Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 29 вересня — 1 жовтня 2025 року

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 29 вересня — 1 жовтня. У ці три дні найвищою інтенсивність боїв була на Покровському напрямку, з яким часом зрівнювався і Торецький. Залишалася високою інтенсивність боїв на Новопавлівському і Лиманському напрямках. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку. Іншим активним напрямкам у ці дні приділили мінімум уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного належну увагу в ці дні приділили Покровському і Новопавлівському напрямкам. Іншим активним напрямкам приділили недосить уваги.

Найголовнішими зовнішньополітичними подіями у звітні дні були підсумки парламентських виборів у Молдові, дозвіл від Трампа на далекобійні удари по Росії та завершення ЄС скринінгу українського законодавства. У всіх цих темах Перший канал Суспільного був набагато глибшим і системнішим в експертних обговореннях, ніж телемарафон.

У звітні три дні найгіршими за наслідками були, зокрема, ворожі атаки по Сумщині, по Дніпру і по Харкову. Перший канал Суспільного висвітлював події зусиллями власних кореспондентів, у телемарафоні ж до місць подій повноцінно діставалися лише окремі канали.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти повноти та доступності подачі інформації.

На тижні 29 вересня — 5 жовтня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної й опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим, крім одного спірного випадку.

У цьому розділі є також загальна статистика представлення фракцій парламенту в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом усього третього кварталу поточного року і загальна статистика представлення в ефірі телемарафону Офісу президента України в третьому кварталі.

29 вересня — 1 жовтня у телемарафоні більшість проявів політичного піару були в ефірі каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці двічі невиправдано згадували фракційну приналежність народних депутатів. І вкрай «паркетно» висвітлювали урочистості до Дня захисників і захисниць.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 45 до 56 боєзіткнень на добу). Високою також була інтенсивність боїв на Торецькому напрямку, 30 вересня вона була такою ж, як і на Покровському (від 14 до 51 боєзіткнення). Високою залишалася активність ворога і на Новопавлівському напрямку (від 24 до 37 боєзіткнень). Знизилася інтенсивність боїв на Лиманському напрямку (від 11 до 16 боєзіткнень). З усіх інших напрямків лише на Північно-Слобожанському і Курському 29 вересня кількість боєзіткнень перевищила 10 на добу.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, звідки зробили одне пряме ввімкнення, один репортажний сюжет і про який говорили з 10 гостями. З інших напрямків фронту більше уваги приділили лише Оріхівському (3 репортажі й 2 обговорення з гостями) і Південно-Слобожанському (4 обговорення). Значно більш активним Торецькому, Новопавлівському і Лиманському напрямкам приділили в ці дні мінімум уваги (ситуацію на кожному з них обговорили лише з одним гостем).

Ситуації на фронті в ці дні найбільше уваги приділили канали ICTV з СТБ і «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (15 разів), експертів запрошували 8 разів, речників різних підрозділів Сил оборони запрошували 5 разів. Дуже активно у звітні дні працювали воєнкори каналів ICTV та СТБ (5 репортажних сюжетів і пряме ввімкнення), на «1+1» зробили один фронтовий репортаж. Інші канали репортажів з фронту у ці дні не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Покровському напрямку (9 обговорень з гостями) і Новопавлівському (7 обговорень). З інших напрямків фронту більше уваги приділили Краматорському (5 обговорень) і Куп’янському (4). Відтак мало уваги приділили більш активним Торецькому і Лиманському напрямкам фронту. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали військових-фронтовиків (9 разів) і речників різних підрозділів Сил оборони (8 разів), експертів запрошували 5 разів. Фронтових репортажів у ці дні не робили.

Телемарафон:

29 вересня

У ранковому ефірі каналу «Рада» в новинах про фронт повідомляли лише усно на мапі. В гостьовій студії говорили з командиром зенітно-ракетного артвзводу 22-ї окремої бригади ТРО Сергієм Бутескулом про Північно-Слобожанський напрямок, із начальником штабу батальйону 58-ї ОМПБР Георгієм на позивний «Армані» — про Південно-Слобожанський, із командиром роти 67-ї ОМБР Владиславом на позивний «Кеша» — про Покровський. З головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком обговорили ситуацію на Новопавлівському напрямку.

В денному ефірі «1+1» в новинах про фронт повідомляли лише в формі коротких БЗ. У гостьовій студії поговорили з оператором 428-го окремого батальйону безпілотних систем Владислав на позивний «Гадюка» про загальні тенденції на фронті.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах, крім коротких БЗ, були два якісних фронтових репортажі Андрія Почтєва й Андрія Дежанкова про бойову роботу дронарів 118-ї ОМБР на Оріхівському напрямку та Єгора Ромахла, Дмитра Матвієнка і Сергія Марченка про бої 93-ї ОМБР на підступах до Костянтинівки. Крім того, було пряме ввімкнення воєнкора з Костянтинівки про Покровський напрямок фронту і репортаж про бойову роботу роти вогневої підтримки бригади «Рубіж» на неназваному напрямку фронту. В розмовній студії поговорили лише з начальником відділення комунікацій 61-ї ОАМБР Володимиром Голягіним про Сіверський напрямок.

30 вересня

У ранковому ефірі каналу «Інтер» у новинах були лише короткі повідомлення про фронт. Говорили з командиром групи «Терра» 3-го армійського корпусу Миколою Волоховим про Південно-Слобожанський напрямок, із головним сержантом 54-ї ОМБР Максимом Бутоліним — про Сіверський, а з головним сержантом взводу артдивізіону 28-ї ОМБР Іллею на позивний «Турист» — про Торецький. З головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном обговорили ситуацію на Покровському напрямку.

В денному ефірі каналу «Рада» в новинах були лише короткі зведення. В гостьовій студії говорили з першим заступником начальника відділу прикордонної служби бригади «Форпост» Павлом на позивний «Тєлєк» про Південно-Слобожанський напрямок, із речником ОСУВ «Дніпро» Віктором Трегубовим — про Покровський і Оріхівський. Ситуацію на цих двох напрямках обговорили з ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах були фронтові зведення на мапі і синхрон речника Генштабу Андрія Сміяна. В гостьовій студії про Північно-Слобожанський напрямок говорили з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком, з начальником зв’язку батальйону БПС 115-ї ОМБР Вадимом на позивний «Лелуш» говорили про Південно-Слобожанський, з військовослужбовцем 66-ї ОМБР Василем Денисюком — про Лиманський. Про ситуацію на Покровському напрямку говорили з військовим взводу БПАК 42-ї ОМБР на позивний «Рон» і з речником Української добровольчої армії Сергієм Братчуком.

1 жовтня

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» ситуацію на Покровському напрямку фронту обговорили з експертами: головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком, виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом і керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком.

У ранковому ефірі «1+1» в новинах, крім коротких фронтових зведень, був фронтовий репортаж Руслана Ярмолюка про бойову роботу артилеристів 118-ї ОМБР на Оріхівському напрямку. В гостьовій студії ситуацію на Покровському напрямку обговорили з командиром батальйону безпілотних систем «Шершні Довбуша» 58-ї ОЄБР В’ячеславом Шевчуком. У рубриці Оперативний черговий» Олександр Моторний глибоко аналізував ситуацію на Куп’янському і Придніпровському напрямках з екскомандиром окремої механізованої бригади Олександром Саєнком. З Куп’янського напрямку вмикали командира 15-ї бригади спецпризначення НГУ Олександра Букатара, а з Придніпровського — командира 426-го окремого батальйону БПС морської піхоти на позивний «Сміт».

У денному ефірі ICTV та СТБ з військовими говорили про День захисників і захисниць, про збори та про їхні особисті історії долучення до війська і фронтового життя. В новинах крім коротких БЗ і синхрону речника Генштабу Андрія Сміяна, був якісний фронтовий репортаж Артема Почтєва й Артема Дежанкова про бойову роботу артилеристів 44-ї окремої артбригади на Оріхівському напрямку і був репортаж про бойову роботу мінометників бригади «Рубіж» на Покровському напрямку.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» теж із військовими говорили про збір, про свято, про їхній досвід на війні тощо. Про поточну ситуацію на фронті не говорили. В новинах були лише короткі повідомлення.

Перший канал Суспільного:

У новинах на каналі в ці дні були лише короткі повідомлення про фронт.

29 вересня

В розмовній студії говорили з головним сержантом 93-ї ОМБР Віталієм П’ясецьким про Краматорський напрямок, з пресофіцером 59-ї ОШБР безпілотних систем Тарасом Мишаком — про Покровський, з військовослужбовцем 31-ї ОМБР Романом — про Новопавлівський, з речником 19-го армійського корпусу Дмитром Запорожцем — про Краматорський і Сіверський. З речником ОСУВ «Дніпро» Віктором Трегубовим говорили про ситуацію на Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Покровському і Новопавлівському напрямках. З ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом говорили про Покровський, а з головою Служби зовнішньої розвідки в 2005-2010 роках Миколою Маломужем — про Куп’янський, Покровський і Новопавлівський напрямки фронту.

