Як українські телеканали висвітлювали візит Зеленського у США і зустріч із Байденом

Увечері 1 вересня у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом. Вони говорили дві години, а за підсумками опублікували спільну заяву. Низка українських телеканалів та мультимедійних медіапроєктів організували спеціальні ефіри, а журналісти «Детектора медіа» переглянули їх та занотували найцікавіше.

Прямий канал

Прямий канал виявив своє іронічне ставлення до події одразу в назві марафону — «Побачення з президентом». Таким чином, з одного боку, принизивши статус зустрічі, з іншого — немов протиставивши Володимира Зеленського комусь зі статусом «президент». Зміст трансляції загалом відповідав формі. Як інформаційний телеканал, Прямий висвітлював візит протягом усього дня. Проте «Детектор медіа» зосередився на двох праймових програмах: «Великій середі» та «Прямому контакті». Вони тривали з 19:00 до 01:00.

Ведучими «Великої середи» працювали Матвій Ганапольський та Світлана Орловська. Профільними гостями можна було назвати Іванну Климпуш-Цинцадзе, ексвіцепрем’єр-міністерку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а нині народну депутатку від «Європейської солідарності»; Ларису Білозір, нардепку з групи «Довіра», та Інну Совсун, нардепку з «Голосу», членкинь групи з міжпарламентських зв’язків із США. Інші гості мали досить сумнівний зв’язок із міжнародною політикою: Юрій Мірошниченко, член Центральної виборчої комісії та партії «Опозиційна платформа — За життя»; Ігор Лапін, колишній нардеп від «Народного фронту» та ветеран російсько-української війни; Вадим Денисенко, колишній нардеп від Блоку Петра Порошенка, якого на програмі титрували просто «виконавчим директором Українського інституту майбутнього»; Олександр Солонтай, політичний коментатор, «директор програм практичної політики Інституту політичної освіти».

Це шоу почалося за дві години до зустрічі президентів, і Прямий далеко не завжди тримав головну подію в центрі уваги. Тут показували День знань у Північній Кореї, до якої, за словами Матвія Ганапольського, рухається Зеленський. Згадували загострення україно-російської війни, звинувачуючи в цьому «провал мирних ініціатив» української влади. Наприкінці шоу ведучий розповідав, як качає фільми через торент. На щастя, обговорення самої зустрічі не звелося до фото прессекретаря Сергія Никифорова на фоні монумента Вашингтону.

Хоча телеканал Петра Порошенка все одно зосередився на негативі. Гості наголошували на незначній увазі американської преси до візиту. Стверджували, що розмова буде короткою й фактично складатиметься із жорсткого монологу Байдена. Заочно звинувачували українську владу у брехні. Мовляв, наша заява після зустрічі буде бравурною, а вже потім ми дізнаємося сухі підсумки від американської сторони. Звісно, йшлося й про руйнування реформ Порошенка.

Ігор Лапін заявив, що Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, представився десь віцепрезидентом. Нам не вдалося знайти такого повідомлення в жодному іншому медіа. Ведуча Світлана Орловська поширила нічим не доведену (ймовірно, неправдиву) інформацію про небажання Ненсі Пелосі, спікерки Палати представників, бачити у складі української делегації Олександра Трухіна. Інна Совсун стверджувала, що єдина мета зустрічі українського президента з бізнесменами Ілоном Маском та Джеффом Безосом — це селфі (такі самі знущальні припущення ми бачили у проросійських телеграм-каналах). Олександр Солонтай вирішив, що Байден знає про Україну більше, ніж Зеленський, і повідомив, що особисто знайомий із президентом США.

Включення кореспондентки Катерини Лісунової стосувалися здебільшого буцімто перешкоджання роботі Прямого з боку Офісу президента. Журналістка навіть спекулювала, що преспідхід Володимира Зеленського перенесли, аби Прямий не отримав можливість для запитання.

На шоу «Прямий контакт» до ведучого Тараса Березовця завітали всього двоє гостей: Костянтин Єлісєєв, заступник глави Адміністрації президента часів Порошенка, та Євген Магда, директор Інституту світової політики. Менша кількість спікерів та їхня компетентність допомогли програмі бути концентрованішою та цікавішою. Але загального настрою це не змінило.

Костянтин Єлісєєв із посиланням на власний досвід підмічав у візиті численні вади. Наприклад, відсутність у делегації кримських татар чи те, що замість посла в автівку до Володимира Зеленського сів Андрій Єрмак. З іншого боку, Єлісєєв похвалив українську амбасадорку Оксану Маркарову. А також, погодившись на звинувачення в порохоботстві, відзначив поради Порошенка Зеленському, які буцімто «збіглися з дійсністю».

До речі, про Порошенка. За ці шість годин він жодного разу не включився в ефір, але його дух постійно витав у студії. Єлісєєв зауважував, що це Порошенко свого часу відкрив пам’ятник жертвам Голодомору у Вашингтоні, і звинуватив чинну владу, що та замовчала цей факт. Також Єлісєєв пояснив, чому п’ятий президент свого часу не відвідував Каліфорнію, як планує шостий: мовляв, це дорого, а на фронті була складна ситуація.

В інший час присутні сподівалися, що Байден достукається до Зеленського та мотивує його на реформи. Або розповідали, що США переймається становленням незалежної української церкви, якому буцімто заважає нинішня Банкова.

Володимиру Зеленському пощастило значно менше. Єлісєєв жартував про його мрію потрапити в Голлівуд, а Тарас Березовець казав, що продюсер Андрій Єрмак може хотіти зняти нове шоу. Наприкінці ефіру ведучий висловив сподівання, що послом США в Україні, зважаючи на минуле Зеленського, не виявиться голлівудський продюсер. Євген Магда протиставляв зустріч президентів конкурсу капітанів та, здається, назвав лідера України «антимедійним чудовиськом». Як однозначний плюс згадували хіба дії українських військових в Афганістані.

«Наш»

Висвітлення зустрічі президентів України та США від каналу «Наш» можна було сприймати як разючий прояв неповаги. По-перше, трансляція закінчилася близько 23:00 (раніше, ніж сама зустріч), після чого канал пішов на повтори. По-друге, за весь вечірній прайм (ми дивилися з 19:00) у студіях побувала всього одна людина, точно компетентна в міжнародних відносинах, — Костянтин Грищенко, колишній міністр закордонних справ часів Януковича.

