від думок:

Цього разу було надзвичайно багато суто емоційних оцінок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «легендарна третя окрема штурмова», «величезні вклинення», «непохитно тримає», «палає все», «нещадно атакувати», «на суцільну руїну», «робить усе можливе і неможливе», «ювелірно точно нищать», «як і раніше найгарячіше», «не бояться спостерігати», «за обличчям найстрашнішої», «московитам непереливки», «нещадно нищити», «якесь суцільне пекло», «просто катастрофічні», «ледь жевріє», «стрімко наблизився», «гримнув потужний вибух», «чергова пекельна ніч», «люди оговтуються, «досі не вірять що вижили», «миттєво надійшов коментар», «складно, м’яко кажучи, назвати продуктивним», «причини трагедії», «у медійному скандалі», «втрати будуть велетенськими». Були «експертні» міркування журналістів у новинах: «І це дуже характерно, Трамп видає бажане за дійсне, це його стиль». «І це поки спосіб перекинути м’яч європейцям». «І все це показує — амбітні плати Трампа розбиваються об реальність». «Схоже, це теж міг би бути хороший шанс отримати ясність». І були зайві у новинах маркери авторизації і посилення уваги: «скажу», «втім скажу», «слід зазначити», «це меседж, який варто почути», «до слова», «що цікаво».

Повнота інформації:

Не досить було Володимира Фесенка в сюжеті представляти лише «політологом». Не досить, та й недоречно було представляти експерта Олександра Мусієнка «військовослужбовцем Сил ТРО».

Доступність подачі інформації:

Ведучий представляв гостя як «заступника командира батальйону 79-ї ОДШБР». Навряд чи більшість аудиторії подужають таку абревіатуру. І були слова, незрозумілі для частини аудиторії: «запустили фрідом-ейч», «це меседж», «запровадити рестрикції», «працювати нон-стоп».

«Рада»

Достовірність:

Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «за даними ЗМІ», «західні ЗМІ писали», «повідомили лікарі». Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «вже маємо інформацію». Найбільше ж грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «світові ЗМІ тим часом упевнені», «кажуть медики», «кажуть лікарі», «Литва та Польща попереджають», «кажуть експерти», «експерти називають», «переконують експерти», «експерти пояснюють», «за оцінками військових аналітиків». Без посилань казали про застосування РСЗВ по Запоріжжю.

Точність:

Не до ладу «перекривали» архівним відео різні БЗ.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «один з найгарячіших, як не найгарячіший», «завдяки клятим росіянам», «сумний ньюзмейкер», «цієї важкої ночі», «цієї страшної ночі», «в реанімації, на жаль», «чекає, на жаль, ще декілька операцій», «неспокійно було», «сміливо називають», «родзинкою маневрів», «викликало різку реакцію», «відреагували миттєво», «прискіпливо спостерігали», «там тверезо оцінюють». Були в новинах і суб’єктивні міркування журналістів: «Навчання “Запад-2025” ще раз довели: це не тільки демонстрація сили та намагання посіяти страх і паніку в сусідніх європейських країнах, а й сигнал про потенційний наступ». «Європа реально оцінює загрозу». «А події останніх тижнів показали — час для довгих роздумів закінчився». «Остання провокація РФ свідчить про ескалацію війни, і підтвердженням цьому також є нещодавня атака «іскандером» по Кабінету міністрів». Траплялися маркери посилення уваги: «варто згадати», «тут що цікаво», «до речі». І була велика кількість не авторизованих суб’єктивних міркувань ведучих гостьових студій. Ведуча некоректно позначала межі цитати президента Зеленського, тож частина суб’єктивної думки була «думкою» самої ведучої.

