Відставка спікера парламенту Дмитра Разумкова за обговорюваністю переплюнула навіть 80-ті роковини розстрілів у Бабиному Яру. До того ж коментувати подію у студії приходив сам «винуватець свята». Конкуренцію темі в етерах токшоу склав хіба що скандал довкола офшорів «Кварталу 95», який політичні опоненти всіляко використовували проти чинної влади.
4 жовтня, «Свобода слова», ICTV
У студії зібралися режисер Сергій Лозниця, політик Натан Щаранський, рабин Яків Дов Блайх, історик Василь Расевич, письменник Тарас Лютий, публіцист Юрій Володарський, член правління Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Руслан Кавацюк, філософ Вахтанг Кебуладзе, журналістка Ольга Мусафірова. Разом дев’ять гостей (вісім чоловіків та одна жінка).
Головною темою дня був фільм «Офшор 95» та заморські компанії Зеленського, а ICTV був одним із двох каналів, які вдали, що ані цього скандалу, ані взагалі Pandora Papers не існувало. Доброю нагодою обійти незручну для Віктора Пінчука тему в студії «Свободи слова» стало обговорення роковин трагедії Бабиного Яру. Ніхто ж не скаже, що тема не важлива, чи не так?
Говорили про фільм Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст», який до виходу програми в етер показали на ICTV. Частина критиків вважає матеріал таким, що підіграє російській пропаганді. Режисер стрічки сказав: хоче, щоб кожен після перегляду картини зробив власні висновки. Пізніше Тарас Лютий зауважив, що авторського трактування таки бракує й не варто було віддавати фільм повністю на відкуп глядачеві.
На запитання ведучого пояснював Сергій Лозниця й чому у стрічці йдеться лише про закатованих у Бабиному Яру євреїв, попри те, що там вбивали і представників інших національностей (як висловився Вадим Карп’як, «українців, росіян, циганів (!)»). Режисер каже: присвятив фільм саме подіям 29–30 вересня 1941 року, коли стався масовий розстріл єврейських родин.
Коли дійшло до критики фільму, філософ Вахтанг Кебуладзе зауважив, що у стрічці про Бабин Яр побачив «совєтський» контекст і проросійські наративи. Сергій Лозниця відповів, що це — особисте бачення гостя. Хоч і говорив, що «преступления совершали люди, а не идеологии».
Чи не найбільше з усіх присутніх фільм про події в Бабиному Яру взяв за живе журналістку Ольгу Мусафірову. Вона після перегляду «відчула катарсис» та, дивлячись на кадри 80-річної давнини, де євреїв ведуть на розстріл, провела паралелі з окупованим Донецьком, де кілька років тому вулицями бойовики водили полонених українських військових.
Хтозна, яким би був ефір, якби до студії прийшов заявлений в анонсі Ілля Хржановський — російський кінорежисер і артдиректор меморіалу «Бабин Яр», до наглядової ради якого входить Віктор Пінчук. Можна припустити, що градус конфліктності був би вищим. Як ми побачимо далі, канал Пінчука виявився не єдиним, що обрав тему Бабиного Яру — важливу для суспільства, але не найдражливішу тему тижня. І це тоді, коли інфопростір лихоманило від щонайменше двох надзвичайних подій — розслідування щодо офшорів Зеленського та відставки Дмитра Разумкова.
5 жовтня, «Пульс», Перший незалежний
Гостями сольних блоків були народні депутати від «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Загородній та Ілля Кива, а також незмінний за останні місяці світоч російської пропаганди — експрем’єр Микола Азаров. У гуртовому блоці зійшлися нардеп Володимир Мороз («Опозиційна платформа — За життя»), екснардеп Віталій Журавський, політичні коментатори Дмитро Корнійчук, Валерій Клочок, Андрій Павловський, Володимир Кацман, депутат Харківської міськради Андрій Лесик («ОПЗЖ»). Гуртом десять чоловіків.
Про рівень токшоу «Пульс» яскраво свідчить те, що сюди для критики влади не ходять навіть прибічники Порошенка, охочі посидіти у студії «Українського формату» на тому ж таки Першому незалежному. Тож нести справу Медведчука в маси мусять тільки наближені до нього спікери.
Перший у нинішньому випуску — нардеп Загородній — на фоні Іллі Киви, який прийшов до студії за ним, виглядав справжнім інтелігентом: спілкувався українською, не вирячував очі та не матюкався, як скандальний однопартієць. Хоча тези не надто відрізнялися: спікера Разумкова планують зняти (зрештою зняли) з порушенням регламенту, який новий голова парламенту Руслан Стефанчук «не поважає».
Загалом, на погляд Юрія Загороднього, президент Зеленський хоче створити «антиконституційну монархію», влаштувавши «похорони демократії». Хоча позиції глави держави, мовляв, були би сильнішими, якби той «співпрацював з опозицією». А Дмитро Разумков, який був «голосом Зеленського», нардепу від «ОПЗЖ» «симпатизує».