30 вересня

У розмовних студіях про Куп’янський напрямок говорили з пресофіцером 116-ї ОМБР Валерієм Кисельовим і з офіцером групи планування 151-го окремого розвідувально-ударного батальйону 10-го армійського корпусу Максимом Помазаном. Про Покровський напрямок говорили з командиром батальйону бригади НГУ «Спартан» Ігорем Шафігуліним і з командиром екіпажу окремого загону безпілотних систем «Тайфун» на позивний «Скіф». З начальником оперативного відділення 5-ї ОВМБР Богданом Морозом говорили про Новопавлівський напрямок. З речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним обговорили ситуацію на південних напрямках фронту. З речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим говорили про Краматорський, Сіверський, Покровський, Новопавлівський і Оріхівський напрямки фронту.

1 жовтня

Давали інфографіку Deep State темпів просування росіян у вересні. У гостьових студіях говорили з речником 11-го армійського корпусу Дмитром Запорожцем про Краматорський і Сіверський напрямки, з речником 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський, з командиром роти УБПАК 13-ї бригади НГУ «Хартія» на позивний «Рисак» — про Південно-Слобожанський, зі старшою бойовою медикинею медроти 93-ї ОМБР Тетяною на позивний «Соня» — про Торецький. З експертами — речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим і з політологом і військовослужбовцем Андрієм Ткачуком — ситуацію на Покровському і Новопавлівському напрямках, а з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком обговорили темпи наступу ворога у вересні.

ІНШІ ПОДІЇ НА ФРОНТІ І В ТИЛУ ВОРОГА:

29 вересня

• Український «Нептун» вразив завод «Електродеталь» на Брянщині

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» повідомляли про це усно, а обговорили з речником Військово-морських сил Дмитром Плетенчуком. У денному ефірі «1+1» про це не повідомляли. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ повідомили усно на фото, з гостями не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно на фото. Обговорили з речником Військово-морських сил Дмитром Плетенчуком.

1 жовтня

• У Росії уражено Ярославський НПЗ. У Росії зупинилися 38% потужнностей НПЗ

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» про це не повідомляли. У денному ефірі ICTV та СТБ зробили коротке БЗ. У вечірньому ефірі каналу «Рада» про це не повідомляли.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли у формі БЗ. Обговорювали з речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим і з інвестиційним банкіром Сергієм Фурсою (про відсоток втрачених Росією потужностей НПЗ).

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

Ворожі повітряні атаки й обстріли зі значними наслідками у звітні три дні були різні. 30 вересня в селі на Сумщині убили родину з двома дітьми, а загибла жінка була вагітна двійнею. До місця події в телемарафоні дісталися лише кореспонденти каналу «Ми — Україна». Перший канал Суспільного також зробив звідти репортаж.

Того ж дня внаслідок атаки дронами по середмістю Дніпра загинув чоловік, а 28 людей було поранено. Цю подію надзвичайно оперативно і дуже всебічно прямими ввімкненнями власних кореспондентів висвітлював Перший канал Суспільного. В телемарафоні пряме ввімкнення в денному ефірі робила редакція каналу «Рада», далі повноцінно подію висвітлювали власні кореспонденти каналу «Ми — Україна».

Ворожий удар по Харкову 1 жовтня Перший канал Суспільного висвітлював більш оперативно, ніж телемарафон. 1 жовтня внаслідок ворожого обстрілу на ЧАЕС стався блекаут, а на ЗАЕС він уже тривав не перший день, але цього дня стало відомо, що пального для генераторів вистачить лише на 10 діб. Ситуацію на ЗАЕС більш якісно і повно, з експертними оцінками висвітлював Перший канал Суспільного. Телемарафон обмежувався констатаціями.

30 вересня

• Окупанти дроном зруйнували будинок і вбили родину з двома дітьми, загибла жінка була вагітна двійнею на Сумщині

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» повідомляли спочатку усно, згодом зробили пряме ввімкнення власної кореспондентки, але не з місця події, а з обласного центру (слабке рішення). У денному ефірі каналу «Рада» повідомляли усно на фото. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» зробили з місця події репортажний сюжет.

Перший канал Суспільного:

Зробили з місця події репортажний сюжет. У розмовній студії говорили з головою Сумської ОВА Олегом Григоровим (власне саме він і розповів в ефірі про те, що загибла жінка була вагітна двійнею).

• Один чоловік загинув, 28 було поранено внаслідок ворожого удару по середмістю Дніпра дронами

Телемарафон:

Наприкінці денного ефіру канал «Рада» робив пряме ввімкнення власної кореспондентки з місця події. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» зробили два прямих ввімкнення з місця події з синхронами місцевих мешканців і заступника міського голови Дніпра Ігоря Маковцева, а на вечір зробили репортажний сюжет. У гостьовій студії говорили про цю атаку з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком і з речником ДСНС Дніпропетровщини Сергієм Ковтонюком.

Перший канал Суспільного:

Перше пряме ввімкнення власний кореспондент з Дніпра зробив надзвичайно оперативно, через лічені хвилини після атаки. Загалом кореспонденти Антон Сіренко і Роман Михальчук зробили 4 прямих ввімкнення з місця події — і це була дуже якісна робота. Ввімкнення доповнювали синхронами очевидців і начальника Дніпропетровської РВА В’ячеслава Мамонова. Періодично канал вмикав пряму трансляцію з місця події. У розмовній студії говорили з заступником міського голови Дніпра Ігорем Маковцевим.

1 жовтня

• Внаслідок ворожого обстрілу Славутич і Чорнобильська АЕС залишилися без електрики, блекаут на ЧАЕС тривав понад 3 години

Телемарафон:

У вечірньому ефірі каналу «Рада» обмежилися усним повідомленням.

Перший канал Суспільного:

Робили пряме ввімкнення кореспондентки про Славутич з синхроном міського голови Славутича Юрія Фомича.

• Пального на ЗАЕС вистачить на 10 днів, МАГАТЕ підтвердило небезпечність ситуації на станції. ЄС виступив з заявою у зв’язку з критичною ситуацією на ЗАЕС

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» робили БЗ і давали синхрон президента Зеленського з цього приводу. У денному ефірі ICTV та СТБ обмежилися коротким БЗ на архівному відео. Так само було й у вечірньому ефірі каналу «Рада».

Перший канал Суспільного:

Давали синхрон президента Зеленського. Усно повідомляли про заяву ЄС. Обговорювали тему з експертами: кандидатом фізико-математичних наук, членом правління ГО «Українське ядерне товариство» Євгеном Малим, доктором фізико-математичних наук, колишнім працівником Інституту ядерних досліджень НАНУ Людвигом Литвинським і головою Держінспекції ядерного регулювання в 2017—2021 роках Григорієм Плачковим.

• Масований удар Росії по харківському ринку «Барабашово», 8 поранених і значні руйнування

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» було коротке БЗ. У денному ефірі ICTV та СТБ було дуже якісне пряме ввімкнення з місця події власної кореспондентки Марії Малевської з синхронами місцевих жителів і представника гуманітарної місії «Проліска». Згодом зробили два різних репортажних сюжети. У вечірньому ефірі каналу «Рада» було пряме ввімкнення з місця події і репортажний сюжет.

Перший канал Суспільного:

Оперативно зробили пряме ввімкнення з місця події з синхронами місцевих жителів і директора міського департаменту з надзвичайних ситуацій Богдана Гладких, речника ДСНС Харківщини Євгена Василенка. Згодом зробили репортажний сюжет. У розмовній студії говорили з речником ДСНС Харківщини Євгеном Василенком і з речницею ринку «Барабашово» Оленою Клименко.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Перемога партії Санду на виборах у Молдові, дозвіл Трампа на далекобійні удари по Росії та обговорення Адміністрацією надання Україні ракет Tomahawk і завершення скринінгу українського законодавства для вступу до ЄС — такими були основні зовнішньополітичні події звітних днів. У всіх цих темах Перший канал Суспільного був набагато глибшим і системнішим в експертних обговореннях, ніж телемарафон.

Репортажно ж вибори в Молдові Перший канал висвітлював прямими ввімкненнями власної кореспондентки, натомість телемарафон відбувся оглядовими сюжетами, зробленими на відео західних агенцій.

У темі завершення скринінгу Перший канал Суспільного записав ексклюзивне інтерв’ю з єврокомісаркою з питань розширення ЄС Мартою Кос (чільною ньюзмейкеркою за темою).

