Новий уряд, або Кого здасть Зеленський? Перші наслідки «Міндічгейту»

Сьогодні Верховна Рада, нарешті, звільнила двох «зашкварених» міністрів: юстиції – Германа Галущенка та енергетики – Світлану Гринчук. Щоправда, ані вони самі, ані прем’єрка Юлія Свириденко на звіт до депутатів не з’явилися. За уряд віддувався віцепремʼєр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

Але хвилі тайфуну «Міндічгейт», схоже, знесуть не тільки цю засвічену на скандальних плівках НАБУ парочку. Парламент на шостому році своєї каденції вирішив проявити суб’єктність: депутати після шокуючого корупційного скандалу вимагають повної відставки нещодавно призначеного ними ж уряду цілком. Ба більше, вже не пошепки ведуться розмови про відставку сакральної для президента особи – багаторічного голови його Офісу Андрія Єрмака, який, власне, за призначенням цього уряду і стояв.

Вже багато хто – від давнього знайомого Тимура Міндіча Ігоря Коломойського до затриманого детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, що безпосередньо займався розробкою операції «Мідас», висловили впевненість, що головний герой плівок Міндіч не є головним бенефіціаром корупційних схем в «Енергоатомі». Відповідно ниточки тягнуться вище. Усі ці пристрасті вирують в той час, коли Володимир Зеленський перебуває в кількаденному міжнародному турне.

Бучу здійняли не тільки опозиціонери, вимоги яких на Банковій давно звикли ігнорувати. На принцип пішла й монобільшість, якій до юридичного розвалу залишилося дочекатися виходу п’ятьох депутатів. Для багатьох нардепів «Слуги народу» цей скандал став продовженням ганебної історії з загадковим голосуванням за законопроєкт щодо позбавлення повноважень НАБУ та САП і таким само стрімким відкатом назад. Тоді навіть палкі прихильники президента у фракції були спантеличені такою підставою. Але єдність рядів вдалося зберегти принаймні формально, хоча зустрічі президента з фракцією стали куди менш душевними.

«Плівки Міндіча», цікаві діалоги з яких поки не оприлюднені навіть наполовину, занурили монобільшість у нову фазу депресії. Перенос розгляду держбюджету-2026 у другому читанні на грудень – яскраве свідчення того, що у президентської фракції накопичилася критична маса питань до «центру прийняття рішень». І їх вже не задовільнити обіцянками забезпечити прозоре розслідування та показовими розправами з другорядними персонажами.

Опозиція спішить на порятунок

Парламентській опозиції, звісно, навіть попри війну не вдалося не спокуситися такою інформаційною бомбою і не почати хитати владу. Лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко заявив, що відставки лише двох міністрів на тлі такого масштабного скандалу недостатньо. Порошенко забажав оновити весь Кабмін та створити на його місці «уряд національного порятунку», а також сформувати нову парламентську коаліцію, «що об’єднає всі патріотичні політичні сили». Вимоги від «ЄС» – геть не нові, але обставини для них – шоколадні. У вівторок, 18 листопада, Порошенко і Ко влаштували власний бенефіс, заблокувавши трибуну з вимогою відставки всього уряду.

Фракція «ЄС» півтора дня блокувала трибуну Верховної Ради, вимагаючи відставку всього уряду. Але в результаті дозволила звільнити лише двох міністрів

фото: Facebook / «Європейська солідарність»

Партія «Голос» розповсюдила заяву, в якій також закликала Кабмін, «який був призначений у непрозорий спосіб і який фактично допустив кризу такого масштабу», невідкладно піти у відставку. «Голос» в унісон з «ЄС» закликав створити нову коаліцію у Верховній Раді та обрати уряд технократів, в якому будуть відсутні будь-які прояви «телефонного права». Крім того, у «Голосі» хочуть перезавантаження парламентських комітетів та Офісу президента.

«Батьківщина» доєдналася до «ЄС» та «Голосу» з вимогою створення уряду національної єдності, але, як зазвичай, дещо змінила акценти. Метнувши блискавки в бік Міндіча та його спільників, Юлія Тимошенко назвала глибинною причиною корупцію в «Енергоатомі»… реформу корпоративного управління та «безвідповідальні міжнародні наглядові ради».

Але поки що в опозиційних фракціях майбутній «уряд єдності» уявляють собі лише гіпотетично.