Згадали на опозиційному ютуб-каналі і про так звані Pandora Papers — розслідування, де, зокрема, йдеться про офшори Володимира Зеленського. Гість певен, що навіть у цьому питанні чинний президент подібний до свого попередника. Ще було, що «у світі Зеленському вже не довіряють».
Розкритикувавши нинішнього главу держави, гріх було би не запропонувати «правильну» альтернативу. Нардеп переконував, що Україні потрібен свій Рузвельт. І це… само собою, кум Путіна Віктор Медведчук. Яка партія, такі й рузвельти.
Ще в етері подали цитати з новини, опублікованої на офіційному сайті «ОПЗЖ», де йдеться про необхідність перемовин із Росією щодо прямих поставок газу. Загородній у цей час говорив, що «не вірить у рейтинги» влади та певнив, що Зеленському не довіряють 57% українців (не посилаючись на джерело).
Ведучий Павло Кужеєв сказав, що журналісти закритих владою телеканалів звернулися до голови Європейської Ради Шарля Мішеля щодо «тиску на свободу слова» в Україні. Співведуча Євгенія Скорина нагадувала, що проблеми зі свободою слова в нашій державі «підтверджують міжнародні організації» на кшталт Amnesty International. Також ведучі й гість бідкалися, що журналісти «роз’єднані», тому не можуть захистити власні права. Загородній додав, що «ОПЗЖ» «готова брати відповідальність на себе» за долю країни.
На зміну інтелігенту Загородньому у студію прийшов Ілля Кива. Той теж стримано хвалив Дмитра Разумкова, натомість нещадно критикуючи чинну владу. Бо, мовляв, «так цинично не действовал никто». Не вперше було і про «деньги в конвертах», які «слуги» начебто отримують за правильні дії. За даними Киви, суми ще на старті каденції нового парламенту починалися від 5 тисяч доларів. Як завжди, жодного прізвища при цьому гість не назвав. Особливо смішно було, коли Ілля Кива обзивав членів монобільшості «мальчиками в дорогих часах». При цьому забувши нагадати, які годинники носить сам.
«Насолодитися» виступом Киви сповна частина глядачів так і не змогла: на записі програми, викладеному на ютубі, є брак: у певний момент відео завмирає на середньому плані гостя. Цьому передувало запитання від Євгенії Скорини. Ведуча цікавилася, чому Кива певен, що представників чинної влади зрештою судитимуть за їхні дії? За дивним збігом, якість відео нормалізується саме після того, як нардеп залишив студію, в яку натомість прийшли гості гуртового блоку.
Гості заходилися обговорювати повернення до Грузії Михеїла Саакашвілі, який був президентом цієї держави з 2004 по 2013 роки. Погодилися, що від політика більше галасу, ніж конкретних дій. Окремі спікери говорили, що українське громадянство грузин отримав незаконно.
Коли дієш за законом, а Саакашвілі — ні
Коли зайшлося про відсторонення (яке пізніше переросло у відставку) спікера Дмитра Разумкова, присутні казали, що воно відбулося з порушенням регламенту. А політкоментатор Дмитро Корнійчук переконував, що «демократии в Украине нету с сентября 2019 года».
Черговими парламентськими «інсайдами» сипав медійник «ОПЗЖ» Володимир Кацман. Розповівши, що представники фракцій партії Медведчука, «ЄС», «Батьківщини» та частина «Голосу» планували навіть іти в неоплачувані відпустки, аби не голосувати за владні ініціативи. Але фракція Порошенка, мовляв, «соскочила по неведомым причинам». Представників фракції, які могли б це прокоментувати, у студії, як пам’ятаємо, не було.
Під час включення депутата Харківської міськради від «ОПЗЖ» Андрія Лесика той розповів, що в його машині щойно розбили скло. Інцидент діяч пов’язав із тим, що його партія висловила підтримку ексрегіоналу Михайлу Добкіну на виборах Харківського міського голови.
Далі в етері знову навели штабну новину партії Медведчука про необхідність переговорів щодо прямих поставок газу з Росії. А колишній нардеп Віталій Журавський розповідав, що собівартість українського газу складає одну гривню, а тариф для населення не має перевищувати чотирьох.
Неабияк розійшлися гості програми, обговорюючи офшорний скандал за участю президента Зеленського. Найгучнішими заявами сипав Журавський: мовляв, справу має розглянути американське Федеральне бюро розслідувань, другого терміну чинному президенту не бачити, та й узагалі, «він повинен сидіти» за несплату податків. Нардеп від «ОПЗЖ» Володимир Мороз кричав, що «государственник не выводит деньги в офшоры» (оце закид на адресу Медведчука!).