29 вересня

• На виборах у Молдові партія Санду здобула 50,2% голосів

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» обмежилися БЗ. Обговорили подію лише з політологом-міжнародником Дмитром Левусем. У денному ефірі каналу «1+1» зробили оглядовий сюжет. Обговорили лише з політичним експертом Максимом Джигуном. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ зробили два оглядових сюжети. Обговорили подію лише з речником МЗС Георгієм Тихим.

Перший канал Суспільного:

У ранковому ефірі робили з Молдови два прямих ввімкнення власної кореспондентки з Кишинева. Давали синхрон лідера партії «Дія та солідарність» Ігоря Гросу і робили БЗ про акції протесту проросійських сил у Кишиневі. Давали пряму трансляцію брифінгу президентки Молдови Маї Санду. У розмовних студіях говорили з депутатом парламенту Молдови від партії «Дія і солідарність» Оазу Нантоєм. Обговорювали перспективи Молдови з численними експертами й оглядачами: аналітикинею Громадянської мережі «Опора» Катериною Михайлевською, професоркою Нацуніверситету КПІ, докторкою політичних наук Лідією Смолою, політологом, експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим, міжнародним оглядачем «РБК-Україна» і Українського радіо, який спеціалізується зокрема на Молдові, Романом Котом і журналістом, політичним аналітиком Іваном Капсамуном.

• Келлог: Трамп дозволив далекобійні удари по Росії. Американська адміністрація розглядає питання надання Україні ракет Tomahawk

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» давали синхрон представника президента США Кіта Келлога. Обговорили з політологом-міжнародником Дмитром Левусем і з речником Української добровольчої армії Сергієм Братчуком. У денному ефірі каналу «1+1» повідомляли усно. Обговорили з політичним експертом Максимом Джигуном і зі співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ зробили про це БЗ. Обговорили з речником МЗС Георгієм Тихим.

Перший канал Суспільного:

Робили БЗ і давали синхрон Келлога. Протягом дня всебічно обговорювали цю тематику з численними експертами різної компетенції: заступником директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолієм Храпчинським, головою Служби зовнішньої розвідки в 2005—2010 роках Миколою Маломужем, оглядачем видання «Мілітарний» Вадимом Кушніковим, професором Західноукраїнського нацуніверситету Андрієм Грубінком, провідним науковим співробітником Державного музею авіації Валерієм Романенком, ветераном російсько-української війни Олексієм Гетьманом, російським правозахисником Миколою Полозовим, депутатом окружних зборів округу Рок штату Вісконсин Юрієм Рашкіним, авіаційним експертом Костянтином Криволапом, політологом, експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим і журналістом Віталієм Портниковим.

Варшавський безпековий форум

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про подію, на якій зокрема повинен був виступати й президент Зеленський, на мій подив, нічого не говорили. У денному ефірі каналу «1+1» обмежилися коротким БЗ. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ з синхроном Зеленського, давали синхрон міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса з форуму.

Перший канал Суспільного:

Періодично давали пряму трансляцію з Варшави. Давали синхрон президента Зеленського з промови на форумі. Робили пряме ввімкнення з Варшави кореспондентки Slawa TV. Давали синхрони Пісторіуса, прем’єр-міністра Польщі Доналда Туска і міністра закордонних справ Андрія Сибіги. Обговорювали подію з кандидатом політичних наук Богданом Ференсом, професором Західноукраїнського нацуніверситету Андрієм Грубінком, головою правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганною Гопко, політологом, експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим і журналістом Віталієм Портниковим.

30 вересня

• Єврокомісарка Кос: Україна завершила процес скринінгу на шляху до членства в ЄС

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» зробили БЗ на архіві. В денному ефірі каналу «Рада» повідомляли усно, а обговорювали з народним депутатом Сергієм Євтушком (як на мене, дивний вибір, бо ж він є заступником голови регламентного Комітету ВР). У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» обмежилися коротким БЗ на архівному відео.

Перший канал Суспільного:

Робили два прямих ввімкнення власної кореспондентки з Брюсселя з синхроном речника Єврокомісії Гійома Мерсьє. Цитували віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції Тараса Качку. Зробили ексклюзивне інтерв’ю з єврокомісаркою з питань розширення ЄС Мартою Кос. Обговорили подію з експертами: заступником директора аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим і кандидатом політичних наук Петром Байковським.

• Фон дер Ляєн оголосила про домовленість щодо 2 млрд євро на дрони для України

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» про це не згадували. У денному ефірі «Ради» дали синхрон фон дер Ляєн і робили пряме ввімкнення кореспондентки Радіо Свобода з Брюсселя. З експертами тему не обговорювали. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» давали синхрон фон дер Ляєн. Обговорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком і з колишнім радником президента з економічних питань Олегом Устенком.

Перший канал Суспільного:

Давали синхрон фон дер Ляєн. Обговорювали з політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим і з гендиректором військової компанії Вадимом Кодачиговим.

1 жовтня

• У США настав шатдаун

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» обговорили подію з кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським. У денному ефірі ICTV та СТБ обмежилися коротким БЗ. У вечірньому ефірі каналу «Рада» про подію взагалі не згадали.

Перший канал Суспільного:

Робили БЗ і давали синхрони лідера демократів у Сенаті Чака Шумера і сенатора від республіканців Джона Баррассо. Робили пряме ввімкнення власної кореспондентки каналу з Вашингтона з синхронами речниці Білого Дому Керолайн Левітт віцепрезидента США Джея Ді Венса і президента Трампа. Обговорили подію і її можливі наслідки для України з головою Інституту американістики Владиславом Фарапоновим.

• У Польщі арештували українця у справі про підрив «Північних потоків»

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» зробили БЗ на архіві. Так само було і в денному ефірі ICTV та СТБ, але в розмовній студії подію обговорили з адвокатом та головою юридичної компанії Миколою Катеринчуком. У вечірньому ефірі каналу «Рада» про подію не згадували.

Перший канал Суспільного:

Зробили БЗ з бекграундом. Обговорили подію з адвокатом та головою юридичної компанії Миколою Катеринчуком.

• ПАРЄ закликала звільнити 26 українських журналістів з російського полону

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» говорили зі звільненим з російського полону журналістом Дмитром Хилюком (про його майбутній виступ на сесії ПАРЄ). У денному ефірі ICTV та СТБ тему не згадували. У вечірньому ефірі каналу «Рада» обговорили зі членкинею делегації в ПАРЄ Євгенією Кравчук.

Перший канал Суспільного:

Обговорили зі членкинею постійної делегації України в ПАРЄ Євгенією Кравчук.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

1 жовтня

• Зеленський присвоїв Парубію звання Героя України посмертно

Телемарафон:

У денному ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ. У вечірньому ефірі каналу «Рада» повідомили усно на фото.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно.

• Зеленський надав звання «Місто-герой України» 16 населеним пунктам

Телемарафон:

У денному ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ. У вечірньому ефірі «Ради» повідомили усно і дали синхрон президента Зеленського.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно і зробили інфографіку.

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

З інших подій і тем окремої уваги заслуговували наслідки сильної зливи в Одесі, де загинуло через затоплення 10 людей. Репортажно і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали цю подію однаково оперативно і повно. Про глибинні причини таких наслідків зливи з експертами говорили лише в ефірі Першого каналу Суспільного.

30 вересня

• У Києві водій за зауваження побив до непритомності велосипедиста і втік. Водій, який побив велосипедиста, є підозрюваним у корупції на закупівлі форми для ТРО

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» повідомляли усно. Говорили з речницею Київської міської прокуратури Іриною Винокуровою. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» обмежилися БЗ.

Перший канал Суспільного:

Давали БЗ. З гостями не обговорювали.

1 жовтня

• Затоплення в Одесі через зливу забрало життя 10 людей

(Напередодні про сильну зливу і затоплення Перший канал Суспільного робив кілька прямих ввімкнень кореспондентів і говорив з речницею Укргідрометцентру Наталією Птухою. У телемарафоні про це лише в вечірньому слоті канал «Ми — Україна» зробив репортажний сюжет і говорили з заступником голови Одеської ОВА Антоном Шалигайлом.)

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» зробили БЗ і повідомили про пошук молодої дівчини, яку змила вода. У ранковому ефірі каналу «1+1» робили з Одеси два прямих ввімкнення власної кореспондентки та давали її репортажний сюжет. У гостьовій студії обговорювали наслідки й поточну ситуацію в Одесі з речницею обласного ДСНС Мариною Аверіною. У денному ефірі каналів ICTV та СТБ робили два прямих ввімкнення власної кореспондентки з Одеси з синхронами речниці ДСНС Одещини Марини Аверіної та міського голови Одеси Геннадія Труханова. Також давали синхрон речниці Гідрометцентру Наталії Птухи про тенденції посилення злив на півдні України. У вечірньому ефірі каналу «Рада» з Одеси зробили репортажний сюжет. Крім того, давали окремо синхрони першого віцепрем’єра Олексія Кулеби, голови ДСНС Андрія Даника і голови Одеської ОВА Олега Кіпера.