В інший час в ефірі були непрофільні представники влади (як Олексій Арестович), непрофільні нардепи (як Михайло Цимбалюк із «Батьківщини»), універсальні політичні коментатори (як Валентин Землянський із Бази замовних псевдосоціологів). У найкращому разі тему оцінювали люди з формальним статусом: Сергій Шахов, член групи з міжпарламентських зв’язків зі США та нардеп із групи «Довіра», або Олексій Гончаренко, нардеп із «Європейської солідарності» та член Постійної делегації у ПАРЄ, який провів на включенні сім хвилин. Вдень на телеканалі брали інтерв’ю в Павла Клімкіна, ще одного міністра закордонних справ. А от останню годину перед зустріччю президентів глядачі «Нашого» провели в компанії інтерв’ю з Геннадієм Москалем. Можливо, гостьові редактори вирішили, що як колишній голова Закарпатської ОДА він найближчий до США.

Враховуючи компанію, розмова не була ані глибокою, ані корисною. «Наш» повторював свої стандартні наративи: Україна наривається й нам не варто чинити спротив «Північному потоку-2»; наші чиновники соромлять Україну на весь світ; США насправді не підтримують Україну. Цю частину трансляції вели Ангеліна Пичик та Антон Довлатов. Останній пожартував, що Байден може розщедритися для нас на печиво, як для Світлани Тихановської. Проросійські телеканали чомусь люблять принижувати українську владу до подібного статусу. Пізніше у студії обговорили, що Штати можуть змістити президента Зеленського. Коментатор Валентин Землянський натякнув, що, мовляв, можливе навіть фізичне знищення.

Після цього ведучі цілу годину розмовляли з Геннадієм Москалем. Його міжнародна політика цікавила мало й натомість монологи стосувалися життя-буття в регіонах, олігархів, корупції. Проте інколи Москаль усе ж згадував про закордонні справи. Наприклад, він стверджував, що президент Франції Емманюель Макрон більше не буде зустрічатися із Зеленським, бо побачив, що той неадекватний. І розповів «відомий одеський анекдот», вибачте, цитуємо: «Сара хочет негра».

О 21:00 запис ефіру на ютуб-сторінці «Нашого» стрибає одразу на 22:10. А у списку гостей під відео відсутні двоє людей. Ми перейдемо до цього далі, поки ж згадаємо, що завершував вечір на каналі Костянтин Грищенко в компанії Макса Назарова. Виступ дипломата не виділився нічим особливим. Тож увагу на себе перетягував ведучий, наприклад, розповідав, що США та Росія домовляються без України. На включені з Олексієм Арестовичем обговорювали, зокрема, перейменування України.

А тепер до цікавого. Безпосередньо під час зустрічі президентів на телеканалі «Наш» відбувалася інша зустріч. Між Євгеном Мураєвим, ексрегіоналом та колишнім власником «Нашого», який ще в липні начебто передав канал журналістам, але він щось не передався, і Сергієм Тараном, членом фракції «Європейської солідарності» в Київській міській раді. Під час розмови тему США практично не порушували. Натомість Мураєв та ведучий Макс Назаров бомбардували глядачів російською пропагандою. Що можна вставити в годинне обговорення начебто зустрічі Зеленського з Байденом? Заяву, що визнання Голодомору геноцидом — це політизація (Євген Мураєв). Натяк, що тему Голодомору в Україні актуалізували Штати (Макс Назаров). Твердження, що анексія Криму була зумовлена неконституційним переворотом (Євген Мураєв). Заперечення того, що більшовицька Росія окупувала Україну (Макс Назаров). Спробу довести, що в центрі СРСР стояли інтереси людини (Євген Мураєв). Загалом ось типовий уривок програми у виконанні Макса Назарова: «Перед тим, як ми послухаємо Байдена й Зеленського, я просто зазначу, що от, до прикладу, за два рочки ОУН-УПА вбили стільки ж громадян Польщі [...], скільки у 30-ті роки в УРСР тодішній розстрілювали». Імовірно, Назаров має на увазі Волинську трагедію, кількість жертв якої точно не відома, й можливо, десь є історики, які стверджують, що українці вбили й мільярд поляків. Але в будь-якому разі між взаємними атаками та розстрілами є різниця.

І взагалі, навряд чи «Наш» вирішив видалити цей ефір через історичну брехню. Значно ймовірніше, в усьому винен расизм та ставлення до ведучого. У пориві антизахідної риторики Євген Мураєв видав таке: «Париж ужасный. Извините, он чёрный. И там просто страшно спускаться в метрополитен. И там ужасное классовое неравенство». Сергій Таран попросив уточнити, що означає «чорний» і чи бачить Мураєв у цьому проблему. Ексрегіонал відповів: «Насыщенный афроамериканцами. Да, я вижу в этом проблему. Я вижу в этом проблему. Я вижу там трудовых мигрантов, которые не ассимилируют. Я вижу, как в Германии нападают на женщин [...] Вы, наверное, дорогие украинцы, к этому не готовы. И я могу сказать, что Брюссель превратился просто в мусульманскую какую-то мекку. Хиджабы. Достаточно страшно и некомфортно там находиться. Если вы говорите о мировом терроризме». Ми не будемо це коментувати, лишимо хліб Нацраді та поліції.

Натомість згадаймо про парадокс модерації Макса Назарова. Він не перебивав власника (закреслено) абсолютно рівноцінного гостя Євгена Мураєва, через що той договорював свої тези відносно швидко. Зате постійно намагався апелювати до Сергія Тарана, через що той говорив значно довше, сперечаючись із ведучим. У результаті Мураєв дуже дратувався. По-перше, дискусія була ні про що. По-друге, він був у ній глядачем. Тож ексрегіонал закинув модератору, що той «молодой» і через це порушує паритет по часу. А ближче до кінця ефіру вже накричав спочатку на опонента, що той йому «не интересен». А потім, тикаючи пальцем у бік ведучого, сказав: «И вы, если так будете делать тоже, мне тоже будете неинтересны». Добре, хоч Мураєв прямо в ефірі не забрав у журналістів управління каналом.

