Зеленський — «політичний дурак» або «учень». Моніторинг інформаційних каналів 9–15 грудня 2019 року
Зеленський — «політичний дурак» або «учень». Моніторинг інформаційних каналів 9–15 грудня 2019 року

Зеленський — «політичний дурак» або «учень». Моніторинг інформаційних каналів 9–15 грудня 2019 року

В ідеальному світі на фоні таких подій як нормандський саміт та розслідування вбивства Павла Шеремета телеканали мали б відкинути свої політичні функції й зосередитися на максимально якісній роботі.

Адже мир в Україні один на всіх, а правосуддя апріорі повинно бути чесним.

Але ми живемо не в ідеальному світі, тож частина дискусій навколо справи Шеремета стосувалася романтичних зв’язків його дружини й «ексадронів смерті Порошенка».

Частинами обговорення нормандського саміту стали відбілювання агресора та дискредитація українського президента.

Частиною повідомлень із Парижа — інсайди Ігоря Мосійчука про «скасування мінських угод».

А частиною дискусій у студіях — знущання ведучих із народних депутатів конкуруючої партії.

Нормандська зустріч.

Частина 1: День Марафонів.

Ставлення телеканалів до саміту в Парижі можна було зрозуміти просто з назв їхніх марафонів 9 грудня.

Не дарма ж на ZIK проходив «Марафон миру», а на Прямому — «Нормандська зустріч: зрада чи перемога?» Увесь понеділок ЗМІ різних політичних сил налаштовували глядачів на «правильне» сприйняття нормандської зустрічі.

На «112» та News.

One активно дискредитували акції проти капітуляції, які відбувалися в день саміту.

Зокрема, постійно наголошували на тому, що мітинги мають суто піарну мету, що вони малочисельні, а самі ідеї червоних ліній не користуються популярністю в українців.

Хоча соціологія показує інше: наприклад, 62 % громадян виступають проти особливого статусу для окупованих територій; усього 20 % згодні на вибори без жодних передумов.

Також на «112» акції називали мітингами за війну, пропонували роздавати їх учасниками повістки, закликали накласти санкції та зламати хребет «радикальним крикунам».

Анна Герман пропонувала «поставити в рамки» людей, які провокують мілітаристське мислення.

На News.

One стверджували, що червоні прапорці покликані загнати президента Зеленського в риторику агресії.

Загалом, подібна редакційна політика мала дві мети: по-перше, виставити будь-який захист українських інтересів шкідливим.

По-друге, в разі, якщо Зеленський відмовиться йти на поступки Путіну, звести його дії до «тиску радикалів».

Адже «ОПЗЖ» просто не може допустити, аби глядачі вирішили, що противитися бажанням РФ — це нормально.

Інша річ, якою опікувалися канали Медведчука, — це маніпуляція контекстом саміту.

На «112» розповідали, що Україна — не ворог РФ, а просто має «конфлікт», і, взагалі, треба «перестати робити вигляд, що у нас війна».

Наталя Королевська стверджувала, що жителі окупованих територій залишилися без соціальних виплат через «режим Порошенка».

А не російську агресію? Юрій Павленко заявляв, що це Україна затягла газові перемовини.

А нічого, що вони тривають уже півтора року? Ілля Кива сказав, що українці «грають у війну» та назвав збройне протистояння «чоловічими розмовами».

На News.

One В’ячеслав Піховшек розповідав, що українські ЗМІ «демонізували» керівників невизнаних республік, сумнівався, що «ЛДНР» — це маріонетки Кремля, і закликав до прямих перемовин із «фактичною владою ОРДЛО».

Крім того, на News.

One просували думки про те, що це Україна не виконувала мінські домовленості, а Порошенко — вносив ненависть у перемовини.

І, звісно, була ціла купа розмов про громадянську війну та українців, яких «зіткнув Майдан».

Усе це потрібно, аби відбилити Росію, а отже полегшили сприйняття українцями різноманітних домовленостей із агресором.

Також подібні звинувачення України в цілій купі гріхів провокують почуття провини: мовляв, раз саме ми заварили цю кашу, то тепер саме ми й маємо піти на поступки задля припинення війни.