Перший канал Суспільного:

Протягом ранку і дня робили чотири прямих ввімкнення власних кореспондентів з Одеси. У розмовній студії говорили з речницею ДСНС Одещини Мариною Аверіною, депутатом Одеської міськради Андрієм Вагаповим і з експертом у галузі містобудування, членом Української академії архітектури Віктором Глебою, який аргументовано показував прорахунки міської влади Одеси, що призвели до таких наслідків.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

29 вересня

• Путін оголосив осінній призов, до армії заберуть понад 130 тисяч росіян (обговорювали з російським правозахисником Миколою Полозовим).
• Росія вийшла з Європейської конвенції порти катувань (також обговорили з російським правозахисником Миколою Полозовим).

30 вересня

• Президент Польщі вніс до Сейму законопроєкт про покарання за «заперечення злочинів ОУН-УПА» і про заборону «бандеризму» (обговорювали з консулом України в Гданську в 2016—2021 роках Левом Захарчишиним).
• У Польщі почалися пошуково-ексгумаційні роботи на місці поховань воїнів УПА (обговорювали з заступником міністра культури з питань євроінтеграції Андрієм Наджосом і з консулом України в Гданську в 2016—2021 роках Левом Захарчишиним).

1 жовтня

• Начальник Генштабу повідомив, що ЗМУ завершили перехід на корпусну структуру (Цитували начальника Генштабу Андрія Гнатова, обговорювали з політологом і військовослужбовцем Андрієм Ткачуком і з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

29 вересня

• НКРЕКП перевірить звільнення керівництва «Укренерго», оскільки це рішення має ознаки порушення.
• «Схеми»: Мільярдні активи підсанкційного бізнесмена не запрацювали на користь держави.
• Протасів Яр не забудують, суд залишив йому статус заказника.
• ГУР опублікувало дані воєнних злочинців Росії, причетних до ракетного терору проти України.
• 30 вересня
• Суд заблокував звільнення керівника «Укренерго» за заявою Міненерго.
• Слідство обмежило доступ до справи Парубія.
• В Україні зменшилася середня зарплата.
• Невідомий чоловік збирав інформацію про директорку The Kyiv Independent.

1 жовтня

• Соцопитування КМІС: Понад 80% українців вважають, що Україна недостатньо підготувалася до вторгнення Росії.
• «Схеми» з’ясували, що додому до виконавчої директорки The Kyiv Independent приходив співробітник СБУ.
• Кривонос: Потенційна сума збитків в оборонці становить близько 12,5 млрд грн.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 29 вересня — 1 жовтня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Показували відео з анонімних телеграм-каналів, у тому числі й ворожих, робили «посилання» «повідомляють російські телеграм-канали», «у соцмережах містяни діляться кадрами», «у соцмережах ширилося відео». Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерело фактичної інформації: «за даними української влади», «розповідають водії». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «відомо», «ми знаємо», «попередньо», «пояснюють» (невідомо хто), «за прогнозами» (невідомо чиїми), «сьогодні повідомляють» (невідомо хто). Без посилань на джерела інформації повідомляли про ворожий удар по Харкову. І були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в Одеській мерії просили», «журналісти підрахували», «за словами місцевих жителів», «містяни казали».

Точність:

Традиційно фронтові зведення «перекривали» випадковим відео бойових дій. Так само традиційно не до ладу «перекривали» архівами різні БЗ.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «жахливі наслідки», «жахливий катаклізм», «це дійсно страшна трагедія», «і навіть смертоносніший», «місцеві досі оговтуються», «на жаль, серед них одна дитина», «але, на жаль», «на щастя, її допомогли витягти», «залишається найгарячішим», «успішне полювання», «наполегливо просили», «особливо гострий брак пального», «утворився транспортний колапс», «вона боляче вдарить по фінансовому стану», «без перебільшення надзвичайна», «за украй напружених умов», «тріумф проєвропейських сил», «на щастя, хитрощі Москви особливо їй не допомогли». Був один маркер посилення уваги «до речі». І одне безпідставне узагальнення: «у скандальній справі, за якою стежила вся країна». Чимало було й не авторизованих як слід міркувань ведучих гостьових студій.

Повнота інформації:

Не досить було Максима Джигуна представляти «політичним експертом», а Олександра Мусієнка — «військовим експертом».

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували якийсь угорський скриншот. І багато казали слів, незрозумілих значній частині аудиторії: «такого маркетплейсу», «через такий дочейн», «однаковий контент», «слот присвячений їм», «у нас дуже сенситивна тема».

ICTV та СТБ

Достовірність:

Показували відео з анонімних телеграм-каналів, у тім числі й ворожих. Були «посилання» «писали російські пабліки», «одесити публікують у соціальних мережах відео». Робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «за даними російських ЗМІ», «за даними місцевої влади», «повідомляють рятувальники», «місцеві жителі кажуть». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «з’явилася інформація», «є інформація», «наразі відомо», «за дуже попередніми підрахунками», «називали» (невідомо хто), «називають» (невідомо хто), «за прогнозами» (невідомо чиїми). Без посилань на джерела наводили різну статистику. І були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «з цим були згодні багато експертів», «аналітики переконують», «кажуть мінометники», «місцеві жаліються», «влада області переконує» (ворожа).

Точність:

Традиційно фронтові зведення «перекривали» випадковим відео бойових дій. Абичим архівним «перекривали» різноманітні БЗ. Ведуча казала, що «за час контрнаступальної операції вдалося звільнити 175 квадратних метрів української землі». Тут йшлося насправді про кілометри.

Відокремлення фактів від думок:

У звітні дні надзвичайно великою була кількість суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «додає трагізму», «вражають кадри», «справи кепські», «засмучений оператор не добирає слів», «із яскравим шевроном», «із доброзичливим привидом», «гучний бабах», «із величавої української “богдани”», «побратими у захваті», «трощив ворогів», «смертоносному залізяччю», «на гарячому Покровському напрямку», «найгарячіші напрямки», «найгарячіші ділянки», «зігріє душу», «жартома називають», «найжирніших цілей», «є на жаль, трупний сморід», «від страшної негоди», «до страшних наслідків», «жахливі наслідки», «величезний стовп диму», «вгатили сьогодні вночі», «місто-примара», «місцеві в паніці», «на місці влучання мурашник», «місто оговтується», «продовжує оговтуватися», «чоловік досі шокований», «дивом людей вдалося врятувати», «на щастя, нікого не було», «на щастя, люди не постраждали», «також пощастило», «гостро відчуває», «нині справжня пошесть», «низку надзвичайно різких заяв», «сенсаційних заяв», «цілим шквалом звинувачень», «яскравий приклад», «став незабутнім досвідом», «безпрецедентні намагання», «називають доленосними», «зазнала нищівної поразки», «зазнав повного фіаско», «здобула тріумф», «здивувала світ», «відчайдушні зусилля», «ставки були колосальні», «напруга максимальна», «попри шалений спротив», «відчайдушні прагнення», «привести до влади своїх маріонеток». Були зайві в новинах маркери авторизації та посилення уваги: «хочу додати», «хочу сказати», «я хочу сказати», «я можу з впевненістю сказати», «я хотів би розпочати», «до речі». Трапилося одне «експертне» міркування: «цей результат — чіткий сигнал, що громадяни Молдови вибирають європейське майбутнє, попри прагнення Москви розвернути країну у свій бік». Ведуча некоректно позначала межі цитати президента Зеленського, тож частина його думки звучала як думка самої ведучої.

Повнота інформації:

Не досить було в сюжеті Руслана Рохова представляти «політтехнологом».

Доступність подачі інформації:

Двічі казали слова, незрозумілі для частини аудиторії: «ще той квест», «жартівливим патчем».

«Інтер»

Достовірність:

Показували відео з анонімних ворожих телеграм-каналів. Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «відомо», «бачила повідомлення», «наразі джерела запевняють» (невідомо які), «пишуть» (невідомо хто). Було одне узагальнене розмите псевдо на авторство суб’єктивної думки «експерти кажуть».

Точність:

Випадковим відео «ілюстрували» розмови з військовими і з експертами.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «ворог вгатив», «гучно в Росії», «найпотужнішого удару», «трагедія на Сумщині», «завдавати цинічних ударів», «незламного воїна». Було одне «експертне» міркування: «Але вже зараз зрозуміло: стратегічна глибина Росії не є гарантією безпеки».

Доступність подачі інформації:

Було: «про українські діпстрайки». А ще казали «за рішенням кваліфікованої більшості» (це потребувало бекграунду-пояснення).