Повнота інформації:

З військовим 210-го окремого штурмового полку говорили про ситуацію «на Запорізькому і Донецькому напрямках». Що геть неконкретно. Не досить було Дмитра Васильєва представляти «політичним консультантом», Володимира Фесенка «політологом», а Дениса Поповича — «воєнним оглядачем». Усі БЗ були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

У повідомленні був ось такий текст: «проєкт державного бюджету на 2026 рік. У ньому передбачено видатки на 4 трильйони 800 мільярдів гривень, це на 415 мільярдів більше, ніж цього року. Доходи прогнозуються на рівні 2 трильйонів 830 мільярдів гривень, що на 18 відсотків більше, аніж минулоріч. Дефіцит кошторису очікується більше 18 відсотків. Потреба у зовнішньому фінансуванні складатиме понад 2 трильйони гривень». І так далі… Така велика кількість складних чисел, та ще й впереміш різновимірних (абсолютних і відносних), це аж ніяк не сприймається на слух. Тут як мінімум слід було округлювати, порівняльні величини зводити докупи, і потрібна була інфографіка. Використовували й незрозумілі для аудиторії слова: «на постійний апгрейд», «ньюзмейкер цього дня», «штучних дедлайнів», «початок нашого лайву».

Оперативність:

16 вересня о 15-й подавали як новину те, що Трамп вперше визнав Росію агресоркою. Це Трамп сказав за добу до ефіру. У вечірньому ефірі 17 вересня повідомляли як новину заяву держсекретаря США Рубіо про те, що Трамп може зустрітись з Зеленським на полях ООН. Цю заяву Рубіо зробив рано вранці (за київським часом) ще 16 вересня, тобто за пітвори доби до ефіру.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів і «посилалися» «росіяни розповсюджують кадри, а в своїх пабліках бідкаються». Було одне узагальнене розмите псевдопосилання на джерело факту: «місцева влада повідомила». Найбільше грубих порушень були суто абстрактними псевдопосиланнями: «маємо інформацію», «знаємо», «за останніми даними». Без посилань повідомляли подробиці удару по Запоріжжю.

Точність:

У випуску новин о 5-й ранку 17 вересня ведучий казав «148 бойових зіткнень відбулося упродовж доби». Це станом на 22:00 попереднього дня.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «найгарячішим на фронті», «найгарячіше знову було», «вгативши по місту», «із втішного», «у своїх пабліках бідкаються». Траплялися суб’єктивні міркування журналістів: «Попри заяви зі штаб-квартири Альянсу, країни блоку вочевидь виявилися не готовими до нальоту російських БПЛА». «Наразі питань більше ніж відповідей». Двічі були маркери авторизації: «я сподіваюсь», «добре пам’ятаю». Багато було й не авторизованих міркувань ведучих гостьових студій.

Повнота інформації:

Говорили з військовим з бригади «Помста» про «Донеччину» і про «зону вашої відповідальності». Напрямок ведучі так і не назвали. Гість назвав лише згодом Серебрянське лісництво. Не досить було Володимира Фесенка представляти лише «політологом». Усі БЗ були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Показували геть неадаптовані до телевізора мапи бойових дій з фейсбук-сторінки Генштабу. На красивій загалом мапі бойових дій занадто дрібно, ще й білим по червоному було позначено населені пункти. Прочитати з екрану телевізора дуже важко. І були незрозумілі частині аудиторії слова: «збір на апгрейди», «одним із драйверів української економіки», «відсутність отих от піфдогів» (це ведучий так про ворогів, не впевнений, що написав точно, бо геть не розумію, що за слово має на увазі ведучий).

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «писали російські пропагандистські медіа», «повідомили поліцейські», «як пишуть журналісти», «за повідомленнями різних ЗМІ». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «за попередньою інформацією», «фактично відомо», «була інформація», «я знаю», «за моєю інформацією». І були узагальнені розмиті псевдо на авторство суб’єктивних думок: «говорили чиновники Єврокомісії», «медики розповіли», «люди кажуть».