На десерт в етері «Пульсу» був Микола Азаров. Коментуючи офшорну тему, прем’єр часів Януковича казав: про виведення коштів компаніями Зеленського у тодішній владі знали. Та не чіпали, бо комік був «мелким деятелем». Усунення з посади тепер уже ексспікера парламенту Разумкова Азаров вважає «уголовным преступлением», а можливого нового голову Верховної Ради Стефанчука — носієм «бандеровских взглядов». Лібертаріанство, яке свого часу називала своєю ідеологією чинна влада, соратник Януковича назвав «звериной философией». Нічого нового.
6 жовтня, «Токшоу №1», «Україна 24»
Учасниками етеру стали народні депутати: лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, його однопартійці Олексій Устенко, Юрій Камельчук, Микита Потураєв, Олександр Ковальчук, Людмила Буймістер, Олександр Качура, Ольга Василевська-Смаглюк, а також Андрій Ніколаєнко (ВО «Батьківщина»), Ірина Геращенко (співголова фракції) та Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), лідер фракції «Голосу» Ярослав Железняк, тоді ще спікер парламенту Дмитро Разумков, перший прем’єр часів Порошенка Арсеній Яценюк, колишній генпрокурор Руслан Рябошапка, політичний коментатор Валентин Гладких. Разом 17 гостей (14 чоловіків і три жінки).
На старті зайшлося про відсторонення від ведення пленарних засідань спікера Дмитра Разумкова. Який, удруге перехворівши на коронавірусну хворобу, прийшов до студії особисто. Казав, що, мовляв, монобільшість має право добиватися його відставки, за посаду він не тримається та має чесне ім’я.
Коли говорять про владу, а ти — не в ній
Арсеній Яценюк (як і партійні спікери «ОПЗЖ» у «Пульсі») відзначив бажання Зеленського монополізувати владу. Натомість гурт «слуг» взявся піарити корисні, на їхню думку, закони, ухвалені цим парламентом, побіжно висловлювати Разумкову претензії щодо непризначення голови апарату ВРУ. А «слуга» Ковальчук сказав: «Ми його делегували — ми і відкличемо».
Як завжди, не було рівних у красномовстві представникам «Європейської солідарності». Співголова фракції Ірина Геращенко сказала, що нині в парламенті йде «війна жаб і мишей», а монобільшість назвала «серпентарієм шакалів». Тут же додавши штабну тезу про заборгованість перед військовими, яка «становить 2,3 мільярда гривень». Ще було про те, як влада Зеленського «будує путінську Росію».
Цікавою виглядала позиція «слуги народу» Людмили Буймістер, яка пішла «проти течії», вказуючи на порушення регламенту при усуненні від роботи Разумкова. На це її колега Микита Потураєв відповів, що регламент — це «не Святе письмо».
Не марнуючи дорогоцінного часу, взявся піаритись Арсеній Яценюк. Спершу критикував владу за те, що реальні посадовці ніяк не подібні до зображених у серіалі «Слуга народу». Потім нагадував, як привів українські тарифи на енергоносії до ринкових та уникнув енергетичного колапсу. Словом, усе, що так часто говорить Яценюк і говорять про Яценюка в ефірах Ахметова.
Коли ж у студії згадували, що часто за рішення монобільшості підголосовують члени груп «Довіра» та «За майбутнє», «слуга народу» Качура наголошував, що у складі цих об’єднань є члени фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» парламенту восьмого скликання.
Про те, що в середині монобільшості не все гаразд, свідчили численні суперечки Людмили Буймістер із колегами по фракції. Депутатка, зокрема, бідкалася, що в Україні «заблоковані реформи», через що наших представників не хочуть бачити на міжнародних самітах (на це ж часто нарікають представники партії Петра Порошенка). Сварки членів однієї фракції, та ще й в оточенні політичних опонентів, виглядали дивно.
І тільки Нестор Шуфрич — єдиний, хто прийшов на етер у медичній масці, — традиційно розпочав свою промову з того, як погано Україна, мовляв, дає раду епідемії. Та за кілька митей уже йшлося про Pandora Papers. На екран вивели цитати радника голови Офісу президента Михайла Подоляка та генпрокурорки Ірини Венедиктової. Потому представники влади говорили, що мати офшори — це, загалом, не так уже й страшно.
Звісно ж, членам монобільшості гріх було не згадати й про офшори Порошенка. Ольга Василевська-Смаглюк, зокрема, говорила, як п’ятий президент користувався ними при продажу «Кузні на Рибальському», а також операціях із Прямим каналом та корпорацією «Рошен». Опоненти чинної влади, як-от ексгенпрокурор Рябошапка (герой фільму «Офшор 95») чи нардеп Шуфрич, твердили, що президент має виконувати всі фінансові операції в Україні. На мить суперечки зупинилися на словах Олексія Гончаренка, що ані Порошенко, ані Зеленський за рівнем офшоризації бізнесу не складуть конкуренції Віктору Медведчуку.
