Хто стоїть за інформаційним «мочиловом» Віталія Портникова

Вже вдруге за останні декілька місяців проти Віталія Портникова в медіапросторі розгорнулась інфокампанія з дискредитації. Спершу над цим плідно працювали політтехнолог Сергій Гайдай та група «експертів». На той момент чутки пов'язували цю групу із запланованою розкруткою Геннадія Друзенка як нової політичної фігури. До речі, сам Друзенко вже почав з'являтися в пресі, на білбордах та в соцмережах як потенційний лідер нової політичної сили. 

В першому скандалі головним профітом для тих, хто розпочав атаку на Портникова, була розкрутка власних спікерів. Бо згідно із російським класиком-байкарем, коли «Моська гавкає на слона», в очах авдиторії песик має очевидно зрости в масштабах.

Чого мріють досягти у другій хвилі, нам поки неочевидно. Хоча і розкрутка теж може бути причиною.

Сам Портников вважає, що кампанія проти нього керується з Москви.

Отже, подейкують, що другий сезон цього серіалу розпочався із посту колишнього завсідника ефірів каналу «112» журналіста Володимира Бойка 14 січня.

Вже наступного дня в ефірі російського телеканалу «Россия 1» про це розповів пропагандист Володимир Соловйов, показавши ту саму вирвану з контексту фразу Портникова із давнішнього інтерв'ю.

Цей шматок негайно підхопили українські (або такі, що видають себе за українські) та російські телеграм-канали, а також декілька наших відомих журналістів.

А ось повна цитата, яку слідопити обрізали до одного шматка. Це було інтерв'ю Віталія головній редакторці «Високого замку» Наталі Балюк для проєкту «Балючі теми». З однієї фрази пішли гуляти тези про те, що начебто Портников назвав депутатів аристократами, і що вони не повинні гинути. Насправді ж теза прямо про протилежне.

«У середньовіччя теж купували лицарям лати, зброю. І це було дуже дороге задоволення. Тому, до речі, воювала аристократія, а не прості люди. У простих людей не було грошей, щоб воювати за власну державу. Це взагалі була не їхня справа. Тому що це було дуже дороге задоволення — захист Вітчизни. Прості люди почали воювати по суті вже в наші з вами часи. З примусу у великих імперіях, і з обов’язку після Великої Французької революції.

Тому що "якщо ви хочете рівноправ’я, тоді державу будуть захищати не аристократи, тому що ви їх гільйотинували, ви сказали, що Франція належить вам, тому ви маєте йти на фронт всі". От коли зараз кажуть, що мають воювати діти депутатів, і після цього вони підуть. Ні, любі. Це демократична держава. В демократичній державі за державу гине проста людина. Якщо ми хочемо, щоб за державу гинули аристократи, ми маємо жити у феодальній державі, як це було до Великої Французької революції.

За бажання бути рівними треба платити, в тому числі і власним життям. А якщо ти не хочеш рівності, ти не платиш, ти собі спокійно займаєшся своїми справами на полі, а якась інша людина одягає ці свої лицарські принади і йде воювати з іншим лицарем. Тому що вона воює за власність. За свою землю і за тебе. Бо ти теж його власність. Вона захищає свою власність: тебе, корову і землю. А якщо ти не корова і не будинок, то ти маєш бути поруч».

Але нікому з українських журналістів, які радо зачепилися за тему, не захотілося послухати, що саме говорить Портников.

Охоче включився в процес, наприклад, колишній його колега по «ТВі», Роман Скрипін. На його ютуб-каналі вийшов цілий ефір, де Віталія не тільки півгодини поливали брудом, але ще й намонтували знущальних картинок, прикріпивши обличчя журналіста до рагульського персонажа Вітальки, якого багато років грав Гарік Бірча.

Ми подивились цей ефір. Нас накрило іспанським соромом за людей в студії. Роман Скрипін, Ірина Бало та Олександр Лікаренко. Вони на повному серйозі обговорюють обрізаний шматок відео, роблячи висновки прямо протилежні тому, що було сказано Віталієм. Хоча причинно-наслідкові зв'язки в репліках ведучих скоріше вели нас до того, що Портников їм просто неприємний. А чого? Ну так склалося.

Зворушливі вирази обличчя співведучого Романа Скрипіна можна роздруковувати на меми. Місцями аж хочеться поправити йому метелик і зробити бутерброд в школу.