Точність:

Продовжували «перекривали» фронтові зведення випадковим набором відео бойових дій. І так само «перекривали» й розмови з військовими. 15 вересня в усіх випусках новин з 7-ї до 8:30 ранку ведучий казав, що «173 бойових зіткнення зафіксували впродовж минулої доби». Це були дані з вечірнього зведення Генштабу, де чорним по білому написано «на даний час», тобто на 22:00. І знову ж таки у випуску новин о 9-й ведучий вже казав про 183 боєзіткнення «протягом минулої доби». Без виправлень попередньої грубої фактичної помилки і без вибачень. Так само 16 вересня у перших ранкових випусках новин повідомляли: «за минулу добу Генштаб зафіксував 173 боєзіткнення». Це насправді станом на 22:00. І знову-таки, згодом казали вже про «208 зіткнень за добу» без виправлень і вибачень. 16 вересня в анонсі гостьової студії о 10-й стверджувалося, що «сьогодні на засіданні Верховної Ради депутати голосуватимуть за проєкт бюджету на наступний 2026 рік». Груба фактична помилка, адже проєкт лише внесено урядом, його ще навіть не розглядали комітети ВР, у тому числі й профільний, тобто до розгляду, а тим більше до голосування проєкту бюджету ще не так близько.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «на найгарячіших напрямках», «росіяни вгатили», «зараз оговтуються», «люди продовжують оговтуватися», «приходять до тями і жителі», «на щастя, серед людей немає загиблих». Тричі використовували зайві у новинах маркери авторизації і посилення уваги: «як я вище зазначив», «хочу зазначити», «примітно». Було безпідставне узагальнення: «місцевими жителями, вони ставляться з розумінням до ситуації».

Повнота інформації:

Не досить було Олега Лісного представляти лише «політологом-міжнародником». Володимира Фесенка — «політологом», Олега Пендзина — «економістом», а Сергія Грабського — «військовим експертом». Представляли Миколу Маломужа як «генерала армії», а забули додати, що у відставці.

Баланс думок:

Говорили про ухвалений парламентом закон про військового омбудсмана з народною депутаткою від «Європейської солідарності» Іриною Фріз. Жодним чином при цьому не збалансували, наприклад, згадкою, що в подальшому ефірі говоритимуть з представниками інших політсил.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншоти зі сторінки Генштабу в фейсбуці, Урсули фон дер Ляєн в Х. В повідомленні про вибухи у російському Владивостоці показували якийсь великий набір скриншотів невідомо яких сторінок (важко навіть роздивитися). І от навіщо показувати ось такий скрин?

Дмитра Круківця титрували, як «експерта з макроекономічного аналізу KSE Institute». Ця назва ні про що не каже переважній частині аудиторії. Слід було писати «аналітичного центру при Київській школі економіки». Давали не адаптовану інфографіку результатів соцопитування з сайту КМІС. Ведуча казала: «про це свідчить опитування КМІС». Гарантовано більшість аудиторії не знає значення цієї абревіатури. Тож порушено два стандарти — і повноти, і доступності. І були слова, незрозумілі значній частині аудиторії: «основний меседж», «за таймінгом», «було ембарго» (термін, який слід було пояснювати, порушено два стандарти — і повноти, і доступності).

Оперативність:

17 вересня геть незрозумілим був сенс прямого ввімкнення парламентського кореспондента о 9-й ранку, ще до початку засідання ВР. Відтак він навіщось знову розповідав про те, як вплинуло відновлення трансляцій засідань ВР на перебіг пленарного засідання, про законопроєкти, проголосовані депутатами напередодні, тобто майже дослівно те, що він же розповідав ще напередодні у прямому ввімкненні за підсумками засідання 16 вересня.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 15—21 вересня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 20 разів (попереднього тижня було 14 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції «Слуги народу», цього разу вони отримали 15 запрошень, що склало 75% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг», в ефір телемарафону (а точніше — в ефір каналу «Рада») тричі запрошували представників «Батьківщини» (двічі Михайла Цимбалюка і одного разу Сергія Євтушка), а ще представника депгрупи «Довіра» (традиційно це був Павло Бакунець). В ефір каналів ICTV та СТБ цього разу запросили представника фракції «Голосу» Ярослава Юрчишина, з ним, як з головою Комітету ВР з питань свободи слова, обговорювали поновлення прямих трансляцій засідання парламенту. В ефірах «1+1», «Інтера» і «Ми — України» запрошували лише представників владної фракції. Одна з багаторічних традицій телемарафону залишалася непорушною — протягом тижня не запрошували нікого з представників «Європейської солідарності». Були дивні, як на мене, речі. Наприклад, запис гостьової студії з Роксоланою Підласою зі «Слуги народу» за 19 вересня канал «1+1» ще двічі повторив «на біс» наступного дня у своєму ранковому ефірі. На каналі «Рада» зробили цілу рубрику «Ексклюзив», так гостем цього «ексклюзиву» в нічному блоці 21 вересня був нардеп від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк. Який і без того постійно є гостем каналу, постійніше за багатьох інших нардепів. Та й говорили про все те, що вже багаторазово, в тім числі й з тим же паном Цимбалюком, у телемарафоні було обговорено протягом тижня. Ще в ефірі «Інтера» невиправдано згадували фракційну приналежність народної депутатки (Марії Мезенцевої-Федоренко до «слуг»), чого зазвичай в марафоні не роблять.

За персоналіями картина виглядала так:

Справжньою «зіркою екрану» цього тижня була народна депутатка зі «Слуги народу» Роксолана Підласа, яка побувала в гостях телемарафону 5 разів, причому на всіх, без винятку, каналах. Це було б логічно, адже саме цього тижня активно обговорювали урядовий проєкт бюджету-2026, а пані Підласа якраз є головою бюджетного комітету парламенту. Але логічно було би дати глядачам і думки з приводу урядового законопроєкту представників інших політичних сил, але ж зась — крім пані Роксолани про бюджет в студіях телемарафону говорили лише з її однофракційниками Євгенією Кравчук і Ростиславом Тістиком, а ще з представником маргінальної депгрупи «Довіра» Павлом Бакунцем («Довіра» при цьому є абсолютно лояльною до «партії влади»). Опозиції висловитись щодо бюджету на наступний рік так і не дали. З інших нардепів по два рази в ефірі побували лише «слуга» Олексій Леонов (традиційно раз на «Раді», раз на «Ми — Україні») і вже згаданий пан Цимбалюк з «Батьківщини» на «Раді». Всі інші нардепи гостювали в телемарафоні по одному разу.

Офіс президента на звітному тижні в телемарафоні був представлений більш як «скромно». Найпопулярнішим спікером-експертом виступав уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, який побував в телемарафоні 4 рази (двічі в ефірі каналу «Ми — Україна» і по разу в ефірах «1+1» і ICTV з СТБ, загалом же мав 53 хвилини ефіру). Лише по одному разу були в телемарафоні радники Сергій Лещенко (13 хвилин на «Раді») і Михайло Подоляк (16 хвилин на «Ми — Україні»). Цього разу не було навіть постійної «рубрики» каналу «Рада» «Подоляк по середах». І — теж диво — в ефірі «Інтера» взагалі протягом тижня не було нікого з Офісу. Сумарно ж ОП мав в ефірі телемарафону протягом тижня «лише» 1 годину 22 хвилини ефіру. Не пригадую, щоб раніше таке було.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народні обранці були 32 рази (попереднього тижня було 26). Представники опозиційних фракцій парламенту знову суто математично переважали представників владної фракції: нардепи «Європейської солідарності» були в ефірі каналу 9 разів, «Голосу» — 8, «Батьківщини» — 7. Загалом в ефірі опозиційні фракції були представлені 24 рази. А представники «Слуги народу» мали лише 8 ефірів і ще одного разу відмовилися (15 вересня до дискусійної студії з Олексієм Гончаренком від «ЄС» і Олексієм Кучеренком від «Батьківщини» «запрошували і Данила Гетманцева, він, на жаль, відмовився долучитися до нашого ефіру», а говорили про прожитковий мінімум у прив’язці до проєкту бюджету і прогнозований значний дефіцит бюджету). Двічі в ефір запросили ще представника «Довіри» Павла Бакунця, в одному випадку — до дискусійної студії. А ще раз запросили до такої студії позафракційну Оксану Савчук. В обох випадках це був дивний вибір, утім, як я вже писав, представники «Довіри» насправді є цілковито лояльними до влади, такою ж є і позафракційна пані Савчук, отже обоє цілком можуть сприйматися як опоненти для опозиціонерів. Кроім того, значна кількість запрошень представників опозиційних фракцій була експертною, тобто їх запрошували як представників профільних у обговорюваних темах комітетів. Але був один випадок, коли баланс думок таки було порушено: 17 вересня явно дискусійну тему закону про військового омбудсмана обговорювали лише з представницею «ЄС» Іриною Фріз.

