Моніторинг підсумкових випусків новин «UA:Першого» за 8–13 червня 2020 року

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:.

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),.

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),.

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження у тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН.

Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, правильним вважається подача факту суспільними мовниками.

На звітному тижні червня в новинах «UA: Першого» порівняно з попереднім періодом моніторингу в жовтні минулого року стало відчутно більше порушень стандарту достовірності (19 % проти 7 %) і стандарту повноти (42 % проти 24 %).

Сталою залишилась відносна кількість порушень стандартів відокремлення фактів від думок (і в червні, і в жовтні минулого року по 18 %) і балансу думок (відповідно 3 % і 2 %).

Як і в жовтні минулого року, протягом звітного періоду не було жодного порушення стандартів точності й оперативності.

І так само, як і в жовтні, на звітному тижні не було жодного матеріалу з ознаками замовності.

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено у двох матеріалах із 73 досліджених (3 %).

У матеріалі за 9 червня про те, що поліція повідомила про підозру одного з імовірних організаторів перестрілки у Броварах, ніяк не представлено позиції підозрюваного чи його захисту або пояснень відсутності в матеріалі цієї позиції.

У матеріалі 12 червня про акцію протесту матерів полонених та зниклих безвісти під Офісом президента не було реакції представників влади на чітко артикульовані звинувачення у бездіяльності.

На звітному тижні порушень стандарту оперативності не було в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт достовірності на звітному тижні порушувався у 13 матеріалах із 73 досліджених (18 %).

На відміну від попереднього моніторингу, цього разу була велика кількість посилань на неназвані, неперсоніфіковані джерела фактів чи навіть суб’єктивних суджень у певних структурах:.

« кажуть, за п'ять років, відколи “Антонов” належить концерну, жодного українського замовлення на літаки не отримали.

Працівники занепокоєні, що це призведе до скорочень» (9 червня).

«На підприємстві “Антонов” вважають, що “Укроборонпром” намагається розвалити завод.

В концерні це заперечують» (9 червня).

«У Держкіно пояснили: подали проект паспорта бюджетної програми до Мінкульту вчасно» (9 червня).

«Одеські рятувальники відклали розбір завалів зруйнованого будинку.

Відновлять роботи вночі, кажуть, так безпечніше» (10 червня).

«У Міністерстві фінансів повідомили, за перші чотири місяці враховуючи карантинні березень та квітень, держава отримала близько 930 мільйонів гривень» (10 червня).

«У Службі безпеки повідомили, що під час нападу Стерненко лівою рукою прикривався від ударів, а правою завдавав удари ножем» (11 червня).

«Це підтвердила експертиза, кажуть у СБУ» (11 червня).

«За даними поліції, було близько півтори сотні людей» (12 червня).

«За інформацією пресслужби, щодня Зеленський проходить медогляд та робить тестування» (12 червня).

«Міністерство охорони здоров'я вказує, що на сьогодні столиця та ще дев'ять регіонів України не відповідають необхідним критеріям для послаблення протиепідемічних заходів» (12 червня).

«У Міністерстві охорони здоров'я твердять: українці вирішили, що карантину більше немає» (12 червня).

«За даними поліції, порушники справді є» (12 червня).

Зросла й кількість посилань на різноманітні інтернет-сторінки без належної перевірки інформації:.

«Крім Зеленського, адмінпротоколи склали на Ляшка, власника кафе і всіх, хто там був, повідомили на сайті Міністерства внутрішніх справ» (10 червня).

«Працівники Державного бюро розслідувань зранку прийшли з обшуками до колишнього міністра Володимира Омеляна.

Про це він написав на своїй сторінці у фейсбук» (12 червня).

«Водночас Володимир Зеленський та діти здорові, повідомили на сайті Офісу президента» (12 червня).

«Таку заяву оприлюднили на офіційній сторінці компанії» (12 червня).

І були узагальнені посилання на невизначені групи людей:.

«Вертольотом поки не керували, звикали до машини, але враження, розповідають студенти, неймовірні» (10 червня).

«Організатори акції кажуть, що будуть чатувати тут до тих пір, доки не закінчиться, власне, сам суд» (12 червня).

«… Інфекціоністи стверджують, що збільшення кількості хворих — не лише через порушення обмежень» (12 червня).

У кількох матеріалах джерело інформації не вказувалося взагалі.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався у 13 матеріалах із 73 досліджених (18 %).

Переважно цими порушеннями було використання оцінної лексики, лексики урочистого стилю і сполучників протиставлення:.

«Кімнату відпочинку для пасажирів-військовослужбовців відкрили у так званій депутатській кімнаті» (8 червня).

«Сильний вітер та шторм на морі» (8 червня).

«Голова райдержадміністрації Світлана Покутня сподівається, що скоро відпочивальників тут буде багато» (8 червня).

«Користуватися послабленнями карантинних обмежень тут не поспішають» (9 червня).

«Працівники занепокоєні, що це призведе до скорочень» (9 червня).

«Але і його Мінфін відхилив» (9 червня).

«Про гумор через розпач розкаже наш кореспондент» (10 червня).

«Про це Вакарчук оголосив сьогодні на брифінгу» (11 червня).

«Раніше сам Сергій заявив, що прокурори не долучили до справи деякі факти, які засвідчують про те, що це не було навмисне вбивство» (12 червня).

«Зараз під будівлею суду все спокійно» (12 червня).

«За лідером партії “Європейська солідарність” Петром Порошенком ведуть незаконне стеження, також прослуховують телефони народних депутатів — так заявляє співголова партії Артур Герасимов» (12 червня).

«Втім, речник Держбюро Максим Білоусенко повідомив: обшуки у будинку, який орендує Омелян, з ним не пов'язані» (12 червня).

«Про те, що Росія анексувала Крим, частину Донбасу, веде там війну і незаконно утримує на своїй території та в Криму сотню українців, у привітанні згадки немає.

Натомість є твердження, що українці втомилися від русофобії та політики ненависті і потребують радикальної зміни курсу та діалогу з Росією» (12 червня).

Двічі журналісти вдавалися до безпідставних узагальнень:.

«На вулицях Луцька та у громадському транспорті люди не дотримуються дистанції та не використовують захисні маски» (11 червня).

«На вулицях Києва люди також без масок.

Не вдягають їх у чергах, де стоять майже впритул» (11 червня).

Стандарт точності на звітному тижні не було порушено в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт повноти порушувався в 31 матеріалі із 73 досліджених (42 %).

Порушення цього стандарту найчастіше були наслідком порушення інших стандартів — балансу думок (брак необхідних для повноти інформації коментарів) і достовірності (брак чітких посилань на джерело фактів).

Крім того, часто недостатньою була деталізація в коротких формах.

Протягом звітного тижня на каналі не було жодного матеріалу з ознаками можливої замовності (0 %).

8 червня (понеділок):.

На Донбасі поранено українського військового.

«Ведучий: На Донбасі поранено українського військового.

Його доставили до шпиталю та надали допомогу.

Зараз він у задовільному стані, — повідомляє штаб Операції Об'єднаних сил.

Сьогодні збройні формування Російської Федерації сім разів порушили режим припинення вогню.

Поруч з Оріховим противник двічі відкривав вогонь із заборонених мінськими угодами 120-мм мінометів.

Під обстрілом бойовиків також були оборонці Новолуганського, Новоолександрівки, Богданівки та Водяного».

Суд у Гаазі поновив слухання у справі МН17.

«Ведучий: Після трьох місяців перерви із обмеженою кількістю людей у залі.

Окружний суд Гааги поновив слухання у справі про збиття малайзійського “боїнга” у 2014-му, над Донбасом.

У залі присутні 30 людей, жодного з чотирьох підозрюваних не було.

Тільки одного, Олега Пулатова, відставного офіцера російської армії, на слуханні офіційно представляють адвокати.

Суддя Хендрік Стейнхаюс сказав, що закон дозволяє розглядати справу і за відсутності підозрюваних.

А також розповів, що відбуватиметься на другій сесії судового процесу.

Хендрік Стейнхаюс, головуючий суддя: Упродовж цих червневих слухань, прокурори матимуть змогу представити різноманітні розслідування, які відбувалися на різних етапах різними органами.

Вони також зможуть розказати нам про проміжні висновки розслідувань, які зробили слідчі та прокурори щоб дати нам повне уявлення, чому подальше розслідування проводилося у тих чи інших напрямках.

Ведучий: Окрім цього, звернутися до суду, також зможуть захист підозрюваних та адвокати рідних загиблих у авіатрощі.

Суд у справі про збиття літака, розпочався 9 березня.

Торік у червні, прокуратура Нідерландів висунула звинувачення у вбивстві трьом росіянам: Ігорю Гіркіну, у 2014-му він був самоназваним “міністром оборони ДНР”; Сергію Дубінському, службовцю головного розвідувального управління Міноборони Росії; Олегу Пулатову — відставному офіцеру російської армії, а також українцю, що був командувачем підрозділу розвідки самоназваної “ДНР”, Леоніду Харченку.

Нагадаю, “боїнг” “Малайзійських авіаліній”, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур, збили над окупованим Донбасом, поблизу Тореза 17 липня 2014-го.

Загинули 298 людей.

Поцілили в літак із ракетного комплексу “Бук”.

Він належить 53-й бригаді Збройних сил Росії, що базується під Курськом.

Такого висновку дійшла спільна слідча група у складі якої представники Нідерландів, Малайзії, Бельгії, Австралії та України.

Нідерланди й Австралія, офіційно звинуватили Росію у трощі».

На вокзалі у Миколаєві розібрали волонтерський пост.

«Ведучий: На вокзалі у Миколаєві розібрали волонтерський пост.

Від працював там 6 років.

Дорогою додому або у військову частину там зупинялися поїсти та відпочити військові.

Хто та чому вирішив прибрати речі волонтерів, дізнавалися наші кореспонденти.

Кореспондентка: Обігрівач, холодильник, телевізор, ковдри, ліжка, пральна машина тощо знаходилося раніше тут у цьому приміщені, де з 2014-го до 2020-го, коли розпочався карантин, функціонував волонтерський пост.

Приїжджаючи на службу або додому, тут зупинялись українські військовослужбовці і могли перепочити.

Волонтерка Олена Івашиненко розповідає, на волонтерському посту були речі з інвентарними номерами “Укрзалізниці” та ті, що купувались за гроші волонтерів.

Олена Івашиненко, волонтерка: Тут стояли ліжка, тут було затягнуто все плівкою.

На плівці були прикріплені прапори та шеврони.

Кореспондентка: На вокзалі зібрались близько 20 волонтерів, щоб заявити про те, що сталось, до поліції.

Ірина Абрамова, голова благодійної організації “Волонтерський пост”, говорить про те, що приміщення спорожніло, дізнались випадково.

Ірина Абрамова, голова БО “Волонтерський пост”: Скориставшись карантином, свідомо знищили волонтерський пост і в невідомому напрямку вивезли наше майно.

Кореспондентка: Після звернення Ірини Абрамової на сторінці у соціальній мережі фейсбук на місце виїхала слідчо-оперативна група.

Правоохоронцям повідомили: речі перенесли до багажного відділення, аби провести дезнфекцію приміщень.

Ірина Абрамова: Воно знаходиться десь у багажному відділенню.

В якому стані — нам невідомо.

Нам його не показують.

Кореспондентка: Начальник вокзалу Леонід Пляченко на питання, чому майно винесли без попередження, не відповів.

Леонід Пляченко, начальник залізничного вокзалу: Не чуже — на нашій території.

Це наша територія.

Нам був наказ у минулому році зробити свій волонтерський пост, обладнати його як годиться.

Кореспондентка: Кімнату відпочинку для пасажирів-військовослужбовців відкрили у так званій депутатській кімнаті.

Там є душ, туалет, телевізор та сидіння.

Чай та кава — платно, про що свідчить прайслист.

Начальник залізничної станції “Миколаїв” показав волонтерам приміщення, де тепер знаходиться їх майно.

На питання, чи відновить роботу волонтерський пост відповів, відкриють, якщо дозволить “Укрзалізниця”.

Волонтерка Ірина Абрамова про те, що сталось, написала заяву до поліції.

Підписали заяву всі присутні волонтери та військові.

Ірина Абрамова: Майно волонтерів було викрадено або переміщено без попередження.

Прошу перевірити зазначений факт, вжити заходів до повернення майна.

Кореспондентка: Заяву Ірина Абрамова передала присутньому співробітнику Інгульського відділу поліції».

Дружина загиблого волонтера Панича звинувачує медперсонал у недбалості.

«Ведучий: Дружина загиблого волонтера Віталія Панича звинувачує медичний персонал у недбалості та викраденні особистих речей свого чоловіка.

Зокрема, його документів.

З минулого тижня чоловік був у 4-й київській лікарі з пневмонією та нирковою недостатністю.

Йому зробили два тести на коронавірус, обидва були негативними.

За словами дружини, між Віталієм та лікарем напередодні смерті стався конфлікт.

Тепер без паспорта вона не може забрати тіло чоловіка для поховання.

Наталя Панич, дружина загиблого волонтера: Нам сказали заїхати сьогодні забрати речі, але як виявилося, речей немає.

Немає паспорта, ідентифікаційного коду, п'ять тисяч гривень, телефон, усі його речі — нічого немає.

Ми викликали поліцію з цього приводу, вони розбираються.

Мені вернули тільки те, що з ним було у реанімації.

Це рушничок і шльопанці.

Ведучий: Кореспонденти “Суспільного” намагалися зв'язатися з керівництвом лікарні, але нам не відповіли.

Віталій Панич колишній військовий.

Був старшим лейтенантом, брав участь у Революції Гідності.

Після Майдану займався волонтерством у зоні АТО.

Через стан здоров'я воювати він не міг.

За словами його колеги Ганни Майбороди, він збирав допомогу, а також за власні кошти купував бійцям необхідні речі.

Віталію було 40 років, у нього залишилося двоє дітей».

463 людини захворіли на коронавірус за минулу добу.

«Ведучий: 463 людини захворіли на коронавірус за минулу добу в Україні.

Такі дані Міністерства охорони здоров'я.

Найбільше нових випадків у Києві.

На другому місці Закарпаття, далі йдуть Чернівецька та Львівська області.

Загалом від початку пандемії коронавірус підтвердили у понад 27 тисяч людей, одужало понад 12 тисяч, померли 797 людей.

За даними Міністерства охорони здоров'я, до 8 зросла кількість регіонів України, в яких не можна пом'якшувати карантин через погані показники щодо захворюваності.

На вчора це були Київ, Волинь, Львівська, Рівненська та Чернівецька області, тепер додалися Житомирська, Закарпатська і Чернігівська».

10 червня почнеться наступний етап пом'якшення карантину.

«Ведучий: 10 червня почнеться наступний етап пом'якшення карантину.

З середи, зокрема, дозволять працювати базам відпочинку, проте остаточне рішення за місцевою владою.

Чи прийматимуть бази людей, залежатиме від епідемічної ситуації області.

У Скадовську на Херсонщині вже є відпочивальники.

Де вони зупинилися, та чи готові до відкриття місцеві санаторії, розкажуть наші кореспонденти.

Кореспондентка: Сильний вітер та шторм на морі.

Так розпочалося літо у курортному місті Скадовськ.

На набережній зустрічаємо жінку, яка прогулюється з дитиною.

Самі вони з Херсона.

Відпочивають, розповідає жінка, вже 5 днів.

Ксенія Руіс-Бикова, відпочивальниця: Приїхали, бо в нашому місті був дуже суворий карантин.

Виходити у пари і сквери було заборонено.

Плюс — масковий режим.

З дитиною довго гуляти не зможеш, тому щойно відкрили транспортне сполучення, ми одразу вирішили їхати.

Кореспондентка: Жінка розповідає, що винаймає житло у приватному секторі.

Говорить, їй так зручніше.

Ксенія Руіс-Бикова: Це більш бюджетний відпочинок і нас влаштовує те, що зараз ми у власниці одні.

Кореспондентка: А це пансіонат “Енергія”.

Він розташований у першій прибережній зоні.

Поки через карантин він не працює, та відпочивальників, за словами директора, приймати тут готові.

Анатолій Керекелиця, директор пансіонату “Енергія”: Ми готові їх прийняти повністю 6-го, 10-го числа.

Як буде далі? Ми не будемо сьогодні говорити, але ми на це розраховуємо.

Бронювання іде, іде активно.

Кореспондентка: Голова райдержадміністрації Світлана Покутня сподівається, що скоро відпочивальників тут буде багато.

Світлана Покутня, голова Скадовської райдержадміністрації: На набережній вже з'являються люди.

Не в такій кількості, як би хотілося, але все рівно привозять маленьких діток, щоб подихати нашим морським повітрям.

Кореспондентка: Представники Скадовського та Херсонського управлінь Держпродспоживслужби моніторять підготовку району до курортного сезону.

Інспектор: Зараз ми перевіряємо повітря і на даний час перевищення по предєльно допустимим концентраціям відсутнє.

Кореспондентка: Як готують пляжі до приїзду відпочивальників, розказує секретар Скадовської міської ради Олег Сокольчук.

Олег Сокольчук, секретар Скадовської міської ради: На початку сезону за рахунок, за кошти міської ради ми проводимо чистку, завозимо пісок та проводимо рихлення пляжної території.

Кореспондентка: Наскільки Скадовськ готовий приймати відпочивальників із дотриманням протиепідемічних норм, розказує Тарас Година-Арюпін.

Тарас Година-Арюпін, начальник управління держнаглдяу за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби: Досліджена вода з пляжів міста Скадовська, і вона відповідає вимогам санітарних правил, як за санітарно-хімічними, так і за мікробіологічними показниками.

Тобто на сьогоднішній день перебування в місті Скадовську є безпечним».

Колекціонер із Донеччини збирається відкрити музей старої техніки.

«Ведучий: Колекціонер з Донеччини збирається відкрити музей старої техніки.

Зараз у чоловіка понад сотня приймачів, телевізорів, магнітофонів.

Збирав їх більш як 30 років.

Є навіть патефон якому близько 100 років.

Де бере техніку і що з нею робить.

Олег Іванов, колекціонер: Працює він, це не підставна музика.

Кореспондентка: Це мобільний магнітофон “Маяк” 83-го року, його, каже Олег Іванов, купив у знайомих.

А це радіомовний приймач “Зірка-54”.

Олег Іванов, колекціонер: Це, звісно, не радянська розробка.

Вкрали його у французів.

Кореспондентка: Такі виготовляли у 60-х роках минулого століття.

У Радянському Союзі, каже чоловік, їх дарували політикам.

Олег Іванов, колекціонер: Я його взяв у однієї бабусі.

Буквально за копійки.

А віддала бо переїжджала.

Кореспондентка: Власник розповідає: захоплюється телерадіотехнікою з дитинства.

Свою колекцію зберігає у підвальному приміщенні власного будинку.

Олег Іванов, колекціонер: Радіоли, телевізори, магнітофони, радіоприймачі, комбайни, патефони, є навіть гучномовці звичайні, мережеві, радянські ще.

Кореспондентка: А цьому патефону близько 100 років.

Олег Іванов, колекціонер: От сподобалось, гроші є — сподобалось, купив, поставив.

Воно допустимо працює — не працює.

Працює — добре.

Не працює — відремонтував коли вільний.

а зараз кажуть: продай.

Ну як можна продати те чим займався та захоплювався останні 30 років?.

Кореспондентка: Захоплення чоловіка підтримує його 71-річна мати Любов Іванова.

