У Львівській галереї мистецтв відкрилась виставка "Євангелісти Франца Гальса". У Львівській галереї мистецтв відкрилась виставка «Євангелісти Франца Гальса»

main image main image

У Львівській галереї мистецтв відкрилась виставка "Євангелісти Франца Гальса". У Львівській галереї мистецтв відкрилась виставка «Євангелісти Франца Гальса»

У Палаці Потоцьких (відділ Львівської галереї мистецтв) відкрилась виставка відкрилась виставка «Євангелісти Франца Гальса».

Франс Гальс (1580/81–1666) – один із найвидатніших живописців «Золотого століття» голландського мистецтва.

Він увійшов до історії світового живопису як геніальний портретист та новатор.

Манера письма Гальса має надзвичайну легкість, свободу та темперамент; сміливими динамічними роздільними мазками він відтворює живу природність та неповторну індивідуальність кожного свого героя.

«Євангеліст Лука» у Палаці Потоцький.

Не дарма Франца Гальса так сильно любили імпресіоністи.

Він випередив свій час справді імпресіоністичною манерою письма, яка дозволяла йому досягати максимальної емоційності персонажів.

Він писав у 17 столітті так, як більшість художників навчилась тільки в 19-му.

Та й то далеко не всі.

Мандри Євангелістів.

На виставці у Палаці Потоцьких представлено два шедеври з колекції Одеського музею західного і східного мистецтв.

На виставці можна побачити «Євангеліста Луку» та «Євангеліста Матвія».

Їх історія є не менш цікавою, ніж самі полотна.

Франц Гальс написав чотирьох євангелістів.

Невідомо, хто і для чого замовив картини.

Можливо, вони були написані для церкви, проте невеликий розмір та камерний характер живопису дозволяють припускати, що вони були зроблені для невеликої приватної каплиці, або для приватного будинку.

Можливо, Гальс написав їх для себе.

Хай там як, дослідники вважають, що замовлення було приватним, а не секулярним.

«Євангелісти» Франца Гальса.

Перша письмова згадка про цикл картин відноситься до 1760 року.

Тобто відомо, що до того часу усі полотна знаходились на батьківщині художника у Гарлемі, згодом декілька разів були перепродані на аукціонах у Гаазі та Амстердамі.

1773 р.

«Чотири Євангелісти» внесли до каталогу Ермітажу, а 1812 року полотна передали до церкви у Криму.

Ймовірно, що в середині ХІХ ст.

під час Кримської війни цикл розділили і до 1920 року місце знаходження картин було невідоме.

«Євангеліст Матвій» у Палаці Потоцький.

Згодом дві з них знайшлися в Одесі (легенда про те, що одна з картин була куплена на Старокінному ринку в старенької, яка розпробувала майно, не має достатньо доказів).

Зараз «Євангеліст Лука» та «Євангеліст Матвій» є перлинами колекції Одеського музею.

Пушкіна в Москві.

Викрадення «Євангеліста Луки».

Найбільш драматична історія, яка навіть стала сюжетом детективного фільму, спіткала «Євангеліста Луку».

У 1965 році картину вкрали під час виставки в Москві.

Радянський фільм «Повернення "Святого Луки "» Анатолія Бобровського розповідає про блискучу роботу радянської міліції.

У ньому злодій Владислав Дворжецький краде картину на замовлення спекулянта (Олег Басилашвілі), який повинен продати її іноземцю.

Але доблесний полковник міліції (Всеволод Санаєв) всіх перемагає.

Кадр з фільму «Повернення" Святого Луки "».

Насправді розслідування було для міліції зовсім не тріумфальним, а пограбування відбулося мало не на наступний день після того, як міністерка культури СРСР Катерина Фурцева заявила, що радянські музеї, на відміну від західних, не обкрадають.

Зникнення картини помітили 9 березня 1965 року.

Підрамник, з якого була вирізана картина, валявся неподалік.

До того ж це сталося у день, коли музей був зачинений для відвідувачів.

Тобто злодієм міг бути лише хтось зі співробітників.

Слідство велося таємно, зникнення «Святого Луки» не розголошували.

Слідчі вважали, що викрадач діяв на замовлення колекціонера.

Вони припустили, що картину спробують вивезти з СРСР.

Щоб її не змогли заховати під шаром нового живопису, на митницях чергували реставратори.

Однак картина пропала безслідно.

«Євангеліст Лука».

Після того, як карний розшук не зміг нічого вдіяти, Фурцева попросила про допомогу КДБ.

Але картину не знайшли і вони.

Допоміг випадок.

Водій посольства ФРН (а також співробітник КДБ, звісно) повідомив, що біля магазину грамплатівок якийсь молодик запропонував йому купити за 100 тис.

доларів картину «рівня Рембрандта».

Продавцем виявився 27-річний Валерій Волков, реставратор музею.

Так, після тривалих поневірянь сильно пошкоджена, а потім відреставрована картина повернулася до Одеси, де знаходиться тепер поряд з «Євангелістом Матвієм».

Зараз обидві картини можна побачити у Львові.

Виставка триває до 24 вересня.

І побачити ці дві роботи вартує не лише через пов’язану із ними детективну історію.

Вона є визнаними шедеврами світового живопису, унікальними та досконалими.

Виставкі, де глядачі можуть зовередитись на одному (в даному випадку двох) шедеврах відбуваються у Галереї мистецтв не вперше.

Львів'яни мали змогу побачити знаменитий портрет «Інфанти Маргарити», який приписується пензлю іспанського живописця Дієго Веласкеса, а також «Катерину» Тараса Шевченка.