Суспільне

На «UA: Першому» спеціальний ефір, присвячений візиту президента Зеленського в США, почали о 20:00. Його поділили на два блоки — до новин і після новин; у кожному були включення різних експертів, причому переважно фахових, а не просто політкоментаторів. По двоє гостей були присутні в студії у кожному блоці. Також до спецефіру підготували декілька сюжетів про українсько-американські відносини. До того ж коли стало відомо, що зустріч Зеленського з пресою все ж таки відбудеться, в ефірі з’явився ще один, останній блок спецефіру, в якому глядачам нагадали основні події, очікування та прогнози, програму візиту та показали саму пресконференцію. В цій частині у студії був лише ведучий Роман Сухан. І це, мабуть, було б найкращим рішенням для всього ефіру, а не лише однієї його частини. Адже Роман Сухан вдало викладає суть подій, чітко і зрозуміло говорить про необхідні речі. Але спілкуватися з гостями йому вдається гірше: схоже, на його думку, що частіше та агресивніше він їх перериває, то динамічнішим є ефір. Було шкода гостей, які посеред власної фрази замовкали під тиском «зрозуміло, почули».

У першій частині ефіру у студії були Макар Таран, голова української Асоціації американістики, та Олександр Сушко, якого представили як виконавчого директора Фонду «Відродження», але не уточнили ані чим займається фонд, ані того, що гість — політолог. Майже весь час, який Таран і Сушко були у студії, вони або мовчали, або не могли договорити свою думку до кінця через включення інших гостей або кореспондентів із Вашингтона, а також через підготовлені до ефіру сюжети.

При цьому й самі включення були щоразу або надто короткими, часто малоінформативними, або просто з технічних причин переривалися, і гості зникали з ефіру.

У Вашингтоні працювала знімальні група Суспільного — оператор Олександр Брамський та журналістка Ангеліна Карякіна, головна редакторка новин на Суспільному. Також включалася Мирослава Гонгадзе з «Голосу Америки»: вона детально розповідала глядачам, які зустрічі Зеленського вже відбулися у Вашингтоні, які документи були підписані та які подальші плани президента України у США.

Ангеліна Карякіна на першому ж включенні розповіла про парк, де бігав Зеленський та члени української делегації, і про готель, де він зупинився, наголосивши, що він близько від Білого дому. Проте не уточнила, чи це був власний вибір президента, чи коштував цей готель дорожче українським платникам податків, ані чому важливо, що він живе саме там (це одна з тем, якою маніпулюють у проросійських телеграм-каналах, як свідчить моніторинг «Детектора медіа»). Також вона додала, що президент України вже розказав знімальній групі Суспільного, з чого хотів би почати розмову з Байденом — з тем Донбасу і Криму.

Оскільки багато чого у візиті Зеленського до США до кінця залишалося незрозумілим та непідтвердженим, і студії, й тим, хто працював у Вашингтоні, доводилося робити багато припущень та міняти план дій. При кожному включенні кореспондентка Суспільного уточнювала, де саме в цей час президент — чи то в дорозі, чи у «славетному Західному крилі». Також говорили про погоду та зустрічі, які вже відбулися в перший день візиту. Ангеліна Карякіна вмикалася ще декілька разів, а великий сюжет, який вона підготувала, показали в новинах «UA: Першого». Останнє включення провели вже після завершення перемовин із президентом Байденом та групою конгресменів, коли Зеленський приїхав на відкриття Українського дому, де дав невелику пресконференцію. Знімальна група Суспільного була там, і глядачам навіть показали, як під’їжджає кортеж та як президент пройшов від машини до приміщення під парасолькою, бо йшов дощ.

У «Суспільній студії» ведучий намагався отримати від гостей відповіді на запитання, з чим повернеться Зеленський із США. «Що Україна може виторгувати?», «на що може розраховувати?» «яку допомогу слід чекати Україні?» — запитував ведучій експертів і в студії, й тих, що вмикалися в ефір. Глядачам кілька разів показали графіку з сумами, які в різні роки надавали США Україні. До речі, в одному з них, як зауважив експерт Микола Белєсков з Інституту стратегічних досліджень, була хибно порахована допомога, яку отримала Україна вже за президентства Байдена. Інший експерт, Олександр Сушко, пояснив в ефірі ведучому, що санкції США проти «Північного потоку-2» не були скасовані — як не раз повторив Роман Сухан. Америка просто не наклала нові санкції, на які Україна розраховувала, але не могла вимагати.

В цілому розмови з експертами — і з Сушком і Тараном, і з колишнім державним секретарем України Олегом Рибачуком та політкоментатором Олександром Солонтаєм, які мали нагоду говорити трохи більше, — стосувалися очікувань від зустрічі, а також болючих моментів: «Північного потоку-2», гарантій підтримки та безпеки, а також перспектив України в НАТО. Всі ці теми обговорювали і на інших каналах, однак Суспільне намагалося отримати найчіткішу відповідь. Пресаташе посольства США в Україні Деніелу Лангенкемпу навіть двічі за крихітний синхрон довелося сказати, що він не може говорити за Джо Байдена і не може точно знати, чи будуть накладені на Росію санкції, якщо вона «використає газопровід в обхід України». Інші учасники ефіру були такими ж дипломатичними. Радіймо, говорили вони, що взагалі зустрілися, не очікуймо багато, момент для зустрічі складний і не дуже вдалий, але вже підписано декілька важливих угод та вже відбулося багато зустрічей. Майже те саме, але з різними акцентами, казали і в інших студіях. Та Суспільне, на відміну від деяких інших каналів, дочекалося заяв Зеленського після зустрічі. Так терплячі глядачі змогли оцінити, наскільки слушними були прогнози експертів.

Серед тих, хто включався в ефір, були по одному представнику влади та опозиції. Олексій Гончаренко, представник «Європейської солідарності», очікував від зустрічі буквально чудес: нових санкцій США до «Північного потоку-2» або хоча б десяти років гарантій для України, що її газотранспортна система буде працювати і після запуску російського газопроводу. І, звісно ж, хоча би статус стратегічного партнера НАТО — якщо не можемо вступити в альянс прямо в наступному році. Представниця партії «Слуга народу» Олена Мошенець вважала, що результати зустрічі не слід обговорювати до офіційної заяви, й не стала оцінювати тон заяв Зеленського щодо необхідності конкретних дат та планів щодо вступу до НАТО. Лише наголосила, що суспільство чекає від президента безпеки, а Україна, у свою чергу, потребує в цьому партнерської допомоги й має на неї право, оскільки воює сім років, захищаючі не тільки себе, а й інші країни Європи.