Любов Іванова, мати колекціонера: Я дуже його підтримую.

Спершу справді було шкода цих 720 гривень які він міг знищити з цією радіолою, а потім все більше.

і більше.

Ми бачили як він прагне, як він збирає і розбирає все.

Він так само і мопеди розбирає, і збирає, автівки старого зразка — розбирає та збирає.

Кореспондентка: За словами Олега, в майбутньому він планує створити музей та розширити колекцію.

Наразі має понад сотню екземплярів».

На Херсонщині діти відтворюють образи з картин українських художників.

«Ведучий: На Херсонщині діти відтворюють образи з картин українських художників.

Спочатку вибирають полотно зі схожим персонажем, а потім добирають одяг і інтер'єр для фотографії.

Проєкт назвали “Народні замальовки”.

Що вийшло — дивіться далі.

Кореспондентка: Ідея проєкту — відтворити зображення картин відомих художників, розповідає директорка Комишанського будинку культури Світлана Горло.

Світлана Горло, директорка Комишанського будинку культури: Потрібно було обрати картини відомих художників, в яких зображено життя та побут українців минулих часів.

Відтворити сюжет картини в сучасних реаліях.

І зробити фото за допомогою смартфону.

Знайшли цікаві роботи.

Ознайомили з цими роботами дітей.

Діти ознайомили дітей.

Батьки побачили образи дітей і почали створювати ці картини.

Почали приносити хусточки, глечики.

Кореспондентка: Олена учасниця театрального гуртка Комишанського будинку культури.

Дівчина говорить, що вміє вживатися у різні образи.

Олена Вороненко, учасниця фотопроєкту «Народні замальовки»: Всі інші учасники фото флешмобу в один голос підтвердили, що я і героїня картини дуже схожі.

Так я стала відтворювати сюжет картини відомого художника Костянтина Маковського «Красуня».

Це так незвичайно бачити, що дівчина схожа зі мною, яку художник намалював у другій половині XIX століття.

Кореспондентка: Про свої враження від участі у фотопроєкті розповіли його учасниці Дарина та Катерина.

Катерина Гладка, учасниця фотопроєкту “Народні замальовки”: Я передивлялася дуже багато картин, але мій керівник сказав, що я дуже схожа на дівчину, яка зображена на карантині.

Цю картину написав Михайло Дмитренко, вона називається «Мелодія».

Коли ми підбирали собі одяг, в мене одяг, він же з тих часів, він був завеликий в разів 5.

І це дуже було смішно.

Дарина Лохматова, учасниця фотопроєкту “Народні замальовки”: Я була однією із дівчин, яка була намальована на картині Юлії Лазуціної.

Картина називається “Вечорниці”.

Це були дуже цікаві емоції.

Було дуже приємно, що мене запросили на цю фотозйомку.

Це було дуже цікаво та пізнавально.

Кореспондентка: Фотопроєкт триватиме до 28 червня.

До участі допускаються образотворчі роботи, як репродукції картин українських художників.

Під час публікації у соцмережах потрібно поставити хештег «Народні замальовки», говорять ініціатори акції».

У випуску за 8 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:.

Окупанти передали до «суду» справу Джемілєва без повідомлення обвинуваченого і захисників.

У Броварах в дитсадку стався спалах коронавірусу — захворіло 9 дітей і 4 дорослих.

9 червня (вівторок):.

В Авдіївці на Донеччині підірвалася машина з військовими.

«Ведучий: В Авдіївці на Донеччині підірвалася машина з військовими.

Десятеро бійців отримали травми.

Їм надали медичну допомогу, повідомляє прес-служба Офісу генпрокурора.

Це сталося близько дев'ятої ранку в районі Палацу культури.

В Авдіївський коксохімічний завод підірвалася остання машина у колоні.

Що здетонувало? Наразі з'ясовують.

Вибух розслідують, як терористичний акт».

Вісім ворожих обстрілів на фронті.

«Ведучий: Російсько-терористичні війська сьогодні знову обстрілювали українські позиції на Донбасі.

Шість десятків мін 120 калібру випустили біля Оріхового та Кримського на Луганщині.

Неподалік Хутора Вільного били з 82-міліметрових мінометів.

Поблизу Новолуганського, Новотошківського, Шумів та Мар'їнки вели вогонь з гранатометів.

Загалом режим припинення вогню бойовики сьогодні порушили вісім разів.

Ніхто з українських військових не загинув».

Прокурори в Гаазі пояснили чому відкинули низку версій про катастрофу рейсу МН17.

«Ведучий: Прокурори в Гаазі пояснили чому відкинули низку версій про катастрофу рейсу МН17 у небі над Донбасом.

Зокрема, про український винищувач, який начебто бачили поблизу збитого “боїнга”.

Цю версію підтримувала Росія.

Прокурори знайшли людину, яка видавала себе за іспанського диспетчера Карлоса і розповсюджувала цей фейк.

Слідству чоловік зізнався, що за брехню йому заплатили.

Також є покази двох різних свідків, які у момент катастрофи перебували біля «Бука», що випустив ракету по літаку.

Один з них показав на знімках, де саме був розташований ракетний комплекс.

Ця розповідь співпала з версією слідчих.

Нинішній етап процесу завершиться 12 червня, після чого буде оголошено перерву.

Суд у справі про збитий лайнер МН17 розпочався 9 березня.

У червні 2019-го прокуратура Нідерландів висунула звинувачення у вбивстві трьом росіянам Ігорю Гіркіну, Сергію Дубінському та Олегу Пулатову, а також українцю Леоніду Харченку.

Нагадаю, “боїнг” “Малазійських авіаліній” збили 17 липня 2014-го.

На борту було 298 людей.

Вони летіли з Амстердама у Куала-Лумпур.

Ніхто з них не вижив.

Поцілили в літак з російського ракетного комплексу “Бук”.

Такого висновку дійшла спільна слідча група, у складі якої представники Нідерландів, Малазії, Бельгії, Австралії та України.

Нідерланди й Австралія у катастрофі офіційно звинуватили Росію».

Лікар, юрист та двоє журналістів представлятимуть Донецьку та Луганську області на засіданнях ТКГ у Мінську.

«Ведучий: Лікар, юрист та двоє журналістів представлятимуть Донецьку та Луганську області на засіданнях тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбасі.

Усі вони — представники окупованих територій.

Сьогодні вони взяли участь у засіданні Мінської групи по відеозв'язку.

Кореспондент: До тристоронньої контактної групи Україна долучила неофіційних представників окупованої Донецької та Луганської областей.

Донеччину на перемовинах з Росією та самоназваними «республіками» представлятиме журналіст “Українського тижня” Денис Казанський та його колега, головний редактор видання “Остров” Сергій Гармаш.

Від Луганщини до переговорів залучили колишнього прокурора та керівника громадської організації “Луганське земляцтво” Вадима Горона, а також лікаря-травматолога Костянтина Ліпстера.

Зранку вони взяли участь у консультації робочої групи по відеоз'язку, розказав “Суспільному” Денис Казанський.

На зв'язок виходили представники України, ОРДЛО та Росії.

Останні — із запізенням.

Денис Казанський, журналіст “Українського тижня”: Росія, як я зрозумів, системно вони сьогодні включилися на 40 хвилин пізніше просто без пояснення причини, ми не могли почати.

Російська делегація просто не включалася.

Представники організації “ДНР / ЛНР”, вони намагалися якось нас піддіти, образити, тобто вони, було видно, що в них така певна істерика у зв'язку із нашою появою.

Кореспондент: Бойовики не бажають припиняти обстріли на Донбасі, говорить інший представник від Донеччини Сергій Гармаш.

Своєю задачею на цих переговорах журналіст називає відстоювання інтересів та повернення Донбасу, але, каже, це залежить від Росії.

Сергій Гармаш, головний редактор видання “Остров”: Прежде всего наша задача, як і записано в Мінських домовленостях, дослівно — консультувати і узгоджувати дії України в політичному врегулюванні з питання політичного майбутнього Донбасу.

Кореспондент: Гармаш каже: терористи та Росія мусять усвідомити, що не все населення, яке проживає на окупованих територіях, їх підтримує.

Яку ж позицію будуть відстоювати на переговорах, відповідає.

Сергій Гармаш: Вибори тільки після взяття кордонів під контроль, коли перестануть стріляти, коли ми, як переселенці, зможемо повернутися і брати участь у виборах, особливий статус — поняття багатозначне.

Його потрібно обговорювати.

Денис Казанський: Спочатку, по-перше, контроль над кордоном, потім вибори.

По-друге, вибори за українським законодавством, а далі так, я думаю, що далі Донбас після того все, він повертається.

Кореспондент: Казанський додає: єдиним дієвим інструментом проти Росії є санкції, міжнародний тиск на цю країну.

Політолог Олег Саакян каже: залучення до переговорів представників Донеччини та Луганщини обговорювалося давно і це не суперечить мінському формату.

Олег Саакян, політолог: Цей крок іде в загальній логіці, яку демонструє діюча влада, і він може бути позитивним, з точки зору укріплення наших позицій в дипломатичних форматах, в яких ми боремося за завершення української війни мирним чином.

Кореспондент: Чому до переговорів від окупованих територій залучили саме цих людей, ми запитали у речниці міністра з питань тимчасово окупованих територій Олександра Рєзнікова.

Там відповіли: прокоментують це у четвер».

Президент вніс у ВР законопроєкт про всеукраїнський референдум.

«Ведучий: Законопроєкт про всеукраїнський референдум вніс у Верховну Раду президент Володимир Зеленський.

Це одна з його передвиборних обіцянок.

Проєкт закону зареєстрований на сайті парламенту, у ньому 159 сторінок, де описано процедури призначення й проведення референдумів, його фінансування, установлення результатів та можливості їх оскарження.

Питання, що стосуються змін до Конституції, вносить президент, а стосовно територіального устрою держави — Верховна Рада.

Виносити на всеукраїнський референдум за проєктом можна тільки одне питання, відповісти можна лише “так” чи “ні”».

Львівські перевізники вимагають відновити в області автобусні перевезення.

«Ведучий: Львівські перевізники вимагають відновити в області автобусні перевезення.

Кажуть, без роботи сидять більш як два місяці.

Сім'ї нічим годувати.

Натомість з'являється дедалі більше нелегальних перевізників.

Чи підтримали вимоги протестувальників в обласній адміністрації — розкаже наша кореспондентка.

Кореспондентка: Перевізники області четвертий день протестують біля будівлі облдержадміністрації.

Тут вони припаркували свої автобуси.

Серед учасників акції водій Роман Тріпник.

Роман Тріпник, водій: Останній раз я приїхав з маршруту, це було 15 березня.

І по сьогоднішній день сиджу дома, чекаю вказівки їхати.

В мене троє дітей.

Годувати буквально вже немає чим.

Тому мусим прибігати на якісь крайні міри.

Кореспондентка: Без роботи від 17 березня більше семи тисяч людей.

Це водії та люди, які здійснюють технічне обслуговування автобусів.

Каже голова Львівської профспілки працівників автотранспорту Юрій Кривенко.

Юрій Кривенко, голова Львівської профспілки працівників автотранспорту: Ми чекали першої хвилі пом'якшення.

Чекали другої хвилі пом'якшення.

Робота транспорту блокується.

При цьому, зверніть увагу, що не блокується робота нелегального транспорту.

Нелегальні перевізники навпаки набирають потужності.

І з кожним днем їх стає все більше і більше.

А легальні, законослухняні перевізники от знаходяться в таких умовах, як сьогодні ви бачите.

Кореспондентка: За словами голови Львівської облдержадміністрації Максима Козицького, дозволити працювати перевізникам поки не можуть через високий середній рівень захворюваності на коронавірус в області.

Максим Козицький, голова Львівської облдержадміністрації: В п'ятницю звернулися до Кабінету Міністрів із листом щодо можливості запровадження адаптивного карантину не лише по областях, але це дозволяло в 211 постанова попередня уряду.

Відповідно до якої регіональна комісія, в обласній комісії мали можливість запровадження карантину на області на різних територіях області по різному.

Кореспондентка: Листа до Кабміну скерували і представники мерії.

Галина Слічна, керівниця міського штабу з протидії коронавірусу: Якщо це буде цивілізовано відбуватися, якщо знову ж таки не буде скупчення людей.

Люди будуть розуміти, що цей транспорт їздить так як у місті Львові в рамках спецперевезень, то я думаю, що краще такі речі контролювати.

Кореспондентка: Послаблювати карантин в області не радить заступник директора Львівського обласного лабораторного центру Олег Когут.

Олег Когут, заступник директора Львівського обласного лабораторного центру: Нам ще рано починати такі масові перевезення, чи відкривати маршрути.

Хоча, на жаль, у місті Львові, якщо подивитися, всі маршрути вже виїхали і всі маршрути собі спокійно працюють.

Тільки гляньте, що в тих маршрутках робиться.

Практично половина без масок.

Ситуація із захворюваністю — вона, на жаль, на Львівщині не зменшується.

Кореспондентка: За словами Олега Когута, найбільше хворих на коронавірус в області зараз у місті Львів».

Нових інфікованих коронавірусом за добу вдвічі більше за тих, хто одужав.

«Ведучий: Нових інфікованих коронавірусом за добу вдвічі більше за тих, хто одужав, майже 400.

Ранкові дані Міністерства охорони здоров'я.

Найбільше нових випадків зафіксовано на Львівщині, Закарпатті й у Києві.

Жодного нового інфікування у Дніпропетровській, Миколаївській, Полтавській, Хмельницькій, Херсонській, Луганській областях.

Загалом від початку спалаху захворіло понад 27,5 тисяч людей, Кожен другий одужав, 810 людей померли».

Мінохорони здоров'я послабило обмеження для ринків.

«Ведучий: Мінохорони здоров'я послабило обмеження для ринків.

Нічого не змінилося для відвідувачів, вони, як і раніше, мають бути в масках та дотримуватися дистанції.

А от працівникам дозволили, зокрема, прибрати з прилавків захисний екран.

Кореспондентка: Це Житній ринок у столиці.

На вході розміщений дезінфектор, проте, чи користуються ним та чи заходять люди в масках, тут ніхто не стежить.

Такі умови для роботи ринків Кабмін встановив наприкінці квітня.

Також обов'язковий температурний скринінг працівників та покупців.

Відстань між відвідувачами не менше 10 метрів, між продавцями не менше трьох.

Нині в останніх змінах про дистанцію між працівниками не йдеться.

Також відсутнє таке обмеження, як захисний екран між продавцем та покупцем.

Поки що тут екрани не зняли.

Ірина, продавчиня: У нас на вході в ринок стояли люди, які перевіряли маски і температуру.

Для нас зробили ось такі огородження.

Ми чули, що їх знімуть скоро, а маски, рукавиці все одно залишаться.

Проте адміністрація нам нічого поки що не повідомляла.

Кореспондентка: А це Лук'янівський ринок.

Знімати всередині нам не дозволили, проте на вході також бачимо дезінфектори, а ще людей, які виходять без масок.

Ірина, покупчиня: Звичайно дотримуються.

Я була без маски, але я просто далеко всередину не заходила, скраєчку була.

Дезінфектори стоять, загалом усе добре.

Кореспондентка: Центральний ринок Черкас.

Користуватися послабленнями карантинних обмежень тут не поспішають.

Валентина Сторчак, продавчиня: Там дуже жарко, опустили трошки екран.

Кореспондентка: На питання, чому не користуються послабленнями, працівники ринку відповідають так.

Жінка: За чого ми рішили, щоб плівка була, потому шо, хоч і послабився карантин, але ж не закінчилося ще захворювання і збільшується.

Хоч і стабільно, але кожен день є захворюваність.

Кореспондентка: Умови для відновлення роботи ринків у Міністерстві охорони здоров'я розробили наприкінці квітня.

Послаблювати їх повинні були, якщо ситуація з коронавірусом поліпшуватиметься.

Своє рішення у Міністерстві “Суспільному” пообіцяли прокоментувати завтра».

«Приватбанк» дозволив знімати готівку в касах магазинів.

«Ведучий: “Приватбанк” дозволив знімати готівку в касах магазинів.

Послугою “Гроші на касі” можуть користуватися всі клієнти, повідомляє пресслужба банку.

Для цього потрібно сплатити за товар банківською карткою, повідомити касиру про необхідність зняти гроші і ввести пінкод.

Видати в касі можуть не більше 500 гривень.

До сервісу “Гроші на касі” зараз підключено 65 тисяч торгових точок».

Бакалаврів цього року можуть забрати в армію.

«Ведучий: Бакалаврів цього року можуть забрати в армію.

Через коронавірус вступна кампанія на магістратуру змістилася на серпень, а призовна кампанія триватиме до липня.

Можливість відстрочки для абітурієнтів розглядатимуть комісії у військкоматах.

Що потрібно, аби завершити навчання, з'ясовували наші кореспонденти.

Кореспондентка: Це Максим Ковальчук, хлопцеві 21 рік, він закінчує бакалаврат і планує вступити на магістратуру в Тернопільський педагогічний університет.

Каже, повістку до армії ще не отримував.

Максим Ковальчук, студент: Студентський у мене закінчується 30 червня, тому після цього часу я вже не буду офіційно студентом.

Мені поки не відомо, чи я отримаю якусь довідку чи документ, яка надасть мені можливість без проблем навчатися надалі і не думати про призов.

Кореспондентка: Заступник начальника відділу комплектування та призову обласного військкомату Юрій Дмитрів каже, у призовника має бути довідка, що він подав документи на вступ до університету.

Юрій Дмитрів, заступник начальника відділу комплектування та призову обласного військкомату: Якщо призовник прибуває і приносить відповідну довідку, що він, да поступає на навчання в магістратуру і тоді розглядається районною призовною комісією питання щодо надання йому відстрочки.

Кореспондентка: Секретар приймальної комісії Тернопільського педагогічного університету Юрій Древніцький каже, довідку вступника можуть видати в університеті тільки, коли вони подали документи.

Юрій Древніцький, секретар приймальної комісії Тернопільського педагогічного університету: Вони мають право продовжити це навчання, я думаю, що їм буде це право надано зі сторони держави якимись відповідними документами і роз'ясненнями.

Кореспондентка: У Тернопільському технічному університеті є 591 вступник на магістратуру призовного віку, каже заступник секретаря приймальної комісії Володимир Клендій.

Володимир Клендій, заступник секретаря приймальної комісії: Ось тут у нас такі екзаменаційні листки, ми їм видаємо, в довідці буде вказано прізвище, ім'я по батькові, що вступник вступає і номер справи, ну, під яким шифруються його документи у нас.

1 липня він здає екзамен, а тоді вже видаємо цю довідку.

Кореспондентка: Абітурієнти, які здають єдиний вступний іспит на початку липня, зможуть показати довідку про це військовій комісії, тоді члени комісії ухвалять рішення, щоб призвати їх, розповів виконувач обов'язків обласного військового комісара Олександр Скумбрій.

Декан фізико-математичного факультету педагогічного університету Мирон Гром'як каже, педагогічні спеціальності єдиного вступного іспиту не складають, після подачі документів вони складатимуть два іспити в університеті, з іноземної мови і фахової в кінці серпня.

На фізико-математичному факультеті 21 такий випускник.

Мирон Гром'як, декан фізико-математичного факультету Тернопільського педагогічного університету: Ми дуже занепокоєні такою ситуацією, оскільки і так загалом дуже гостро стоїть проблема сьогодні із вчителями фізики, математики, інформатики і якщо, не дай бог, так складеться ситуація, що наші хлопці, військкомати будуть десь в липні місяці викликати на призовну комісію і це цілком абсолютно допустиме, то звичайно ми можемо втратити наших потенційних магістрантів.