Роман Скрипін, роказавши купу спогадів про те, як працює Портников, переважно підтвердив унікальність його професіоналізму і енциклопедичність знань. Ну як таке може не бісити, правда?

Але у висновку він таки розповів, що ж так йому в Портникові не подобається.

Тут я дозволю собі говорити не від імені Антоніни, а від свого імені — Катерини Городничої. З 2012 до 2017 року я особисто працювала з Віталієм Портниковим на декількох проєктах на двох телеканалах. В деяких з проєктів це була робота практично удвох: автор та ведучий проєкту і редакторка, яка збирає гостей та матеріали для ефіру. Жодного разу я не відчула себе «насрано» (пардон, цитата Скрипіна). Це була найкомфортніша співпраця за всю двадцятирічну історію моєї роботи на телебаченні. 

Ні, нас тут в Антоніну, звісно, теж набирали за дрескодом «щоб обов'язково в білому пальті». Тому може то просто я? Може мені треба німб поправити, раз, виявляється, мій досвід роботи із Портниковим аж так сильно відрізняється від травматичного досвіду інших.

Але, як показали коментарі під цим відео на ютубі, тріо на екрані так і не досягло мети. Ми проскролили сотні дописів, і не знайшли жодного на підтримку ведучих цього «відеоподкасту».

Звісно, не міг пройти повз такий яскравий шанс і політтехнолог Сергій Гайдай, який, як ми пам'ятаємо, був у фарватері першого сезону цього шоу «Розвінчання культу особистості Портникова».

Ну тут у нас сумнівів не було. Якщо цей шматок відео не товариством ProUa було знайдено і певним чином трактоване, то організація мала би провести летючку із розборками «чому це придумали не ми». А потім влаштувати святковий корпоратив.

Всіма доступними каналами неслося. В ТікТоці і «Труха», і Юрій Романенко збирали свій врожай переглядів.

«Зачекінився» в темі і Дмитро Корчинський.

Ще одним активним учасником цього «розгону» став журналіст Дмитро Гнап.

Дуже проситься в кінці цього спічу додати слово «скотиняки!» голосом Олега Ляшка. Щось в цій популістській логіці є від ораторських методів колишнього активного політика. 

Тобто Дмитро пішов своїм шляхом. Він взяв більший шматок. В ньому навіть можна встигнути спіймати логіку Портникова: у нас немає аристократії, тому що маємо демократичний політичний устрій. Але далі Гнап використовує безпрограшний спосіб — викликати у публіки емоції. Тому що немає такої людини біля екрану, яка б не завелася від згадки про ненажерливу владу. Навіть якщо ти сам за неї і голосував.

Окремо смішить змішування «коней і людей» в логічних ланцюжках. Неодноразово звинувачений у «порохоботстві» Портников в них виявляється захисником владних еліт (нам їх навіть на екрані показують). І це якраз люди із протилежного політичного табору. Так порохобот чи зелебот? Слідство остаточно заплуталось.

У тих, у кого або немає задачі мочити Портникова, або немає особистих до нього претензій, навіть не виникло думки трактувати слова Віталія так, як це роблять учасники цього «гуртка за інтересами». Більше того, зрозуміло і те, що це навіть було не трактування, а перевертання з ніг на голову.

Журналісти включилися у захист.

Ми, до слова, всі прізвища, про які пише Тетяна, вам тут назвали.

Варто також додати, що сидіти і переслуховувати старі ефіри Портникова шукачам інфоприводів для «мочилова» не довелося.

І це, до речі, так і є. Вирвана цитата була опублікова як ютуб-шорт на каналі «Балючі теми».

Колишній нардеп Борислав Береза дуже емоційно висловився під час вечірнього ефіру з Портниковим.

До речі, якщо нас не підводить викривлена бульбашкою реальність, то дарма Береза нервує. Реально дуже мало хто повівся на цей неталановито зліплений сезон шоу.

Признаємося чесно. Ми бачили, що несеться скандал, але довго не могли знайти, хто ж в ньому бере участь, адже постів на захист Портникова в тому ж фейсбуці було вдосталь, а от від кого саме його захищають, було незрозуміло. І вже лише коли ми пішли точково перевіряти тих, від кого можна було би чекати участі в цьому розгоні, зрозуміли, що не помилились — можна писати список нової партії. 

Наші колеги із «Детектора медіа» наразі ще раз перевіряють за допомогою технологій, хто ж все-таки першим почав розгон. Щойно буде відповідь, ми додамо її до тексту.