Загалом експерти в ефірі й позитивно, і критично висловлювалися щодо дій та заяв Зеленського, але майже ніяк не оцінювали дії Байдена. Єдиний раз, коли американський політкоментатор Джейсон Джей Смарт (до речі, фігурант бази псевдосоціологів «Текстів») сказав, що Байден куди менше підтримує Україну, ніж Трамп, ведучий тут же уточнив у нього, чи є він представником республіканської партії США. Відповіді глядачі не почули: політкоментатор відключився від ефіру, тож ведучому довелося самому пояснити глядачам, що, мовляв, експерт не зовсім безсторонній.

«Україна 24»

«Любиш, не любиш — а все одно вболіваєш за своїх», — ця цитата Кіри Рудик відображає не лише ставлення опозиційного «Голосу» до візиту Зеленського в США, а й висвітлення каналом «Україна 24» цієї події. Спецмарафон «Американський прийом: Чого чекати від візиту лідера України до США» почався зранку 31 серпня й завершився о 2 годині ночі 2 вересня.

Марафон умовно можна поділити на три частини: спілкування з експертами щодо можливих результатів зустрічі (до події), спецефір «Токшоу №1» із Василем Головановим (під час зустрічі), підсумковий ефір із Євгенієм Кисельовим (після зустрічі та в момент брифінгу Володимира Зеленського). Весь марафон супроводжувався новинними сюжетами і включеннями кореспондентки з Вашингтона Дарини Сметанко. Іноді новини ілюстрували інфографікою, наприклад, про обсяги фінансової допомоги від США Україні з 2014 року.

Під час першої частини впродовж дня ведучі щогодини запрошували до розмови нових гостей. Спершу просили оцінили результати першого дня візиту Зеленського в США, далі — сформулювати очікування та спрогнозувати результати зустрічі президентів.

У першій частині працювали ведучі Віталій Прудиус і Вікторія Малосвітна, Олег Білецький і Олена Чабак, Анна Степанець і Володимир Полуєв, які нещодавно перейшли на «Україну 24», а також Наташа Влащенко. У студії були кандидат політичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія» Максим Яковлєв; політолог-американіст, аналітик «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов; політтехнолог Андрій Золотарьов; дипломат, посол України в США в 2005–2010 роках Олег Шамшур; президент Української асоціації зовнішньої політики, надзвичайний і повноважний посол за різних президентів і в різних країнах Володимир Хандогій; міністр закордонних справ у 2003–2005, 2010–2012 роках Костянтин Грищенко; відставний капітан першого рангу ВМС США, експредставник НАТО в Росії, ексочільник Антитерористичного центру НАТО в Туреччині Гаррі Табах; міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках Павло Клімкін.

Відео- або аудіозв’язком до розмови приєдналися правник, керівник Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко; російський опозиціонер і громадський діяч, юрист Марк Фейгін; журналіст, ведучий каналу «Україна 24» Євгеній Кисельов; народна депутатка із фракції «Європейська солідарність» Іванна Климпуш-Цинцадзе; заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко; журналіст-міжнародник Іван Яковина; опозиційний російський журналіст Ігор Яковенко; російська політична аналітикиня Ольга Курносова; інвестиційний банкір Сергій Фурса; радник української делегації в контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Арестович; екснардепка, директорка з питань взаємодії з державними органами і міжнародними організаціями оператора газотранспортної системи України Ольга Бєлькова; посол США в Україні у 2003–2006 роках, директор Євразійського центру при Атлантичній раді США Джон Гербст; заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій у 2016–2019 роках Георгій Тука; шведський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд; радник президента України з економічних питань Олег Устенко; керівниця української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе; народний депутат фракції партії «Опозиційна платформа — За життя» Олег Волошин.

Впродовж першої частини глядачі могли зателефонувати та відповісти «так» чи «ні» на два запитання: «Чи є достатньою підтримка України з боку США?» і «Чи задоволені ви попередніми результатами візиту української делегації до США?»

В ефір включили (і періодично повторювати) загальний сюжет про підсумки першого дня візиту Зеленського до США. В ньому йшлося про майбутнє обговорення з Байденом гарантій для України в разі добудови газогону «Північний потік-2», результат зустрічей із високопосадовцями, зокрема керівником NASA й департаментом енергетики. У сюжеті пояснювалося, до чого домовилися політики; там фігурували цифри щодо інвестицій в енергетичну галузь, важливу для власника «України 24» Ріната Ахметова. Був наявний коментар міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про новий рівень відносин України і США. Розповіли також, як зустріли президента в Пентагоні, про підписання стратегії оборонного партнерства, обіцяні американцями гроші і «джавеліни».

Після сюжету політичний експерт Максим Яковлєв, відповідаючи на запитання, в якій із трьох сфер очікуються найбільші результати, сказав, що всі однаково важливі. Далі говорили про кожну з тем, супроводжуючи дискусію більш детальними мінісюжетами.

О 21:00 стартував спеціальний ефір «Токшоу №1» з Василем Головановим, який тривав до півночі та складався з двох частин. Кожен гість мав стартовий виступ, гості дискутували (часто неконструктивно: вдавалися до нецензурщини, образ, ейджизму, переходу на особистості, самопіару чи звинувачень опонентів у всіх бідах). Паралельно ведучий повідомляв новини з Білого дому, ілюструючи їх фото, відео, коментарями, а також оглядом ЗМІ й соцмереж. Тема, яку заявив ведучий на старті, — чи вийдуть відносини України зі США на новий рівень, що отримає і в чому відмовлять Україна, й чи допоможе Байден Зеленському у протистоянні з Путіним. Іноді відволікались на інші теми, наприклад, потенційні кадрові зміни в уряді чи перше вересня.