Кореспондентка: Начальниця обласного управління освіти і науки Ольга Хома повідомила, що Міністерство освіти і науки поки що не оприлюднило жодних документів, які б надавали вступникам право на відстрочку від призову».

«Укроборонпром» звільнив керівника ДП «Антонов».

«Ведучий: Гендиректор “Укроборонпрому” Айварас Абромавічюс звільнив президента Держпідприємства “Антонов” Олександра Донця.

З квітня на авіапідприємстві тривали перевірки.

Там виявили зловживання та порушення з боку керівництва.

Тимчасові обов'язки керівника виконує віце-президент з проєктування Олександр Лось.

Опівдні працівники заводу “Антонов” вийшли на мітинг.

Протестували проти дій керівництва “Укроборонпрому”.

Кажуть, за п'ять років, відколи “Антонов” належить концерну, жодного українського замовлення на літаки не отримали.

Працівники занепокоєні, що це призведе до скорочень.

Іноземних замовників “Антонов” змушений шукати самотужки.

Олександр Семенець, працівник підприємства “Антонов”: Він втручається в господарську діяльність, він потребує гроші на своє існування.

Ми за п'ять років перевели більше 190 мільйонів гривень на утримання “Оборонпрому”.

І в той же час за п'ять років ми не отримали жодного замовлення.

Ми повинні належати відповідному профільному міністерству, яке б опікувалося проблемою розвитку і створили таке міністерство.

Ведучий: На підприємстві “Антонов” вважають, що “Укроборонпром” намагається розвалити завод.

В концерні це заперечують.

Костянтин Бушуєв, заступник безпеки “Укроборонпром”: Ключова мета “Укроборонпрому”, з точки зору на даному етапі підготовки і напрацювання стратегії авіабудівництва, — це повернення серійного виробництва для потреб, в тому числі, національної безпеки і оборони в Україні.

Такі замовлення в межах державного оборонного замовлення чи будь яких інших державних програм здійснюють інші суб'єкти, які мають відповідні потреби.

Це Міністерство оборони, можливі інші відомства.

Ведучий: Підприємство “Антонов” створене 74 роки тому.

Це єдиний в Україні виробник транспортних пасажирських літаків і літаків спеціального призначення.

Підприємство розробило і модифікувало близько сотні повітряних суден, в тому числі найбільший транспортний літак у світі “Мрія”».

Поліція заочно повідомила про підозру одному з імовірних організаторів стрілянини у Броварах.

«Ведучий: Поліція заочно повідомила про підозру одному з імовірних організаторів стрілянини у Броварах.

Йому загрожує до семи років в'язниці за хуліганство.

Сьогодні, повідомляє пресслужба Національної поліції, в організаторів та учасників перестрілки провели обшуки, вилучили зброю, набої, ножі та записники.

Наталія Калиновська, начальник сектору департаменту стратегічних розслідувань НПУ: 9 червня поліцейські провели санкціоновані обшуки в організаторів угруповання, члени якого забезпечували так званий “дах” для нелегальних перевізників та брали участь в озброєному конфлікті у Броварах.

Ведучий: Стрілянина у Броварах сталася вранці 29 травня, троє людей були поранені.

Конфлікт виник між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями у місті.

Поліція визначила понад 60 можливих учасників перестрілки, частині з них, зокрема і іншому підозрюваному в організації, обрано запобіжні заходи».

(Немає балансу думок — не представлено позицію підозрюваного чи його захисту.).

Смерч зафільмували жителі села на Тернопільщині.

«Ведучий: Смерч зафільмували жителі села Таурів на Тернопільщині.

Кажуть, тривав він 10 хвилин і пройшов біля села.

Микола Любомир-Царик розповів, що для цієї місцевості смерчі не характерні.

Каже, він міг виникнути через різкий перепад температур.

До наздвичайників жителі села про допомогу не зверталися.

Оксана Бойко, жителька села Таурів: Він з цієї сторони проходив, що знаходяться Дмухівці та Козлів.

Я якраз в цей час була на городі.

Правда, було дуже страшно, і надіялася і думала, що не піде на Таурів.

Він не пішов на саме село, і він був буквально від мене на кілометрів півтора-два від сили.

Но було дуже страшно, тому що я таке побачила вперше».

На Волині пройшов град.

«Ведучий: А на Волині град за 10 хвилин знищив городину у селян.

Негода прокотилася учора ввечері.

В деяких будівлях побило скло у вікнах.

Нині люди підраховують збитки.

Кажуть: врожаю не буде.

Олена Хільчук: Капуста в мене була.

Тут помідори.

В п 'ятницю якраз висадила.

Поламало, геть сторжачи одні стоять.

От тут далі були огірочки.

Вже які були великі, хороші огірочки.

Тоже поламало.

Кореспондентка: Олена Хільчук показує 10 соток городу.

Каже, град вибив усю городину.

Злива розпочалася о 5-й годині вечора.

Усе тривало не більше 10 хвилин.

Микола Батіщук під час дощу записав відео на телефон.

Жінка: Він є такий, як горіхи.

Кореспондентка: Чоловік каже: за лічені хвилини усе довкола стало білим.

Микола Батіщук: Це все, що осталося з підвіконника.

Добре, що квіти хоч встигли врятувати.

Все, що було зроблено своїми руками, все знищене.

Ні капусти, ні картоплі.

Цибуля — то взагалі десь пропало все.

запах салату.

В подвір'ї стояв запах салату з цибулі.

Кореспондентка: А це обійстя Галини Марчук.

Жінка показує понищені волоські горіхи.

Галина Марчук: Це горішки.

Так їх ще по траві скільки лежить.

Все побило.

Все побило.

Кореспондентка: Урожаю яблук і груш цього сезону, говорить, теж не буде.

Всі фруктові дерева порешетило градом, каже жінка.

Овлочинський сільський голова Ігор Ткачук показує вибите скло у місцевій школі.

На шкільному подвір'ї досі лежить град.

Ігор Ткачук, сільський голова Овлочина: Сьогодні, дивіться, 28 градусів тепла на 16-ту годину, а ще який град лежить? На сьогоднішній день звернень від громад, від громадян не було, немає.

Слава Богу, що всі залишилися живі і ніхто з людей не постраждав.

Кореспондентка: В Овлочині півтисячі населення, каже голова села.

Під час негоди постраждали обійстя на чотирьох вулицях.

Це майже половина населеного пункту».

Міністерство культури завтра вирішуватиме долю «Довженко-центру».

«Ведучий: Міністерство культури завтра вирішуватиме долю “Довженко-центру”.

Від початку року держпідприємство не отримує грошей, оскільки Мінфін не затвердив проект паспорту бюджетної програми.

А відтак без заробленого і працівники центру.

На роботу ходять, а зарплати не отримують.

Чому нема паспорта? І — чим загрожує закриття фільмофонду?.

Кореспондентка: Олена Серцева латає кінострічку “Чортова дюжина” 1979 року, яка надійшла до центру з Одеської кіностудії.

Каже, перед тим, як відправити матеріал на зберігання, його потрібно двічі перевірити.

Жінка працює в “Довженко-центрі” чверть століття.

За останні 5 місяців отримала виплат як одна її зарплата.

Та на роботу й надалі приходить.

Олена Серцева, контролер фільмових матеріалів: Я багато фільмів сама монтувала.

І мені фільми, звісно, щось дороге.

Робота подобається.

Сподіваємося й надалі працювати.

Кореспондентка: Аби плівка не покривалася грибком та не пересихала — її необхідно зберігати за температури +15 та вологості повітря 45-55 відсотків.

У фільмофонді — понад 6 тисяч фільмів.

Здебільшого — українського виробництва.

Це — і художні, й анімаційні.

А також — документальні та науково-популярні.

Для їх зберігання потрібні кошти.

Зокрема — на освітлення, підтримку температури та кварцювання.

Гендиректор «Довженко-центру» Іван Козленко каже: торік держава забезпечила фільмофонд на 25 відсотків.

Решту установа заробила на здачі в оренду приміщень та проведенні культурних заходів.

В умовах карантину цих джерел доходу немає.

Фінансується “Довженко-центр” за наступною схемою: Фільмофонд повідомляє Держкіно суму, яка потрібна йому на рік.

Те, своє чергою, надсилає документ до Міністерства культури.

Після погодження суми затвердити її має Мінфін.

Та цьогоріч, каже Козленко, у цій схемі стався збій.

Іван Козленко, генеральний директор Національного центру Олександра Довженка: Ми поставили десять.

Потім — ми погодили, окей, секвестр.

Давайте 8,6.

Ми погодились.

І Міністерство культури цю цифру надіслало в Мінфін.

Натомість Держкіно як в Мінфін, так і в Мінкульт надіслало цифру 3,3.

І звідки вона взялася — ніхто зрозуміти не може.

Кореспондентка: У Держкіно пояснили: подали проект паспорта бюджетної програми до Мінкульту вчасно.

Із сумою 10 мільйонів гривень.

Раніше установа отримувала п'ять.

Однак Мінфін паспорт повернув, бо не отримав пояснень від «Довженко-центру» щодо причин збільшення фінансування.

Лист Мінфіну до “Довженко-центру”: З огляду на вимоги бюджетного законодавства та показаний в річному звіті прибуток “Довженко-Центру” в розмірі 1 мільйон 400 тисяч гривень, обсяг фінансової підтримки державного підприємства “Національний центр Олександра Довженка” у проекті паспорта після секвестру бюджету становить 3 мільйони 320 тисяч гривень.

Кореспондентка: Мінкульт все ж надіслав проект паспорта із сумою 8,6 мільйона гривень.

Але і його Мінфін відхилив.

За словами гендиректора “Довженко-центру” Івана Козленка, до них по пояснення з Мінфіну ніхто не звертався.

Кінорежисер Тарас Ткаченко каже: фінансування “Довженко-центру” необхідно збільшувати, щоб популяризувати зібрані архіви.

Раніше коштів вистачало лише на архівну роботу.

Фільми “Довженко-центру” — цінні для української та світової культури.

Якщо установу закриють (а матеріали — перевезуть в інше місце) — частину з них можуть втратити.

Тарас Ткаченко, кінорежисер: Було відновлено спадок Довженка свого часу.

Ми випустили серію дисків.

Було відновлено спадок Івана Миколайчука.

Якщо порівнювати, наприклад, з тими ж французькими чи російськими фондами — він має величезну перспективу розвитку.

Кореспондентка: Загроза закриття фільмофонду відіграла деморалізуючу роль для українських кінематографістів, — додає режисер.

Адже кожен, хто створює кіно, сподівається, що його побачить наступне покоління.

А без “Довженко-центру” тривале зберігання стрічок буде неможливим».

У випуску за 9 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:.

Верховний Суд визнав борг «Приватбанку» у 22 млн грн на користь заводу Коломойського.

Зеленський призначив в РНБО «сірого кардинала» МЗС часів Януковича.

На Житомирщині поліцейський спровокував ДТП з 4 загиблими.

10 червня (середа):.

Офіс Генпрокурора готує клопотання про запобіжний захід Порошенку.

«Ведучий: Офіс Генпрокурора готовить клопотання про запобіжний захід Петру Порошенку.

Сьогодні його викликали на допит до Державного бюро розслідувань.

Натомість, там йому намагалися вручити підозру.

Поспілкуватися не вдалося.

Порошенко будівлю покинув.

В чому його звинувачують і чому не вручили підозру, розкажуть наші кореспонденти.

Кореспондентка: Зранку під Державним бюро розслідувань збирається акція.

Організатори “Солідарна молодь”.

Близько 70 учасників принесли із собою 43 картини — твори світового мистецтва в інтерпретації.

На них зокрема президент Зеленський та генпрокурор Венедиктова.

Саме стільки картин, що належать Порошенку, ДБР арештувало в музеї Гончара.

Дінара Габібуллаєва, голова ВО “Солідарна молодь”: Ми зрозуміли, що напевно ДБР не вистачає культурного освідчення і тому вирішили тут організувати пре-виставку.

Тобто, тут презентація виставки особисто підготували для Державного бюро розслідувань.

Кореспондентка: Ближче до 11-ї години до ДБР прибуває і Петро Порошенко.

Сюди його викликали на допит як свідка у справі про незаконне перевезення картин.

Петро Порошенко, народний депутат, п'ятий Президент України: Можу лише передбачити, що вони хотять вибачитися за брутальне порушення закону, коли озброєний до зубів спецназ, який оснащений набагато краще, ніж спецназ Збройних сил, штурмував не Слов'янськ, як 6 років тому, штурмував Національний музей Гончара.

Кореспондентка: П'ятий Президент України просить побажати щасливої дороги і йде в середину.

Пізніше до журналістів виходить його адвокат і каже, Петра Порошенка в середині немає, він вийшов через чорний вхід після того, як йому повідомили про підозру в іншому кримінальному провадженні.

Згодом в ДБР пояснили.

Вадим Приймачок, начальник відділу ГСУ ДБР: Він підозрюється у схилянні вищої військової посадової особи, а саме голови Служби зовнішньої розвідки України, до вчинення дій, які явно перевищують надані йому повноваження, вчиненого в умовах особливого періоду шляхом надання злочинного наказу.

Кореспондентка: Від отримання підозри Петро Порошенко відмовився так само, як і від отримання клопотання про запобіжний захід, оскільки за законом підозру народному депутату має вручати особисто Генпрокурор.

Із Держбюро Порошенко поїхав до Офісу Генерального прокурора.

Там пробув близько години.

На виході сказав таке.

Петро Порошенко: Поспілкувавшись з нами близько 40 хвилин, пані Генеральний прокурор втекла.

Ми повідомили, я думаю, що вона нас чує, що ми в будь-який час готові знову приїхати до неї.

Кореспондентка: Очільниця Генпрокуратури Ірина Венедиктова журналістам пояснила, ніяких порушень ні з боку ДБР, ні з боку Офісу прокурора не було.

Ірина Венедиктова, генеральний прокурор України: Йому було оголошено за моїм дорученням, яке так само сьогодні були підписано і підозра мною для того, щоби це процесуальне дійство було зроблено на території Державного бюро розслідувань.

Цей механізм, який чітко передбачений КПК.

Тому що, народним депутатам дуже важко, взагалі важко щось вручити, чи повістку, чи будь що.

Кореспондентка: У липні 2018 року Порошенко своїм указом призначив першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

Тодішній голова розвідки Єгор Божок видав відповідний наказ.

Саме його вважають незаконним.

Самому Порошенку закидають, що він схилив Божка до цього указу.

Тобто, п'ятий Президент має у справі статус співучасника-підбурювача».

Порошенко не перший український президент, проти якого порушували кримінальні справи.

«Ведучий: Петро Порошенко не перший український президент, проти якого порушували кримінальні справи.

Єдиний, кого це оминуло — Леонід Кравчук.

У чому підозрювали глав держави? Дивіться.

Кореспондентка: 2002-го Леонідові Кучмі закидали причетність до співучасті в організації викрадень та знущань над людьми.

Закрили цю справу того ж року.

У 2011-му порушили ще одну за зловживання владою, що зокрема призвело до смерті журналіста Георгія Гонгадзе.

Однак її скасували.

Торік у червні, після заяв Кучми у Мінську про зняття економічної блокади з окупованої частини Донбасу, генпрокуратура відкрила 3 кримінальні провадження.

Проте не проти Кучми, а за фактами “підготовки до фінансування тероризму”, “підготовки до перешкоджання Збройним силам України” та “державна зрада”.

Утім підозр не вручали.

Кримінальні справи відкривали щодо Віктора Ющенка ще до того, як він став президентом.

Вони стосувалися банку “Україна” — валютних махінацій, розкрадань майна та перевищення службових повноважень.

А от підозру оголосили в іншій справі у 2019-му через виведення Межигір'я з державної власності.

Третьому президентові закидають привласнення або заволодіння майном через зловживання службовим становищем.

Реальний вирок отримав тільки експрезидент Віктор Янукович.

Минулого року Оболонський райсуд Києва засудив його до 13 років позбавлення волі заочно, бо Янукович переховується в Росії.

Його звинуватили у державній зраді та пособництві у розв'язуванні та веденні агресивної війни».

Україна відкрила два контрольно-пропускні пункти на лінії розмежування.

«Ведучий: Україна відкрила два контрольно-пропускні пункти на лінії розмежування.

На КПП “Мар'янка” та “Станиця Луганська” зранку зібралося кілька сотень людей.

З 11-ї їх почали пропускати до окупованої території.

Проте з того боку пункти зачинені.

Чи вдалося комусь потрапити до самоназваних республік? Дивіться далі.

Кореспондентка: О 9-й на пункті в'їзду-виїзду Мар'янка черга з машин та пішоходів.

Тетяна вдома не була з березня.

Згадує: виїхала у чоботах, досі в них ходить, бо іншого взуття немає.

Тетяна Менштек, жителька Харцизька: 17 березня мене вже не пропустили.

Мене швидка забрала з інсультом в лікарню до Маріуполя.

Кореспондентка: О 10:50 прикордонники пропустили першу автівку.

Де були весь цей час?.

Віктор, житель Донецька: Тут в області.

В мене дача в Красному лимані.

— А додому потрібно обов'язково? — Звичайно.

Скільки ж часу пройшло.

Кореспондентка: Чоловіка попереджають: якщо на блокпосту бойовиків його не пустять, доведеться пройти двотижневу обсервацію.

Після перевірки документів та автомобіля Віктор поїхав до лінії розмежування.

За 20 хвилин повернувся.

Віктор: Не запускают.

Кореспондентка: Віктор дав згоду на самоізоляцію.

Йому встановили додаток “Дій вдома”.

Зі зверненням до людей в черзі вийшов заступник керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Борис Філашкін.

Вадим Філашкін, заступник керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації: Ми готові.

Погранвійська готові.

Служба безпеки готова.

Всі служби готові на території України пропускати людей на тимчасово окуповану територію, но та сторона нікого не пускає.

Кореспондентка: Однак четверо людей з черги вирішують самі перевірити, чи пропускають на територію ОРДЛО.

Тетяна Менштек: В полі будемо ночувати.

У полі тут лежати.

Я обстежена, в мене є всі довідки.

Кореспондентка: А це черга на Станиці Луганській.

Тут КПВВ почав роботу об 11-й.

Серед шістьох людей, які зголосилися першими перетнути лінію розмежування, Віктор Трофимович.

Чоловік близько двох місяців не був вдома.

Віктор, житель Червоного Луча: Був Харкові, та інфаркт.

Потрапив до лікарні.

Пролежав там довго.

Почався карантин.

Кореспондентка: За дві години групу повернули.

Бойовики їх не пропустили.

Віктор: Повернули назад, кордон закритий на карантин.

Розпорядження від МІДу немає.

Більше нічого не кажуть.

Кореспондентка: Бойовики встановили зі своєї сторони протитанкові загородження, каже голова Станично-Луганської райдержадміністрації Юрій Золкін.

Віктор Золкін, голова Станично-Луганської райдержадміністрації: Мешканці, які мали бажання попасти на окуповану територію, невідомі люди у військовій формі російського зразка не пропускають.

Розташували такий протитанковий йорж, прив'язали стрічками мост.

Кореспондентка: Пункти в'їзду та виїзду по одному на Донеччині та Луганщині, працюють з 11-ї до 14-ї години щодня.

Однак, коли почнуть пропускати людей бойовики, наразі не відомо».