Щодо самих поступок, то вони на каналах Медведчука зазвичай зводилися до виконання Мінських угода на умовах Росії.

Але були й креативні пропозиції.

Наприклад, пробачити Росії газові борги, якщо вона пробачить нам «борг Януковича».

Не перестаємо дивуватися місцевій сильній державницькій позиції.

Політтехнолог Михайло Погребинський фактично закликав Зеленського не згадувати про бажання контролювати кордон під час виборів на окупованих територій.

Нестор Шуфрич додумався запропонувати не виводити з окупованих територій військових та техніку, а передати їх ЗСУ.

Підозрюємо, «передавання» має відбуватися після виборів? На ZIK заговорили про газовий консорціум із Росією.

І всі канали разом наполягали на «потеплінні», нормалізації, обіймах із Путіним, демілітаризації суспільства та риторики політиків.

Як демілітаризація та потепління можуть відбутися під час війни — ніхто не пояснив.

Прямий канал та «Еспресо» сформували протилежний полюс думок.

Наприклад, обидва хвалили акції проти капітуляції і стверджували, що саме за їхній рахунок влада не здала українських позицій.

Також ці ЗМІ трохи хвилювалися перед зустріччю.

Наприклад, Матвій Ганапольський на Прямому уточнював у Павла Клімкіна, чи може бути зрада прихованою.

На «Еспресо» окремі гості вважали, що Зеленський може здати державу в обмін на дешевий газ.

В інший час ці медіа продукували мало чогось нового чи цікавого.

24 канал увесь вечір проводив сольні інтерв’ю з експертами та політиками (зокрема, представниками «Голосу» та «Слуги народу»), змінюючи гостей практично що пів години.

Єдине, що об’єднувало всі українські телеканали, — критика комунікації з боку нашої делегації в Парижі та, особливо, Юлії Мендель, прессекретарки президента.

Частина 2: Післясмак.

Хоча в день саміту «Еспресо» та Прямий поставилися до подій загалом спокійно, пізніше саме від них посипалося найбільше критики на адресу президента Зеленського.

До неділі Олександр Бригинець, екснародний депутат від БПП, взагалі вирішив, що Зеленський таки перейшов червоні лінії (через особливий статус на постійній основі), а з окремими опозиціонерами просто «домовилися».

Крім цього, владі дісталося за буцімто зникнення чіткої позиції щодо визнання Росії агресором, можливі приховані домовленості, невпевнену поведінку Зеленського під час зустрічі та пресконференції.

На «Еспресо» шостого президента критикували за «реваншистів» в оточенні (Андрія Єрмака та Андрія Богдана) й невиконані обіцянки.

Ведучий Василь Зима чомусь вирішив, що «Зеленський обіцяв дуже багато, поки не поїхав на зустріч із Путіним: і війну закінчити, і домовитися, і війська вивести, і все обіцяв.

Ну от, він зустрівся в реальності з Путіним.

І результат?».

Насправді ж перед зустріччю навіть у «програму максимум» входив лише «план закінчення війни і план відновлення нашої територіальної цілісності».

Віталій Портников на «Еспресо» критикував владу за відсутність плану реінтеграції, стверджував, що Путін запропонував українським олігархам хабар (у вигляді озвучених потенційних знижок на газ), та переконував, що соціально-економічний успіх сам по собі не забезпечує реінтеграцію.

Адже Південна Корея, наприклад, давно живе значно краще, ніж Північна.

А ще Портников заявив, що підозрює президента Зеленського в наївності, а себе відчуває вчителем: «Маю пояснювати людям, чому мій учень у третьому-четвертому класі так себе веде.

Що він, взагалі, хороший хлопець, але він важкий підліток.

Не читав ось цих усіх книжок.

Не читав підручника.

У принципі, він хороший, у нього хороші наміри.

Він просто не розуміє.

Ну, почекайте.

Ну, він подорослішає…».

І, звісно, адепти «Європейської солідарності» не забували про піар Петра Порошенка.

Найкраще це, мабуть, вийшло в Тетяни Чорновол: «Перші пів року Порошенка — це звільнення 70 % території Донбасу.

Перші пів року Зеленського — це здача під Станицею Луганською й під Золотим».