«Рада»

Достовірність:

Найбільше грубих порушень стандарту були використанням неверифікованих джерел в інтернеті, зокрема показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів і «посилалися»: «у місцевих пабліках з’явилося повідомлення» (у ворожих), «у соцмережах почали публікувати кадри» (у ворожих), «місцеві телеграм-канали повідомляють» (теж ворожі), «місцеві жителі публікують відео в мережі». Двічі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «за даними медиків», «за інформацією від медиків». Чимало було й суто абстрактних псевдопосилань: «за попередньою інформацією», «на зараз відомо», «нині відомо», «буквально щойно стало відомо», «десь бачив інформацію». Двічі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «аналітики наголошують», «народні депутати переконані».

Точність:

В усному на фото повідомленні про присвоєння посмертних звань Герой України Степану Чубенку, Андрію Парубію, Володимиру Вакуленку та іншим, текст за кадром щоразу не збігався з фото Героїв. «Ілюстрували» розмови з гостями випадковим архівним відео. 29 вересня традиційно у перших ранкових випусках новин дані Генштабу про кількість боєзіткнень на 22-гу годину попередньої доби подавали як кількість за добу.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «добряче дісталося», «жителі обурюються», «нервово реагують», «трагедія в Одесі», «передували трагедії», «здригався від вибухів», «дивом вціліла», «місто оговтується», «історична подія». Дуже багато було не авторизованих міркувань ведучих гостьової студії.

Повнота інформації:

Не досить було Дмитра Левуся представляти «політологом-міжнародником». Представляли Ігоря Романенка як «генерал-лейтенанта», забули що у відставці. Про роботу ПАРЄ говорили з народною депутаткою Євгенією Кравчук, яку ведучий представив як заступницю голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, а насправді ж її в контексті теми слід було представляти як членкиню постійної делегації України в ПАРЄ. Всі БЗ були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Казали про «ідею репараційного кредиту» (це потребувало або пояснення, або перефразування зрозумілими для всіх глядачів словами).

Оперативність:

Подавали вдень 30 вересня як новину, що «партія президентки Маї Санду перемогла на парламентських виборах у Молдові». Новиною це було більш як за добу до ефіру — ще вранці 29 вересня.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Показували відео з анонімних телеграм-каналів, «посилалися» «в соцмережах пишуть». Двічі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «військові назвали», «українські журналісти дізналися». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «попередньо», «за попередньою інформацією», «знаємо», «уже знаємо», «уже точно відомо», «підтвердили» (невідомо хто), «говорять» (невідомо хто). Про кількість поранених у Дніпрі і про атаку по Харкову повідомляли взагалі без посилань на джерела.

Точність:

У повідомленні з вечірнього зведення Генштабу на 22:00 ведучий помилково казав: «за добу українські військові знищили 72-х окупантів». Це не «за добу», а від початку доби. У нічному ефірі 1 жовтня також подавали дані Генштабу на 22:00 30 вересня як дані за всю добу.

Відокремлення фактів від думок:

Усі грубі порушення стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «будуть оговтуватися», «найгарячішим залишається», «про цю трагедію», «підступний ворожий удар», «черговий тріумф», «на цю добру справу», «до гучної справи».

Повнота інформації:

Не досить було представляти Івана Тимочка як «військового експерта».

Доступність подачі інформації:

На мапі бойових дій назви населених пунктів набрано занадто дрібним шрифтом. Було ще таке: «є найбільш релевантним».

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Були «посилання» на інтернет: «за інформацією пропагандистських пабліків», «пишуть пропагандистські телеграм-канали», «пропагандистські телеграм-канали поширюють відео». Було одне узагальнене розмите псевдопосилання на джерело фактичної інформації: «у російському Ярославлі повідомляють». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «маємо оперативну інформацію», «знаємо», «ми знаємо», «наразі відомо», «за попередніми даними», «за попередньою інформацією», «надходять повідомлення», «називали» (невідомо хто). Чимало було й узагальнених розмитих псевдо на авторство суб’єктивних думок: «у Єврокомісії говорять», «дипломати ЄС називають», «місцеві мешканці говорять», «місцеві розповідають», «очікують експерти», «за словами наших військових».

Точність:

Випадковим відео «перекривали» фронтове зведення.

Усі три звітних дні в перших ранкових випусках новин ведучий припускався традиційної помилки, подаючи як добову кількість боєзіткнень зі зведення Генштабу станом на 22-гу годину попередньої доби. Ведучий у повідомленні про вибори в Молдові казав «замикає трійку лідерів партія “Альтернатива”, у неї вісім голосів виборців». Якось замало для «лідерів». Ведучий забув, що йдеться не про кількість голосів, а про відсоток.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах розмовних студій: «на місці трагедії», «на жаль, знайшли мертвою», «у місті стався колапс», «місто оговтується», «стали безпрецедентними», «доволі несподівано опинився», «що теж доволі несподівано», «був просто неймовірний ажіотаж», «багато було страхів», «це доволі несподіваний поворот», «глухий кут». Багато було також зайвих у новинах маркерів авторизації і посилення уваги: «розпочну з того», «скажу», «що варто сказати», «ще варто сказати», «треба сказати», «що потрібно ще сказати», «також хочу додати», «грубо кажучи», «насправді», «до речі». Було одне «експертне» журналістське міркування: «Це є сигналом того, що в Молдові не буде парламентської кризи». І було одне припущення: «Видно масштабне загоряння та стовп чорного диму, імовірно з нафтопереробних установок заводу».

Повнота інформації:

В новинах постійно говорили про загиблу в Одесі родину як про «переселенців з Українки». Це вкрай неповно, слід було хоча би називати область (бо є як мінімум п’ять Українок по Україні). Не досить було Костянтина Криволапа представляти лише «авіаційним експертом», Максима Несвітайлова — «політологом-міжнародником». Не досить було Юрія Богданова представляти «політологом, експертом зі стратегічних комунікацій». І так знову і знову нема пояснень від ведучих, що ж це воно за компетенція така — «експерт зі стратегічних комунікацій»? Не досить було представляти Андрія Ткачука «військовослужбовцем, політологом і волонтером». Експертний статус пана Ткачука продовжує залишатися вкрай невизначеним, а тим часом він виступає то як воєнний експерт, то як експерт-міжнародник тощо. Миколу Полозова представляли просто як «правозахисника», щоб говорити про вихід Росії з конвенції проти катувань. Для контексту ж було критично важливо представляти його саме як російського правозахисника й адвоката численних українських політв’язнів у Росії. Представляли Миколу Маломужа як «генерала армії», традиційно забувши сказати, що у відставці. Не було інтершуму в БЗ по виборах у Молдові.

Доступність подачі інформації:

У підводці до прямого ввімкнення кореспондентки з Кишинева ведучий вирішив привітатися молдовською «буна діміняца». Майже напевно більшість аудиторії цього привітання не знають і геть не зрозуміли, що таке сказав ведучий-«поліглот». Навіщось давали скриншот із сайту ЄС, ще й виділяли щось маркером у мікроскопічному англійському тексті. Ось такий титр з екрана телевізора навряд чи зможуть прочитати навіть глядачі з відмінним зором.

І от цікаво, що хотіла донести до глядача редакція ось таким скриншотом?

А такою була «адаптація» скриншота допису Антоніу Кошти в мережі Х. Цікаво, чи хтось з глядачів зміг це прочитати?

Показували ненадаптовану інфографіку темпів просування росіян у вересні від Deep State. Для якісного розуміння глядачами слід було зробити на її основі власну, придатну саме для сприйняття з екрану телевізора.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 29 вересня — 5 жовтня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 22 рази (попереднього тижня було 13 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 17 запрошень, що склало понад 77% від усіх «депутатських» студій тижня, а з урахуванням формально позафракційного «слуги народу» першого заступника спікера парламенту Олександра Корнієнка — майже 82%. Крім «слуг», в ефір телемарафону (а точніше — в ефір каналу «Рада») двічі запрошували представників «Батьківщини» (традиційно Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка), і двох позафракційних (уже згаданого Корнієнка і традиційну Оксану Савчук). Цього разу побував в ефірі телемарафону і представник «Голосу», Ярослава Юрчишина запрошували на канал «1+1» як голову Комітету ВР з питань свободи слова. Представників фракції «Європейськаої солідарності» у телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах «Інтера» і «Ми — України» гостювали винятково представники владної фракції, ICTV та СТБ цього тижня нардепів не запрошували. В ефірі «1+1» знову поновили практику запрошення нардепів від «Слуги народу» в якості «експертів» у п’ятничні великі експертні студії каналу (3 жовтня разом з експертами гостем був Єгор Чернєв). А на каналі «Рада» 4 жовтня нардеп зі «Слуги народу» Олексій Леонов був у програмі «Ексклюзив». Дивний, як на мене, «ексклюзив». Саме нардеп Леонов без усякого «ексклюзиву» і так буває гостем телемарафону найчастіше за всіх своїх колег (див. статистику за квартал у наступному розділі). Навіть і цього дня він був в марафоні тричі.

