Страшний суд. Моніторинг інформаційних каналів 1‒7 липня 2019 року
Страшний суд. Моніторинг інформаційних каналів 1‒7 липня 2019 року

Страшний суд. Моніторинг інформаційних каналів 1‒7 липня 2019 року

Страшний суд. Моніторинг інформаційних каналів 1‒7 липня 2019 року - Фото 1

За три тижні до волевиявлення українська медійна дискусія зовсім не виглядала так, наче в державі невдовзі мають відбутися вибори.

Канали, звісно, говорили про рейтинги і скандали, але ніхто не сперечався про програми, ідеології чи майбутнє країни за різних політичних конфігурацій.

Тобто про суть виборів.

Можливо, це тому, що соціологічні служби показують реальну боротьбу лише за третє місце.

Можливо, тому що самі партії продукують мало сенсів.

Але значно ймовірніше, що канали вже просто обрали своїх переможців і дискусій із цього приводу бути не може.

Зате можна попіаритися на поточних темах: заявах та судах.

Заяви Андрій Богдана щодо російської мови на Донбасі та одкровення Коломойського про «громадянський конфлікт» найактивніше обговорювали на Прямому каналі.

Ведуча Світлана Орловська стверджувала, що заявами про мову Зеленський «грубо й топорно» перетягує електорат.

Оксана Корчинська вважала, що подібні ідеї — це перевірка суспільства.

Ігор Рейтерович заявив, що мова насправді не хвилює громадян і її використовують тому, що влада не має відповідей на інші запитання.

Нічого не нагадує? Це ж саме проросійська «опозиція» розповідала про мовні ініціативи улюбленців Прямого.

За заяви Коломойського теж дісталося Зеленському: мовляв, президент боягуз і мовчить замість публічно підтримати чи засудити олігарха.

У суботу 6 липня (відео чомусь немає на ютубі) Олександр Антонюк розповідав, що влада готує Україну до федералізації, а паралельно відбувається демонтаж державних інституцій.

Ще трішки — й Прямий офіційно оголосить про постапокаліпсис.

На каналах Медведчука позиції, мабуть, уперше розділилися.

Євген Червоненко «аплодував» Андрію Богдану, а Вадим Рабінович назвав мовні ініціативи продовженням війни.

Юрій Бойко стверджував, що чиновники високого рангу не мають права на особисту думку, й підтримував російську не лише для Донбасу, а й для всієї країни.

Андрій Пальчевський, навпаки, переживав, що преференції для одного регіону спровокують «повстання» в інших.

Ведуча ZIK Тетяна Гончарова також обурювалася заявою Богдана.

Артем Овдієнко на 24 каналі розповідав про розчарування Богданом і «зашквар».

Крім того, ведучий припустив, що Володимир Зеленський розділяє позиції голови свого Офісу.

Судові рішення щодо реєстрації Клюєва та Шарія на виборах, повторне жеребкування партій і розгляд закону про люстрацію подвоїли вживання слова «реванш» на Прямому.

Ігор Артюшенко розповідав, що прокремлівські сили користуються чи то недосвідченістю команди президента, чи то її безідеологічністю.

Армія, мова та віра під загрозою.

Зеленський або в «шортах їсть шаурму», або домовився з реваншистами.

Ведучі теж старалися.

Світлана Орловська ставила запитання з натяками: «Хто самоусунувся [...] що такі персони мають можливість бути зареєстрованими?» Микола Ганапольський цікавився в контексті мовного питання: «Ви не перебільшуєте їхній [команди Зеленського] інтелектуальний рівень?» Також Прямий активно висвітлював протести за участі «Європейської солідарності».

Хоча зовсім односторонньою подача все ж не була.

Зокрема, Микола Вересень визнав, що в дискусії про реєстрацію Клюєва найпереконливішою звучить позиція Юрія Мірошниченка (усе законно).

На каналах Медведчука судові рішення захищали.

Люстрація? Вона неконституційна, а якщо закон і лишати, то треба додати в нього також чиновників часів Порошенка (Зеленський, здається, оцінив ідею).

Повторне жеребкування, яке може зірвати вибори? Андрій Лесик складнощів не бачить, і взагалі, ЦВК зарано почало друкувати бюлетені.

А нічого, що є календарний план, де вказано, що текст бюлетенів має бути затверджений «не пізніш як за двадцять чотири дні до дня голосування»? Кирило Молчанов узагалі вигадав теорію змови, що це «Народний фронт» та БПП закладають міни, щоби потім опротестувати результати виборів.

Акцію проти реєстрації Клюєва та Шарія проросійські ЗМІ намагалися звести до двох речей: критики Петра Порошенка та побиття співробітника «Страны».

«Журналісти» й гості подавали суспільний запит як «дно Майдану» від однієї політичної сили чи «шабаш» і майже не обговорювали претензії до ЦВК, суду й самих одіозних кандидатів.

На ZIK завітав Михайло Поплавський, лідер «аграріїв», офіційно відповідальних за позов щодо повторного жеребкування партій.

Під це діло канал навіть показав сюжет, у якому Юрій Павленко, представник «Опозиційної платформи — За життя» (якій закидають керівництво «аграріями»), та замовний соціолог Кирило Молчанов підтримують рішення суду.

Сам Поплавський вирішив, що судові рішення треба не коментувати, а виконувати й, узагалі, аграрії всієї країни його підтримують.

По-перше, це лицемірно, адже проросійські «опозиціонери» регулярно коментують рішення судів і в громадян існує право на апеляцію.

По-друге, судячи з партійних рейтингів, Аграрну партію не підтримує майже ніхто.