На каналах Медведчука теж дискредитували Зеленського, але не за «здачу України».

Проросійські ЗМІ радше намагалися просто принизити українського президента.

Михайло Погребинський, наприклад, критикував жарти та жести лідера держави.

Ведучі ZIK акцентували увагу на хвилюванні Зеленського та його помилках під час зустрічі.

Віктор Медведчук вирішив, що в головнокомандувача (знову) немає політичної волі до миру.

В’ячеслав Піховшек пішов за прикладом хазяїну й назвав Зеленського «політичним дураком».

В інший час канали Медведчука закликали до поступок Росії та «спільного майбутнього».

На ZIK вважали, що тепер краще не торкатися питання Криму, а то зайдемо у глухий кут із Донбасом.

На «112» Дмитро Співак критикував українську підтримку санкцій проти «Північного потоку — 2», мовляв, це санкції проти Європи.

Нестор Шуфрич переконував, що Путіна можна лише вмовити, але не «нагнути».

Денис Жарких представив цілий ролик, де червоні лінії завадили Зеленському озвучити якусь конкретику під час саміту.

А ще Жарких вирішив, що головна причина війни в Україні — це соціальна нерівність.

Тобто російські солдати прийшли до нас, щоб нам краще жити? Також протягом тижня на каналах Медведчука простежувався посил щодо малозначущості та «списаності» Ангели Меркель.

Будете ви говорити про «гнучкість» мінських угод — скажуть таке й про вас.

Представники «Слуг народу» особливо яскраво виступили на двох програмах.

Ірина Верещук після гарячої перепалки на News.

One заявила, що раніше вважала, що попередня влада повинна відповідати за свої рішення політично, а тепер «бачу, що з кожним днем вони роблять усе, аби відповідати перед законом за те, що було прийнято у 15-х роках.

Прикриваючись політичним індемнітетом, прикриваючись своїм недоторканим статусом, прикриваючись політичною доцільністю, начебто тиском.

А тепер треба довести, що це був тиск.

Хай вони тепер розкажуть, чому вони не фіксували, якщо такий тиск був з боку Росії [...] Я вам обіцяю, що ми створимо ТСК і будемо розглядати [...] Іловайськ, Дебальцево, ми повернемся до всіх звітів, ми повернемся до всіх наказів…».

Олександр Качура в інтерв’ю на 24 каналі 10 грудня (його чомусь немає на ютубі) пройшовся по Петру Порошенку.

Для початку народний депутат вирішив, що колишній президент організував вуличні акції, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Також Качура стверджував, що в Порошенка не було мирної стратегії, натомість головнокомандувач керувався соціологією.

А от Зеленський за кілька місяців буцімто вже показав кращий результат, ніж п’ятий президент.

Крім цього «слуга народу» звинувачував Порошенка в тому, що ексочільник держави «не зміг домовитися ні про що», що з ним не хотіли вести перемовини і що Путін тримається за підписані Порошенком документи.

Також Качура вживав вислови на кшталт «при всій неповазі всього суспільства до Порошенка та моєї особистої».

Й анонсував голосування за зняття недоторканності та арешт лідера «ЄС».

До речі, парламентар пов’язував переписування Порошенком майна саме з тим, що колишній президент відчуває, наче його є за що притягнути до відповідальності.

Справа Павла Шеремета.

У справі Павла Шеремета телеканали займалися загалом трьома речами: критикували версію слідства (Прямий та «Еспресо»), вигадували теорії змови (канали Медведчука) та маніпулювали ситуацією у власних політичних цілях (спільна проблема).

Прямий опинився на роздоріжжі.

З одного боку, гості наголошували, що на групу підозрюваних правоохоронці вийшли ще в часи Порошенка.

І справді, не можуть же глядачі подумати, що це Зеленський посприяв розкриттю справи, яку в часи п’ятого президента чомусь не розкривали.

З іншого боку, значно частіше коментатори називали докази слідства «пургою».

І справді, не можуть же глядачі подумати, що висновки правоохоронців, які так багато спікерів «ЄС» критикують, чогось варті.

Хоча ведуча Світлана Орловська (можливо, іронічно) 12 грудня назвала докази «залізобетонними».