35 тисяч українців за останній місяць виїхали в Польщу.

«Ведучий: 35 тисяч українців за останній місяць виїхали в Польщу через пункт пропуску Шегині-Медика.

Перетнути кордон можна лише із паспортом іншої держави, посвідкою на проживання або робочою візою.

2 тисячі людей залишили Україну лише за останню добу.

Подорожні годинами стояли у черзі.

Кореспондентка: Так виглядає черга українців, які хочуть потрапити за кордон на пункті пропуску Шегині-Медика.

Усі ці люди уже пройшли перевірку українських прикордонників.

Зараз чекають, аби пройти контроль з польської сторони.

У черзі Віктор Бойчук.

Він разом з дружиною їде на сезонні роботи в Польщу.

Віктор Бойчук, заробітчанин: С удовольствием сюди приїхали.

З 2-ї ночі стоїмо.

Український швидко перетнули, а тут стоїмо, не знаєм, коли ще перетнем.

Вікторія Веремчук, заробітчанка: З 6-ї ранку стояти, люди стоять з других суток і пройти ніяк не можуть.

Ми пішли в туалет, півтора години чекали стояли, щоб пройти до туалету.

Один туалет на стільки людей! Це взагалі не вміщається ні в які рамки.

Кореспондентка: Не всі в черзі у масках.

Люди не дотримуються дистанції.

Яна Доля останні роки періодично їздить у Польщу на заробітки.

Каже, заразитися коронавірусом не боїться.

Яна Доля, заробітчанка: Щоб сидіти вдома і захворіти, і піти в аптеку, віддати 2 тисячі гривень, коли людина має пенсію 1500 гривень.

То за що вона має лікуватися? Ви подивіться на різний вік.

Їдять що молодь, що пенсіонери — всі їдять до Польщі, тощо там можна заробити кошти.

В Україні максимум дадуть зарплату 5 тисяч гривень.

Кореспондентка: За словами речниці Мостицького прикордонного загону, Маргарити Вершиніної, українські прикордонники в середньому на перевірку документів витрачають хвилину.

Затримка — за польськими колегами.

Маргарита Вершиніна, речниця Мостицького прикордонного загону: За інформацією, з суміжної сторони також здійснюється температурний скринінг осіб, які слідують на територію Республіки Польщі.

Крім того, збирається інформація відносно того місця перебування на карантині.

Щогодини, протягом 10 хвилин, це як інформує суміжна сторона, проводиться санітарна обробка приміщень, в яких здійснюється оформлення осіб, які слідують на територію Республіки Польщі.

Кореспондентка: Загалом, за останній місяць український кордон перетнули близько 60 тисяч людей, 35 тисяч з цих 60 виїхали з України».

Міжнародний валютний фонд ухвалив нову кредитну програму для України.

«Ведучий: Міжнародний валютний фонд ухвалив нову кредитну програму для України.

Перший транш два мільярди сто мільйонів доларів має надійти найближчими днями.

Які умови позики та куди підуть гроші.

Кореспондентка: 5 мільярдів доларів кредити у наступні півтора роки.

Загалом буде 4 транші.

Перший можна очікувати уже на днях.

Він становитиме 2 мільярди сто мільйонів доларів.

Усе це передбачає нова кредитна угода з міжнародним валютним фондом.

Україна в свою чергу має ось такі зобов'язанні перед МВФ.

Сергій Марченко, міністр фінансів України: Традиційно Міжнародний валютний фонд хоче бачити збалансованість бюджетної політики.

Крім того, передбачається реалізація низки структурних реформ.

Зокрема, буде продовжена реформа митниці і податкової в частині створення єдиних юридичних осіб.

Крім того, передбачається зміцнення імунітету банківської системи.

Традиційно залишаються наступні блоки програми.

Це боротьба з корупцією, тобто антикорупційна політика.

Кореспондентка: У програмі прописано, що тарифи на комунальні послуги мають бути ринкові.

Однак це не означає, що людям доведеться платити більше за комуналку, каже міністр.

Якщо Україна виконає всі домовленості, зокрема і перелічені вище, то може отримати повну суму кредиту.

Однак зазвичай зробити це не вдається, каже фінансовий експерт Сергій Фурса.

Сергій Фурса, фінансовий експерт: Україна постійно саботує програму співпраці.

Постійно не виконує ту програму реформ, яку має виконати і тому недоотримує фінансування.

Кореспондентка: Отримані гроші уряд планує вкласти у бюджет.

Парламент приймав його саме із врахуванням допомоги від Міжнародного валютного фонду.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України: Кошти не осядуть десь на рахунках банків, а фактично підуть на фінансування зарплат лікарям, рятувальникам, вчителя на будівництво шкіл, лікарень, доріг, на підтримку і розвиток вітчизняного бізнесу, на забезпечення стабільності бюджет і соціальної сфери.

Кореспондентка: Якщо усі попередні кредити витрачали на поповнення держскарбниці та повернення попередніх боргів, то зараз вкладатимуть саме у економіку аби підтримати її в період кризи.

Звичайні українці змін від грошей з МВФ не відчують, каже експерт.

Сергій Фурса, фінансовий експерт: Люди відчули б зміни, якщо б цих грошей не було.

Тому, те що ви отримаєте гроші, ви просто продовжуєте життя як би воно було.

Кореспондентка: МВФ перевірятиме як Україна витрачатиме позичені гроші та втілюватиме реформи.

Перші аудити планують провести у серпні та грудні цього року, а повертати кредит держава має впродовж п'яти наступних років».

Перший політ у випускників Кременчуцького льотного коледжу.

«Ведучий: Перший політ у випускників Кременчуцького льотного коледжу.

Вертольотом поки не керували, звикали до машини, але враження, розповідають студенти, неймовірні.

На аеродромі під Харковом було шестеро хлопців.

Вони з першого випуску коледжу у складі Харківського університету внутрішніх справ.

Для яких завдань їх готують розповімо далі.

Кореспондент: Майбутні пілоти готуються до польотів на аеродромі Коротич під Харковом.

Це шестеро випускників Кременчуцького льотного коледжу.

Вони вперше сядуть до гвинтокрила МІ-2, до цього вивчали його тільки за конспектом.

Літатимуть по черзі поки що з інструктором.

Виконують політ двічі по колу, далі контрольне зависання і йдуть на посадку.

Іван Вевдюк, пілот-випускник: Це просто космос, вам потрібно кожному спробувати та відчути і я даю вам гарантії 100 %, що дуже сподобався.

Відчуття просто...

Кореспондент: Випускник Іван Вевдюк із села Сатанівка, а що на Черкащині, каже що цього моменту чекав 4 роки.

Іван Вевдюк: На тренажері це більше ти психологічно спокійний, а тут ти відчуваєш весь настрій, всю серйозність ситуації.

В мене тато бортінженер на “Мотор-Січі”, а мені хотілося чогось більшого чим просто наприклад там буде бортінженером.

Мені хотілось завжди літати, а тут випала така можливість і я дуже радий.

Кореспондент: Це перший випуск коледжу у складі Харківського університету внутрішніх справ.

Приєднали його рік тому для підготовки пілотів та інженерів техніків у підрозділ МВС.

Іван за розподілом служитиме у Києві у Нацполіції.

Нестимуть службу випускники в інших структурах каже ректор вишу Дмитро Швець.

Дмитро Швець, ректор Харківського національного університету внутрішніх справ: планування, виконання і знову ж таки огляд території, протидія злочинності.

Кореспондент: Підготовку продовжать на аеродромі у Кременчуці на базі коледжу, щоб стати до служби їм потрібно налітати 135 годин, після чого вони отримають свідоцтво пілота».

В Одесі обвалився черговий житловий будинок.

«Ведучий: Одеські рятувальники відклали розбір завалів зруйнованого будинку.

Відновлять роботи вночі, кажуть, так безпечніше, адже на вулиці буде менше людей.

Частина чотириповерхової будівлі обвалилася вночі.

Коли споруда почала тріщати, всередині було 24 людини.

Усіх встигли евакуювати, травмувалася одна особа.

11 мешканців поселили в таборі “Мрія”, решта 13 житимуть у родичів.

Що могло призвести до руйнування їхнього будинку з'ясовували наші кореспонденти.

Кореспондентка: Так будинок на Ясній, 10 виглядав об 11-й ранку.

Місце огородили червоною стрічкою.

Всередину людей не пускали.

Мешканці обваленої будівлі розповіли, що сталося.

Людмила Фараджева, мешканка будинку: Тріск.

Б'ється скло.

Все в пилу, нічого не видно.

Ми вилетіли, в чому були.

Вибігли на двір.

Мій свекор був у гостях.

Підлоги вже не було і він провалився.

У нього рвані рани.

Немає нігтів на ногах.

Весь побитий, численні забиття.

Кореспондентка: Тетяна мешкає у сусідньому будинку.

Під тим, що обвалився, ставила свою машину.

Автомобіль завалили уламки.

Тетяна, жителька Одеси: Машина, яка мене годувала.

Я ФОП, ви розумієте, зостатися в умовах пандемії без авто, яке мене годує? Для мене це велике горе.

Від авто нічого не залишилося, знаків про те, що не можна паркуватися, що будинок а аварійному стані, нічого не було.

Сподіваюся на місто, що воно посприяє, вживе заходів і допоможе.

Кореспондентка: Імовірна причина обвалу будинку — самовільна реконструкція у квартирах на третьому-четвертому поверхах, розповіла заступниця директора департаменту міського господарства Одеської міськради Наталія Мостовських.

Наталія Мостовських, заступниця директора департаменту міського господарства Одеської міської ради: Ми виявили, що на дерев'яних перекриттях залита бетонна плита, яка зависає над усіма іншими поверхами.

На сьогоднішній момент там працюють служби надзвичайної ситуації.

Зараз проходить розбір завалів.

Буде експертиза і вона вже остаточно встановить причину обвалу.

Кореспондентка: Розбирати завали рятувальники почали не одразу.

Спершу необхідно було прибрати обламані дерева.

Після цього до будинку підтягнули техніку.

Як розповіла речниця Держслужби з надзвичайних ситуацій Одещини Ольга Сафронова, існує ризик подальшої руйнації будинку.

Ведучий: Це п'ятий житловий будинок, що обвалився в Одесі від початку року.

21 травня частково зруйнувалася двоповерхова споруда на вулиці Середньофонтанській.

За три дні до того на руїни частково перетворилися кілька квартир на вулиці Торговій.

У ніч проти 8 травня впала частина аварійного будинку на Польському узвозі.

А 9 квітня обвалилася стіна триповерхового будинку на перехресті Канатної та провулку Нахімова.

У жодному з випадків ніхто не загинув.

Висновки експертиз є лише по одному будинку на Польському узвозі.

Його визнали старим і знесуть.

Сьогодні на сесії міськради мер Генадій Труханов розповів, що причина всіх обвалів — порушення під час реконструкції квартир, чи будівництва нових споруд».

23 хворих на коронавірус померли минулої доби.

«Ведучий: 23 хворих на коронавірус померли минулої доби.

В Україні це найбільша кількість смертей з початку пандемії.

Також після п'ятиденного зниження зросла кількість нових випадків інфікування.

Covid виявили у 525 людей.

Найбільше у Волинській, Львівській областях та Києві.

Це ранкові дані Центру громадського здоров'я.

Загалом в Україні зафіксовано 28 тисяч інфікованих.

Майже 13 тисяч хворих вже одужали.

Померли 833 людини».

Сьогодні в Україні почався черговий етап послаблення карантину.

«Ведучий: Сьогодні в Україні почався черговий етап послаблення карантину.

Мінохорони здоров'я дозволили проводити культурні заходи, відкрити бібліотеки, санаторії, бази відпочинку та хостели.

Однак не всюди.

У столиці та ще у шести областях епідемічна ситуація цього не дозволяє.

Зокрема, не можуть повноцінно працювати ресторани.

Президент української ресторанної асоціації каже, галузь у критичному стані, кожен шостий заклад може взагалі не відкритися.

Які це матиме наслідки для держави, з'ясовував наш кореспондент.

Максим Храмов, ресторатор: Ресторан, фактично, готовий, ремонт закінчений, все чекає.

Тут, в принципі, розставити все і навести лад це два дні.

Кореспондент: Цей ресторан Максим планував відкрити ще у березні, проте завадив карантин.

Максим Храмов: Не змогли під'єднатися до електроенергії у необхідних потужностях, тому що кабель належить «Укрзалізниці», а вона пішла на карантин, в результаті у нас все це відклалося.

Кореспондент: Крім цього у Максима є ще сім ресторанів.

Розповідає, за час карантину вже втратив більше, як мільйон гривень.

Щоденні збитки сягають близько 15 тисяч.

Та попри це одразу відкривати всі ресторани не планує.

Максим Храмов: Дуже багато роботи попередньої, яку необхідно зробити, щоб активно включитися в процес.

Поки їх не відкрили, багато ресторанів взагалі нічого не можуть зробити.

І все одно, потрібен час на те, щоб підготуватися до відкриття.

Тобто, якщо навіть нам дозволять завтра, то більшість ресторанів ще тиждень піде, як мінімум на те, щоб підготуватися.

Кореспондент: Взагалі ж можуть не відкрити близько 15 відсотків ресторанів, каже президент української ресторанної асоціації Сергій Трахачов.

Говорить, кризу відчують усі ресторани, незважаючи на формат.

Сергій Трахачов, президент Української ресторанної асоціації: Десь третина буде відчувати великі проблеми, десь 15 відсотків кажуть, що вони взагалі не відкриються після карантину.

Ще 15 відсотків розуміють.

що перші два місяці будуть для них критичними.

Вони зрозуміють, що як зможуть вони працювати, чи вони закриються, або продадуться, або переформатуються.

Кореспондент: Ми вирішили дізнатися, скільки надходжень від ресторанного бізнесу отримала Україна цьогоріч.

У Міністерстві фінансів повідомили, за перші чотири місяці враховуючи карантинні березень та квітень, держава отримала близько 930 мільйонів гривень.

А це майже на 100 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський пояснює, на цю статистику вплинули перші докарантинні три місяці.

За цей період більше людей відвідали ресторани, ніж торік.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації: Найбільша проблема полягає в тому, що саме безпосередньо в ресторанній галузі зайнято дуже багато людей.

Людей, які обслуговують.

І ці люди, на даний момент втратили роботу.

І втратили свій заробіток.

Тому, удар по економіці буде те, що ці люди проїдають, фактично, свої запаси, наскільки це є можливим і на сьогоднішній день вони не купують відповідно ті товари, які купували до впровадження карантину.

Кореспондент: Ілля додає, допомогти економіці України може працевлаштування цих людей та знижені податки для ресторанів та кафе.

Нині Максим Храмов готується що найближчі півроку його бізнес даватиме лише половину докарантинного прибутку.

Попри це, вважає, кількість ресторанів суттєво не зменшиться.

Максим Храмов: Ресторани будуть битися за клієнта до останнього.

Треба буде оперувати цінами — будуть оперувати цінами, знижками, акціями, подарунками, тому що всі, хто дожив до кінця карантину, дуже хочуть вижити за будь-яку ціну».

Власник кав’ярні проти головного санлікаря Ляшка.

«Ведучий: Вадим розповідає, що за час карантину втратив майже усе.

Довелося звільняти людей.

Хоче лише, щоб йому дали працювати.

Не тільки на винос та на літньому майданчику.

Але тепер його кав'ярня — під особистим наглядом головного санітарного лікаря.

Чоловік встановив картонні фігури Віктора Ляшка.

Про гумор через розпач розкаже наш кореспондент.

Кореспондент: Випити кави поруч із головним санітарним лікарем України від учора пропонують в одній зі столичних кав'ярень.

Через карантинні обмеження досередини відвідувачів не пускають.

Саме тому ось таке зображення Віктора Ляшка очікує на клієнтів ззовні.

Власника кав'ярні, де з'явилося зображення Віктора Ляшка, звати Вадим.

Чоловік розповідає: бізнес почав кілька років тому.

За цей час відкрив 3 кав'ярні.

Запатентував унікальну авторську каву.

Та зі своєю командою брав участь у міжнародних виставках та фестивалях.

Через карантин, який триває вже 3 місяці, втратив майже все.

Вадим Грановський, власник кав'ярні: Повністю втратили напрямок кавового сервісу на заходах.

Ми закрили дві локації.

Ми були змушені зменшити команду.

І в мене немає можливості платити оренду, платити податки, платити зарплатню.

Тобто — я змушений просити людей піти.

Кореспондент: Зображення санлікаря з'явилося вчора, говорить Вадим.

Його обурило, що у Хмельницькому Володимир Зеленський та Віктор Ляшко, попри карантинну заборону, зайшли до приміщення кав'ярні.

Каже: сам працює із дотриманням усіх санітарних норм.

Тому вимагає, щоб закладам харчування у Києві теж дозволили приймати клієнтів повноцінно.

Вадим Грановський, власник кав'ярні: Я вирішив просто зробити ось таку фігуру, яка буде у нас на кожному столику.

І буде гарантувати, що кожне горнятко — під наглядом головного санітарного лікаря.

Але, ну, розумію, що це просто — гумор, який надихається розпачем.

Кореспондент: 5-го червня уряд дозволив закладам харчування приймати відвідувачів всередині.

Однак, міський голова Віталій Кличко сказав: через погіршення епідеміологічної ситуації у столиці заклади харчування і надалі працюватимуть з обмеженнями.

Віталій Кличко, київський міський голова: Я розумію бізнес.

Розумію, що йому треба працювати.

Але ми теж не хочемо знову повернутись до карантину.

Тому рішення щодо роботи в столиці наших ресторанів, басейнів місто ухвалить окремо.

Кореспондент: Хмельницьку кав'ярню президент і головний санлікар відвідали 3-го червня.

Фото виклали на сайті Офісу президента.

Тоді Зеленський пояснив: зайшов туди усе перевірити.

І, в разі порушення, готовий заплатити штраф.

Про те, що його оштрафували, Президент сказав сьогодні у Чернігові.

Володимир Зеленський, президент України: Можна зняти маску? Так мене краще чути.

А то буде, як в Хмельниччині.

Випишуть мені штраф.

І, в принципі, правильно зробили.

Кореспондент: Крім Зеленського, адмінпротоколи склали на Ляшка, власника кафе і всіх, хто там був, повідомили на сайті Міністерства внутрішніх справ.

А як відреагував на появу власної картонної фігури у київській кав'ярні головний санлікар — ми запитали у його речниці Марії Іванник.

Та відповіла: усі коментарі Віктор Ляшко зможе надати завтра».

Більш як 30 подружніх пар вже приїхали в Україну по дітей, яких народили сурогатні матері.

«Ведучий: Більш як 30 подружніх пар вже приїхали в Україну по дітей, яких народили сурогатні матері.

6 малюків біологічні батьки сьогодні забрали.

Пари приїхали з Аргентини та Іспанії.

До цього пройшли двотижневу обсервацію.

Скільки ще немовлят чекають на своїх батьків і як оформлюють дозволи на виїзд?.

Кореспондентка: Гімном Іспанії у готелі «Венеція» родини зустрічають своїх дітей.

Після двотижневої обсервації забрати своїх малюків приїхало 3 подружні пари.

Усі батьки-іноземці з Аргентини та Іспанії.

У подружжя з Аргентини 22 травня народилася дівчинка.

Батьки назвали її Зої.

Жінці 52 роки, чоловіку — 55.

Пара 2 рази намагалася народити дитину.

