Потураєв чекає пропозицій, як не допустити «деструктивних суб’єктів» до органу співрегулювання

Галина Петренко запитала в членів робочої групи, які працювали над законопроєктом, чи думали вони над запобіжниками від того, щоб в органі співрегулювання не було перекосу в бік якогось одного типу суб’єктів ринку.

«Наприклад, ситуації, коли набіжать блогери й кількісно всіх переважать або прийдуть тільки медіагрупи з такими статутними внесками, що відсічуть усіх інших».

Також вона спитала, якою розробники законопроєкту бачать роль у співрегулювання громадських організацій, які не є суб’єктами і реєстрантами у сфері медіа.

Микита Потураєв запропонував разом подумати над такими запобіжниками: «Давайте подумаємо, як не допустити деструктивних суб’єктів до цього органу».

Катерина М’ясникова відповіла, що пункт 4 статті 94 законопроєкту передбачає, що до складу правління органу співрегулювання мають бути включені представники всіх видів діяльності у сфері медіа.

Вона запропонувала додати також норму про те, щоб у випадку появи кількох ініціативних груп для створення органу співрегулювання Нацрада об’єднувала їх в одну.

Роль громадських організацій, рівновіддалених від усіх індустрій, пані М’ясникова бачить в експертних колегіях, які створюватиме правлінням органу співрегулювання для оцінки контенту медіа.

Галина Петренко запропонувала, можливо, передбачити квотування в органі співрегулювання.

Юрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай відповів, що від ідеї квотування робоча група відмовилася, тому що це може штучно обмежити когось із потенційних учасників співрегулювання.

Як писав «Детектор медіа», кілька медіаюристів пропонують переглянути предмет співрегулювання в законопроєкті про медіа.

Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлізавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Центр демократії та верховенства права закликав профільний комітет Верховної Ради та парламент провести ефективне обговорення і розгляд поправок до законопроєкту про медіа з метою ухвалення якісного закону в першій половині 2020 року.

Інтернет-асоціація України (ІнАУ) пропонувала парламентським комітетам повернути законопроєкт авторам на доопрацювання.

15 січня 2020 року група народних депутатів від фракції «Європейська солідарність» зареєструвала альтернативний проєкт закону «Про медіа» № 2693-1.

Його авторами стали Микола Княжицький, Володимир В'ятрович, Софія Федина, Вікторія Сюмар, Володимир Ар'єв, Ірина Фріз, Олег Синютка та Іванна Климпуш-Цинцадзе.

17 січня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 2693 «Про медіа».

Альтернативний законопроєкт № 2693-1 теж винесуть на розгляд пленарного засідання Верховної Ради.