Також від гостей Прямого дісталося особисто президенту Зеленському за те, що він відвідав брифінг і буцімто давав оцінки у справі.

На «Еспресо» в доказах слідства сумнівалися Роман Скрипін, а в мотиві — Віталій Портников.

На 24 каналі компанію їм склав Дмитро Гнап.

При цьому «24» висвітлював ситуацію, загалом, найбільш помірковано серед колег.

А от на каналах Медведчука гості відривалися як могли.

Почати, мабуть, варто з теорій змови.

Андрій Єрмолаєв на «112» натякав, що «команда війни» могла вбити Шеремета, аби, ну, підтримати війну.

І стверджував, що розслідування може показати маніпуляції активістами Майдану та виборцями Порошенка.

Андрій Пальчевський на News.

One висунув версію про зв’язок Олени Притули зі «вторым в иерархии государства человеком, который испытывал к ней тёплые чувства».

На ZIK Костянтин Бєдовой заявляв, що Порошенко створив «ескадрони смерті».

Андрій Портнов на «112» теоретизував, що замовниками злочину могли бути чиновники СБУ.

На News.

One Ілля Кива натякав, що Порошенко вбив ще й Катерину Гандзюк.

Дмитро Раїмов на ZIK думав, що брифінг у справі Шеремета провели зараз, аби відволікти увагу від невдач у Нормандії.

А ще в «ОПЗЖ» не забували нагадувати про «убивцю Сергія Стерненка».

Проте значно небезпечнішою була кампанія каналів Медведчука з дискредитації волонтерів та добровольців.

Справжній майстер-клас продемонстрував глядачам Андрій Портнов: «Почти каждое первое преступление совершает эта категория людей.

Я имею ввиду либо так называемые патриоты, активисты, воины, волонтеры [...] Эти люди, как правило, и есть преступниками, которые совершают самые циничные и ужасные преступления».

Ведучий Василь Голованов ніяк не відреагував на подібні узагальнення.

Також Портнов вирішив, що волонтери наживаються на своїй діяльності, й запропонував їм декларувати майно (!): «Если волонтер разбогател, купил себе там дом, купил себе там машину, квартиру…» Схожа риторика траплялася і в інших куточках мережі «ОПЗЖ».

Наталія Влащенко на ZIK нав’язувала думки про наживу волонтерів та ветеранів-злочинців.

Про недобросовісних активістів розповідав Андрій Пальчевський.

(Не)безпеці життя в Україні (зокрема, через узагальнених «ветеранів-злочинців») присвятили частину «Шоу Шелеста» на News.

Інші цікаві цитати й маніпуляції.

Обговорення нормандської зустрічі природно підвищило концентрацію диванної аналітики на телеканалах.

Ось лише невеличка вибірка найбільш «експертних» заяв.

Юрій Молчанов на «112» стверджував, що церква завжди була за мир (вибачте, хрестоносці) та «сохраняла риторику мира» останні п’ять років.

Особливо, коли священики освячували російську зброю в окупованому Криму.

Андрій Пальчевський на News.

One вирішив, що Путін, «по мужскому мироустройству, особенно у альфа-самцов», буде терпимо ставитися до молодшого за нього Зеленського.

Інколи здається, що Пальчевський вирішив повторити тактику президента перед київськими виборами: спочатку стати коміком.

Ілля Кива розповідав, що після реінтеграції окупованих територій з України назавжди зникнуть «націоналістичні партії», адже відкриється вся правда про злочини останніх п’яти років.

Якщо знайдете тут логіку — напишіть нам.

На Прямому Володимир Куренной та Матвій Ганапольський вирішили, що Меркель і Макрон не вийдуть на підсумкову пресконференцію.

На News.

One під час саміту озвучили інсайд від Ігоря Мосійчука (це вже майже мем): мінські угоди скасують, а замість них ухвалять нову рамкову угоду.

Крім трешу у студіях, нормандський саміт подарував нам також чимало трешу за участі кореспондентів.

Матвій Ганапольський, наприклад, привітав свою журналістку ось цими словами: «Можешь оттуда не возвращатся.

Найди себе француза.