Гості першої частини: народні депутати й депутатки фракції політичної партії «Слуга народу» Ірина Верещук, Олександр Качура, Олексій Устенко, партії «Батьківщина» і ексголова СБУ Валентин Наливайченко, нардеп і член депутатської групи «Довіра» Сергій Шахов, голова партії «Голос», нардепка Кіра Рудик, співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко, а також бізнесмен і мільярдер, громадянин США Марк Гінзбург.

Ведучий почав з опису формату зустрічі, очікуваних тем для розмови, підбив підсумки першого дня візиту Зеленського в США (їх проілюстрували інфографікою); також глядачам показали сюжет про результати першого дня і запропонували відповісти на запитання: «Чи є (в) Україні користь від зустрічі Зеленського й Байдена?»; можливі варіанти відповіді — «так», «ні» та «зарано оцінювати».

Далі гості студії по черзі відповідали на запитання ведучого. Коли з’являлися новини з Білого дому, ведучий переключав увагу й обговорення на них.

Нардеп від «Слуги народу» Олександр Качура всіляко наголошував на важливості зустрічі і стверджував, що Зеленський змінив образ України в очах США на партнера, а не жебрака. Представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко казала, що час для зустрічі невдалий, адже у фокусі зараз Афганістан. Україна, допомігши американцям з евакуацією, в цій ситуації показала, як наша армія готова до стандартів НАТО. Опозиціонерка підколола «слуг» за минулорічну парламентську слідчу комісію щодо Джо Байдена (у зв’язку з «плівками Деркача»), інформація про яку досі висить на сайті Верховної Ради; також вона підколола ведучого, що в запитанні, поставленому глядачам, орфографічна помилка. Качура підколов у відповідь — мовляв, старші політики, у яких «усе вдалося», повчають молодих (і навіть ведучого щодо грамотності). За словами Качури, на сайті ВР документа з прізвищем «Байден» немає, а комісія стосується всіх посадовців, у тому числі президентів, які були дотичні до ситуації. На сайті Верховної Ради в переліку тимчасових комісій не фігурує прізвище Байдена. На момент публікації інформація про таку комісію взагалі відсутня на порталі Верховної Ради; вона так і не була створена, хоча про такий намір точилися розмови.

Під час виступу Олексія Устенка, який пов’язав захоплення талібами Афганістану з нав’язуванням його громадянам незрозумілих реформ, інші гості почали висловлювати заперечення. Сергій Шахов, зокрема, висловився так: «Мій батько би сказав, треба ременя взяти та дати по жопі». Устенко присоромив опонента, чомусь перейшовши на російську мову, що ефір можуть дивитися діти, а ведучий сказав, що вручає Шахову жовту картку.

О 21:27 показали перше відео з овального кабінету, пославшись на телеканал «Дом». Джозеф Байден привітав Володимира Зеленського в США, сказав про спільні цінності країн про цілісну, вільну та мирну Європу, зміцнення партнерства тощо.

Тут ведучий навіщось процитував голову Радикальної партії Олега Ляшка — побажання успіхів Зеленському в США. Ведучий спитав, чого побажає Кіра Рудик. Вона акцентувала, що попри опозиційність «Голосу» вболіває за успіхи президента в США, порівнявши це з грою збірної з футболу, коли незалежно від зацікавленості футболом вболіваєш за своїх. І заперечила Качурі, що пропозиція інвестувати в Україну цікава для США; на її думку, про інвестиційну привабливість треба сигналізувати результатами реформ, а не заявами президента.

Ірина Верещук сказала, що Україна може запропонувати США оборонне співробітництво. Підписані угоди про воєнну співпрацю, обмін технологіями і співпрацю в енергетичній сфері вона вважає базовими маркерами того, що зустріч успішна. Сергій Шахов у відповідь закинув, що Зеленський мав би просити у США більше грошей. Коли Олексій Устенко вчергове його перебив, Шахов вдався до ейджизму: «Скільки тобі років, синок?». Після цього в студії залунала тривожна сирена (вона сповіщає, що ведучий виключає мікрофон спікеру), однак червоної картки нардеп не отримав, а знову відбувся попередженням і повторив, що якби Україні США дали таку допомогу, як Афганістану, то країна би розвивалася.

Упродовж промов гостей і дискусій рухомий рядок і титрований банер сповіщав глядачів про новини з овального кабінету. Ведучий переказав, що Зеленський почав розмову з теми війни на Донбасі, її жертв («ми втратили 15 тисяч найкращих людей») і полонених (члени делегації передали Байдену перелік із 450 полонених українців).

Ведучий виправив Ірину Геращенко, яка заявила, що Арахамія радив Зеленському говорити з Байденом на підвищених тонах: мовляв, «слуга народу» говорив лише про таку можливість, і до того ж — у неформальній частині зустрічі.

Марк Гінзбург, говорячи про інвестиції, розповів, що промоніторив американські медіа напередодні і, за його оцінкою, увага до візиту Зеленського мінімальна. Її відвертають три інші події — урагани в США, Афганістан і новий штам коронавірусу. Експерт додав, що проголошені Зеленським цілі — протидія «Північному потоку-2» та вступ до НАТО — це стратегічні завдання, які не будуть виконані за одну зустріч. На думку спікера, варто було говорити про тактичні цілі.

Нардеп від «Батьківщини» Валентин Наливайченко зауважив, що п’ять пунктів стратегічного партнерства України та США прописані давно в стратегічній хартії. Проте Україні й далі бракує інвестиційної привабливості в очах США, й це, за словами нардепа, прорахунок чинної влади.

Сперечались у студії й про те, чи винна теперішня влада в тому, що «Північний потік» добудують. Опозиціонери закидали, що влада два роки гальмувала, а «слуги» відповідали, що коли вони прийшли, газогін на 50% був збудований. Ірина Верещук ствердила: Зеленський привіз до Америки меседж, що Україна не капітулює і захищатиметься незалежно від того, чи буде в НАТО, а також закликала парламентарів об'єднатися і довести США, що Україна — партнер.

По ходу зустрічі ведучий повідомляв окремі тези президентів. Зокрема слова Байдена, що партнерство зміцніє, запевнення в підтримці суверенітету й територіальної цілісності України. О пів на одинадцяту включилася кореспондентка у Вашингтоні Дарина Сметанко й розповіла, що журналісти були на протокольній зустрічі. За її словами, президенти були розслабленими, обмінялися короткими заявами (тими, що їх уже озвучив ведучий). Після цього озвучили проміжні результати голосування глядачів: 47% сказали, що користі від зустрічі немає, 40% — що є, а 13% — що говорити про це зарано. Потім показали сюжет про історію стосунків України і США.