І ще цього тижня набула остаточних ознак поганої тенденції невиправдані контекстами розмови згадок фракційної приналежності нардепів у випадках, коли їх запрошували не до дискусії, а експертно, так згадували належність до «Слуги народу» Павла Фролова, Олександра Федієнка і Сергія Нагорняка, належність до «Європейської солідарності» Іванни Климпуш-Цинцадзе і Ніни Южаніної, належність до «Голосу» Романа Костенка, до «Батьківщини» Олексія Кучеренка і до «Довіри» Павла Бакунця.

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Протягом тижня аж 4 рази був гостем каналу представник «Батьківщини» Олексій Кучеренко, у більшості випадків не в дискусійних студіях, а як експерт - перший заступник голови Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг (а в минулому ще й міністр з питань житлово-комунального господарства). По 3 рази в ефірі каналу побували представники «ЄС» Ніна Южаніна (двічі експертно — як членкиня Комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики) і Олексій Гончаренко. По два рази гостювали на каналі Руслан Горбенко зі «Слуги народу», Михайло Цимбалюк з «Батьківщини» і Павло Бакунець з «Довіри». Всі інші нардепи побували на каналі по одному разу.

4. Прояви політичного і бізнесового піару 15—17 вересня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 13 проявів політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного піару були:

Проявів негативного піару в звітні дні не було.

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (4 проява)

15 вересня

Був «паркет» про вручення нагород президентом Зеленським працівникам нафтогазової галузі з нагоди їх професійного свята.

І «паркет» про нагородження Зеленським танкістів з нагоди їхнього дня з синхроном Зеленського.

17 вересня

Двічі показували «паркет» про нагородження президентом Зеленським надзвичайників з синхроном президента.

«Інтер» (проявів не було)

«Рада» (8 проявів)

15 вересня

У бюлетені «Парламентський тиждень» був «паркет» про семінар з підвищення ефективності роботи Верховної Ради з цитуванням і синхронами голови ВР Руслана Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка.

16 вересня

Двічі показували класичний «паркет» про відкриття амбулаторії на Київщині міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком і головою Київської ОВА Миколою Калашником.

Був «паркет» про те, що президент Зеленський прийняв вірчі грамоти послів Кіпру, Латвії і Пакистану.

17 вересня

Про повернення з російської неволі дітей знову повідомляли з посиланням на керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Вигідна для піару тема, але явно не Єрмак тут є ньюзмейкером.

Тричі показували «паркет» про нагородження президентом Зеленським надзвичайників з синхроном президента. (Причому мало було для цього «паркету» новин, тож повторювали його, вслід за новинами і в гостьовій студії).