«Коли ми обговорювали коаліцію в попередній каденції парламенту, то два чи три тижні витратили на написання коаліційної угоди з чіткими принципами, – згадує в розмові з «Главкомом» один з найближчих соратників Тимошенко Сергій Власенко. – Наші тодішні партнери припинили її виконувати – і ми з коаліції вийшли. Якщо ми зараз сядемо і домовимося: на час війни – повний мораторій на продаж землі, детінізація економіки, реальна відповідальність за державну власність, відмова від мантр про «найкращу антикорупційну інфраструктуру» і «найкращі наглядові ради», які нас довели до прірви, – тоді можна про щось говорити. Уряд національної єдності треба створювати не навколо прізвищ та портфелів, а навколо стратегії виживання і перемоги. І про те, що треба відкривати Кабмін для професійних людей, я казав і під час призначення Свириденко. Якщо ж ми й далі будемо, як папуги, повторювати, що у нас і так усе найкраще в світі, і не будемо змінювати саму систему, а йти тим самим курсом – то хай цей уряд йде далі, мабуть, без нас».

Нардеп від «ЄС» Володимир Ар’єв зауважує: наразі жоден формат уряду національної єдності чи порятунку неможливо обговорювати, бо з боку влади не видно взаємності на такі пропозиції.

«Має бути консенсус усіх політичних сил щодо конкретних професійних фігур, роботу яких всі ці сили будуть контролювати. Тут не місце для політичних торгів, як у звичайній демократичній країні за спокійних часів. Це має бути абсолютно новий, чистий формат, – пояснює технологію створення «рятівного Кабміну» соратник Поршенка. – Такий уряд стане перехідним містком до моменту виборів. І коли настане їхній час, жодна політична сила не отримає несправедливої переваги. Це ідеальна картинка, як ми її бачимо, але лише одна «ЄС» нічого не вирішить, доведеться шукати компроміс з іншими. Це вже в інтересах навіть не політичного реноме, а банального інстинкту самозбереження влади – не тільки політичного, а й фізичного. І не тільки влади, а всієї країни».

Монобільшість на грані

Але бажання опозиції – це поки лише її фантазії: аби з нею дійсно почали рахуватися, мають відбутися незворотні процеси у провладній фракції. І зараз надії на це небезпідставні. Співрозмовники «Главкома» в «Слузі народу» прогнозують, що хитка монобільшість, нарешті, «посиплеться», і команда Володимира Зеленського вперше постане перед необхідністю формувати коаліцію з залученням інших парламентських гравців. Дефіциту в потенційних партнерах виникнути не має. І в цій іпостасі Банкова в останню чергу хоче бачити Порошенка, який завдяки владі з ніг до голови обліплений санкціями.

Натомість плече кризовій «слузі» можуть підставити численні безідеологічні депутатські групи, які таким чином юридично оформлять фактичну кооперацію з владою плюс виторгують для себе посади та додаткові гешефти. Тут розглядається навіть співпраця з «конструктивною» «Батьківщиною». Замість «уряду національного порятунку» «слуги» допускають створення коаліційного «уряду технократів», де кілька портфелів можуть дати поносити новим партнерам пропрезидентської сили. Щоправда, є різночитання, чи можуть в такій коаліції мати участь депутатські групи, що суттєво ускладнить її формування.

Варто згадати, що діючий нині Кабмін пропрацював лише чотири місяці. За цей час прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у якихось серйозних скандалах помічена не була, її складно прив’язати безпосередньо до корупції в «Енергоатомі». Хоча саме вона під час роботи в Мінекономіки брала участь у відборі кандидатів у розпущену після скандалу наглядову раду компанії. Однак, за інформацією «Главкома», прізвище Свириденко таки фігурує в частині скандальних плівок, яка ще не була оприлюднена. Проти голови уряду також грає її реноме креатури голови Офісу президента Андрія Єрмака, яке донедавна було їй тільки на руку. Б’є по Свириденко й тактика НАБУ, яке не вивалює всі «цікаві розмови» скопом, а «варить жабу» повільно. Ніхто остаточно не знає, чи не спливуть в цих записах нові прізвища урядовців, тож перезавантажити уряд радикально видається в цих умовах куди логічнішою і безпечнішою опцією.

Єдиним претендентом на прем’єрську посаду наразі є «вічний» особистий кадр Володимира Зеленського та друга за статусом людина у нинішньому Кабміні – Михайло Федоров. У президентському оточенні «Главком» запевнили: проти нього компромату на «плівках Міндіча» бути не може.

Нинішній перший віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації об’єднує навколо себе «антиєрмаківську» коаліцію, яку у фракції «Слуга народу» уособлюють глава монобільшості Давид Арахамія та голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. «Здається, що з нинішнім хитанням ситуації проти Єрмака та уряду вони дещо переоцінили власні сили і запустили процеси, які не можуть контролювати», – розмірковує в розмові з «Главкомом» один з представників монобільшості.

Тим не менш розмови про те, що Зеленський буде змушений звільнити голову Офісу президента вже цього тижня, аби хоч якось утихомирити свою фракцію в парламенті, лунають все гучніше.