У другій частині ефіру обговорювали, які результати важливі, чи вдалий час для зустрічі, що Україна може запропонувати США, а також коментували спільну заяву президентів. Після завершення зустрічі показали сюжет про зміст публічної частини розмови президентів.

Гості оновилися: Денис Маслов і Євгенія Кравчук, народні депутати з фракції «Слуга народу», Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка фракції «Європейська солідарність», головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина, позафракційна народна депутатка Вікторія Гриб, політкоментатор і політик часів Кучми-Януковича Віталій Журавський.

Далі дискутували, чи був би задоволений Байден результатом боротьби проти корупції в Україні.

Опівночі озвучили фінальні результати голосування глядачів: 45% вважають, що користі від зустрічі Зеленського і Байдена немає, 42% — що є, 13% вважають, що оцінювати зарано.

Після опівночі завершальну частину етеру, анонсовану Василем Головановим як «післясмак зустрічі», вів Євгеній Кисельов. Показали сюжет про результати зустрічі. У студії до ведучого приєднався Павло Клімкін, який був міністром закордонних справ у 2014–2019 роках. Він повторив, що у візиті важливі не підписані угоди, а зустріч президентів тет-а-тет і відчуття один одного. Наскільки це вдалося, за його словами, Україна відчує згодом. На думку Клімкіна, Байден добре розуміється на українському питанні, візит Зеленського в США — вчасний, а Україну не варто порівнювати з Афганістаном.

У прямому включенні по відео був Адріан Каратницький, старший науковий співробітник Атлантичної ради. Він сказав, що в Конгресі США обидві партії надалі підтримують Україну. Після чергового сюжету — нові гості ефіру: журналіст і політексперт Богдан Нагайло та політкоментатор Андрій Бузаров. Говорили про контекст Афганістану, стратегічне партнерство України і США.

О 1:40 канал показав дванадцятихвилинний брифінг Володимира Зеленського за результатами зустрічі з Джо Байденом. Близько другої ночі спецефір завершився.

Канал новин «24»

Перед початком зустрічі у програмі «Про головне» ведучий Єгор Скоріна показав сюжети про результати візиту Зеленського і про те, як Росія поширює дезінформацію у Сполучених Штатах, посилаючись на аналітикиню американського центру Wilson Center Ніну Янкович. Головні меседжі, які ширить Росія, — мовляв, прагнення до підтримки України вичерпується, а також про начебто зростання ультраправого руху, зміцнення нацистських і фашистських рухів в Україні.

У сюжеті Іван Ус, асоційований експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», прокоментував, що ситуація в Афганістані може зіграти на руку Україні, і час для зустрічі дуже вдалий.

З теми візиту Зеленського в США розпочався проєкт «Що це було?» екснардепа і ексжурналіста Сергія Лещенка. Він назвав поїздку президента в США однією з найбільш визначальних подій року. Гість студії — Валерій Чалий, який був послом України в США у 2015–2019 роках. Говорили про «внутрішню кухню» та протоколи робочого візиту, відновлення інтенсивного діалогу за два роки, потребу в динамічнішому виконанні «домашніх завдань», заяву Байдена після Афганістану, що надалі США зменшать військову активність закордоном. Тож, за словами Чалого, у разі повномасштабного наступу Росії Україні не слід розраховувати на військову підтримку США. Україні треба провести низку реформ, щоб показати США успіх на тлі інших країн пострадянського простору, вважає Чалий.

У другій частині програми Лещенко говорив про внутрішньоукраїнський політичний контекст із політичним коментатором Миколою Давидюком.

Поки відбувалася зустріч президентів, 24 канал показував повтор того самого випуску програми «Про головне» з Єгором Скоріною. У прямому ефірі новин з Білого дому не повідомляли (за винятком рухомого рядка) й не аналізували.

У програмі «Pro новини» її автор і ведучий Артем Овдієнко сказав, що висновки щодо зустрічі можна робити після появи коментарів сторін згодом, але те, що зустріч відбулася, уже дозволяє йому «плекати обережний оптимізм й мати позитивні сподівання щодо результативності візиту американського президента до США».

«Громадське»

Спецефір «Громадського» закінчився ще до пресконференції Зеленського, майже одразу після появи тексту спільної заяви на сайті президента України. Ефір був зважений, змістовний, але не дуже різноманітний. Його вела Олена Куренкова, яка показала, що розбирається в темі: детально описала передумови зустрічі так, аби ситуацію зрозуміли люди, які не знаються в нюансах санкційної політики США щодо «Північного потоку», домовленостях із Путіним, Меркель та перспективами, що відкриються перед Україною, коли газогін запрацює. До речі, хоча «Північний потік-2» у зв’язку з зустріччю Зеленського та Байдена згадували всі, саме на «Громадському» спробували пояснити, що чекає на Україну після запуску газогону й коли це відбудеться.

Цю тему в ефірі коментувала Світлана Заліщук, радниця голови правління «Нафтогазу» з міжнародних питань. Вона не озвучила порядок втрат, яких зазнає Україна, якщо Росія просто перестане використовувати газотранспортну систему, й не пояснила, чи можливо це взагалі. Але додала трохи оптимізму, коли розповіла про найближчі перспективи «Північного потоку». За словами Заліщук, добудувати не означає запустити. Оскільки ЄС також страхується від шантажу з боку Росії, зараз газогін не може буде сертифікований, а отже не зможе працювати. Світлана Заліщук вважає, що найближчим часом цього не відбудеться, тож в України є ще час на намагання заблокувати газогін. Щоправда, чи є в Україні план Б на той випадок, якщо всі зусилля не спрацюють, Заліщук не відповіла.

Світлана Заліщук, як і більшість експертів, включалася в ефір онлайн. Було включення і з Вашингтона: там працював журналіст-міжнародник «Громадського» Олег Павлюк, але включення було єдиним. За словами Олега Павлюка, до Білого дому «Громадське» не акредитували, як і на зустріч у Пентагоні, тому ані протокольну зустріч Байдена із Зеленським перед початком розмови за закритими дверима, ані інші важливі зустрічі вони не змогли висвітлити. Проте кореспондент розповів глядачам, що російські журналісти полюють на Зеленського великими знімальними групами по шість людей, а одного разу член української делегації спеціально заважав зйомкам російського каналу.