За персоналіями картина виглядала так:

Звітного тижня чотири рази в телемарафоні гостювала нардепка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, в більшості випадків у якості членкині делегації в ПАРЄ. Тричі в марафоні був її однофракційник Олексій Леонов, два рази — інший однофракційник Єгор Чернєв. Всі інші гості-депутати були в телемарафоні по одному разу.

Офіс президента на звітному тижні в телемарафоні двічі представляв радник керівника ОП Михайло Подоляк (побував в ефірах «1+1» і «Ради», сумарно мав 42 хвилини ефіру). Двічі був у телемарафоні уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (на «Раді» й на «Ми — Україні», загалом мав 19 хвилин ефіру). По одному разу в телемарафоні гостювали радник керівника ОП Сергій Лещенко (18 хвилин ефіру на «Раді») й заступник керівника ОП Ігор Брусило (6 хвилин ефіру на «Ми — Україні»). Загалом Офіс президента цього тижня мав не так уже й багато загальнонаціонального ефіру — «лише» 1 годину 25 хвилин. Проте це сповна було надолужене численними повторами. По-перше, в денному ефірі «1+1» 29 вересня з доброго дива повторили повністю відеозапис гостьової студії з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком за 28 вересня. Гостьову ж студію 3 жовтня з радником Подоляком канал «1+1» примудрився повторити тричі — раз увечері того ж дня, потім у нічному ефірі, а далі ще й о 10-й ранку наступного дня! А ще на каналі «Інтер» 29 вересня вночі знову повторювали «Ньюзмекера» з радником Лещенком за 14 серпня. І це був уже другий повтор. Тож на повторах Офіс президента цього тижня по суті отримав додатково майже півтори години ефіру.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народні обранці були 19 разів (попереднього тижня їх у гостях теж було 19). Цього разу суто арифметично переважали представники владної фракції «Слуги народу», вони побували в ефірі каналу 9 разів, ще одного разу запрошували Олександра Федієнка, але він не зміг долучитися до ефіру. Опозиція ж мала сумарно 8 запрошень (представників «Батьківщини» запрошували 5 разів, представників «Європейської солідарності» двічі, але одного разу Олексій Гончаренко не зміг долучитися до дискусійної студії, представників «Голосу» запросили один раз). У більшості дискусійних студій баланс між владою й опозицією було дотримано. Втім був один дуже дивний, як на мене, випадок: 1 жовтня до дискусійної студії говорити про правки до законопроєкту бюджету в пару до «слуги» Богдана Кицака навіщось запросили позафракційну Оксану Савчук. Редакції слід би було враховувати, що, по-перше, позафракційна Савчук не представляє жодну з вибраних народом до парламенту реальних політсил, а по-друге, м’яко кажучи, аж ніяк не може виступати в ролі опонентки до депутатів владної фракції в дискусійній студії, бо є абсолютно лояльною до влади, причому настільки, що постійно має запрошення в ефіри телемарафону (де «чужі не ходять»). Крім того, одного разу (щоправда, в експертній якості) в ефірі побував представник депутатської групи «Довіра» Павло Бакунець. А ще одного разу в ефір каналу запросили представника взагалі «екзотичної» депгрупи «Відновлення України» Олександра Юрченка. Щоправда, як співавтора теж «екзотичного» проєкту постанови ВР про висування Трампа на Нобелівську премію. Звітного тижня в ефірі каналу двічі невиправдано називали фракційну приналежність гостей-депутатів, які суто експертно коментували теми: Єгора Чернєва зі «Слуги народу», запрошеного як голову делегації в ПА НАТО, а Івана Крулька з «Батьківщини» — як першого заступника голови бюджетного Комітету ВР.

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Представницю «Слуги народу» Євгенію Кравчук протягом тижня на канал запрошували чотири рази, всі — в якості членкині постійної делегації України в ПАРЄ. По два рази в ефірі каналу побували нардепи Богдан Кицак зі «Слуги народу» і Іван Крулько з «Батьківщини». Всі інші депутати побували на каналі по одному разу.

Представлення фракцій ВР і народних депутатів в ефірі у третьому кварталі 2025 року (1 липня — 30 вересня)

Телемарафон:

Протягом третього кварталу поточного року у гостьових студіях телемарафону побувало 223 народних депутати (дивно, але в другому кварталі їх також було 223). Зрозуміло, домінували представники владної фракції «Слуги народу» — вони мали 175 ефірів на всіх каналах-учасниках телемарафону (для порівняння в другому кварталі було 160 «слуг» в ефірі). Це становило понад 78% від усіх «депутатських» ефірів. Але насправді до цього слід додати ще 5 запрошень формально позафракційного, але делегованого «Слугою народу», першого заступника голови ВР Олександра Корнієнка й один ефір спікера парламенту Руслана Стефанчука. Тож кількість ефірів представників партії влади перевищила 81%.

Друге місце, як і в попередньому кварталі, було за представниками фракції «Батьківщини» — їх запрошували 25 разів, це понад 11%, а з врахуванням двох ефірів формально позафракційної, делегованої «Батьківщиною», віцеспікерки Олени Кондратюк, частка цієї політсили перевищує 12%. Представників цієї помірно опозиційної фракції запрошували переважно в ефіри каналу «Рада», але й по одному разу на «1+1» і ІCTV з СТБ. До традиційних членів «Батьківщини» Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка цього разу додався Сергій Власенко (в якості голови ТСК з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади).

На третьому місці в цьому кварталі були вже згадані формально позафракційні керівники ВР (побували в ефірах більшості каналів). Недалеко від них відстала і єдина реально позафракційна депутатка Оксана Савчук, яку чомусь дуже полюбляють на каналі «Рада».

В третьому кварталі в телемарафон (а точніше на канал «Рада») чомусь вкрай рідко запрошували представників маргінальних депутатських груп «Довіра» і «За майбутнє».

Тричі в телемарафоні побували представники опозиційної фракції «Голосу» — Ярослава Юрчишина двічі кликали як голову Комітету ВР з питань свободи слова, а Тамілу Ташеву — як голову профільного підкомітету ВР по АР Крим. Зверніть увагу, що політсила, за яку на виборах проголосувало майже 6% українців по всій Україні, представлена в телемарафоні набагато скромніше, ніж, наприклад, та ж позафракційна Савчук, яка виграла вибори в одному з мажоритарних округів.

Єдина традиція телемарафону, якої всі редакції дотримуються неухильно з 2022 року — в ефір взагалі не запрошують представників найчисельнішої та найбільш критично налаштованої до влади опозиційної фракції «Європейська солідарність».

Загалом же найчастіше народних депутатів в третьому кварталі запрошували на телеканал «Рада» (127 разів), найменше депутатів побувало в ефірах каналу «1+1» (лише 12). В ефірах усіх каналів однозначно домінували представники владної фракції «Слуга народу», а на каналі «Інтер» взагалі нікого крім «слуг» не запрошували.

Загальний список депутатів, які гостювали в телемарафоні у третьому кварталі 2025 року є доволі великим (загалом 38 депутатів), тож наведу лише тих, хто побував в ефірах 5 і більше разів:

Протягом кварталу найчастіше (27 разів) запрошували в ефір телемарафону «слугу народу» Олексія Леонова. Він побував в ефірах чотирьох із п’яти учасників марафону, але найбільше його (як і раніше) чомусь полюбляють запрошувати на канал «Ми — Україна». На друге місце цього разу опустився його однофракційник Єгор Чернєв, хоча його якраз цілком логічно запрошували й у якості заступника голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, і в якості голови постійної парламентської делегації України в ПА НАТО. Зрозуміло, що важливих до обговорення тем, у яких компетентний саме цей народний депутат, протягом звітного кварталу було надзвичайно багато. У верхній частині списку, звісно ж, левову частку мають «слуги народу». До яких доєдналися лише члени фракції «Батьківщина» Михайло Цимбалюк (з 13 запрошеннями) і Сергій Євтушок (з 10). Ну і звісно ж (як без неї?) позафракційна Оксана Савчук. Цимбалюка, Євтушка і Савчук запрошував на ефіри винятково канал «Рада».