Дивися, скільки в нього офшорів
Менше з тим, Олексій Гончаренко не припиняв спроб довести: офшори Зеленського — це погано, і президент має нести відповідальність. Через те у студії зчинялися сварки між ним та членами владної команди. Згадував соратник Порошенка і про те, що через офшорні компанії, афілійовані із Зеленським, імовірно, виводилися кошти вкладників «Приватбанку».
Члени монобільшості за першої-ліпшої нагоди нагадували попередникам про «гріхи» Порошенка. Зокрема, Олексій Устенко казав, що той був неефективним міністром економіки в уряді Азарова та й на посаді президента виведенню бізнесу з офшорів не сприяв. «Він сплатив за це політичну ціну», — відбивався Гончаренко і нагадував, що «Квартал 95», мовляв, сплатив мало податків, тоді як «Рошен» — значно більше. Загалом зі студійної дискусії невтаємниченому глядачеві вкрай важко було зрозуміти, добре чи погано це — користуватися офшорними компаніями.
Представник «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич, дочекавшись слова, похвалив спікера Дмитра Разумкова. Мовляв, за всю історію українського парламентаризму найкраще регламенту дотримувалися саме колишній «слуга народу» та соціаліст Олександр Мороз. Член монобільшості Устенко закликав не драматизувати процес позбавлення Дмитра Разумкова посади, порівнявши стосунки політика та президентської фракції з «бракоразводным процессом». Пізніше ексгенпрокурор Рябошапка сказав, що був призначений не за «квотою Коломойського», а Устенко допитувався в опонента, хто з представників нинішньої влади представляє інтереси олігарха? Відповіді ніхто так і не почув. Інша депутатка монобільшості Ольга Василевська-Смаглюк, у свою чергу, сказала, що у Разумкова давно був конфлікт із Офісом президента.
7 жовтня, «Право на владу», «1+1»
В етері були голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, член Наглядової ради меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», дисидент Натан Щаранський, співробітник музею «Яд Вашем» (Ізраїль) Арон Шнеєр, режисер фільму «Бабин Яр. Контекст» Сергій Лозниця, головний рабин України Моше Раувен Асман, професорка Харківського університету Гелінада Грінченко, заступник голови Академічної ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Андрій Уманський, директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету Олег Турій, журналіст Дмитро Гордон, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак, журналіст Михайло Френкель, бізнесмен Михайло Бродський, донька і внучка Праведників світу Олена Слободяник, ув’язнена Іллінецького гетто, письменниця Лідія Корнєєва, директор Українського єврейського комітету Едуард Долинський, член правління Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Руслан Кавацюк, посол Ізраїлю Міхаель Бродський. Разом 17 гостей (14 чоловіків і три жінки).
Як і в етері ICTV, на «1+1» говорили про 80-ті роковини розстрілів у Бабиному Яру. Тож, як і автори «Свободи слова», обійшлися у студії без політиків та майже без згадок про незручні для Ігоря Коломойського політичні реалії цього тижня. На старті ведуча Наталія Мосейчук закликала дивитись ефір разом із дітьми, аби ті змалку розуміли, якими страшними подіями сповнена українська історія та як важливо не допустити їхнього повторення у сьогоденні.
Спершу у студії показали сюжет про події у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року, коли німецькі окупанти масово стратили євреїв. Потому говорили, яким має бути меморіал. Бізнесмен та екснардеп Михайло Бродський казав, що гроші на виготовлення пам’ятника варто передати до синагоги, аби там ефективно опікувалися цим питанням.
Ведуча в цей час наголосила, що автори програми порівняли кадри з фільму «Бабин Яр. Контекст» та з відео «параду полонених», який окупанти Донецька провели кілька років тому. На її думку, «це вже повторилося». Бродський заперечив: мовляв, німецькі окупанти вбивали навіть немовлят (вочевидь, забувши, що проросійські бойовики на Донбасі теж винні у смертях малих дітей).
Далі до студії запросили Олену Слободяник — онучку Праведників світу (людей, які рятували євреїв під час Голокосту). Одна із врятованих тоді — нині ізраїльська письменниця Лідія Корнєєва — у цей час була на зв’язку зі студією. Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський вручив пані Слободяник свідоцтво про визнання її родичів Праведниками світу. Та запевнив, що їхні імена будуть викарбувані на алеї праведників «Яд Вашем» в Ізраїлі.
Проросійські наративи приніс до студії директор Українського єврейського комітету Едуард Долинський, якого «Детектор медіа» вже не раз ловив на поширенні російської пропаганди у відповідних медіа. Він просив не порівнювати дії німецьких окупантів та СРСР, наголошуючи, що тогочасні євреї боялися не так німецьких поліцаїв, як сусідів-українців, які могли доносити на них. Так само не побачив гість і паралелей із діями російських окупантів на Донбасі. Пізніше Долинський згадував про «ОУНовскую полицию», яка, мовляв, була пособницею окупантів у знищенні євреїв (суголосно з російським політиком Дмитром Медведєвим, до речі). Зрештою, очікувані заяви від фігуранта бази сайта «Миротворець», куди діяч потрапив за антиукраїнську риторику. Та й ведуча, побачивши, куди веде дискусію гість, обірвала його промову.