Після невдалих спроб подружжя звернулося в репродуктивну клініку.

Тепер батьки збирають усі необхідні документи, щоб повернутися в Аргентину.

Габріела Аракакаї, біологічна мати: У мене було 2 завмерлі вагітності.

Ми дізнались від знайомих, що є сурогатне материнство.

Ми не звернулись в інші країни через вартість.

Також вони не гарантували, що сурогатна матір не відмовиться від дитини.

Тому ми обрали клініку в Україні.

Кореспондентка: Зустріти дітей, які народилися від сурогатних матерів, у готель приїхала і уповноважена з прав людини Людмила Денісова.

Журналістам розповіла: від Міністерства закордонних справ України дозволи на в'їзд та виїзд отримали 88 батьків.

Людмила Денісова, уповноважена з прав людини: До секретаріату уповноваженого звернулось майже 119 родин, відносно 125 дітей.

Вже 88 родин отримали саме ці дозволи, 31 родина вже в'їхала.

Кореспондентка: Нині у готелі на батьків очікують ще 62 дитини.

За ними доглядають няні.

Немовлятам від 5 днів до 3 місяців.

Свідоцтво про народження дітям дають в Україні, а громадянство отримують на батьківщині, розповів юрист клініки Денис Герман.

Денис Герман, юрист клініки “Біотекском”: В медичному свідоцтві про народження вказане прізвище сурогатної матері, яка народила дитину.

Потім сурогатна мати йде до нотаріуса підписує заяву, що вона не проти того, щоб біологічні батьки були вказані батьками.

Цю заяву разом із підтвердженим ДНК-тестом, виданим центром, який провів програму, йдуть в РАГС.

Там видають свідоцтво про народження, в якому і вказані біологічні батьки дитини.

Кореспондентка: Відео з дітьми, які народилися від сурогатних матерів, столична репродуктивна клініка виклала на іноземній версії сайту у травні.

У столичному готелі на батьків чекають діти, які через карантин не змогли приїхати до України.

Уповноважена з прав людини Людмила Денісова тоді звернулася до Міністерства закордонних справ, щоб батькам надали такі дозволи».

У Мистецькому арсеналі відкрили виставку української графіки.

«Ведучий: У Мистецькому арсеналі відкрили виставку української графіки від початку XX століття і до сьогодні.

Її готували два роки.

Показ мав відбутися у березні, проте через карантин його відклали.

Сьогодні побачити виставку могли лише журналісти.

Оскільки столиця не перейшла до наступного етапу послаблення карантину.

У 9 залах представлені понад 500 робіт 128 авторів.

Надали їх музеї, приватні колекціонери та самі художники.

Роботи створені у більш як 30 техніках за допомогою лінолеуму, дерева, каменя та металу».

У випуску за 10 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:.

Прокуратура закрила справу проти загиблого нападника на Стерненка.

Апеляційний суд не відпустив з-під варти на поруки Кузьменко у справі Шеремета.

ФСБ затримала в Криму 5 людей у звинуваченні про підготовку теракту.

Окупанти 6 разів обстрілювали з гранатометів позиції ЗСУ.

У суді щодо МН17 розкрили свідчення очевидця запуску ракети.

Медведчук задекларував частку в «1+1».

Справа Приватбанку: Кабмін програв апеляцію по виплаті Суркісам 250 млн.

В рамках боротьби з коронавірусом Кабмін виділив на прохання Авакова додаткових 2,7 млрд грн структурам МВС.

11 червня (четвер):.

Майже 700 нових хворих на коронавірус за добу.

«Ведучий: Новий рекорд.

В Україні найбільше від початку пандемії виявлено за добу кількість хворих на коронавірус — майже 700.

Найчастіше цей діагноз ставили у Львівській області — 125 разів.

Далі іде Київ, Київська та Рівненській області.

Водночас жодного нового випадку не зафіксували у Полтавській, Херсонській та Луганській областях.

Загалом за час пандемії в Україні на коронавірус захворіли понад 29 тисяч людей, тринадцять тисяч одужали, 854 людини померли.

Зростання кількості хворих міністр охорони здоров' Максим Степанов пояснює тим, що люди не дотримуються правил карантину.

Максим Степанов, міністр охорони здоров'я України: Такого антирекорду в нас ще не було, навіть в самі важкі такі часи, в квітні-місяці, коли в нас була достатньо напружена така ситуація, ми всі хвилювались, ми всі слідкували за тим, що відбувається, в тому числі в світі, в нас ніколи не було 68 осіб, захворівших за один день.

Вже протягом тижня ми спостерігаємо підвищену кількість зареєстрованих випадків коронавірусної хвороби.

Вже було звернення Президента України, що в нас не скасований карантин, що загроза нікуди не поділася.

Але подивіться на вулиці, подивіться, що відбувається навколо вас.

Ми всі вийшли з карантину, ми всі вирішили, що його не існує, що такої загрози немає, як COVID-19».

Як українці дотримуються карантину.

«Ведучий: Чи дійсно українці не дотримуються карантину?.

У різних містах перевірили наші кореспонденти.

Що побачили? Дивіться далі.

Кореспондентка: Попри те, що на Львівщині — найбільша кількість нових захворювань за добу, біля обласної адміністрації — мітинг з вимогою пом'якшити карантинні заходи.

Підприємці та їхні працівники вимагали дозволити міжміські перевезення автобусами.

А також — відкрити ресторани та фітнес-клуби.

Ростислав Пшемінський, організатор пікету: Мета — дуже проста.

Дозволити нам працювати.

Розробіть спільно з нами безпечні алгоритми і протоколи здійснення діяльності.

Не закривайтесь від нас в кабінетах.

Дозвольте нам спільно з вами бути присутніми в комісії і висловити свою думку.

Ми на цьому пікеті вручимо звернення представникам Львівсьої обласної держадміністрації, прокуратури та СБУ.

Кореспондентка: Заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Холод каже: послабити карантин поки що не можуть, бо число недужих збільшується.

Юрій Холод, заступник голови Львівської облдержадміністрації: Ще з травня місяця Львівська обласна державна адміністрація спільно з готельєрами і всіма учасниками ринку туризму давно розробили схему, як розпочати туризм у Львівській області.

Але на сьогоднішній день ситуація є не дуже хорошою по кількості хворих по COVIDу.

Ми знаємо — вчора 125 тестів (з них 72 — львів'яни) хворих.

Кореспондентка: Волинь теж увійшла до переліку областей, де другий день поспіль зростає кількість хворих.

За останню добу — 52 нових випадки.

Зі слів Тетяни Щербак, заступниці голови облдержадміністрації, в усіх районах, де є спалах коронавірусу, планують встановити контрольно-пропускні пункти.

Зокрема у Володимир-Волинському.

Там на птахофабриці захворіло 53 працівники.

На вулицях Луцька та у громадському транспорті люди не дотримуються дистанції та не використовують захисні маски.

Пасажирка: Задихаюся.

Маска в мене є.

От, я тільки шо зложила.

82 роки.

Я погано себе почуваю.

Кореспондентка: На вулицях Києва люди — також без масок.

Не вдягають їх у чергах, де стоять майже впритул.

Учора в столиці підтвердили понад 90 випадків коронавірусу.

Оксана, киянка: Якщо ми платили б штрафи за відсутність масок на обличчі — особисто мене це мотивувало б і не знімати.

Але — я зараз сідаю до себе в машину.

Тому я її зняла.

А так — звичайно, в торговому центрі я її ношу.

Кореспондентка: Пом'якшення карантину люди сприйняли як те, що небезпека зараження минула, — каже директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко.

Сергій Комісаренко, директор Інституту біохімії імені Палладіна Національної академії наук: Що люди не притримуються оцього фізичного дистанціонування.

І вирішили, що пом'якшення умов карантину — це значить: взагалі карантин відміняється.

І ніякої небезпеки нема.

Тобто — наші люди не розуміють, що це — їхня особиста свідомість.

Це — їхня особиста відповідальність.

В тому, щоб зберігати умови карантину».

100 днів уряду Дениса Шмигаля.

«Ведучий: 100 днів уряду Дениса Шмигаля.

Сьогодні прем'єр зібрав першу пресконференцію, щоб розповісти про свої досягення та провали, а також анонсував вихід фільму.

Як оцінив свою роботу прем'єр-міністр і що йому на це відповіли українці? Дивіться.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України: Ми здійснили швидку підтримку людей і мікро-, і малого бізнесу.

Кореспондент: Так Денис Шмигаль говорить про одну зі своїх обіцянок підтримати бізнес у період кризи.

Допомога полягає в наданні пільгових кредитів.

Зокрема, уряд розширив програму кредитування під 5, 7, 9 річний та дозволив брати дешевші кредити підприємцям аби підтримати їхню платоспроможність.

У межах цієї програми можна взяти кредит під 0 % річних для того, аби сплатити отримані раніше позики.

Денис Шмигаль: Це була моральна і соціальна відповідальність уряду і держави перед людьми, які втратили можливість заробляти гроші через запровадження карантинних обмежень.

Кореспондент: Не вдалося скористатися такими можливостями власнику мережі кав'ярень у Києві.

Вадим каже, пробував взяти кредит, однак умови виявилися не такими, як розказував уряд.

Вадим Грановський, підприємець: Від влади підтримки немає.

Є просто факти.

Немає кредитування.

Воно є на бумазі.

Про нього нам з екранів телевізорів говорять, але цього не відбувається.

Олег Устенко, економіст: Бізнес звичайно буде незадоволений ситуацією.

Бо бізнес в будь-якій країні хотів би отримати більше.

Але треба виходити з того, які умови є в Україні.

В Україні є обмежений фінансовий ресурс.

Кореспондент: Провів уряд Шмигаля й індексацію пенсій.

Виплати мали збільшити у березні.

Однак через коронавірус та кризу зробили це у травні.

Денис Шмигаль: Були прийняті всі рішення по підвищенню пенсій, по індексації пенсій.

Кореспондент: Сума пенсійної виплати після індексації зросла на 11 %.

Це відчули 8 із 11 мільйонів українських пенсіонерів.

В середньому доплата сягає 260 гривень.

Любов Ятченко, пенсіонерка: Була 2 тисячі стала 2 тисячі 100.

Це не так багато на сьогоднішній день.

Якщо хліб стоє 20 гривень то про шо говорить.

На скільки днів вистачить цих 100 гривень? Те, що вони добавили.

Тарас Козак, економіст: Можете їм пенсіонерів, яким понад 80 років, яким додали тисячу до пенсії, крім цих людей я не бачу задоволених.

Кореспондент: Денис Шмигаль каже, уряд за його головування досить результативний.

І про відставку не йдеться.

Про ці 100 днів роботи уряду Шмигаля його команда створила фільм, який обіцяла показати завтра.

Схожу стрічку презентували у травні про президента на річницю роботи Зеленського».

Вакарчук склав депутатський мандат.

«Ведучий: Засновник та колишній голова партії “Голос” Святослав Вакарчук здає депутатський мандат.

Він уже зареєстрував заяву про складання повноважень.

Про це Вакарчук оголосив сьогодні на брифінгу.

Та з політики, каже, не йде.

Він і надалі працюватиме у партії “Голос”.

Чому вирішив скласти мандат та хто може зайняти його місце в парламенті.

Святослав Вакарчук, кандидат у народні депутати України, Київ, 20.05.2020: Ми йдем в українську політику всерйоз і надовго.

Ми хочемо впливати на владу так чи інакше.

Якщо довірить нам виборець і ми будемо за це відповідати.

Ми готові брати на себе будь-яку відповідальність.

У тому числі, відповідальність за формування уряду.

Кореспондент: Так був налаштований Святослав Вакарчук під час передвиборчої компанії.

Але не пропрацювавши і року в парламенті, вирішив скласти депутатський мандат.

Святослав Вакарчук: Вважаю частково свою місію виконаною, виконаною.

Я вважаю, що ми привели прекрасну фракцію в парламент, яка тільки починає своє життя, і особливо зараз нас чекає ще багато важливих політичних подій попереду.

Кореспондент: Три місяці тому Святослав Вакарчук пішов з посади лідера “Голосу”.

Замість нього партію очолила народна депутатка Кіра Рудик.

Аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок каже, особливих претензій до роботи Вакарчука у Верховній Раді в них немає.

Він подав 18 законопроєктів, третину з яких ухвалили.

Водночас голосував Вакарчук не активно.

Денис Рибачок, політолог: Народний депутат Вакарчук не голосував в 7 з 10 голосувань Верховної Ради.

І це насправді доволі типова серед народних депутатів.

30 % це справді, це справді досить мало.

І тому оце один з цих моментів, які негативно характиризують парламентську діяльність Святослава Вакарчука.

В парламенті Святослава Вакарчука чули загалом мало.

Тобто, от якщо ми візьмемо роботу фракції “Голос” за 9 місяців, то насправді моментів якихось яскравих, де був би Святослав Вакарчук, їх не так багато.

Кореспондент: Святослав Вакарчук депутатський мандат складає вдруге.

13 років тому до парламенту він потрапив у складі президентського блоку “Наша Україна — Народна самооборона”.

Депутатом пробув рік.

За цей час не зареєстрував жодного законопроєкту.

Відтепер навряд чи знайдеться виборець, який буде голосувати за Вакарчука знову, каже Денис Рибачок.

Денис Рибачок: Я думаю, більше того, що Святослав Вакарчук в політику вже і не повернеться.

Тобто все таки це вже другий раз.

І другий раз це важко назвати випадковістю.

Просто швидше за все він вирішив, що для нього заняття музикою виявилось в пріоритеті.

А політика, скажем так, фанальна політика, тобто яка передбачає право посади, можливо перебування на міністерському кінці і так дальше, навіть вибори президента, я думаю, у Святослава Вакарчука була закінчилася разом із заявою про складання повноважень.

Кореспондент: Аналітик припускає, таке рішення депутата вдарить по рейтингу партії на найближчих місцевих виборах.

Місце Вакарчука в Верховній Раді може зайняти 19-й номер у виборчому списку “Голосу” Аліна Свідерська, випускниця Києво-Могилянської академії та Кембрижського університету за спеціальністю “Правознавство”.

Заяву про складання депутатських повноважень уже зареєстрували у Верховній Раді.

Тепер її мають розглянути на найближчому засіданні.

Для позбавлення мандату, потрібно щонайменше 226 голосів».

Один військовий поранений на фронті.

«Ведучий: Російські окупанти атакували українських військових під Павлополем.

З безпілотника вони скинули на українські позиції заряд гранатомета.

Один армієць поранений.

Фото наслідків удару ворожого дрона показали бійці десятої гірсько-штурмової бригади.

Вони тримають оборону на цій ділянці фронту.

Вибухом пошкодило військовий автомобіль.

Крім того, внаслідок обстрілу з мінометів, утворилися вирви біля позиції Збройних сил.

Також в зоні бойових дій було поранено ще двох військових.

Загалом збройні формування Російської Федерації вісім разів порушили режим припинення вогню.

Біля Оріхового, Хутора Вільного та Мар'їнки ворог вів вогонь з заборонених мінометів, гранатометів та великокаліберних кулеметів.

Поруч з Новотроїцьким використовував гранатомети та стрілецьку зброю.

А біля Чермалика вів вогонь снайпер».

Окупанти другий день не пропускають людей на КПВВ.

«Ведучий: На Донеччині бойовики другий день не пропускають людей через свої блокпости.

Автівка, яка опівдні проїхала через контрольний пункт “Мар'їнка”, досі не повернулася.

Чи пропустили її? Невідомо.

Сьогодні на пункт пропуску повернулися чотири жінки, які намагалися потрапити на окуповану територію вчора.

Ніч вони провели просто неба у «сірій» зоні.

Ігор Заруднєв, помічник начальника Краматорського прикордонного загону: Повернулися троє з чотирьох жінок.

І розповіли, що четверта жінка не змогла з ними повернутися.

Тому що їй було погано, вона фізично не могла рухатися до підконтрольну територію України.

Потім трошки пізніше вона була евакуйована з “сірої” зони за допомогою співробітників Міжнародного комітету Червоного хреста».

Зливи і шквальний вітер повалили дерева у Львові.

«Ведучий: Зливи і шквальний вітер повалили дерева у Львові.

Через пошкоджені лінії електропередач у місті не ходили трамваї та тролейбуси.

За інформацією речника обласного управління надзвичайників Ігоря Куруса, у Трускавці від удару блискавки спалахнув дах триповерхової будівлі.

У Брюховичах дерево впало на дерев'яний будинок та розтрощило його.

Під завалами опинилася жінка.

Її звільняли рятувальники».

На Волині пройшов буревій.

«Ведучий: На Волині, де буревій пройшов вчора ввечері, оцінюють збитки, найбільшої шкоди негода завдала Шацькому району, розповів речник обласного правління Держслужби з надзвичайних ситуацій Володимир Несторов.

У місцевих жителів пошкоджено будинки.

Де вони ночували та якої ще шкоди накоїв ураган.

Кореспондентка: На даху житлового будинку Світлани Петрини з Пульма Шацького району сьогодні від дев'ятої ранку працюють майстри — кладуть шифер.

Учора під час негоди в будинок влучила блискавка, жінка розповідає, громовиця влетіла через камин, вибухнула витяжка над плитою.

У цей час, каже жінка, саме її мила.

Світлана Петрина, жителька села Пульмо: Вже те все помила, це бондар лишився.

Із стільця оцього злізла і тряпку викрутила, і тут воно як рване.

Я як глянула, і вже бачу дим там.

Кореспондентка: У будинку, де напередодні завершили ремонт, нині жити не можна, каже Світлана Петрина.

Ночувала у родичів, далі, говорить, житиме в літній кухні.

Додає: грошей на новий ремонт немає.

Рубероїд і шифер, якими сьогодні перекривали дах, у магазині дали в кредит.

Місцевий житель допомагає з ремонтом.

Зараз накрити, щоб не текло, щоб хата сохла.

Негода пошкодила і будинок Людмили Саренко.

Під час буревію із приміщення Пульмівської сільської ради і клубу, які розташовані по сусідству, зірвало металевий шифер, частина полетіла на подвір'я жінки.

Людмила Саренко, жителька села Пульмо: Хату відкрило, розкрило, і та бляха, що летіла там, побила шифер з тієї сторони на хаті.

Кореспондентка: Такі наслідки учорашнього буревію в Шацькому районі, на території одного з дитячих таборів на березі озера Світязь повалило до двадцяти дерев.

Завгосп табору “Супутник” Микола Цвит розповів: дерева не пошкодили відпочинкові будинки і лінії електропередач, оскільки усі повалені дерева знаходяться на території Шацького національного природного парку.

Рубати і вивозити самовільно навіть повалені буревій дерева можна лише з дозволу профільного міністерства в Києві, каже лісничий Віктор Найда.

Віктор Найда, лісничий Світязького лісництва: Відомо, що є дві площі в нас повалені: на одній п'ятдесят кубів, на другій, може, сто кубів лежить сплошне, просто повалено.

Там сухостой і все інше.

Поки ми тут зараз обстежуємо, подаємо документи на Київ, будемо чекати.

Кореспондентка: Найбільше від негоди постраждали три населених пункти — села Пульмо, Світязь, Острів'я, — розповів голова Шацької районної ради Сергій Карпук.

Він каже, нині оцінюють збитки».

Стерненка звинувачують у навмисному вбивстві нападника.

«Ведучий: Від семи до шістнадцяти років за ґратами загрожує колишньому очільнику “Правого сектора” в Одесі Сергію Стерненку.

Його звинувачують в умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю.