У верхній частині списку є ще багато народних депутатів зі «Слуги народу», часта поява яких в ефірі телемарафону бодай якось пояснюється їхньою парламентською «спеціалізацією»: Євгенію Кравчук звуть в ефіри переважно коментувати зовнішньополітичні питання як голову підкомітету з питань євроінтеграції і як активну членкиню постійної делегації в ПАРЄ, актуалізація теми бюджету-2026 пояснює часті запрошення представниць бюджетного Комітету ВР — її голови Роксолани Підласої та членкині Лесі Забуранної. Арсенія Пушкаренка кличуть як заступника голови Комітету з питань зовнішньої політики, Марію Мезенцеву-Федоренко звуть як керівницю делегації в ПАРЄ і як заступницю голови Комітету з питань євроінтеграції, Дмитра Соломчука — як члена аграрного комітету Ради тощо. Питань до їх компетенції нема, втім залишається відкритим питання чому ж від всіх цих комітетів не кличуть представників інших політсил? І традиційно в марафон доволі часто запрошували пані Олену Шуляк, у більшості випадків, щоб укотре й укотре говорити про програми «єВідновлення» та «єОселя». Зазвичай, без найменшого як-то кажуть журналісти «інформаційного приводу». Як і раніше редакції ICTV та СТБ часто запрошують говорити про державні фінанси пана Данила Гетманцева, звісно ж без паралельних запрошень опонентів його неоднозначних фінансових ідей.

Щодо структури «депутатських» ефірів на різних каналах, то за версією каналу «1+1» в третьому кварталі парламент «складався» на 83% зі «Слуг народу» (з формально позафракційними включно), ще по 8,5% було «Батьківщини» й «Голосу». Схожу структуру малювала в звітному кварталі медіагрупа ICTV та СТБ, частка «Слуги народу» у них була 84%, «Батьківщини» — 8%, а «Голосу» — 4%. На «Інтері» парламент на 100% «складається» від дня заснування телемарафону винятково зі «слуг народу», інших політсил там просто нема. На каналі «Ми — Україна» парламент «складається» зі «слуг народу» на 97% (з яких уже другий квартал поспіль 34% — це нардеп Олексій Леонов), 3% є формально позафракційною віцеспікеркою Оленою Кондратюк. За версією ж «найплюралістичнішого» в телемарафоні каналу «Рада» парламент у третьому кварталі умовно «складався» майже з 72% «слуг народу» (з формально позафракційними «слугами» включно), 18% «Батьківщини», 5,5% Оксани Савчук та іншими.

На каналі «Рада», крім запрошень нардепів в ефір, продовжує працювати й опція опитування народних депутатів про щось (часом на якусь актуальну тему, частіше ж — саме про «щось», притягнуте за вуха). У третьому кварталі в подібних опитуваннях 37% були за «Батьківщиною» (незмінний Михайло Цимбалюк був опитаний 46 разів, а теж незмінний Сергій Євтушок — 23 рази), 27% було за «слугами народу» (з яких найчастіше опитували Євгенію Кравчук і Олексія Леонова). Група «Довіра» мала в цих опитуваннях частку в 14,5%, майже 11% було в цих опитуваннях позафракційної Оксани Савчук, ще понад 10% — групи «За майбутнє». Інші політсили парламенту в опитування не включали.

Перший канал Суспільного:

Протягом третього кварталу на каналі в гостях побували рівно 345 народних депутатів (у першому кварталі їх було 300). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції «Слуги народу» — 127 разів. Утім ще 7 разів депутатів-«слуг» запрошували до дискусійних студій, але вони з різних причин не долучалися до ефірів. Зокрема:

8 липня дискутувати з Ярославом Железняком з «Голосу» про непризначення Кабміном переможця конкурсу на главу БЕБ Цивінського «також зверталися, щоб долучити представників “Слуги народу”, але натепер отримали відмову».

18 липня дискутувати з Вадимом Івченком з «Батьківщини» і Соломією Бобровською з «Голосу» про кадрові рішення Зеленського, зокрема призначення Умєрова на РНБО «запрошували також фракцію “Слуга народу”, представників — на жаль, всі, до кого ми звернулись, нам відмовили».

23 серпня говорити з Михайлом Цимбалюком з «Батьківщини» «запрошували і представника фракції “Слуга народу”, але буквально за деякий час до етеру Юрій Камельчук повідомив нам, що не зможе долучитись».

25 серпня дискутувати з Ніною Южаніною з «Європейської солідарності» і Михайлом Цимбалюком з «Батьківщини» про реформування пенсійної системи запрошували Галину Третьякову зі «Слуги народу», але вона «не змогла доєднатися до нашої розмови».

10 вересня дискутувати з Марією Іоновою з «Європейської солідарності» про заборону виїзду з України колишніх послів «ми зверталися до колег пані Марії саме по цьому Комітету, але з фракції “Слуги народу” з різних причин долучитися не змогли до нашого ефіру саме сьогодні. Але ми готові почути і їх».

16 вересня дискутувати з Олексієм Гончаренком з «Європейської солідарності» й Олексієм Кучеренком з «Батьківщини» про прожитковий мінімум у прив’язці до проєкту бюджету і прогнозований дефіцит бюджету в 10 млрд доларів «запрошували і Данила Гетманцева, він, на жаль, відмовився долучитися до нашого ефіру».

25 вересня дискутувати з Іриною Никорак із «Європейської солідарності» та Михайлом Цимбалюком із «Батьківщини» про пенсійне забезпечення в програмі дій уряду «не зголосилися доєднатись до етеру і члени парламентського Комітету з соцполітики з фракції “Слуга народу”». До слова, «хотіли сьогодні поговорити з очільником Мінсоцполітики. Пресслужба відомства вийшла на нас з такою пропозицією після кількаразових звернень Суспільного. Попередньо міністр соцполітики навіть погодився, втім вже сьогодні пресслужба Мінсоцу повідомила нам, що плани урядовця змінилися».

Опозиційні фракції в ефірі каналу в другому кварталі сумарно були представлені 202 рази: 86 разів в ефірі були представники «Європейської солідарності», 64 рази — представники «Голосу» і 52 рази — представники «Батьківщини». Ще одного разу представник «ЄС» Олексій Гончаренко не зміг долучитися до ефіру.

Попри таку «нерівну» математику (127 «слуг» і 202 представники опозиційних фракцій), саме у дискусійних депутатських студіях майже завжди баланс «влада-опозиція» було дотримано. Втім були кілька випадків недотримання такого балансу у явно дискусійних темах:

15 липня говорити про зміну уряду запросили лише Соломію Бобровську з «Голосу».

17 липня говорити про майбутнє голосування за уряд запросили лише Ірину Фріз із «ЄС».

24 липня говорити про законопроєкт, що виправить ситуацію з антикорупційними органами запросили лише Ірину Геращенко з «ЄС». А згодом — лише Юлію Сірко з «Голосу».

31 липня говорити про ситуацію з НАБУ і САП знову запросили лише Ірину Фріз з «ЄС».

22 серпня обговорювати законопроєкт про кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону запросили лише Андрія Осадчука з «Голосу».

17 вересня говорити про ухвалений закон про військового омбудсмана запросили лише Ірину Фріз з «ЄС».

А 26 вересня дискутувати з Олегом Дундою зі «Слуги народу» про гроші, які передає ЄС, запросили Павла Бакунця з «Довіри», який є абсолютно лояльним до влади.

Крім того, в ефірі каналу 6 разів побували реально позафракційні депутати (тричі Оксана Савчук, два рази Юлія Яцик і одного разу Вікторія Гриб), одного разу в ефірі побував формально позафракційний спікер парламенту Руслан Стефанчук.

По 4 рази в ефірі каналу побували представники депутатської групи «За майбутнє» (двічі Ірина Констанкевич, по разу — Сергій Рудик і Тарас Батенко), 4 рази — депутатської групи «Довіра» (всі чотири рази це був Павло Бакунець) і навіть один раз представник геть «екзотичної» групи «Відновлення України» (Олександр Юрченко був як співавтор теж цілком собі «екзотичного» проєкту постанови ВР про висування Трампа на Нобелівську премію).

У другому кварталі редакції каналу дуже багато разів називали фракційну приналежність депутатів, коли це ніяк не було виправдано контекстом розмови (тобто теми були не дискусійні, а участь нардепів була радше «експертною», тобто за їхньою парламентською компетенцією, належністю до конкретних профільних комітетів). Таких випадків я нарахував за квартал 32. Жодної системи у цьому не було, бо так згадували, і приблизно порівну, різні фракції — і «Слуги народу», і «Батьківщини», і «Голосу», і «Європейської солідарності». Тобто ці прояви піару (за методологією цього моніторингу) явно не були замовними. Скоріше за все, це робилося від нерозуміння контексту.

Загалом же протягом другого кварталу парламентські фракції та групи були представлені в ефірах каналу ось так:

З загальної статистики прикметно, що Суспільний мовник і в цьому кварталі (як і в попередньому) запрошував народних депутатів відчутно частіше (345 гостей + 8 відхилених запрошень), ніж це сумарно робили редакції телемарафону (223 запрошення). Крім того, Перший канал Суспільного, як і раніше, репрезентував парламент набагато ширше за телемарафон: у третьому кварталі в ефірі Суспільного побували 85 різних депутатів, а в ефірі телемарафону — лише 38.