Під кінець член правління Меморіального центру Голокосту Руслан Кавацюк сказав, що до розробки Меморіалу жертвам розстрілів долучили найкращих фахівців, аби якнайдетальніше передати трагізм тих подій. Він закликав політиків не спекулювати довкола меморіалу.
8 жовтня, «П’ятниця. Вечір», «Наш»
Гостями стали ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков (соло), лідер партії «Наші» та власник телеканалу «Наш» Євгеній Мураєв, голова політради партії «Наші» Олександр Долженков, народні депутати Георгій Мазурашу, Людмила Буймістер («Слуга народу»), Олександр Качний, Тетяна Плачкова («Опозиційна платформа — За життя»), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), Сергій Шахов («Довіра»), міністр соціальної політики України 2016–2019 років Андрій Рева, політичні коментатори Валерій Димов і Максим Ялі. Разом 12 гостей (10 чоловіків та дві жінки).
Зіркою сольного блоку був відправлений у відставку спікер Дмитро Разумков. Те, що парламентаря зняли з посади напередодні Дня народження, ведучий Макс Назаров назвав «чистим четвергом» для політика.
На екран вивели пряму мову очільника партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, який із парламентської трибуни дорікнув колишньому однопартійцю в непідтриманні санкцій проти медіа Медведчука та Шарія. Промову депутата ведучий Макс Назаров назвав «бредовыми вопросами». Ще було про нову коаліцію, яку Разумков бачить у складі «Батьківщини», «Довіри», «Слуги народу» та «За майбутнє». Її Макс Назаров жартівливо назвав «БДСМ».
Учасники розмови вгадували, чи чинили перед відставкою голови парламенту тиск на віцеспікерку Олену Кондратюк та на лідерку її політсили Юлію Тимошенко. А от у відставленого Разумкова, за його словами, в парламенті є «однодумці», які, можливо «об’єднаються» (що депутат може очолити власну політсилу, говорять і блогери). При цьому співпрацювати з опозиційними фракціями, які не підтримали його відставку, політик не планує.
Ще Дмитро Разумков казав, що відбирати в нього мандат монобільшість права не має, а от його шанси на президентство після відставки, мовляв, зросли. Із президентів гість вважає найкращим Леоніда Кучму. Можливо, тому що покійний батько Дмитра — Олександр Разумков — працював першим помічником Кучми та заступником секретаря РНБО за його каденції?
Загалом Дмитро Разумков після відставки був «на коні»: говорив упевнено, відсторонившись від монобільшості, до якої донедавна належав, та мав майже повну підтримку ведучих. Гість казав, що грошей у конвертах (про які люблять говорити опоненти чинної влади) не брав і не бачив, принципам вірний, корисні закони (незалежно від авторства) буде підтримувати. Завершили і взагалі душевно: гурт ведучих привітав ексспікера з Днем народження і вручив подарунок.
Тебе радую я в День народження
У гуртовому блоці все було куди похмуріше. Бо першою темою стала не стільки раптова смерть колишнього члена монобільшості Антона Полякова, скільки реакція на інцидент із боку «слуги» Галини Третьякової. Ані гості, ані ведучі слів щодо парламентарки (якої у студії не було) не добирали. Макс Назаров назвав вчинок «мерзостью», а його співведуча Лана Шевчук нагадала, як інший представник монобільшості Микита Потураєв прагнув розстрілювати політичних опонентів (хоча нардеп і уточнював, що вжив вислів фігурально). Єдиним «хлопчиком для биття», себто представником монобільшості, у студії на той час був нардеп Георгій Мазурашу, якому й дісталося за поведінку колег. Ведучі при цьому маніпулювали, як могли: запитували гостя, чи не бридко тому бути у фракції після таких учинків однопартійців? Мазурашу помітно знітився, закликаючи звертатися по коментарі до самої Галини Третьякової.
На цьому лінчування гострої на язик депутатки тільки набрало обертів: Макс Назаров називав її дії «тупорилою помстою» Антону Полякову за критику. Власник телеканалу Євгеній Мураєв порівнював поведінку членів монобільшості з героями радянської телепрограми «У світі тварин», а Олексій Кучеренко з «Батьківщини» припустив, що так Галина Третьякова намагалася «прогнутися» перед Зеленським. Драматизму ситуації додав виведений на екран давній спіч депутатки про «дітей низької якості» (який опоненти влади люблять виривати з контексту).
Які ж цинічні ці «слуги»!