Єдиним гостем студії «Громадського» був Валерій Чалий, колишній посол України в США, який коментував зустріч від початку й до кінця спецефіру «Громадського». На відміну від більшості експертів, Чалий із самого початку назвав зустріч «робочою», а не офіційним візитом, та багато говорив про те, що навіть робочий візит може бути плідним і ефективним. Втім Чалий пояснив, що це не епохальний візит, із якого можна «витиснути» багато важливих рішень. Дипломат також звернув увагу на те, що в англійському перекладі спіч президента України був більш жорстким, ніж українською. Але в цілому і Чалий, й інші експерти, які вмикалися в ефір «Громадського» — старший науковий співробітник Атлантичної ради Адріан Каратницький, директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, колишній посол США в Україні Джон Гербст та представниця посольства США Лінет Бенке — майже в один голос запевняли, що візит буде або вже є вдалим. Наприклад, Чалий запропонував дивитися на тривалість зустрічі: якщо вона затягнеться більш ніж на годину, це хороший знак. У підсумку зустріч тривала понад дві години.

Також у медіа багато говорили про невдалу дату зустрічі, але на «Громадському» й американські представники, й українські експерти запевняли, що день зустрічі, навпаки, вдалий для України. По-перше, добре, що візит перенесли з 31 серпня, коли вся увага була прикута до подій в Афганістані. По-друге, американські ЗМІ мало не розпинають Байдена за невдале завершення операції з виведення військ, і Зеленський вчасно з’явився. Тепер у Байдена є привід нагадати, що Америка підтримує стратегічних партнерів. Принаймні, тих, хто б’ється за власну свободу. А Володимир Дубовік навіть сказав, що це краще, коли президент не зустрічається із сенаторами, — іноді це серйозно псує відносини з президентом Америки, як сталося у випадку з Беньяміном Нетаньягу та Бараком Обамою. Хоча згодом стало відомо, що Зеленський все ж зустрівся з групою підтримки України в сенаті (На Суспільному її анонсувала глядачам Мирослава Гонгадзе). А головне, що не було в промові Байдена згадок про корупцію в Україні, — можливо, про це говорили за закритими дверима. Чалий, не називаючи прізвищ, натякнув, що окрім рамкових угод та спільної заяви, яка, на його думку, може допомогти Україні досягти більш глобального партнерства зі США, пропонує подивитися ще пару місяців на кадрові перестановки в оточенні Зеленського. За ними, вважає колишній посол Україні в США, також можна буде оцінити, про що говорили за зачиненими дверима.

«Радіо Свобода»

На «Радіо Свобода» тривав майже тригодинний спецефір, присвячений зустрічі Байдена та Зеленського. Однак завершився він задовго до того, як Зеленський у Вашингтоні вийшов до преси. Ефір завершили твердженням, що пресконференції взагалі не буде.

Вела спецефір Власта Лазур; до неї періодично долучалися колеги з «Донбасу. Реалій», власне «Радіо Свободи» та «Голосу Америки», а також експерти. У студії подію коментував Олег Шамшур — також колишній посол України в США, і, здається, найбільш песимістичний коментатор зустрічі двох президентів. На відміну від інших експертів, він майже не бачив позитиву в цій зустрічі. Спочатку він заявив, що Обама недостатньо підтримував Україну і тепер, хоча Байден-сенатор був великим прихильником нашої країни, Байден-президент викликає побоювання. Шамшур, звісно, на початку програми побажав успіхів Зеленському, але далі скептично висловлювався про доцільність зустрічей українського президента з американським, надто ж під час евакуації з Афганістану. У Байдена, як додала ведуча, «хата горить, її ще пограбували, родичі хворіють — і тут ще й гості їдуть». Експосол у цілому метафору схвалив. І додав, що змінити дату ми не могли, оскільки її вибирали не ми. Американці ж обрали її не випадково.

Також Шамшур рекомендував не чекати сенсаційних заяв або революційних новин саме від зустрічі з президентом, оскільки більшість спільних письмових заяв розробляється командами заздалегідь і вже зараз ясно, про що саме будуть ці заяви. Це підтвердили й інші експерти, і навіть у заявах представників посольства США на інших каналах можна було почути майже всі ключові тези, які потім з’явилися у спільній заяві двох президентів. Ситуацію могла би змінити та сама славнозвісна «хімія» між президентами, про яку так багато говорили в ці дні, але Зеленський, мовляв, не має необхідного досвіду, тому на це не треба розраховувати.

Так само Шамшур говорив і про НАТО: Україні відомо, що саме потрібно зробити, або вступити в альянс. Потрібно отримати План дій щодо членства (ПДЧ). І тиснути на США, як одного з рівноправних членів альянсу, який не може вирішити питання про вступ України одноосібно, на думку Шамшура, недоречно та лише дратує партнерів. До того ж, навіть ПДЧ не врятує від Росії та не стримає Путіна; ніхто не дасть Україні стовідсоткових гарантій безпеки. А «Північний потік-2» все одно запрацює, оскільки йдеться про бізнес. Україні час готуватися жити в цих нових реаліях.

Тон Шамшура та деякі критичні запитання ведучої про Зеленського розчарували деяких читачів та підписників «Радіо Свобода» — їхні коментарі періодично озвучували в ефірі програми. Хтось навіть назвав Лазур «прихильницею Порошенко», хоча вона жодного разу не згадала лідера «Європейської солідарності». Але про нього згадав інший експерт, Ігор Айзенберг, який звернув увагу, що Зеленський говорив українською, а не англійською. І начебто через це його не будуть цитувати американські медіа. Ведуча зауважила, що Ангела Меркель, наприклад, також не говорила англійською, але це не заважало американським медіа висвітлювати її заяви під час візиту в США. Але професор не звернув на це уваги та навів приклад Порошенка та Яценюка, яких слухали, бо вони, мовляв, виступали англійською. Як правильно за протоколом, дипломат Шамшур не пояснив, але звернув увагу, що цей візит готував керівник Офісу президента, хоч це прерогатива посольства. «Це щось нове», — додав дипломат.