Вранці правоохоронці передали Стерненку ухвалу про необхідність з'явитися до Служби безпеки, у іншому разі, його приведуть силоміць.

В'їзд до будівлі головного управління СБУ перекрила поліція, а також чатували нацгвардійці.

Підтримати Стерненка прийшли його друзі та знайомі.

В СБУ Стерненко пробув три години.

Завтра в Шевченківському райсуді столиці йому вибиратимуть запобіжний захід.

Прокуратура просить про цілодобовий домашній арешт.

Сергій Стерненко, ексголова одеського осередку “Правого сектору”: Вони хочуть нам розповісти, що хороший активіст або просто звичайний громадянин України, який бореться з несправедливістю, це мертвий активіст.

Що у випадку, якщо на вас нападають, ви завжди маєте право захищати своє життя та здоров'я, навіть якщо після того вас будуть тягати на допити.

Тому що, пам'ятайте, що вихід із в'язниці є, а з могили цього виходу немає.

Ведучий: У Службі безпеки повідомили, що під час нападу Стерненко лівою рукою прикривався від ударів, а правою завдавав удари ножем.

Поранені нападники почали втікати, а те, що Сергій Стерненко наздогнав одного із них та ударив ножем у серце, свідчить про умисне вбивство.

Це підтвердила експертиза, кажуть у СБУ.

Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до Генпрокуратури та СБУ із застереженням та написали, що вважають кримінальне переслідування активіста політично вмотивованим.

2018-го на Сергія Стерненка було скоєно три напади, під час останнього він убив одного з нападників, Івана Кузнецова.

Другий, Андрій Ісайкул, згодом втік з України.

Стерненко каже, це був самозахист.

Сам він також був поранений.

У замовленні нападів звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, той справу не коментує.

Досі Стерненко був у справі свідком.

У квітні генпрокурор Ірина Венедіктова сказала: підозра Стерненку — це справа часу, питання лише у кваліфікації, буде це вбивство чи перевищення меж самозахисту».

Суд відправив під арешт Кожару.

«Ведучий: Київський апеляційний суд узяв під варту колишнього міністра закордонних справ Леоніда Кожару і збільшив йому заставу до чотирнадцяти мільйонів гривень.

Так суд задовольнив скаргу представників загиблого бізнесмена та екс-очільника телеканалу “Інтер” Сергія Старицького.

Його, нагадаю, застрелили 21 лютого в будинку екс-міністра.

Наприкінці березня Кожарі вручили підозру у вбивстві, згодом суд його арештував з можливістю внесення чотирнадцяти мільйонів гривень застави.

Але потім її зменшили до двох мільйонів.

Кожара їх заплатив і вийшов зі слідчого ізолятора.

Сьогодні після вердикту Апеляційного суду, Кожару знову взяли під варту.

Він та адвокат Олександр Широ відмовились коментувати рішення.

Засідання суду проходило у закритому режимі».

Іран передасть «чорні скриньки» зі збитого літака МАУ до Франції.

«Ведучий: Ірану не потрібні дозволи України, США та Канади щоб передати чорні скриньки з літака МАУ на розшифровку до Франції.

Про це новинам на “Суспільному” повідомив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

Представники цих країн мають брати участь у розшифровці бортових самописців.

Україна від початку року направила Ірану 3 ноти у справі про розслідування авіатрощі, але на жодну не було відповіді.

Тепер чекаємо на офіційне підтвердження, що Іран передасть скриньки Франції.

Євген Єнін, заступник міністра закордонних справ України: Згідно з міжнародною конвенцією, іранська сторона має забезпечити або невідкладне зчитування цих чорних скриньок, або бортових самописців, або, якщо вона не володіє відповідним устаткуванням.

В даному випадку йдеться саме про це, має відбутися невідкладно безумовна передача цих скриньок для зчитування в третю країну, яка володіє відповідними умовами для проведення відповідної експертизи.

З урахуванням того, що українська сторона не володіє потрібними технічними можливостями, ми ініціювали перемовини з французькою стороною, по яких нами отримано попередню згоду французької сторони щодо її готовності забезпечити зчитування бортових самописців.

Водночас, ми розраховуємо, що шлях до Франції буде проходити через Україну.

Ведучий: Пасажирський літак Міжнародних авіаліній України збили 8 січня поблизу Тегерана, Іранська влада визнала, що військові помилково випустили 2 ракети, загинули усі хто був на борту — 176 людей, з них 11 українців, екіпаж та 2 пасажирів».

В Одесі рятувальники розбирають частину житлового будинку, який вчора обвалився.

«Ведучий: В Одесі рятувальники розбирають частину житлового будинку, який вчора обвалився.

Як розповіла речниця обласних надзвичайників Ольга Сафронова, потім розбиратимуть завали.

Вже вивезли понад 30 машин сміття.

Демонтаж почали вчора ввечері, коли стало не так спекотно і на вулицях поменшало людей.

У будинку зруйновано 5 квартир.

Загалом відселили 24 людини.

Ольга Сафронова, речниця Державної служби з надзвичайних ситуацій Одеської області: Наразі основною задачею є демонтувати велике бетонне перекриття та дрібні елементи будівельних конструкцій, які несуть загрозу життю та здоров'ю рятувальників і які повинні приступити до розбору обвалів».

Що в Одесі планують робити з обваленими будівлями.

«Ведучий: Від початку року в Одесі обвалилися вже 5 житлових будинків.

Висновки експертизи є щодо одного.

Що планують робити з будівлями, де нині їхні мешканці, мої колеги розкажуть.

Кореспондентка: Марина Мануйліна — мешканка Торгової, 20.

Там 18 травня зруйнувалася стіна від горища до першого поверху.

Каже: відтоді шукає кішку.

Марина винаймає житло в центрі міста.

Марина Мануйліна, мешканка будинку на Торговій, 20: Ми ж часто тут буваємо.

Ми збираємо свої речі.

У нас багато залишилось майна, дуже багато зникло, провалилося.

Забудовник нам допоміг.

Він нас поселив у готель, потім нам зняв квартиру за свій рахунок і обіцяють викупити наші квартири та розрахуватися з нами за більш-менш нормальною вартістю.

Кореспондентка: Будинок на Торговій, 20 — один із 5-х в Одесі, які обвалилися за останні три місяці.

Результати експертизи щодо причин завалів готові за однією адресою Польський узвіз, 9.

Дмитро Жеман, в.

директора департаменту міського господарства Одеської міської ради: Будинок аварійний більш, ніж на 70 %.

Ми відселили всіх жителів цього будинку.

Ми ведемо діалоги з потенційними забудовниками, які на цьому місці можуть побудувати новий будинок.

І забезпечити ті сім'ї, які на даний момент відселені житлом.

Кореспондентка: Тетяна Смірнова — мешканка саме того будинку на Польському узвозі.

Розповідає: не дивлячись на завали вона із сім'єю досі мешкає тут, а про те, що результати експертизи вже готові, дізналася з телевізора.

Тетяна Смірнова, мешканка будинку на Польському узвозі, 9: Карантин, ніхто не приймає.

Ми намагаємося добитися, щоб дах, підвал, почали все прибирати, щоб перекривати.

Дощі зараз обіцяють.

Ось ця тріщина і сходи не дуже, треба їх укріплювати.

Я переживаю, що воно і далі обвалиться.

Ніхто завали не розгрібає і не консервує, аби закрити плівкою горище, дах.

Ніхто нічого не робить, бояться торкнутися.

Кореспондентка: Можливі причини обвалів будинків в Одесі у кожного різні, розповів архітектор Микола Чепелєв.

Микола Чепелєв, заступник голови Асоціації архітекторів Одеси: Наприклад, якщо говорити про провулок Нахімова, то це ремонтні роботи, які там проводилися.

По Торговій — це будівництво, яке поруч із будинком.

На Середньофонтанській та Польській узвіз — це руйнування через те, що не ремонтували та погано експлуатували.

Кореспондентка: Першим цьогоріч в Одесі обвалився будинок на перехресті вулиць Канатної та провулку Нахімова.

Цей будинок вважається пам'яткою архітектри місцевого значення.

На місці обвалу мали проводити протиаварійні роботи.

Тоді ніхто не травмувався, як і у ніч проти 8 травня, коли обвалилася частина будинку на Польскому узвозі.

Цей будинок мав статус аварійного після пожежі у 2018 році.

Щодо обвалу на Торговій, поліція відкрила провадження за статтею порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою.

Поруч із будинком стояла будівельна техніка, а за три дні обвалилася частина будинку на Середньофонтанській.

Мешканців двох квартир відселили у готелі та до родичів.

На результати експертизи у міськраді очікують цього тижня».

Поліція перевіряє дітей, яких повернули з інтернатів додому через карантин.

«Ведучий: Поліція перевіряє дітей, яких повернули з інтернатів додому через карантин.

В Україні таких сорок дві тисячі.

Інспектори ювенальної превенції проводять рейди із травня.

Наші вінницькі кореспонденти вирушили з ними у село Коржівка, там мешкає батько із трьома дітьми.

Кореспондентка: Село Коржівка Немирівського району, Валерій Обласний розповідає: має трьох дітей, 2017 року віддав їх до інтернату, бо дружина, каже, зловживає алкоголем.

Валерій Обласний, батько трьох дітей: Там їм краще.

Там хороша інтернат-школа.

Мама вени реже, вешается.

Шестнадцать порезов на руке.

Кореспондентка: Через карантин дітей з інтернату відпустили додому, зараз з Валерієм одинадцятирічний Богдан та дев'ятирічна Таня, їхній старший брат, якому тринадцять, поїхав до мами в село Комарівку Теплицького району.

Сьогодні у цю родину завітали інспектори ювенальної превенції, перевіряють, в яких умовах проживають діти.

Ті показують поліцейським, що робили на карантині.

Людмила Кузнєцова, начальник відділу ювенальної превенції Нацполіції області: Друзів маєш там в школі?.

Таня, донька: Так, багато.

Людмила Кузнєцова: Ніхто не ображає тебе?.

Кореспондентка: Валерію Обласному шістдесят п'ять, каже, намагається дати дітям належний догляд.

В хаті прибрано, в холодильнику є їжа.

Валерій Обласний: Це печена шия, тут сало, ще капуста квашена є.

Борщ вони сьогодні їли.

Кореспондентка: Діти, говорить, йому допомагають.

Таня: Я допомагаю папі підв'язувати огірки, помідори на городі, буряки саджати.

Кореспондентка: Перевірки сімей, в які на літні канікули повернулися діти з інтернатів, поліція розпочала з травня, вже відвідали сорок родин, говорить начальниця профільного відділу поліції Людмила Кузнєцова.

Людмила Кузнєцова: Поліція дбає про те, аби діти були в безпеці в цих сім'ях, забезпечені необхідними умовами для проживання, для навчання, для виховання та, відповідно, не порушувались їхні права.

Кореспондентка: Додає: не всі батьки готові до зустрічі своїх дітей.

Людмила Кузнєцова: На сьогоднішній день, згідно чинного законодавства, батьки, які неналежно виконують свої батьківські обов'язки, притягуються до відповідальності.

Попередження або штрафна санкція у розмірі вісімсот п'ятдесят гривень — мінімальний розмір штрафу.

Кореспондентка: На сьогодні родин, в яких батьки неналежно виконують свої обов'язки, виявили три, каже Кузнєцова.

Практичний психолог Вікторія Мараховська говорить: діти від батьків чекають любові та підтримки, зачасту вони тікають з інтернатів додому.

Вікторія Мараховська, психолог: Тут батькам також треба це врахувати і бути присутнім, допомагати при виконанні якихось вправ, чи залучати дитину до домашньої роботи, по мірі її можливостей, щоб вони їм допомагали.

Чим більше проводити часу разом».

Байкери в Харкові здавали кров.

«Ведучий: З десяток байкерів приїхали здавати кров до Харківського обласного центру служби крові.

Згуртувались через соцмережі, розповів один з них Сергій Тарасов.

Він здає кров кілька разів на рік, а сьогодні напередодні Дня донора, долучив друзів по мотоциклах.

Сергій Тарасов, ініціатор акції: Поєднати приємне з корисним, покататись на мотоциклах та принести користь людям.

Десять людей нас було.

У соцмережах розповсюдив це все.

Друзі через друзів.

Так ми зібралися.

Думаю для першого разу непогано».

У Вінниці пенсіонерів вчать їздити на велосипедах.

«Ведучий: У Вінниці пенсіонерів вчать їздити на велосипедах — організували навчання у рамках проєкту “Старість в радість — залишаймося активними і після шістдесяти”.

Торік цей проект переміг у конкурсі громадських ініціатив, для учасників закупили близько тридцяти абонементів на користування велосипедами.

Кореспондентка: Десята ранку, парк Дружби народів, сьогодні тут вчитимуть тих, кому за шістдесят, їздити на велосипедах.

Розпочинають із інструктажу, проводить його представник муніципального велопрокату Олександр Царевський.

Олександр Царевський, представник муніципального велопрокату: Это у нас звоночек, здесь у нас переключение передач.

Кореспондентка: Пенсіонерка Алла Тернавцева каже, вперше на велосипед сіла років двадцять тому, нині, додає, перевірить, чи не розучилася на ньому їздити.

Для початку дивиться, чи закріплене сидіння та чи працюють гальма.

Алла Тернавцева, пенсіонерка: Велосипед кльовий, але ще не потренувалися трошки.

Це задній тормоз, це передній тормоз.

Хочеш зупинитися, педалі не крути і легенько натисни цей тормоз.

Ще тут швидкості якось, перша, друга, третя, треба глянути.

Кореспондентка: Далі велосипедистки шикуються в один рядок і рушають із місця.

Проект «Старість у радість — залишаймося активними і після шістдесяти» торік переміг на конкурсі громадських ініціатив.

Його авторка — працівниця Вінницького територіального центру Валентина Амарнова.

Розповідає, у рамках проєкту для учасників влаштовуватимуть велопрогулянки, а тих, хто не вміє їздити на веломашині, вчитимуть.

Валентина Амарнова, авторка проекту “Старість в радість — залишаймося активними і після шістдесяти”: Укріплює серцево-судинну систему, рятує від головного болю, тримає м'язи в тонусі, зміцнює суглоби.

Кореспондентка: Додає: на реалізацію проекту з бюджету Вінницької міської ОТГ виділили сім тисяч вісімсот гривень, за ці гроші закупили близько тридцяти абонементів на користування велосипедами Next.

Олександр Царевський: Зараз ще буде інструктаж з представником центру, як налаштовувати велосипед конкретно під людину, які можуть бути технічні несправності, як їх швиденько усунути, як знімати велосипед, як ставити його на місце.

Тобто ті ази, які потрібно знати.

Кореспондентка: Сьогодні на велосипедах каталися десять відвідувачок територіального центру.

Проєкт “Старість у радість — залишаймося активними і після шістдесяти” триватиме до жовтня, каже Валентина Амарнова.

Додає: цю ж ініціативу подаватиме на конкурс громадських ініціатив і 2020-го, втім цього разу велосипеди хочуть закупити».

У випуску за 11 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:.

В окупованому Криму ФСБ затримала кримського татарина Бекірова.

Родичі політв’язнів у Росії пікетували Офіс президента.

12 червня (п’ятниця):.

Суд обирає запобіжний захід Стерненку.

«Ведучий: У столичному Шевченківському суді вибирають запобіжний захід колишньому очільнику одеського “Правого сектора” Сергієві Стерненку.

Його звинувачують в умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю.

Початок засідання було призначено на 14-ту.

Адвокати заявили про відвід судді, потім прокурору.

Засідання триває досі.

За розглядом стежить наш кореспондент.

Кореспондент: Поки невідомо коли саме розпочнеться, коли саме закінчиться засідання суду, нині триває розгляд клопотання.

Перед цим суд розглянув розгляд клопотання саме про відвід прокурора, про відвід судді і також ці всі клопотання він відхилив, також він відхилив клопотання Сергія Стерненка викликати як свідка генерального прокурора України Ірину Венедиктову.

Раніше сам Сергій заявив, що прокурори не долучили до справи деякі факти які засвідчують про те, що це не було навмисне вбивство.

Пропоную послухати пряму мову Сергія Стерненка.

Сергій Стерненко, підозрюваний: Долучаючи додатки до клопотання про обрання мені запобіжного заходу пан Базауляк додав виключно ті, як він вважає докази, які, на його суб'єктивну думку, можуть свідчити про наявність умислу на вчинення правопорушення у моїх діях.

Натомість він не долучив жодного доказу, який є в матеріалах кримінального провадження, які вказують на те, що я не вчиняв тих дій, які мені інкримінують.

І це суперечить принципу повноти, це суперечить принципу неупередженості, якого має дотримуватись прокурор.

Кореспондент: Хочу зазначити також те, що суд все-таки прийняв деякі клопотання адвокатів.

Наприклад, суд прийняв клопотання про розгляд як свідків, про допит як свідків депутатів Гео Леруса та Соломії Бобровської.

Вони є членами тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування нападів на активістів.

Раніше, саме ця справа, перепрошую, раніше справа про вибрання запобіжного заходу Сергію Стерненку ще не почалося, тобто розглядають лише самі клопотання.

Сам Сергій раніше заявив, що близько 100 осіб хочуть взяти його на поруки, проте вони не змогли, далеко не всі змогли потрапити до залу засідання.

Зараз у залі засідання перебувають народні депутати і також колишня очільниця МОЗу Уляна Супрун».

Під судом по Стерненку зібралася акція протесту і сутички.

«Ведучий: На підтримку Стерненка під судом вдень зібралася акція, за даними поліції було близько півтори сотні людей, вони вимагали пустити їх до зали.

Поліцейські стали на заваді, сталася сутичка.

Кореспондент: Зараз під будівлею суду все спокійно, мітингарі слухають музику, іноді виступають товариші Стерненка.

Дві години тому, коли, власне, сталася штовханина і мітингарі намагалися потрапити у будівлю суду, у правоохоронців полетіли пляшки з водою, були використані димові шашки.

У свою чергу, правоохоронці використали сльозоточивий газ.

Мітингарі скандують заклики “Геть Авакова” та “Свободу Стерненку”, якого активісти вирішили взяти на поруки.

Для цього почали збирати підписи.

На підставі цих заяв мітингарі хотіли потрапити на судове засідання, про ці заяви нам більш детально розповів співорганізатор акції.

Микола Головський, учасник акції: Ця заява про те, що люди, які готові брати Сергія Стерненка на поруки під своє особисте зобов'язання.

По суті люди являються стороною судового процесу, і те, що їх правоохоронці не допускали в залу судових засідань, є грубим порушенням їхніх процесуальних прав, тому що суддя розглядає кожну заяву про готовність взяти на поруки.

І по суті те, що правоохоронці не пропускають людей в залу, обмежує їх можливість бути заслуханими в судовому процесі, як осіб, що готові взяти на поруки Сергія.

Сергій винен тільки в тому, що за свою проукраїнську позицію не дозволив покидькам себе вбити у третьому на нього замаху.

Кореспондент: Вже після штовханини все-таки до двадцяти осіб змогли потрапити у зал судового засідання.

Організатори акції кажуть, що будуть чатувати тут до тих пір, доки не закінчиться, власне, сам суд.

Ведучий: Про підозру колишньому очільнику одеського Правого сектору Сергію Стерненку слідчі СБУ повідомили вчора.

Справа дворічної давнини тоді за матеріалами слідства, на Стерненка напали двоє чоловіків своїм ножем.