На 24 каналі Артем Овдієнко в чотирьох різних програмах звинуватив Порошенка у провалі судової реформи та, відповідно, в усіх дивних рішеннях Феміди.

Також про це говорив особисто Андрій Садовий.

Інші яскраві цитати та маніпуляції.

Юрій Бойко на «112» заявив, що його партія прийняла рішення менше піаритися на токшоу й більше виконувати свої обіцянки.

Це брехня: люди Медведчука досі приходять на кожну найменш важливу програму його каналів.

Між тим, може, проросійським «опозиціонерам» все ж краще піаритися на токшоу, ніж виконувати їхні обіцянки в інтересах країни-агресора?.

Ні для кого не секрет, що українські політики та прихильні до них канали щодня займаються в ефірі прихованою агітацією.

Хтось обережно хвалить свою команду, хтось натякає «голосувати за прем’єра», хтось ходить по лезу: «Я ж не кажу: голосуйте за націоналістів і за “Свободу”».

А на каналах Медведчука, де сорому все одно не існує, вигадали, мабуть, найбрутальніший формат.

Євгеній Червоненко включився зі свого мажоритарного округу на фоні величезного рекламного стенду.

Якщо ви думаєте, що фонове зображення — це не агітація, то уявіть якийсь абсурдніший приклад.

Якби Червоненко півгодини виступав на фоні порнофільму, який займає у п’ять разів більше місця на екрані, ніж спікер, — це було би показом порно? На ZIK «Рух нових сил» прийшов у футболках із партійною символікою.

Уявіть, якби там були дані наркодилерів, — канал міг би таке показувати? А ще на «112» виходить програма «Розмови За життя з Рабіновичем», у логотипі якої назва партії виділена кольором, розміром, шрифтом та синім прямокутником.

Ведучий намагається зрозуміти, чи не проніс Червоненко в ефір політичної реклами.

Андрій Пальчевський заявив на News.

One, що дав Зеленському 7‒10 % голосів на виборах.

З одного боку, це самокритично.

З іншого — а редакторів каналів Медведчука не напружує, що купу їхніх програм веде, а ще половину відвідує настільки заангажована людина? Можливо, пояснення цієї ситуації було написане десь на обличчі Василя Голованова, коли Пальчевський запитав у нього, чи дає хтось вищі телерейтинги.

Знаєте, чому саме там? «Eurolab – це абсолютно незалежна лабораторія, де можна буде здати аналізи і ні в кого не виникне запитань про те, що десь хтось щось підтасував, спробував вплинути», — розповідав Дмитро Разумков.

Також Пальчевський і Голованов обговорили поганих журналістів.

Зокрема, Андрій Пальчевський назвав продажну журналістику «одной из больших причин наших бед».

Подібні заяви в ефірі News.

One можна було би назвати лицемірними, але насправді вони не стосуються цього каналу.

Адже йшлося про хоч і продажну, але журналістику.

Слідчі дії ДБР на Прямому цей канал гіперболізував як міг.

А ось на що все перетворилося до вечора: Вікторія Сюмар заговорила про «закриття каналу», загрози обмеження свободи слова та порівняння з часами Кучми і Януковича.

Світлана Орловська розповідала, що канал нікого не боїться.

Звісно, згадували і про зміну влади, і про відсутність підтримки колег-журналістів.

Але найкращу промову виголосив Олександр Бригинець: «Майже всі канали абсолютно лояльні і вихваляють нинішнього президента, й тільки на Прямому можна почути серйозну розмову про проблеми [...] Починаються атаки саме на цей єдиний канал, про який говорять люди, як про єдиний об’єктивний канал [...] Якщо ситуація піде так далі, то ми будемо мати тільки канали, які матимуть одностайну позицію, як це є в деяких країнах, де вихваляють тільки діючу владу.

При попередній владі [...] було безліч каналів, які позитивно до влади ставилися, негативно, критикували.

Сьогодні схоже є план зробити інашке все».

По-перше, Петра Порошенка майже ніхто не критикував у новинах.

По-друге, канали Медведчука, які критикували п’ятого президента на токшоу, набирають обертів і в критиці Зеленського.

По-третє, щодо об’єктивності, то канали Медведчука єдині відділяють Прямий від цілковитого дна в цій категорії.

І, взагалі, можна не повторювати аргументи проросійських ЗМІ?!.

Артем Овдієнко заявив, що 24-й — єдиний незалежний неолігархічний канал України.

Через годину Андрій Садовий розказував в ефірі «свого» ЗМІ, що «питання безпеки нашої держави — це присутність “Самопомочі” в наступному парламенті».

Медведчук та Аграрна партія ніяк не пов’язані.

Михайло Поплавський просто так уже третій тиждень поспіль потрапляє у прайм-тайм «112», News.

One або ZIK.

У нього просто так запитують про протидію з боку конкурентів, він просто так засуджує акції проти Шарія й ведуча просто так не сміється політику в обличчя, коли той прогнозує Аграрній партії друге-третє місце на виборах.

Що ж, «вскритіє покаже».

Це не наш жарт, а фраза самого Поплавського.

Патріарх Філарет сходив на ZIK і сказав, що учні зрадили його, як Іуда — Христа.

А ще заявив, що якщо Україна втратить Томос, то торжествувати буде Москва.

Так, може, постаратися, аби цього не сталося?.

І до новин «братського народу»: питання Криму треба тимчасово винести за дужки (відео), росіяни «протягнули нам руку» із транзитом, партнерство з Росією було вигідніше Україні за партнерство з ЄС (відео), ми маємо подякувати всім авторам (антиукраїнського.

— Авт.) фільму «Нерозказана історія України» (відео).

Усі це та багато іншого, звісно, в ефірі каналів Медведчука.

Джерело матеріала
loader
loader