І по окремих фракціях: в ефірі Першого каналу Суспільного побувало 41 різних представників «Слуги народу», а в марафоні — лише 27, «Батьківщину» на Першому каналі Суспільного представляли 11 різних депутатів, а в марафоні — лише 3, навіть депгрупу «За майбутнє» на Суспільному представили три різних депутати, а в марафоні — лише одна Констанкевич. (Про «Голос» і «Європейську солідарність» годі й говорити, бо представництво в марафоні «Голосу», як і раніше, було зникомо малим, а «Європейської солідарності», як завжди, там узагалі й не ночувало).

Список депутатів, які були гостями Суспільного 5 і більше разів:

Представлення Офісу президента у гостьових студіях телемарафону в другому кварталі 2025 року (1 квітня — 30 червня)

Протягом третього кварталу Офіс президента в гостьових студіях телемарафону представляли:

Як і в попередньому кварталі, безумовними лідерами були радник керівника ОП Сергій Лещенко — за кількістю запрошень у телемарафон, а радник Михайло Подоляк — за часом в ефірі телемарафону. У першій трійці також був уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. Інших представників Офісу в ефір кликали на порядок рідше, і навіть сам керівник цього Офісу Андрій Єрмак був в гостях на телемарафоні лише 3 рази. Якщо порівняти кількість запрошень у телемарафон лідерів цього списку (Лещенко — 30, Подоляк і Власюк — по 28) з кількістю запрошень навіть найбільш «популярних» у телемарафоні нардепів, то це порівняння буде явно не на користь усе ж обраних народом представників (депутатів від «Слуги народу» Чернєва і Леонова, нагадаю, в звітному кварталі запрошували до телемарафону відповідно по 27 і 23 рази). Загальна кількість ефірного часу, відведеного представникам Офісу президента в телемарафоні, у третьому кварталі року становила 26 годин рівно (у другому було 25 годин і 37 хвилин). З них 9,5 години в марафоні був радник Подоляк, 6 годин і 50 хвилин — радник Лещенко. В праймових ефірах каналу «Рада» по середах лише одного разу не було обов’язкового майже півгодинного пана Подоляка. І слід мати на увазі, що в наведеній таблиці не враховано численні повтори гостьових студій (зокрема, з Подоляком і Єрмаком на «1+1») і програм «Ньюзмейкер» за участі представників ОП на «Інтері». Найбільш показовим був випадок із гостьовим ефіром пана Подоляка на «1+1» 3 жовтня. Який в запису повторили того ж дня в постпраймі, далі повторили в нічному ефірі, а наступного дня повторювали о 10-й ранку.

4. Прояви політичного та бізнесового піару 29 вересня — 1 жовтня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 21 прояв політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного піару були:

Проявів негативного піару не було.

Опис проявів на каналах:

«1+1» (2 прояви)

29 вересня

Цитували суто політичну заяву керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

1 жовтня

Був «паркет» про покладання квітів президентом Зеленським. Ведуча починала словами «без камер та офіціозу Володимир Зеленський поклав квіти до народного меморіалу на Майдані». Бо ж за її твердженням, «свій візит він не анонсував, а момент зняли на відео звичайні перехожі». Це нове слово в політичному піарі, як на мене.

ICTV та СТБ (6 проявів)

29 вересня

Двічі був «паркет» про покладання президентом Володимиром Зеленським квітів у Бабиному Яру. З синхроном лише президента.

1 жовтня

Чотири рази показували «паркет» про урочистості до Дня захисників і захисниць в Києві з президентом Зеленським у головній ролі і з його ж синхроном.=

«Інтер» (проявів не було)

«Рада» (13 проявів)

29 вересня

Цитували допис керівника Офісу президента Андрія Єрмака, суто політичну заяву.

30 вересня

В бюлетені «Парламентський день» був «паркет» про зустріч першого заступника голови ВР Олександра Корнієнка з молодіжними лідерами.

1 жовтня

Шість разів показували «паркет» про урочистості до Дня захисників і захисниць в Києві з президентом Зеленським у головній ролі та з його ж синхроном. Причому крупні плани пана президента були на такому патосному тексті ведучої: «свято, присвячене тим, хто боронить незалежність і територіальну цілісність країни, тим, хто ризикує життям, здоров’ям заради вільної України» етс. І що характерно, бодай би один крупний план бодай одного військового дали би в цьому «паркетному» БЗ. Не було. «Головним героєм» матеріалу був лише президент.

П’ять разів показували «паркет» як президент Зеленський поклав квіти на меморіалі на Майдані.

«Ми — Україна» (проявів не було)

В ефірі Першого каналу Суспільного

Двічі в гостьових розмовах з народними депутатами невиправдано до контексту згадували їх фракційну приналежність (Єгора Чернєва зі «Слуги народу» і Івана Крулька з «Батьківщини)».

1 жовтня вкрай «паркетно» повідомляли цього дня про урочистості до Дня захисників і захисниць в Києві. В усіх повідомленнях «головним героєм» був президент Володимир Зеленський. І давали лише його синхрони. Не розумію, чим це відрізняється від телемарафону?!!

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 29 вересня — 1 жовтня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу: Тетяна Гончарова і Максим Зборовський (29 і 30 вересня), Назар Довгий (29, 30 вересня та 1 жовтня), які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

29 вересня — 1 жовтня найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку, в окремі дні з ним зрівнювалася інтенсивність на Торецькому. Активними залишалися у ці дні також Новопавлівський і Лиманський напрямки. У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, наступними за увагою були значно менш інтенсивні Оріхівський і Південно-Слобожанський. Відтак значно більш активним Торецькому, Новопавлівському і Лиманському напрямкам приділили в ці дні мінімум уваги.

Обговорювали ситуацію на фронті найчастіше з військовими-фронтовиками. З фронту зробили 6 репортажних сюжетів і пряме ввімкнення. В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні максимум уваги приділили Покровському і Новопавлівському напрямкам. Іншим активним напрямкам (Торецькому і Лиманському) приділили мало уваги. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали військових-фронтовиків. Фронтових репортажів у ці дні не робили.

Перемога партії Санду на виборах у Молдові, дозвіл Трампа на далекобійні удари по Росії та обговорення Адміністрацією надання Україні ракет Tomahawk і завершення скринінгу українського законодавства для вступу до ЄС — такими були основні зовнішньополітичні події звітних днів. У всіх цих темах Перший канал Суспільного був набагато глибшим і системнішим в експертних обговореннях, ніж телемарафон, а вибори в Молдові висвітлював прямими ввімкненнями звідти.

З найгірших за наслідками ворожих атак у звітні три дні — вбивство родини з дітьми на Сумщині, обстріл середмістя Дніпра з загиблим і численними пораненими, повітряний удар по харківському ринку «Барабашово» телемарафон і Перший канал Суспільного висвітлювали однаково повно (в телемарафоні кращим був канал «Ми — Україна»). Загалом же Перший канал Суспільного був оперативнішим за телемарафон у висвітленні цих подій. Заподіяні ворогом блекаути на Чорнобильській і Запорізькій АЕС Перший канал Суспільного аналізував з експертами набагато якісніше.

Серед тем, які телемарафон у звітні дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, були зокрема такі:

Росія вийшла з Європейської конвенції порти катувань (29 вересня).

Президент Польщі вніс до Сейму законопроєкт про покарання за «заперечення злочинів ОУН-УПА» і про заборону «бандеризму» (30 вересня).

У Польщі почалися пошуково-ексгумаційні роботи на місці поховань воїнів УПА (30 вересня).

Начальник Генштабу повідомив, що ЗМУ завершили перехід на корпусну структуру (1 жовтня).

Серед тем, що не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного, зокрема були такі:

«Схеми»: Мільярдні активи підсанкційного бізнесмена не запрацювали на користь держави (29 вересня).

Протасів Яр не забудують, суд залишив йому статус заказника (29 вересня).

Слідство обмежило доступ до справи Парубія (30 вересня).

В Україні зменшилася середня зарплата (30 вересня).

Соцопитування КМІС: Понад 80% українців вважають, що Україна недостатньо підготувалася до вторгнення РФ(1 жовтня).

«Схеми» з’ясували, що додому до виконавчої директорки The Kyiv Independent приходив співробітник СБУ(1 жовтня).

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти повноти й доступності подачі інформації.

На тижні 29 вересня — 5 жовтня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної й опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим, крім одного спірного випадку.

29 вересня — 1 жовтня у телемарафоні більшість проявів політичного піару були в ефірі каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці двічі невиправдано згадували фракційну приналежність народних депутатів. І вкрай «паркетно» висвітлювали урочистості до Дня захисників і захисниць.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного в звітні дні не було. Ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.