Він поранив нападників, а одного з них коли почав втікати, наздогнав і убив ударом у серце.

Сам Стерненко каже, це був самозахист.

Замовником нападу називає мера Одеси Геннадія Труханова.

Той справу не коментує.

Другий нападник з України поїхав, його підозрюють у хуліганстві із застосуванням зброї.

Зараз він у розшуку.

«ЄС» каже про незаконне стеження за Порошенком.

«Ведучий: За лідером партії “Європейська солідарність” Петром Порошенком ведуть незаконне стеження, також прослуховують телефони народних депутатів — так заявляє співголова партії Артур Герасимов.

Сьогодні він з однопартійцями та адвокатами п'ятого президента прийшов до офісу Генерального прокурора, щоб зареєструвати три заяви.

Ігор Головань, адвокат Петра Порошенка: Це перевищення повноважень працівником правоохоронних органів, оскільки ми маємо всі підстави вважати, що просто так автомобілі з номерними знаками, яких немає у відповідних базах Києва, вони катаються.

Ведучий: Ми намагаємося з'ясувати, чи прийняли в Офісі генпрокурора заяву адвокатів Порошенка».

ДБР обшукала помешкання Омеляна.

«Ведучий: Працівники Державного бюро розслідувань зранку прийшли з обшуками до колишнього міністра Володимира Омеляна.

Про це він написав на своїй сторінці у фейсбук.

Втім, речник Держбюро Максим Білоусенко повідомив: обшуки у будинку який орендує Омелян з ним не пов'язані, вони стосуються попереднього власника якого підозрюють в організації викрадення та вбивства у 2014 році журналіста та учасника Євромайдану — Василя Сергієнка.

Сьогодні ж Омелян прийшов до Національного антикорупційного бюро в іншій справі.

Журналістам щодо обшуків сказав, що отримав привіт від президента Володимира Зеленського.

Володимир Омелян, міністр інфраструктури України (2016–2019): Як мені потім неофіційно повідомили, що це вітання від пана Зеленського, якому дуже не подобається моя критика в його скромний адрес.

Він чудово знає про корупцію свого найближчого оточення, але мовчить і робить вигляд що цього немає.

Це, на жаль, є і це руйнує Україну.

Ми бачимо абсолютно непрофесійні його дії і постійні спроби заткнути рота опозиції.

Йому некомфортно, йому неприємно ці всі репліки що посадимо усіх.

Я вважаю що це точно шлях неправової держави.

Ведучий: Кореспонденти “Суспільного” попросили прокоментувати слова Володимира Омеляна речницю президента, Юлію Мендель, вона відмовилася».

Очільникам НАБУ і САП намагалися дати хабаря.

«Ведучий: Колишнього високопосадовця спіймали на спробі дати хабаря.

Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, шість мільйонів доларів через посередника він хотів передати керівництву Національного антикорупційного бюро та очільнику САП Назару Холодницькому.

Гроші вилучили, посередником виявився посадовець фіскальної служби в Києві.

За ці гроші мали закрити кримінальну справу стосовно підозрюваного.

Ідеться про привласнення, розтрату майна та відмивання незаконних доходів.

Речниця САП Ольга Постолюк підтвердила “Суспільному” цю інформацію.

Сказала, що подробиці будуть завтра».

Протест під Офісом президента влаштували матері полонених та зниклих безвісти.

«Ведучий: Лежачий протест під Офісом президента влаштували матері полонених та зниклих безвісти.

У руках тримали фото синів.

Жінки кажуть, зверталися у різні інстанції, в тому числі міжнародні, але їм не допомагають.

Деякі українці в полоні з 2014, але в списки на обмін їх не вносять.

Тетяна Тодосієнко, мати полоненого: Наші діти попали в 2014 році в полон.

Ми знали, де вони.

У нас був відеодоказ.

Но наших дітей ніхто абсолютно по сьогоднішній день не шукає.

Три роки ми нічого про них не знаємо, де вони, що з ними, чи вони в Україні, чи вони за межами України, чи вони в Росії.

Нам ніхто нічого не каже».

(Порушено баланс думок, нема реакції представників влади на звинувачення в бездіяльності.).

«ОПЗЖ» привітала Росію від імені всіх українців.

«Ведучий: Партія “Опозиційна платформа — За життя” від імені усіх українців привітала країну-агресора з днем Росії.

Про те, що Росія анексувала Крим, частину Донбасу, веде там війну і незаконно утримує на своїй території та в Криму сотню українців, у привітанні згадки немає.

Натомість є твердження, що українці втомилися від русофобії та політики ненависті і потребують радикальної зміни курсу та діалогу з Росією.

Чи буде Служба безпеки реагувати на це привітання, ми запитали в речниці СБУ Олени Гітлянської.

Вона сказала, що ситуацію вивчають.

Служба безпеки України передала вітання російським дипломатам до Дня Росії.

Біля російського посольства в Києві та консульств у Львові та Одесі, службовці вивісили на білбордах герби контррозвідки СБУ.

А в Харкові біля російської дипустанови намалювали мурал.

На ньому десятиметрова емблема і козак, який перемагає двоголового дракона в імператорських коронах».

Дружина президента захворіла на коронавірус.

«Ведучий: Дружина президента Олена Зеленська захворіла на коронавірус.

Інфекцію підтвердив тест.

Водночас Володимир Зеленський та діти здорові, — повідомили на сайті Офісу президента.

Саме Зеленська написала, що почувається добре, але ізолювалася від інших членів родини, щоб не наражати їх на небезпеку.

Через те, що режим самоізоляції для глави держави Конституцією не передбачено, йому розробили спеціальний протокол роботи.

За інформацією прес-служби, щодня Зеленський проходить медогляд та робить тестування.

Коло фізичного спілкування для президента обмежили, всі наради мають проходити в онлайн-режимі.

Заборонена участь у масових заходах.

Скасовуються робочі поїздки за межі Києва».

Другу добу поспіль в Україні кількість хворих на коронавірус сягає близько семи сотень.

«Ведучий: Другу добу поспіль в Україні кількість хворих на коронавірус сягає близько семи сотень.

Минулої доби інфекцію підтвердили в 683 людей.

Найбільше на Львівщині — понад 100, а також у Києві та Вінницькій області.

Жодного нового хворого не виявили у Полтавській, Херсонській і Луганській областях.

Загалом від початку пандемії, понад 29 тисяч інфікованих, тринадцять з половиною тисяч одужали, померли 870 людей.

Міністерство охорони здоров'я вказує, що на сьогодні столиця та ще дев'ять регіонів України не відповідають необхідним критеріям для послаблення протиепідемічних заходів».

В чому причини збільшення кількості інфікованих.

«Ведучий: Попри усі обмеження за три місяці карантину, кількість інфікованих зростає.

У Міністерстві охорони здоров'я твердять: українці вирішили, що карантину більше немає.

Поліція і далі фіксує порушення і виписує адмінпротоколи, суди накладають штрафи, однак інфекціоністи стверджують, що збільшення кількості хворих — не лише через порушення обмежень.

Яка ще причина і в чому різниця карантину українського від європейського, дивіться далі.

Кореспондентка: Десяте червня — шістсот вісімдесят дев'ять нових хворих на COVID в Україні, одинадцятого шістсот вісімдесят три.

Саме у ці дні зафіксували найбільше нових хворих за добу на період карантину.

Замість спаду кількості заражених триває зростання.

Максим Степанов, міністр охорони здоров'я України: Ми пішли на пом'якшення карантину.

Саме на пом'якшення карантину.

Це були чітко прораховані кроки введення адаптивного карантину, але багато хто з нас вирішив, що це вже повне скасування карантину.

Кореспондентка: Міністр вважає, люди перестали дотримуватися карантинних обмежень, звідси і збільшення хворих.

За даними поліції, порушники справді є.

За три місяці карантину поліціянти зафіксували понад дві тисячі двісті порушень, загалом виписали штрафів на суму чотири мільйони та триста тисяч гривень.

Однак спаду кількості заражених в Україні немає не тільки через порушення, каже лікар-епідеміолог Людмила Мухарська.

Людмила Мухарська, лікар-епідеміолог: Збільшується кількість тестувань.

Ми бачимо, що щоденна кількість людей, які тестуються, вірніше, кількість біологічного матеріалу, який тестується, постійно збільшується ця кількість і, звичайно, це також призводить до збільшення випадків захворювання.

Кореспондентка: Також, каже, зараз зафіксували найбільше підтверджених випадків ще і тому, що відбулося послаблення карантину і люди більше контактують.

У країні запровадили адаптивний карантин і у деяких містах обмеження послабили, але там, де кількість хворих дедалі збільшується, обмеження поки що діють.

Повернути жорсткий карантин по всій Україні, як було раніше, можуть, якщо буде погіршення ситуації у десяти і більше областях.

В Італії та Іспанії, де щодня фіксували по кілька тисяч інфікованих, пік хвороби настав швидше, ніж в Україні.

До прикладу, в Італії перші випадки зараження зафіксували п'ятнадцятого лютого, за п'ять тижнів, двадцять першого березня, відбувався пік заражень — за добу фіксували шість з половиною тисяч.

У Іспанії терміни були майже такі, як в Італії.

Далі недуга пішла на спад, і зараз там фіксують не більше як по п'ятсот нових хворих на день.

В Україні статистика нових заражень більш стабільна і повільніше іде на спад, бо вчасно запровадили жорсткий карантин, каже епідеміолог Людмила.

Людмила Мухарська: Наші заходи були направлені на те, щоб оцю велику кількість зменшити, щоб захворюваність, вірніше, збудник, розповсюджувався не так швидко, поступово.

В тому числі і для того, щоб не було такого кризовго впливу на систему охорони здоров'я, як це, наприклад, було в європейських країнах.

Кореспондентка: Коли можна спрогнозувати спад захворювання в Україні, епідеміолог каже, передбачити зараз важко».

На Херсонщині соціальні працівники знайшли побиту дівчинку.

«Ведучий: На Херсонщині соціальні працівники знайшли побиту дівчинку.

Вони відвідували родину у селі Подокалинівка, яка перебувала на обліку.

7-місячна дитина була сама у будинку.

У неї виявили синці та зламану руку.

Ніну відправили до лікарні.

Чи знайшли батьків і що далі буде з дівчинкою?.

Кореспондентка: З дитиною все було гаразд, розповідає прадід дівчинки Микола, але соціальні працівники сказали, що дитина травмована.

Микола, прадід: Рука зламана в неї.

Я взяв руку, а руці щось зробили.

Рука пухла.

Кореспондентка: 10 червня соцпрацівниця Тетяна Целеп прийшла до родини з перевіркою.

Бо раніше у дівчинки виявили недобір ваги.

Батько обіцяв привести її на аналізи, а потім перестав відповідати на дзвінки.

Тетяна Целеп, голова опікунської ради: Лежить вона в ліжку в дитячому, не плаче, не спить, вона просто лежить.

Коли ми включили світло в кімнаті, і лаборант, і фельдшер почали її оглядати, ми зразу ж побачили гематома велика на всю праву руку в дитини.

На вухах у неї рани були вже кров засохла на цих ранах.

Почав по телефону звонить.

Потім ми з'ясували, що це він дзвонить дружині.

Вона прибігла пізніше.

Вона слова нічого не сказала.

Вона сказала “У моего ребёнка всё нормально”.

Кореспондентка: Голова села, у якому живе сім'я каже, за ситуацією в родині стежать від народження дівчинки.

Любов Шапошнікова, в.

старости сіл Подо-Калинівка та Стара Маячка: Ця сім'я знаходилася на обліку, як сім'я СЖО, тому що батьки не мають свого власного житла, не мають постійної роботи.

Це 2 дитинка у даній сім'ї.

З першою там трапилася тоже така ситуація де було насильство.

Кореспондентка: Марина Кіт, що живе поряд, розповідає подробиці.

З сусідами вона не спілкується.

Марина Кіт, сусідка: Вони перву дитину 2 рази чуть не вгробили.

Сначала первий раз забрали з побоями, а другий раз забрали, що вона чуть з голоду не вмерла.

Ми тих дітей не бачили.

От коляску бачили, вони качали, не чуть було щоб там по дорозі дитина чи плакала, чи шо.

Кореспондентка: Старшого брата Ніни — Микиту, забрали у батьків рік тому.

Тоді йому було 8 місяців.

Зараз хлопчик у Новій Каховці під опікою бабусі.

Інспектор ювенальної провенції Владислав Дехнич каже, батьки не пиячать, працюють в селі за наймом.

Владислав Дехнич, старший інспектор ювенальної превенції Олешківського відділення поліції, майор: Якщо це мати спричинила ці тілесні ушкодження, то по відношенню до матері, вона буде притягнута до відповідальності згідно чинного законодавства.

Батько взагалі пояснив те, що він кожного дня зранку ходить по найму на роботі, приходить пізно ввечері.

Взагалі, залишається мати.

Мати поясняє те, що вона не розуміє звідки ці синці взялися.

Але ж тривають слідчі дії.

Кореспондентка: Нині дівчинка у лікарні.

Віктор Бурдовіцин, заступник директора з лікувальної роботи Херсонської обласної дитячої клінічної лікарні: У нас при обстеженні виявлено перелом плечової кістки, який потребував гіпсової мобілізації подальшого спостереження за станом уламків кістки.

На сьогодні дитина вже 5 днів знаходиться у відділенні хірургії, де отримує годування і нагляд медичного персоналу.

Кореспондентка: Віктор Бурдовіцин каже, у понеділок дівчинку планують виписувати.

Кому її віддадуть невідомо.

Батьки за цей час до лікарні не з'являлися, а бабусі віддати не можуть, бо та немає документів на дитину.

Ми тричі намагалися поспілкуватися з батьками Ніни та вони відмовлялися.

А ми можемо з ними будь ласка, поспілкуватись?.

Чоловік: Ви який раз приїжджаєте?».

На Волині у товарному вагоні знайшли жінку з дитиною.

«Ведучий: На Волині у товарному вагоні знайшли жінку з дитиною.

3-річний хлопчик був у брудному одязі і спав на підлозі вагона.

Жінка розповіла, що так живуть тиждень.

Нині дитина в лікарні з підозрою на коронавірус, а жінка під арештом.

Кореспондентка: Патрульні Олександр Таровський і Юлія Горбач розповідають: того дня прибули на залізничний вокзал у Луцьку майже о 21-й шукати матір з дитиною.

За інформацією аноніма, вони в одному з вагонів товарних потягів.

Юлія Горбач, патрульна: Було вказано приблизне місце розташування та номер колії і все.

Кореспондентка: Жінку і малолітню дитину знайшли на сьомій колії під мостом у товарняку на підлозі, розповів патрульний Олександр Таровський.

Олександр Таровський, патрульний: Вони знаходились в брудному одязі, жінка з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Було прийнято рішення їх звідти забрати, оскільки перебувати на залізниці — це є небезпечно, ще й разом з дитиною, та доставити в Луцький відділ поліції.

Кореспондентка: Патрульна Юлія Горбач каже: матері орієнтовно 35, вона не місцева.

Юлія Горбач: І все, що вона вигадала — це ночувати в вагоні.

З її слів, це тривало близько тижня-півтора.

Кореспондентка: Про те, що у вагонах збираються і пиячать, раніше кілька разів повідомляли поліцію, каже черговий по вокзалу станції Луцьк Дмитро Семенов.

Говорить: дитини у гучних компаніях тоді не було.

Дмитро Семенов, черговий вокзалу станції Луцьк: Приїжджали, розбиралися, їх розганяють — вони знову там збираються.

Вони зараз в нас на відстої, криті вагони, вже давно в нас стоять.

Вони не опломбовані, тому що вони ідуть порожні.

Кореспондентка: Начальник служби у справах дітей у Луцьку Федір Шульган розповів: упродовж тижня маму хлопчика у нетверезому стані поліція виявила вдруге.

Уперше це було 4 червня, тоді дитину відвезли в обласну дитячу лікарню.

Федір Шульган, начальник служби у справах дітей Луцької міської ради: Ми повідомили службу у справах дітей Камікаширського району, звідки дана громадянка родом.

Я думаю, що місцева служба за місцем проживання дитини прийме адекватне рішення і дитина буде відібрана від матері.

Кореспондентка: Хлопчик, якого знайшли у товарному вагоні, нині перебуває в обласній інфекційній лікарні.

На момент госпіталізації, зі слів головного лікаря медзакладу Руслана Морочковського, у дитини була температура понад 37 градусів, тому зараз йому роблять лабораторне дослідження на ковід-19.

Начальниця сектору ювенальної превенції управління головного управління Нацполіції в області Інна Остапович телефоном розповіла: матір нині під арештом, її підозрюють у грабежі».

44 домівки підтоплені в наслідок негоди у Прибожавському на Закарпатті.

«Ведучий: 44 домівки підтоплені в наслідок негоди у Прибожавському на Закарпатті.

Сьогодні комісія оглядала двори, щоб порахувати збитки.

Кореспондентка: Цей металевий міст вів до будинку Михайла Федорчика в селі Прибожавському Іршавського району.

Через негоду вода знесла його на узбіччя дороги.

Наразі на його місте поставили тимчасовий деревяний.

Вода з потоку залила вчора подвір'я та три підвали Михайла Федорчика.

Сьогодні тут прибирають члени сім'ї та односельці.

Михайло Феджорчик, житель с.

Приборжавське: Залило приміщення, залила підсобне хазяйство, там в будинку була вода.

Гравій понесло, дрова понесло, викачувати ніхто не помагав, вода сама поступово зійшла.

Кореспондентка: Подвір'я Марії Дурди теж було підтоплене, вода була і в машинах.

Прибрати жінці допомагає сусід.

Марія Дурда, жителька с.

Приборжавське: З цього двора 8 машин, верхній шар, то всьо знесло, ворота урвало і то всьо сюди йшло.

Кореспондентка: Перед двором Маріанни Лабко стоїть міст.

Жінка розказує, після грози його з-під води не було видно.

Маріанна Лабко, жителька с.

Приборжавське: Потік, самі бачите, він в нас йшов ось сюда, а урвався аж під забор.

Навіть в дворі, повний двір був води, там у нас кури, кури знесло.

Навіть через городи воно всьо текло.

Я, наприклад, тут вже 12 років живу, при мені ще такого не було ніколи.

Кореспондентка: Потік розлився біля жіночого монастрия, каже виконувач обов'язків старости села Приборжавське Віктор Шпортень.

З айого словами дощ падав впродовж 15 хвилин.

Серафима, мешканка монастиря: Дощ перестав і ми всі зобралися, ніш робочі і сестри, ми то всьо гребли, то всьо почистили, а тепер знову зробим ми порядок.

Віктор Шпортень, в.

старости с.

Приборжавське: Частично пошкоджено асфальтове покриття вулиці Монастриської.

Ну і, звичайно, є у нас таке критичне берегоукріплення десь на відстані 100 метрів, треба негайно робити берегоукрпілення.

Кореспондентка: За словами Віктора Шпортеня, члени комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій обходять господарства, після чого підрахують збитки».

Як пройде пробне ЗНО.

«Ведучий: У масках, з антисептиками та на безпечній відстані один від одного такі вимоги до проведення пробного ЗНО.

В понеділок школярів випробуватимуть себе в українській мові та літературі, у середу в інших предметах.

Ірина Чернілевська, директорка 179 гімназії : Знімає маску показує обличчя та показує ID карту.

Ось на такій відстані.

Кореспондентка: Так цьогоріч відбуватиметься ідентифікація учасників ЗНО в пробного і основної сесії розповідає директорка 179 гімназії Ірина Чернілевська.