Далі у студії сталося цікаве: за відсутності об’єктів для критики (а кпинити мовчазного «слугу» Георгія Мазурашу присутнім було, вочевидь, нецікаво), ведучі й частина гостей накинулася на депутата Кучеренка. Йому закинули спільне з монобільшістю голосування за відставку Разумкова. Хоча до того окремі члени «Батьківщини», мовляв, зняття спікера засуджували. Олексій Кучеренко, якого зненацька вийняли з «теплої ванни», до такого ходу подій був явно не готовий. Тож дуже розсердився та взявся кричати на студійних опонентів (які ще п’ять хвилин тому були союзниками). Мовляв, його партія проти відставки не виступала і «нічиїх замовлень не виконувала». Сперечатися взявся Євгеній Мураєв. Поки гості кричали один на одного, ведучі раптом згадали, на кого працюють. Боронити честь і гідність Мураєва кинувся Макс Назаров: запевняв, що за сім років, відколи працює з екснардепом, той жодного разу не вказував ведучим, про що говорити в етері (а навіть якби і вказував, Назаров би навряд чи заперечував).
На певний час гості відволіклися від суперечки, згадавши, що «недомочили» Галину Третьякову. Олександр Качний з «ОПЗЖ» хотів за рівнем моралізаторства переплюнути самого Мураєва, дорікаючи «слугам» аморальністю та показово бідкаючись щодо смерті Антона Полякова. Макс Назаров додав, що депутатка — «це не людина», почувши від Качного репліку про «чистое животное». Міністр соцполітики часів Порошенка Андрій Рева говорив, що Третьякову до партії влади привів нинішній голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Далі присутні повернулися до відставки спікера Дмитра Разумкова, а Олексій Кучеренко знову спалахнув від слів про суголосність голосування «слуг» і «Батьківщини». Коли його сварка з Мураєвим мало не перейшла в бійку, втрутився Назаров. На закиди Кучеренка ведучий відповів: «Господин Мураев делает все, что хочет, в этом эфире. Как и вы». Обмовка за Фрейдом
Встиг почубитися Назаров і з нардепом Качним. Той дорікав ведучим за те, що його перебивають, не даючи договорити. Що ж, пане Качний, тут вам не Перший незалежний, тут розмовний безлім — тільки у Мураєва. А от кому ведучі наприкінці блоку дякували, то це «слузі» Мазурашу. Напевно, за те, що погодився прийти у студію в ролі «хлопчика для биття».
Нагадати глядачам, хто тут «батько», автори проєкту вирішили й між гуртовими блоками, коли у студії змінювалися гості. Ці кілька хвилин говорив Мураєв, знову закликаючи Україну йти на «мирову» з Росією і зняти всі санкції, та вкотре стверджуючи, що домовленості двох сторін не виконує саме наша держава.
Далі зайшлося про міжнародні відносини та зустрічі з лідерами держав у нормандському форматі. Прихильний до Порошенка політкоментатор Валерій Димов бідкався, що Зеленський «бикує» до міжнародних лідерів, але його ніхто не слухає. Проросійська більшість переконувала: зустрічатися потрібно з Путіним, між нашими державами багато спільного. Та і в НАТО, на погляд ведучого Антона Довлатова, Україну не візьмуть. «В країні провал?» — допитувалася гостей (чи то стверджувала) ведуча Ангеліна Пичик. Пізніше той-таки Довлатов додав, що питання Донбасу владі цікаве лише перед виборами.
Честь владної команди мала би захищати «слуга народу» Людмила Буймістер. Натомість вона критикувала однопартійців, згадуючи, як вони «выгнали последнего профессионала» (Разумкова з посади спікера). Додаючи, що у фракції «была внутренней оппозицией». Голова політради партії «Наші» Олександр Долженков розповідав, як пишається колишнім членством у Партії регіонів.
Далі ведучі програми зманіпулювали цінами на газ. Бо спершу на екран, послуговуючись даними із сайта minfin.com.ua, вивели місячні тарифи (які застосовуються в разі, якщо споживач не має угоди з конкретним постачальником і користується послугами «постачальника останньої надії»). Та ведучі, не заглиблюючись у деталі, розповідали, як, наприклад, на газоносній Полтавщині «куб» блакитного палива вартує від 19,8 до 28 грн. Тільки згодом на екрані показали і вартість газу для споживачів за умовами річних тарифів (яка не перевищує 13,5 грн, а в середньому — 10).
Домінуй, владарюй, маніпулюй
На завершення програми згадали про свободу слова (у трактуванні ведучих та гостей проєкту). Антон Довлатов сказав, що її сутність — «не щемить» опозиційні телеканали, а Людмила Буймістер згадала прізвища російських, і лиш потім українських журналістів, які загинули через свою роботу. Наприкінці ведучий знову притяг в етер скандал довкола допису Галини Третьякової, поцікавившись, чи раділа би депутатка смерті Антона Полякова у присутності його доньок? Гаразд, а чотири години обсмоктувати смерть нардепа в ефірі, пересипаючи це сварками та самопіаром, — це гуманно?