«Ми — Україна» (один прояв)

16 вересня

Був «паркет» про те, що президент Зеленський прийняв вірчі грамоти послів Кіпру, Латвії і Пакистану.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні тричі невиправдано до контексту розмов згадували фракційну приналежність гостей-нардепів (Павла Фролова до «Слуги народу» 15 вересня, Іванни Климпуш-Цинцадзе до «Європейської солідарності» і Сергія Нагорняка до «Слуги народу» 17 вересня). Цю нову тенденцію я вже згадував вище, в розділі представлення парламентських політсил в ефірах.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 15—17 вересня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу: Тетяна Гончарова (15, 16 і 17 вересня), Максим Зборовський (15 вересня) і Назар Довгий (15, 16 і 17 вересня), які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

15—17 вересня найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку. Наступними за інтенсивністю боїв були у ці дні Новопавлівський, Сіверський, Лиманський і Південно-Слобожанський напрямки. Були також прориви ворога на околиці міста Куп’янськ. У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, другим за увагою був Південно-Слобожанський, іншим активним напрямкам приділили замало уваги. Обговорювали ситуацію на фронті найчастіше з військовими-фронтовиками. З фронту зробили 5 репортажних сюжетів. В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні максимум уваги також приділили Покровському напрямку. Достатньо уваги було і до Лиманського і Куп’янського напрямків фронту. Іншим активним напрямкам уваги приділили замало. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони. Фронтових репортажів не робили.

З ворожих атак цих днів з найгіршими наслідками були бомбування Краматорська 15 вересня, обстріл з РСЗВ Запоріжжя 16 вересня і комбінована атака по інфраструктурі «Укрзалізниці» 17 вересня. У висвітленні більшості з цих подій Перший канал Суспільного був повнішим і оперативнішим за телемарафон.

У звітні три дні більшість вагомих зовнішньополітичних новин складали чергові заяви американського президента Трампа і його відвідини королівської резиденції у Сполученому Королівстві, тривали військові навчання РФ і Білорусі «Захід-2025», президентка Європарламенту Мецола. По більшості з цих заяв і подій Перший канал Суспільного давав своїм глядачам набагато більш грунтовну і кваліфіковану експертизу, ніж телемарафон.

У внутрішній політиці в звітні дні уряд ухвалив проєкт держбюджету на наступний рік, Верховна Рада поновила прямі трансляції своїх засідань і ухвалила закон про військового омбудсмана. У телемарафоні цим темам (особливо ж бюджетній) приділили дуже мало уваги, в обговореннях домінували представники влади. Перший канал Суспільного приділив бюджетній темі максимум уваги, надавши слово всім політсилам парламенту і широкому колу кваліфікованих експертів. Канал був глибшим за телемарафон у експертизі й у інших темах.

Серед тем, які телемарафон у звітні дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, були зокрема такі:

• Головком Сирський звільнив двох командувачів корпусів (16 вересня).
• Соцдосліження КМІС: Менще половини українців вірять у завершення війни раніше 2027 року, 75% відкидають ультиматум РФ (17 вересня).
• Мер Львова Садовий заявив, що знайшов у своєму кабінеті прослуховування (17 вересня).

Серед тем, що не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного, зокрема були такі:

• Звернення медіа і громадських організацій до Зеленського не підписувати закон, який вводить відповідальність за ототожнення адвоката і його клієнта (15 вересня).
• Детективу НАБУ, який вів справу Міндіча, повідомили про нову підозру (16 вересня).
• Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду (17 вересня).

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності і відокремлення фактів від думок. Були численні порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти достовірності і доступності подачі інформації. Було одне порушення стандарту балансу думок.

На тижні 15-21 вересня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної і опозиційних фракцій у дискусійних темах було переважно збалансованим, утім в одному випадку балансу в дискусійній темі не було.

15-17 вересня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару (майже дві третини від усіх) було в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці було три невиправданих контекстом згадки про фракційну приналежність гостей-нардепів.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного в звітні дні не було. Ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.