Першим «слугою», що промовив публічно вголос те, про що інші говорили в курилках, став член комітету з держбезпеки та оборони та експредставник президента в Конституційному суді Федір Веніславський. У вівторок ввечері він заявив, що  у фракції «достатньо багато» депутатів, які бажають відставки Єрмака. Серед причин невдоволення колег Веніславський назвав присутність на «плівках Міндіча» персонажа на прізвисько «Алі-Баба», в якому начебто вгадується Єрмак. Раніше голова САП Олександр Клименко розповідав, що «Алі-Баба» роздає вказівки правоохоронним органам щодо атак на САП і НАБУ, хоча антикорупціонери не підтверджували, що під цим псевдо фігурує саме голова Офісу президента. 

У вівторок ввечері з подачі окремих ЗМІ з’явилася інформація, що Єрмак попрямував до Лондона, причому пішли чутки, що він планує зустрітися з послом та фаворитом віртуальних президентських перегонів Валерієм Залужним. Але згодом виявилося, що голова Офісу разом з Зеленським прибув до Туреччини на перемовини з президентом Ердоганом. Показово, що зустрічав президента згаданий на «плівках Міндіча» секретар РНБО Рустем Умєров, щодо якого також курсували масовані чутки про те, що начебто  відмовляється повертатися до України. Згодом в РНБО такі припущення спростували.

У Туреччині Володимир Зеленський зустрівся із секретарем РНБО Рустемом Умєровим, якого «загубили» в Україні

В опозиції вже називають варіант заміни Єрмаку – експосла України в США Оксану Маркарову. Можливо, це було б непоганим іміджевим ходом, але, за даними «Главкома», сама Маркарова не горить бажанням обійняти цю посаду.

Розмови про те, що Маркарову готують до повернення у внутрішню політику (вона вже працювала в 2018-2020 рр. міністром фінансів), активізувалися після того, як Зеленський та Єрмак провели з нею зустріч 14 листопада.

14 листопада Володимир Зеленський та Андрій Єрмак зустрілися з Оксаною Маркаровою. На експосла чекає нове призначення?

Зеленський після зустрічі повідомив, що з Маркаровою обговорювалися «можливі напрями майбутньої співпраці». І навіть окреслив, що це можуть бути за напрямки: відновлення України, зміцнення суспільства та відносини із міжнародними інституціями. В контексті «відновлення» варто згадати й чутки про те, що своє крісло скоро може втратити близький до Єрмака віцепрем'єр з відновлення–міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, роботою якого нібито розчарований президент. Постанову про його звільнення вже зареєстрував невгамовний Ярослав Железняк, але Рада поки не підтримала її направлення до профільного комітету.

Якщо відставка Кулеби – тільки гіпотетична, то на посади, які залишають Галущенко та Гринчук, вже відбувається кастинг претендентів. Хоча то вимушений бліц-режим це навіть важко назвати кастингом: претендентом на голову Мін’юсту є голова комітету з правової політики Денис Маслов, на «гаряче крісло» в Міненерго сватають керівника профільного комітету Андрія Геруса та очільника НАК «Нафтогаз» Сергія Корецького.

Вимоги «заколотників»

У четвер, після того, як Володимир Зеленський повернеться зі свого турне, по обіді у нього запланована зустріч з президентською фракцією. Частина зі «слуг», не очікуючи зустрічі з президентом, вийшла з заявою. Так, нардепи вимагають, аби всі фігуранти «плівок Міндіча» (а не тільки два міністри) негайно були звільнені. Також «заколотники» закликають інші фракції парламенту до обговорення принципів створення коаліції національної єдності, відкинувши особливо дратівливі питання. І тільки після цього всім разом відправляти діючий уряд у відставку та обирати новий, сформований з професіоналів без партійних квот та «своїх людей».

Останнім пунктом є  переведення відносин у трикутнику «президент-парламент-уряд» в рамки Конституції та дотримання принципів парламентсько-президентської республіки. За інформацією «Главкома», в одному з попередніх варіантів заяви пропонувалася вимога перезаснування Офісу президента, але її змінили на більш нейтральну – «важливо, щоб діяльність Офісу Президента України була максимально прозорою, інституційно впорядкованою та позбавленою будь-якого неформального впливу осіб, причетних до корупційних практик». Підписанти заяви звернулися до президента, аби він використав результати розслідування для очищення та оновлення найближчого оточення та посилення довіри до інституту президента.

«Умовно кажучи, це спроба повернути короля в межі королівської влади, – пояснює ініціативу один з підписантів заяви. – І далі вже рятувати країну разом з ним».

Чи дослухається президент до депутатського корпусу і які креативні ідеї він готовий запропонувати для подолання цієї жорсткої кризи, дізнаємося вже у найближчі дні, а, можливо, й години...

Павло Вуєць, «Главком»