8 жовтня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»
У студії та на включеннях були Генеральна прокурорка України Ірина Венедиктова, голова Служби безпеки України Іван Баканов, новообраний голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія, ексспікер Дмитро Разумков, міністр фінансів (2016–2018), секретар Ради національної безпеки і оборони (2019) Олександр Данилюк, співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко, народні депутати Іван Крулько (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»), Олег Волошин, («Опозиційна платформа — За життя»), Олександр Ковальчук, Ольга Василевська-Смаглюк, Олексій Устенко («Слуга народу»), виконувач обов’язків Генерального прокурора України (2020) Віктор Чумак, заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса, головний редактор інтернет-видання «РБК-Україна» Сергій Щербина. Разом 15 гостей (12 чоловіків і три жінки).
Ключовою темою етеру була заявлена розмова про Pandora Papers, точніше, про офшори Володимира Зеленського. Втім на старті згадали і про 80-ті роковини розстрілів євреїв у Бабиному Яру. Шустер нагадав, що цю тему обговорювали в його програмі п’ять років тому. Показали пряму мову учасників того етеру, а ведучий запитав у глядачів, чи знають ті правду про цей злочин та чи хочуть її дізнатися. На перше запитання ствердно відповіли лише 6% присутніх у студії, тоді як на друге — 97.
Ще Савік Шустер згадав про Нобелівську премію миру, вручену головному редактору російської «Нової газети» Дмитру Муратову, а також про повернення до рідної Грузії колишнього її президента Михеїла Саакашвілі. Обох цих діячів ведучий вважає «праведниками світу» (нагадаємо, так у світі називають людей, які рятували євреїв під час Голокосту).
Потому у студії заговорили вже про чергову підозру в державній зраді голові політради «ОПЗЖ» Віктору Медведчуку, вручену 8 жовтня. Нині — за сприяння постачанню енергоносіїв з окупованих територій до України, а отже фінансування тероризму. Звітувати у справі кума Путіна прийшли генпрокурорка Ірина Венедиктова та голова СБУ Іван Баканов. Говорила здебільшого перша. Згадала, що за її каденції це вже восьма підозра сьомому нардепу, та запевнила, що доказів у справі достатньо. При цьому підстав для затримання Медведчука, за словами Венедиктової, поки що немає, й той залишається під домашнім арештом.
Іван Баканов розмито додав, що була «організована група», яка прагнула енергетичної залежності України від Росії. На уточнення ведучого, хто туди входив, крім Медведчука, голова СБУ відповів загально: низка терористів та «вищих посадовців».
На захист керівника грудьми кинувся нардеп від «ОПЗЖ» Олег Волошин. Нагадував, що парламент визнав так звані народні республіки терористичними організаціями тільки у 2015 році. А до того, мовляв, усі юридичні особи, в тому числі вугільні шахти, на окупованих територіях вважалися українськими. Тож і купувати там вугілля було значно вигідніше, ніж за міжнародними контрактами у Південноафриканській Республіці (хоча, якщо ці об’єкти були українськими, чому ж тамтешнє вугілля наша держава не отримувала безкоштовно?). Всі ці дії Волошин назвав «экономическими контактами между регионами Украины». Додавши, що нині на українців чекає «очень страшная зима» (якою проросійські політики та медіа, вкупі з кремлівськими кураторами, лякають українців щосезону).
От стільки вугілля матимете без Медведчука
Ірина Венедиктова допитувалася: якщо Медведчук «рятував Україну», то чому робив це кулуарно, та ще й фінансуючи терористичні організації? Волошин змінив платівку і вже допитувався в силовиків, «где остальные фамилии?». Допоміг нардепу колега від «слуг» Давид Арахамія, сказавши, що вказівки Медведчук отримував від тодішнього президента Петра Порошенка, а участь у схемі також брав глава Адміністрації глави держави Борис Ложкін.
Далі вже «неслося» про звільнення Дмитра Разумкова з посади спікера. Як і на етері «Токшоу №1», із поясненнями прийшов сам ексголова парламенту. Разумков виглядав впевнено і виграшно на фоні представників монобільшості. Почалося з опитування глядачів у студії, за підсумками якого лише 7% вважають позбавлення спікера посади корисним для держави, тоді як 93% — тільки для чинної влади.
Разумков сказав, що голосування за його відставку засвідчило створення нової коаліції між «Слугою народу», «За майбутнє», «Довірою» та «Батьківщиною». Ці слова дуже розлютили соратника Юлії Тимошенко Івана Крулька. Він впав в істерику, доводячи, що його політична сила — в опозиції до чинної влади. Тому, мовляв, і підтримали відставку Разумкова, аби «зелених» на посадах ставало менше. Колишній спікер, у свою чергу, згадав представнику «Батьківщини» начебто нещодавні візити до Офісу президента.