Айзенберг також зауважив, що Зеленському зараз потрібно зробити вибір: або виконувати «домашні завдання» та реформувати судову систему, боротися з корупцією та впливом олігархів та робити Україну ключовим партнером США в регіоні, або скористатися підтримкою олігархів на виборах, а боротися з олігархатом лише показовими, але недієвими санкціями РНБО.

Найбільш емоційним фрагментом ефіру можна вважати включення спецкора УНІАН Романа Цимбалюка, який коротенько розповів про основні тези, що поширює російська пропаганда з приводу зустрічі українського та американського президентів. Звісно, там кричать, що Україну «кинули» на всіх фронтах, Зеленського змусили піти на вимоги, навіть гірші за умови для «Талібану», а Байден — стара та хвора людина. Цимбалюк закликав глядачів цій брехні не вірити, та звернув увагу, що завдяки нашій угоді про партнерство у сфері атомної енергетики зі США Росія втрачає позиції на українському ринку. Його виступ, а також періодичні зачитування коментарів слухачів та глядачів «Радіо Свобода» — короткі паузи в цьому загалом песимістичному ефірі. Хоча веселого і в коментарях було небагато: хтось вважає, що Україна під управлінням Америки, хтось — що Зеленський взагалі неспроможний отримати хоча б якийсь результат, а хтось — що Україну вже покинули всі партнери, домовившись із Путіним. Ведучі ефіру звертали увагу, що багато тверджень є конспірологічними, та закликали людей бути медіаграмотними.

Наприкінці ефіру Шамшур оцінив спільну заяву як очікувану, але важливу. Як і більшість експертів, він позитивно оцінив відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства: мовляв, якщо робота не залишиться на папері, то це справді ефективний механізм — не для отримання допомоги, а справді партнерських відносин. Експерт Олексій Їжак із Інституту стратегічних досліджень говорив про інше важливе відновлення — довіри. За останні два роки, після скандалів із телефонними розмовами Трампа і Зеленського, «Бурісми» та інших зливів компромату, Україна стала токсичною темою для американських політиків. Зустріч, каже Їжак, показує, що сторони вирішили просто перегорнути сторінку і йти далі. Це саме по собі важливо досягнення.

«1+1»

Канал не проводив марафонів, обмежившись вечірнім спецвипуском новин «ТСН» та докладним висвітленням візиту Зеленського у регулярних випусках новин. Однак задля добування ексклюзивів і презентабельної картинки заслав до Америки «важку артилерію» — ведучу Марічку Падалко і кореспондентку Ольгу Кошеленко. На прямих включеннях вони продемонстрували справжню стійкість, розповідаючи останні новини просто небо під дощем — хоча згодом Ольга таки взяла парасольку. Це дало нагоду ведучій Наталії Мосейчук побалакати з колегами про погоду, з’ясувавши, що головним конкурентом Зеленського в інформаційному просторі Америки є ураган, а журналісти «Плюсів» мусили сушити техніку феном, аби вийти в ефір. Включення відбувалися під час зустрічі, тому кожні дві-три хвилини глядачам нагадували, що якщо Зеленський вийде, його покажуть у прямому ефірі.

Розповідаючи про протокольну частину зустрічі, ведуча наголосила на тому, що Зеленський був без маски, а Байден — у масці, а камера великим планом узяла позу Байдена — ногу, закинуту на ногу. Також вона окремо (ніби парируючи закиди, які можна було почути в інших ефірах) наголосила, що Зеленський говорив українською, бо це передбачено протоколом. Ольга Кошеленко поділилася подивом від поведінки американських журналістів, які вигукують свої запитання, а Марічка Падалко — враженнями від аудіогіду українською в садибі Джорджа Вашингтона. Характерно, що під час включення Наталія Мосейчук наголошувала: «ми чекаємо насамперед ваших вражень» і «ми найбільше вдячні вам за залаштунки», та принагідно ділилася власними спогадами про затишний маленький Вашингтон, де все поруч.

Хоча згодом глядачам усе ж розповіли про підписані угоди, а також що Україна «здивувала американців диджиталізацією». Далі глядачам показали ретроспективу зустрічей українських президентів із американськими, не оминувши й успіхів Петра Порошенка, що, в принципі, для «1+1» не дуже характерно. Зокрема сказали, що Порошенко першим виступив у конгресі англійською.

Поки чекали на вихід президента, показали також інформативний сюжет Наталки Фібріґ про «Північний потік-2», історію його спорудження та боротьби проти нього. Цікаво, що експерт-коментатор у сюжеті — колишній міністр закордонних справ часів Порошенка Павло Клімкін. Згодом, коли в «ТСН» опинився текст спільної заяви, Наталія Мосейчук зачитала вибрані уривки, але читання й коментування тексту перервала поява машини, яка возить Зеленського, в кадрі. Розгубленій Ользі Кошеленко довелося заповнювати ефір, переказуючи події останніх двох днів, поки Зеленський все не йшов і не йшов. Зокрема розповіла, що Джо Байден знімав маску, коли говорив із Зеленським віч на віч, але одягав її, коли слово брав Зеленський.

Далі на знімальну групу чекало розчарування: поки камера ловила амбасадорку Оксану Маркарову, міністра Дмитра Кулебу та інших, Зеленський прослизнув у машину й сів, так і не показавшись глядачам «1+1». «Дуже велика машина, сів президент, я не бачила», — із сумом повідомила Ольга Кошеленко. Зеленський дещо підняв їй настрій, помахавши рукою з-за затемненого скла машини. Після цього Наталія Мосейчук повернулася до переказу заяви Зеленського і Байдена. Завершився спецвипуск ще однією порцією вражень кореспонденток «1+1». Вже наступного ранку у випуску «ТСН» повідомили більше про зміст розмови та дали уривки з пресконференції Зеленського, пожалілися на Сергія Никифорова, який нешанобливо сфотографувався з американським монументом. А ввечері 2 вересня присвятили вашингтонському вояжу Зеленського випуск «Права на владу», розбір якого читайте незабаром у моніторингу політичних токшоу.

Текст: Отар Довженко, Анна Єгорова, Ярослав Зубченко, Гала Скляревська