Жри круассаны».

А ще у Прямого був акредитований журналіст Олексій Гончаренко.

На «Еспресо» кореспондент жалівся, що їх годують бутербродами, як «у концтаборі».

Надія Савченко… це навіть складно описати.

Підозрювана в тероризмі екснародна депутатка вела щось на кшталт чаювання на вулиці у Станиці Луганській.

Ще, з цікавого, Матвій Ганапольський почав свою програму з прохання забрати прапор Росії зі студії (там стояли прапори всіх учасників саміту).

Звісно, в ефірах на таку важливу тему як нормандська зустріч ведучі не могли дозволити собі неформатних гостей.

Тож на «Епіцентрі» (News.

One) Діана Панченко перебивала будь-яких опозиційних до Росії коментаторів.

А коли вони почали протестувати, модераторка попросила їх «не скиглити».

На Прямому виникла ще гірша ситуація, адже тут ведучі абсолютно гидко та зверхньо знущалися з представника «Слуги народу»: «Ви сказали, я вам відповіла те, що по факту.

Я не хочу маніпуляцій гарними словами», «Пане Володимире, вам скільки років? У мене ейджизм.

Вам скільки років?», «Ви не навчилися вести себе в парламенті, я вас навчу вести себе в ефірі», «Ви спочатку навчіться бути парламентарем, а потім ви будете вчити мене бути журналістом», «Нє, це ви будете відповідати на мої запитання, бо тут запитання ставлю я», «Вчіться, сонечко, вчіться», «Перестаньте брехати», «Дитячий садочок», «Це дитячий майданчик», «Який абсурд».

А потім Світлана Орловська ще й запитала у парламентаря, чи знає той повну назву закону про особливий статус.

Узагалі, це чудова ідея, — нехай Прямий цікавиться подібними речами у всіх, кому надає слово.

Можна почати з Андрія Полтави та Сергія Пояркова.

До речі, у свіжому випуску свого шоу Поярков розповідав, що Зеленський усе життя був невігласом, і що шостим президентом «спорожнився медіа-холдинг Коломойського», а потім інші «удави політики».

Також ведучий Прямого торкнувся питання виборців Зеленського: «Чому вся та лохотня, яке це в себе всмоктувала, зараз ніхто з них не хоче запитати: «А шо ж нас так жостко без вазєліна вставили?».

Тарас Березовець вправлявся на Прямому в лицемірстві.

Спочатку ведучий назвав Наталю Мосейчук «пропагандисткою» шостого президента.

А через п’ять хвилин (!) сам почав говорити з гостем про «порошенкізацію» Зеленського.

Мовляв, діючий лідер країни стає на «позиції державника».

Олег Волошин на «112» розповідав про «наш протест проти українізації» й те, що він сам «скорее солидарен с людьми по ту сторону фронта, чем, например, с адептами Нацкорпуса, по поводу НАТО, по поводу русского языка, по поводу отношений с Россией».

На п’ятому році війни народний депутат заявив в ефірі, що солідарний із терористами та державою-агресором.

One та Прямий канал сватали Арсена Авакова на роль майбутнього прем’єр-міністра.

Причому на Прямому це повідомляли з посиланням на «не один телеграм-канал».

Ми навіть зібрали для вас назви всіх показаних «джерел»: «Легитимный», «Женщина с косой», «Резидент», «Тень на плетень».

Ось вам також реальна цитата з програми «Великі новини»: «По данным «Легитимного», в кулуарах уже давно ходят слухи…».

«Еспресо» та Прямий довго чекали.

Вони підбирали слова.

Практично відчували смак помсти.

І нарешті цей момент настав — у Зеленського з’явилася своя Липецька фабрика.

Принаймні пропорошенківські ЗМІ дуже намагалися переконати у цьому глядачів 11 грудня, на фоні новин про показ «Слуги народу» в Росії.

Тут вам і розмови про бізнес / сміх на крові, й заяви про приниження Зеленського Росією, і, головне, теорії змови про поставки газу в Україну та хабар президенту.

Обмін газ на серіал.

Це, звісно, принизливо й соромно», — це реальна риторика окремих гостей на Прямому.

Джерело матеріала
loader
loader