Незмінно красномовною була співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко. Вона сказала, що в Україні може виникнути «офісно-президентська республіка», а потім почала озвучувати заготовані партійні тези: про збитковість «Укрексімбанку», який попередники, мовляв, залишили прибутковим, про офшори Зеленського, про цинічність «слуги народу» Галини Третьякової, яка написала в партійному чаті «на одного ворога менше», коментуючи раптову смерть ексчлена монобільшості Антона Полякова. Давид Арахамія сказав, що з Третьяковою щодо її вчинку ще «буде спілкуватися». Ірина Геращенко в цей час бідкалася, що Галина Третьякова ще й перебуває у тристоронній контактній групі. А потім згадала, що Медведчук нині під домашнім арештом, а заступник міністра оборони часів Порошенка, генерал Ігор Павловський затриманий. Соратниця Порошенка запропонувала лідеру фракції «Слуги народу» разом провідати військового; Арахамія погодився.
Хто тут реальна опозиція? Ми!
У блоці про Panama Papers Савік Шустер нагадав, що, згідно з даними міжнародного розслідування, послугами офшорів користувалися, зокрема, експрем’єр Великої Британії Тоні Блер, співак Хуліо Іглесіас, тренер мадридського «Реалу» Карло Анчелотті та інші. Згадуючи про українські офшорні скандали, ведучий сказав, що у 2016 році «документы говорили об офшорах во время иловайской трагедии». Також у студії показали сюжет про розслідування журналістів «Схем» щодо офшорних операцій представників «Кварталу 95».
Далі Шустер згадав висловлювання екснардепа та колишнього члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенка. Який у 2016 році, коли викрили офшорні справи Порошенка, говорив про те, що глава держави має піти у відставку, а у 2021-му, коли офшорний скандал зачепив Зеленського, стверджував, що в офшорах немає нічого кримінального. Ведучий запитав глядачів, якій тезі Лещенка ті довіряють більше. Переважна більшість присутніх у студії голосувала за слова 2016 року.
Що офшори — це не так уже й страшно, взявся доводити лідер фракції «Слуги народу» Давид Арахамія. За його словами, він і сам керував великим бізнесом та мав офшорні компанії для захисту грошей. Тим більше, запевнив нардеп, невдовзі політики вже не зможуть приховувати такі компанії від широкого загалу, адже інформація про них усе більше стає відкритою.
Що ж до оборудок компаній Зеленського, Арахамія каже: офшори, що діяли у 2012 році, коли «Квартал 95» мав контракт з «1+1» Ігоря Коломойського, чинний президент у 2018 році закрив. І цей факт, мовляв, перевірений у Нацагентстві з питань запобігання корупції.
Натомість Ірина Геращенко змалювала ситуацію в темних барвах. Мовляв, Зеленський брехав людям, приховуючи офшори («слуги народу» заперечували, нагадуючи, що інформація про компанії є в декларації президента за 2019 рік), а в Іловайську тому й не було танків, що такі, як колишній комік, ухилялися від сплати податків (як усе закручено!). Порошенко ж, переконувала Геращенко, створив офшор саме для передачі бізнесу у «сліпий» траст, а ще — сплатив зі своїх компаній мільйони гривень податків. (Зеленський теж платив.)
З’ясувати, чи є офшори в колишнього секретаря РНБО Олександра Данилюка, намагався Давид Арахамія. Данилюк сказав, що був керівником двох компаній, зареєстрованих на Кіпрі, не будучи їхнім власником.
Загалом на «Свободі слова Савіка Шустера» намагалися детально обговорити ледь не всі гучні теми тижня. Втім на заваді конструктивному діалогу вкотре стали суперечки політиків, які традиційно з’ясовували, хто кому дурень.
Токшоу, що не потрапили в огляд:
6 жовтня, «Український формат», Перший незалежний
У програмі участь взяли народні депутати Нестор Шуфрич, Тетяна Плачкова («ОПЗЖ»), парламентарка восьмого скликання, колишня бранка Кремля Надія Савченко (ВО «Батьківщина»), віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, політичні коментатори Володимир Цибулько, Світлана Кушнір, Олександр Лазарєв, Михайло Чаплига, Ігор Рейтерович, Денис Невядомський. Разом 10 гостей (сім чоловіків і три жінки).
8 жовтня, «Моя Україна», Прямий
У програмі взяли участь народні депутати Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Ярослав Железняк, Андрій Осадчук («Голос»), Людмила Буймістер («Слуга народу»), Сергій Шахов («Довіра»), нардепи попередніх скликань Ігор Мірошниченко (ВО «Свобода»), Юрій Мірошниченко (Партія регіонів), Вікторія Пташник («Самопоміч»). Разом вісім гостей (шість чоловіків та дві жінки).
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.