Пункти цьогоріч відкриються раніше о 10:15, спершу абітурієнт проходить перевірку на відстані півтора метри , після цього обов'язковий скринінг температури, якщо вона вища за 37,2 до тестування не допустять.

Ірина Чернілевська: між партами ви бачите, що поставлені стільці.

Ми відміряли рулеткою, тобто тут метр двадцять між учасниками.

Кореспондентка: Усього учасників у аудиторії може бути 15.

Усі в масках, стосується це і інструкторів.

от тільки, каже директорка, засобів захисту надали їм замало.

Ірина Чернілевська: Я отримала 34 маски.

49 членів персоналу.

Англійська мова й математика — це ЗНО, які будуть проходить більше трьох годин.

Я як роботодавець зобов'язана надати їм дві одноразові маски.

Кореспондентка: Засоби захисту надали у Київському регіональному центрі оцінювання якості освіти.

Його директорка Світлана Сакаєва розповідає як враховували кількість.

Світлана Сакаєва, директор Київського регіонального центру оцінювання якості освіти: Антисептики ми розраховували на кожного учасника пункту пробного тестування, дезінфікуючі засоби ми розраховували для обробки поверхонь на кожну класну кімнату, яка буде задіяна, рідке мило ми надавали для пунктів тестування з розрахунків на одну санітарну кімнату, на 1 день тестування ми давали десь 250 мл.

Кореспондентка: Маски ж говорить резервні.

Передбачалося, що на пробному ЗНО усі — і інструктора, і учасники — при собі матимуть власні.

Водночас очільник Українського центру оцінювання якості освіти розповів, до 14 червня пунктам тестування надійде додаткова допомога від партнерів.

Будуть там і маски.

Тож тестування і пробне основне буде максимально безпечним.

Валерій Бойко, виконуючий обов'язки директора Українського центру оцінювання якості освіти: Ми створили 5188 пунктів тестування, в якій буде задіяно 82890 аудиторії по всій країні.

Саме в цих аудиторіях відповідно до рекомендацій головного санітарного лікаря і будуть дотримано, забезпечено всі належні умови аби наші діти почувалися в аудиторія не просто комфортно, а в першу чергу безпечну.

Кореспондентка: Загалом в Україні на пробне ЗНО зареєструвалися 190 тисяч учасників.

Вартість такої послуги залежно від регіону від 138 до 150 грн.

ці кошти загалом пішли на друк тестів та зарплату інструкторам».

У випуску за 12 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:.

Європарламент застеріг українську владу від політичного переслідування Порошенка.

Конституційний Суд скасував відповідальність суддів за завідомо неправосудні вироки.

«Антиколомойський» закон оскаржили в Конституційному Суді.

Підозрюваного в замовленні убивства Гандзюк Мангера Печерський суд залишив на свободі.

13 червня (субота):.

Кількість інфікованих коронавірусом за добу була рекордною.

«Ведучий: В Україні встановлено новий антирекорд з кількості інфікованих за добу — 753.

Найгірша ситуація з поширенням вірусу в західних регіонах.

Зокрема на Львівщині та Закарпатті, а також у Києві.

На сьогодні в Україні тридцять з половиною тисяч підтверджених випадків ковід-19.

За весь час пандемії одужали майже чотирнадцять тисяч пацієнтів.

Офіційно зафіксували 880 смертей.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов сказав, зростання кількості нових випадків пов'язано з тим, що почали робити більше тестів на коронавірус.

Однак, за його словами, ситуація з епідемією загалом погіршується.

Після пом'якшення карантину в громадських закладах і транспорті не дотримуються вимог щодо кількості людей та маскового режиму.

Максим Степанов, міністр охорони здоров'я: Вірус не обирає по регіону, або по статі, або по віку.

Тому, якщо ми не будемо дотримуватися правил, жорстко дотримуватися правил, які встановлені у зв'язку з пом'якшенням карантину.

Ми будемо бачити такі цифри, будемо змушені вводити додаткове обмеження.

Ви бачите статистику останні три дні.

Кожного дня ми встановлюємо антирекорди.

Все це впливає на погіршення цієї ситуації.

І це дуже важка, і дуже страшна хвороба ковід.

Не треба відноситися до неї легковажно».

Відкриття кінотеатрів відкладається, а пробне ЗНО здаватимуть онлайн.

«Ведучий: Відкриття кінотеатрів відкладається, а пробне ЗНО, що мало відбутися 15 та 17 червня, здаватимуть онлайн — усе через зростання кількості хворих на коронавірус.

Щоб скласти тест дома, школярам у день міста потрібно в 11 годину зайти на свою інформаційну сторінку та завантажити зошит з тестами та бланк для відповідей.

Для зручності їх можна роздрукувати, або ж вже роздруковані отримати на пункті, де мали б проходити тестування.

Упоратися із завданнями вступник повинен за час вказаний у тестовому зошиті.

Не пізніше 18 години 19 червня.

Потрібно внести відповіді до сервісу визначення результатів.

Основна сесія ЗНО має розпочатися 25 червня, однак її можуть перенести.

За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка остаточне рішення ухвалять за тиждень.

Віктор Ляшко, головний санітарний лікар України: Комісія з техногенної і екологічної безпеки надзвичайних ситуацій розглянула 2 показники, які оцінка який саме 20–22 червня буде свідчити про те чи буде можливість проведення зовнішнього незалежного оцінювання в запропоновані терміни, чи потрібно буде повернутися до цього питання в подальшому».

Окупанти поранили українського військового.

«Ведучий: У районі Пищевика на Донеччині поранило українського військового.

Збройні формування Російської Федерації вели там вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Пораненого бійця евакуювали до шпиталю.

Загалом бойовики сьогодні шість разів порушили режим припинення вогню, зокрема поблизу Луганського противник випустив 50 снарядів 122 калібру.

Артилерійські системи розмістили біля житлових будинків на околиці окупованого Калінінського.

Також в районі Кримського ворог два рази відкривав вогонь з мінометів.

Прес-центр Об'єднаних сил оприлюднив фотографії наслідків учорашньої атаки російських найманців.

Близько 20:00 з тимчасово-окупованої Саханки вони відкрили вогонь з 82 міліметрових мінометів.

Били по Широкиному.

Одна із мін влучила у житловий будинок.

Він майже повністю зруйнований.

Ще три розірвалися неподалік.

Зараз з'ясовують, чи є поранені серед цивільних».

Автопробіг у Маріуполі.

«Ведучий: У Маріуполі автопробігом відсвяткували річницю звільнення міста від бойовиків.

6 років тому операцію провели бійці батальйонів «Азов», «Дніпро», нацгвардійці та спецпризначенці МВС.

На той час у Маріуполі було до сотні сепаратистів.

Звільнення міста тривало кілька годин.

З учасниками операції спілкувалися наші кореспонденти.

Кореспондент: Ці кадри зафільмовані 13 червня 2014 року.

Так починалось звільнення Маріуполя.

Кирило Долімбаєв, житель Маріуполя: Під'їжджає автобув інкасаторський.

З нього вистрибують зі зброєю, зі снайперською гвинтівкою, з автоматами Калашникова хлопці.

За нашивками зрозуміло, що це наші — українські військові.

Найімовірніше це був полк «Азов».

І вони вже побігли в бік укріплень проросійських бойовиків.

І вже зав'язалася там вже стрілянина.

Володимир Повілягін, житель Маріуполя: Такі потужні залпи були, що спати було неможливо.

Сиділи біля столу, думали швидше б закінчилося.

Кореспондент: Операція зі звільнення розпочалася близько 5-ої ранку, тривала кілька годин.

У ній брав участь і боєць батальйону «Азов» Андрій Ігнатюк.

Андрій Ігнатюк, боєць батальйону «Азов»: Ішли через двори, доходили все ближче і ближче.

Вже до цього моменту друга група зайшла на барикаду.

Треба було вибити бойовиків, які сиділи на висотах і стежили за нами, обстрілювали.

То ми ще, коли люди перебігали на ту сторону по цій вулиці і ховалися у двір, по них ішов вогонь.

Тобто з двох сторін ми вели вогонь: з однієї сторони кулеметник прикривав перебіг.

Кореспондент: Сьогодні до дня звільнення у Маріуполі провели автопробіг.

Організували його представника батальйону «Азов».

Колона стартувала о 10-ій годині ранку від торгівельного флоту Донбас в Приморському районі.

Вулицями міста проїхала військова техніка та легкові автівки.

За словами організаторів, їх було з півсотні.

Усі з державними прапорами.

Андрій Ігнатюк: Дуже багато людей спинялося.

Десь по місцях просто стояли люди з прапорами.

Не знаю, звідки вони дізналися про маршрут, але повністю, в принципі, біля Бази, на Веселці чекало дуже багато людей і біля самої вулиці Грецької, біля кінотеатру Перемога чекало, я думаю, чоловік 50 точно чекало.

Ірина Демченко, жителька Маріуполя: Знаючи про цю подію, ми не брали участь в автопробігу, але ми його підтримуємо.

Людмила Галбай, жителька Маріуполя: Ми патріоти свого міста, своєї країни.

Це для нас свято дуже велике.

Кореспондент: Завершився автопробіг опівдні біля драматичного театру».

НАБУ затримало трьох підозрюваних у наданні хабаря.

«Ведучий: Національне антикорупційне бюро показало шість мільйонів доларів, які вилучили під час спецоперації у п'ятницю.

Гроші мали передати очільнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому та керівництву НАБУ за закриття справи проти ексміністра екології, директора “Бурісма Холдинг” Миколи Злочевського.

За словами директора НАБУ Артема Ситника, затримали трьох підозрюваних, один із них — перший заступник голови податкової служби Києва Микола Ілляшенко.

Ще двоє — люди, наближені до Злочевського.

Запобіжний захід для них мають обирати в Антикорупційному суді, прокурори клопотатимуть про арешт.

Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України: Справа була зареєстрована третього червня 2020-го року, тобто буквально недавно.

Чому був такий поспіх у осіб, які пропонували свою неправомірну вигоду? Тому, що завтра у пана Злочевського день народження і був план все ж таки зробити такий, досягти максимального результату, а саме закрити кримінальне провадження і забезпечити повернення пана Злочевського на територію України.

Ведучий: Провести спецоперацію допоміг позаштатний агент НАБУ Євген Шевченко, за його словами, податківець Микола Ілляшенко, з яким він був особисто знайомий, попросив передати хабар керівнику САП Назару Холодницькому.

Гроші представники Злочевського привезли в підземний паркінг Державної податкової служби.

Євген Шевченко, позаштатний агент НАБУ: В мене була рахувальна машинка, яку мені надали в НАБУ, і вибірково, тобто це було шість великих валіз, і ми з паном Ілляшенком відкривали по одній валізі, вибірково я брав по сто тисяч доларів, і з цих ста тисяч доларів вибірково брав пачки і перевіряв на машинці.

Зарплатню від НАБУ я не отримую, можливо, маю право на десять відсотків від суми хабаря.

Ведучий: Микола Злочевський був міністром екології за часів Януковича, тоді ліцензії на розробку газових родовищ його фірмам погоджувало міністерство, яке він сам же і очолював.

Злочевський виїхав з України наприкінці 2014-го після оголошення підозри в незаконному збагаченні, до осені шістнадцятого Злочевський був у розшуку, його компанію “Бурісма” підозрювали в ухиленні від сплати податків, відмиванні грошей та розкраданні державних ресурсів.

2018-го компанія сплатила сто вісімдесят мільйонів гривень податків і справу закрили.

За хабар, який нині давали, Холодницький мав закрити ще одну справу про заволодіння грошима стабілізаційного кредиту НБУ для “Реалбанку”.

Нині Офіс генпрокурора розпочав службове розслідування про незаконне втручання до Єдиного реєстру досудових розслідувань, його могли здійснити, щоб закрити провадження щодо Злочевського, про це повідомила пресслужба відомства.

Жодного стосунку до пропозиції хабаря ні президент “Бурісма Груп” Микола Злочевський, ні інші працівники компанії не мають, таку заяву оприлюднили на офіційній сторінці компанії.

Заява на офіційній сторінці компанії “Бурісма”: Микола Злочевський ні до кого не звертався з проханням про вчинення неправомірних дій і жодним чином не сприяв таким діям, а також не має відношення до продемонстрованих коштів або будь-яких очікувань щодо подарунків до дня народження.

Будь-яке нагадування “Бурісма Груп” та її власника розцінюється компанією як провокація».

З понеділка відновлюють внутрішні та міжнародні авіарейси.

«Ведучий: З понеділка відновлюють внутрішні та міжнародні авіарейси.

Уряд дозволив відкрити 15 аеропортів, зокрема і один термінал у столичному Борисполі.

Разом із перельотами відновлюють і рейси залізничного ескпреса Київ-Бориспіль.

Про нові правила та обмеження для пасажирів в аеропорту і на борту літака.

Кореспондент: Зайти в аеропорт можна буде тільки в масці, після температурного скринінгу.

Спеціальні рамки фіксуватимуть температуру пасажирів.

Якщо людина приходить без маски — це фіксується на екрані, і датчик також вимірює температуру тіла.

Ось ми бачимо 37°.

Пропускатимуть пасажирів температура яких не перевищує 37,9 градусів, в адміністрації аеропорту рекомендують не відвідувати летовище особам, які відчувають симптоми хвороби та розповідають про інші обмеження.

Антон Борисюк, директор зі стратегічного розвитку аеропорту Бориспіль: Допуск у термінали людей, які проводжатимуть або зустрічатимуть пасажирів — заборонений, крім випадків, коли супроводжують неповнолітніх дітей або людей, які не можуть обійтися без супроводу.

Ми обмежили пікову пропускну здатність аеропорту, і одночасно не будемо обслуговувати більше 9 рейсів.

Кореспондент: Щоб пасажири трималися безпечної відстані, на підлозі розклеєні наліпки.

Багаж можна здати самостійно, завдяки спеціальному обладнанню.

Ольга Вакула, агент зустрічі та посадки пасажирів: Коли пасажир приходить, він ставить свою валізу на ваги.

Тут буде ввімкнений комп'ютер, нам потрібно буде пасажиру просканувати свій посадковий талон.

Звідси в нас буде вилазити стрічка, яку він клеїть на багаж, і свій багаж він ставить на ваги сюди, він сканується, відправляється, і пасажир забирає талон, з яким він може прямувати на паспортний контроль.

Кореспондент: Перед рейсом літак будуть дезінфікувати спеціальними розчинами.

На маршрутах з високим рівнем захворюваності на ковід-19 борт-провідники будуть одягнуті у захисні костюми.

Пасажирів усіх рейсів перед посадкою на літак перевірятимуть ще раз.

Анастасія Крат, бортпровідниця: Ми дивимось за тим, щоб пасажири були в масках і впродовж рейсу їх не знімали.

Також на вході бортпровідник перевіряє температуру пасажира і дивиться ознаки.

Щоб не було підвищеної температури, не було сухого кашлю або інших ознак.

Кореспондент: На понеділок запланували 15 регулярних рейсів, каже генеральний директор аеропорту.

Павло Рябікін, генеральний директор аеропорту Бориспіль: Більшість з рейсів внутрішні.

Присутні також і європейські країни по заздалегідь заявлених рейсах, які мали статус евакуаційних.

Вилітає Ліван, Оман, присутня також Велика Британія.

Тобто географія польотів розкидана.

Наш уряд створить каталог країн за принципом умовного світлофора, де будуть країни червоної, жовтої та зеленої зони.

Поки перелік цих країн ми не бачили, але будем відштовхуватися від цього каталогу.

Збитки, які зазнали авіакомпанії за час пандемії не вплинуть на вартість квитків — каже президент компанії МАУ Євгеній Дихне.

Євгеній Дихне, президент компанії МАУ: Сьогодні вартість квитка визначає ринкове співвідношення.

пропозиції і попиту, тож, гадаю, починати авіація буде з дуже низьких цін, з доступних перельотів собі на збиток, наскільки зможе собі це дозволити.

Кореспондент: Розклад польотів аеропорт Бориспіль має оприлюднити у неділю ввечері».

На Буковині понад сотня житлових будинків опинилися під загрозою затоплення.

«Ведучий: На Буковині понад сотня житлових будинків опинилися під загрозою затоплення.

Близько півночі через зливу піднявся рівень води у річці Черемош.

У селі Банилів почала руйнуватися дамба.

Рятувальники через гучномовці попередили місцевих про можливу евакуацію.

За ніч дамбу укріпили мішками з щебнем та деревиною.

Проте якщо дощі триватимуть, загроза затоплення залишається».

(Не вказано джерела інформації.).

У Тернополі знімають кліп на повстанську пісню УПА.

«Ведучий: У Тернополі знімають кліп на повстанську пісню УПА “Машингвери”.

Задіяні 40 акторів: упівці, енкавеесники, зрадники та бранці в одностроях та з макетами зброї тих часів.

Слова пісні змінили, щоб провести паралель з нинішніми подіями на Донбасі.

Так місцевий молодіжний методичний центр хоче популяризувати українську історію серед молоді.

Кореспондентка: У дворі музею політичних в'язнів актори готуються до зйомок.

Це буде реконструкція бою і визволення бранки.

Автор ідеї режисер та продюсер кліпу Богдан Бутковський.

Він ставить останню сцену.

Перед зйомками гримують каскадера Володимира Ізанського.

Володимир Ізанський, виконавець ролі упівця: Сьогодні я буду виконувати роль упівця.

Мене взяли в полон і будуть допитувати.

І тоді будуть зняті фрагменти звільнення і вже бойові сцени.

Кореспондентка: Володимир Мосейко у ролі партизана зі зброєю у військовому однострої з музейної колекції.

За його словами, у кліпі використовують макети зброї повстанців 40-х років 20-го століття.

Володимир Мосейко, виконавець ролі упівця: Це автомати 40-х років, якраз якими воювали наші упівці в роки «великої вітчизняної війни».

Вони цієї зброї не мали.

Це зброя, яку захватили в боях з енкаведистами.

Олена Зозуля, виконавиця ролі бранки: Я граю дівчину, просту сільську дівчину, яку здав сусід.

Це все засновано на реальних подіях.

Кореспондентка: За словами Богдана Бутковського, повстанська пісня “Машингвери” — про зраду, через яку енкаведисти знищили криївку УПА, та про те, як упівці покарали зрадника.

Богдан Бутковський, керівник Тернопільського обласного молодіжного методичного центру: В цьому кліпі ми покажемо, як колись боролися УПА проти НКВС так і зарашню боротьбу хлопців проти колаборантів на сході.

Ми взяли на себе сміливість переписати пісню “Машингвери-штурмгивери”, приспів залишили той самий і трошки поміняли слова, тому що, якщо зараз ми дознімуємо епоху УПА, з наступного тижня ми починаємо робити зйомки по АТО, і в нас там вже буде, як зрадники, які здавали хлопців в 2014-му році, навідники.

Тут я бачу таку паралель.

Кореспондентка: Бюджет кліпу до реміксу повстанської пісні УПА “Машингвери” 15 тисяч гривень.

Це гроші обласного молодіжного методичного центру.

Прем'єра відбудеться у серпні цього року, каже Богдан Бутковський.

У випуску за 13 червня не повідомлялося про всі важливі теми дня.

З ОРДЛО прибувають абітурієнти, які не знали про скасування пробного ЗНО.

Біля КПВВ “Мар’їнка” помер чоловік, якого окупанти не пускали на окуповані території.